Вирок № 127462027, 20.05.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/506/25

1-кп/302/95/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2025 рокуселище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорки ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025078110000038 від 15.03.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алчевськ Луганської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, несудимого, непрацюючого,

в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_4 умисно, незаконно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, із метою здійснення заходів конспірації для вживання наркотичних засобів, у середині серпня 2023 року за тимчасово орендованим місцем проживання у житловій квартирі АДРЕСА_2 , власноруч виготовив із підручних засобів предмет для викурювання канабісу у виді «бульбулятора» та ковпачок для засипки канабісу, чим саме умисно створив умови спрямовані на забезпечення функціонування місця для вживання наркотичних засобів. Після цього одноразово в указаному приміщенні будинку разом зі своїм товаришем ОСОБА_6 , якому надав приміщення та забезпечив можливість для незаконного вживання наркотичних засобів, уживали наркотичні засоби у вигляді канабісу за допомогою тих предметів для викурювання, які створив ОСОБА_4 , чим саме надав та утримував місце для незаконного вживання наркотичних засобів потаємно від сторонніх громадян та підтримував його функціонування у виді матеріального забезпечення, охорони та підтримання порядку.

У подальшому 05 березня 2025 року під час проведення обшуку житла та іншого володіння особи за місцем проживання ОСОБА_4 у будинку АДРЕСА_1 , працівниками поліції було виявлено та вилучено окремі частини з пристрою для викурювання канабісу у виді копачка для засипки канабісу з наркотичною речовиною, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/107-25/3323-НЗПРАП від 12.03.2025 є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - екстрактом канабісу, загальна маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,4479 г, який був складовою частиною пристрою для викурювання канабісу, що попередньо був спеціально виготовленим ОСОБА_4 у житловій квартирі АДРЕСА_2 у середині серпня 2023 року. Тобто, ОСОБА_4 своїми умисними діями організував, утримував місце для незаконного вживання наркотичних засобів та забезпечив його відповідними предметами, які сам із підручних засобів виготовив для здійснення таких дій.

Окрім цього, ОСОБА_4 умисно, незаконно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1 , на протязі тривалого часу зберігав металевий пристрій для куріння, в нашаруваннях поверхні якого, згідно з висновком експерта № СЕ-19/107-25/3323-НЗПРАП від 12.03.2025 було виявлено екстракт канабісу, загальною масою 0,4479 грам (в перерахунку на суху речовину), обіг якого обмежено, що відповідає невеликим розмірам таблиці № 1 невеликі, великі, особливо великі, розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу в редакції наказу Міністерства охорони здоров`я № 634 від 29.07.2010, який 05.03.2025 під час проведення обшуку житла та іншого володіння особи, за місцем його проживання, працівниками поліції було виявлено та вилучено.

Ці діяння ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано як кримінальні правопорушення, передбачені за ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне зберігання наркотичних речовин без мети збуту, та за ч. 1 ст. 317 КК України як організація та утримання місця для незаконного вживання наркотичних засобів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, визнав повністю, надав показання та підтвердив обставини вчинення ним кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, та щиро розкаявся в учиненому.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

У судовому засіданні прокурорка ОСОБА_3 не заперечувала проти розгляду справи в порядку, установленому ч. 3 ст. 349 КПК України, та просила /з урахуванням фактичних обставин цього кримінального провадження, обставин, які пом`якшують покарання, відсутністю обставин, які б обтяжували покарання, даних про особу обвинуваченого/ призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання: у межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік, у межах санкції ч. 1 ст. 317 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Водночас прокурорка просила на підставі статей 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із установленням ОСОБА_4 іспитового строку тривалістю в один рік та покладенням на нього обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирішуючи питання щодо обсягу дослідження доказів суд установив, що фактичні обставини справи повністю визнаються учасниками справи, відповідно до їх викладу в обвинувальному акті та не оспорюються ними.

Суд роз`яснив учасникам справи, що у випадку визнання ними обставин провадження, може бути визнано недоцільним дослідження доказів на підтвердження таких обставин, в такому випадку сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З`ясувавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, переконавшись, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів у добровільності їх позицій, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим розслідуванням матеріалів, що характеризують його особу, і досудової доповіді органу пробації відносно ОСОБА_4 , та визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Суд оцінює, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 в повній мірі узгоджуються та відповідають суті тих подій, які викладені в обвинувальному акті, а відтак об`єктивних сумнівів у доведеності його винуватості в учинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, у суду не має.

