Рішення № 127458876, 20.05.2025, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.05.2025м. СумиСправа № 920/538/25

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Фізичної особи підприємця Кліщ Тетяни Геннадіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Управління соціальної та ветеранської політики Охтирської міської ради (вул. Перемоги, 1, м. Охтирка, Сумська область, 42706, код ЄДРПОУ 23294808)

про стягнення 31488,08 грн

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість з оплати відшкодування вартості пільгового проїзду окремих категорій громадян за період часу з 13.12.2024 по 31.12.2024 за договором на відшкодування вартості пільгового проїзду окремих категорій громадян міським транспортом загального користування №11 від 23.01.2024 в розмірі 31 488,08 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 17.04.2025 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання.

Відповідач проти позову заперечує у повному обсязі, обґрунтовуючи заперечення наступним:

Відшкодування вартості пільгового проїзду окремих категорій громадян в Охтирській міській територіальній громаді у 2024 році здійснювалося відповідно до Програми пільгового проїзду окремих категорій громадян Охтирської міської територіальної громади на 2022-2024 роки, затвердженої рішенням Охтирської міської ради № 517-МР від 23.12.2021 р. (далі - Програма), та в межах видатків передбачених у бюджеті Охтирської міської територіальної громади на реалізацію Програми.

Додатком до Програми є Порядок відшкодування компенсаційних виплат за надані пільги з безоплатного проїзду міським автомобільним транспортом загального користування в звичайному режимі руху, пунктом 4 якого передбачено, що розрахунки з перевізниками за перевезення пільгових категорій населення здійснюються відповідно до договору на відшкодування вартості пільгового проїзду окремих категорій громадян автомобільним транспортом загального користування на підставі коефіцієнту співвідношення безоплатно перевезених пасажирів до платних, який затверджується на засіданні робочої групи з розгляду результатів обстежень пільгових перевезень. Відповідальність за повноту, якість формування та подання звітності покладається на перевізника.

Згідно з пунктом 8 зазначеного Порядку відшкодування перевізникам втрат від перевезення пільгових категорій населення проводиться в межах коштів, передбачених у бюджеті Охтирської міської територіальної громади на дані цілі на відповідний бюджетний рік.

Між управлінням соціальної та ветеранської політики Охтирської міської ради та ФОП Кліщ Т.Г. було укладено Договір на відшкодування вартості пільгового проїзду окремих категорій громадян міським транспортом загального користування № 11 від 23.01.2024 року (далі - Договір) строком дії до 31.12.2024.

Управлінням за 2024 рік, відповідно до затверджених кошторисних призначень, в межах погодженої сторонами суми Договору та на підставі пред`явлених ФОП Кліщ Т.Г. розрахунків, проведено відшкодування вартості пільгового проїзду окремих категорій громадян в розмірі 805 513,15 грн., у тому числі за період з 01.12.2024 по 12.12.2024 - 21 799,44 грн.

За період з 13.12.2024 по 31.12.2024 ФОП Кліщ Т.Г. зобов`язана була, відповідно до підпункту 4.1.3. Договору, надати до Управління до 3 січня 2025 року розрахунок сум втрат доходів від перевезення, відомість про кількість фактично перевезених платних пасажирів та акт звіряння розрахунків за надані населенню послуги. Натомість, перелічені документи Управлінням отримано лише 20.02.2025 разом з претензією перевізника. Відомість про кількість фактично перевезених пасажирів нічим не підтверджується та визначена перевізником самостійно.

Станом на 20.02.2025 р. Програма пільгового проїзду окремих категорій громадян Охтирської міської територіальної громади на 2022-2024 роки, затверджена рішенням Охтирської міської ради № 517-МР від 23.12.2021 р., втратила чинність.

Управління є бюджетною установою, має право брати бюджетні зобов`язання та здійснювати видатки лише за наявності бюджетної програми та затверджених кошторисних призначень, а бюджетний рік, як відомо, закінчився 31.12.2024 р.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

14.06.2021 між позивачкою та Управлінням капітального будівництва та житлово - комунального господарства Охтирської міської ради було укладено Договір про організацію перевезення пасажирів та міському автобусному маршруті загального користування № 3/2021 від 14.06.2021року.

Згідно додаткової угоди № 1 до Договору № 3/2021 від 14.06.2021року вказаний договір достроково припинено з 31.12.2024 року.

23.01.2024 року між ФОП Кліщ Т.Г. та Управлінням соціального захисту населення Охтирської міської ради (на даний час назва змінена на Управління соціальної та ветеранської політки Охтирської міської ради) було укладеного Договір на відшкодування вартості пільгового проїзду окремих категорій громадян міським транспортом загального користування № 11 від 23.01.2024 року (далі Договір).