Суд, розглядаючи кримінальне провадження у межах пред`явленого обвинувачення, належним чином проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, доходить висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 в учиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених: - ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне зберігання наркотичних речовин без мети збуту; - ч. 1 ст. 317 КК України як організація та утримання місця для незаконного вживання наркотичних засобів.

За змістом частин 1 і 2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною в учиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Керуючись загальними засадами призначення покарання, принципу його законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації, то при призначенні ОСОБА_4 покарання, суд ураховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, даних про його особу, несудимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на «Д» обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога та фтизіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.

З досудової доповіді Хустського районногосектору філіїДУ «Центрпробації» вЗакарпатській областівід 07.05.2025відносно обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що ризик учинення ним повторно кримінального правопорушення, як і ризик небезпеки обвинуваченого для суспільства чи окремих осіб, оцінюється як середній що, на думку органу пробації, свідчить про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства.

Як видно з характеристики за місцем проживання обвинуваченого, підписаної секретарем Міжгірської селищної ради ОСОБА_7 , то ОСОБА_4 є скромним у побуті, у спілкуванні стриманим, коректним, неконфліктним, добросусідські відносини підтримує та скарг до виконкому селищної ради на нього не надходило.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 вид іміру покаранняв межах,установленої в санкції ч. 1 ст. 309 КК України, та міру покаранняв межах,установленої в санкції ч. 1 ст. 317 КК України, та враховуючи:ступінь тяжкостівчинених нимкримінальних правопорушень відповідно до ст. 12 КК України;його особу;фактичні обставини справи,наявність декількохобставин,що пом`якшуютьпокарання івідсутність обставини, яка обтяжує покарання,а такожз урахуваннямзагальних засадпризначення покараннясуд доходитьвисновку пронеобхідність призначення ОСОБА_4 покарання: - за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на мінімальний строк та вважає за недоцільним призначення йому менш суворого виду покарання у межах санкції даної частини статті кримінального закону; - за ч. 1 ст. 317 КК України у виді позбавлення волі на мінімальний строк.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень суд визначає його за правилами ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та визначає остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавленні волі.

При цьому суд доходить висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без реального відбування ним покарання у виді позбавлення волі, а відтак, на підставі ст. 75 КК України, суд уважає звільнити його від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з установленням йому іспитового строку мінімальною тривалістю з одночасним покладенням на нього обов`язків, визначених ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Водночас суд переконаний, що, відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення ОСОБА_4 та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень як ним самим, так і іншими особами.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 під час досудового розслідування цього кримінального провадження та судового провадження не обирався і підстав для обрання йому такого до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України, а саме пристрій для викурювання канабісу з нашаруванням наркотичної речовини екстрактом канабісу, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області згідно з квитанцією № 113, слід знищити.

Відповідно довимог ч.2ст.124КПК України суд уважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави понесені у цьому кримінальному провадженні процесуальні витрати на залучення експерта, що підтверджена відповідною довідкою Закарпатського НДЕКЦ від 12.03.2025 у розмірі 1989,75 гривень.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись статтями 100, 124, 368-371, 373-376, 394, 395 та 532 КПК України, суд

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309 і ч. 1 ст. 317 КК України, та призначити йому:

- за ч. 1 ст. 309 КК України покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

- за ч. 1 ст. 317 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК Україниза сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуванняпризначеного покаранняу виді позбавлення волі з випробуванням з установленням йому іспитового строку тривалістю в 1(один) рік, якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався і такий до нього до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Речовий доказ пристрій для викурювання канабісу з нашаруванням наркотичної речовини екстрактом канабісу, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області згідно з квитанцією № 113, знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користьдержави (кодЄДРПОУ:37975895Казначейство України;одержувач:ГУК уЗак.обл./Ужгородськатг/24060300;р/рахунок:UA658999980313070115000007493або одержувач:ГУК уЗак.обл./Мукачівськатг/24060300;р/рахунок:UA288999980313070115000007383;призначення платежу:за експертизуматеріалів,речовин тавиробів) понесені процесуальні витрати, пов`язані зі залученням у цьому кримінальному провадженні експерта на проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 12.03.2025 № СЕ-19/107-25/3323-НЗПРАП у розмірі 1989 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 75 копійок.

Вирок можебути оскарженийіз підстав,передбачених ст.394КПК України,до Закарпатськогоапеляційного судучерез Міжгірськийрайонний судЗакарпатської області протягом тридцятиднів іздня йогопроголошення.Вирок судунабирає законноїсили після закінчення строкуподання апеляційноїскарги,якщо такускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1