Згідно п. 1.1. Договору його укладено на відшкодування пільгового проїзду окремих категорій громадян відповідно до Договору про організацію перевезення пасажирів та міському автобусному маршруті загального користування № 3/2021 від 14.06.2021року.

Згідно п. 3.1. Договору Перевізник щомісячно надає Управлінню для підписання акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги та розрахунки сум втрат доходів і відомості про кількість фактично перевезених платних пасажирів.

Згідно п.3.2. Договору Управління зобов`язане підписати акти звіряння протягом 5 днів та один екземпляр повернути Перевізнику.

Згідно п. 3.3. Договору У випадку мотивованої відмови Управління підписати акт, складається двосторонній акт з переліком недоліків, які необхідно усунути та строком виконання.

Згідно п. 3.4. Розрахунки здійснюються шляхом перерахування коштів Управлінням на розрахунковий рахунок Перевізника відповідно до фактичних втрат доходів від пільгового перевезення в межах виділених асигнувань коштів міського бюджету на вказані цілі.

Згідно п.3.5. Договору Управління здійснює відшкодування вартості пільгового проїзду по мірі надходження коштів міського бюджету на вказані цілі.

Згідно п. 7.1. Договору , він є таким , що діє до 31.12.2024 року включно, а в частині проведення розрахунків до повного їх погашення.

Позивачка зазначає, що відповідач не провів з нею остаточний розрахунок зі сплати відшкодувань пільгового проїзду окремих категорій громадян за період з 13.12.2024 по 31.12.2024 на суму 31488,08 грн.

Тому 18.02.2025 року на адресу Відповідача в порядку досудового врегулювання спору спрямовано Претензію № 01/2025 від 18.02.2025року з вимогою відшкодування вартості пільгового проїзду в розмірі 31488,08 грн. за період часу з 13.12.2024 року по 31.12.2024року.

До вказаної претензії були додані: Розрахунок сум втрат доходів від перевезення за період з 13.12.2024 року по 31.12.2024року та 2 - екземпляри Актів звіряння розрахунків за період з 13.12.2024 року по 31.12.2024року з вимогою підписати їх та повернути один екземпляр заявнику (а.с. 27-31).

Відповідач у відповіді на претензію від 25.02.2025 №1450 повідомив про відмову в її задоволенні.

Тому позивачка звернулась до суду із даним позовом.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з перевезення певних категорій пасажирів автомобільним транспортом загального користування в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України, відносини, пов`язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Так, приписами ст. 908 Цивільного кодексу України визначено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення; загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

При цьому, правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який передбачає, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 11 Закону України Про автомобільний транспорт (надалі - Закон) надання соціально значущих послуг автомобільного транспорту здійснюється відповідно до законодавства з питань поставки продукції для державних потреб. Соціально значущими послугами автомобільного транспорту є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства.

Положенням ч. 1 ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт», встановлено, що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про автомобільний транспорт», відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами (ч. 1 ст. 42 цього ж Закону).

Разом з тим, приписами ст. 37 Закону України Про автомобільний транспорт, визначено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Як встановлює норма ч. 2 ст. 29 Закону України Про автомобільний транспорт, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.

Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку. Пільгові умови перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти транспортом загального користування можуть встановлюватися організацією, підприємством транспорту за їх рахунок або за рахунок відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 2 ст. 916 Цивільного кодексу України).

Факт укладання між сторонами договору №3/2021 від 14.06.2021 про організацію перевезень пасажирів по міському автомобільному маршруті загального користування та виконання цього договору позивачкою до 31.12.2024 підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Порядок відшкодування вартості пільгового проїзду, який надавався позивачкою згідно договору №3/2021 від 14.06.2021, був урегульований сторонами шляхом укладання відповідного договору від 23.01.2024 № 11.

Протягом 2024 року відповідач здійснив відшкодування вартості пільгового проїзду по 12.12.2024 включно, а за період з 13.12.2024 по 31.12.2024 відповідач відмовився здійснювати відшкодування, обґрунтовуючи свою відмову відсутністю оформлених позивачкою належним чином розрахунків та закінченням строку дії Програми, на підставі якої проводилося відшкодування вартості пільгового проїзду.

Однак суд критично оцінює заперечення відповідача з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положення ст. 612 Цивільного кодексу України встановлюють, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, позивачка на виконання умов п.п. 4.1.2-4.1.3 договору №11 від 23.01.2024 надала відповідачу розрахунок сум втрат доходів від перевезення за період з 13.12.2024 по 31.12.2024 (додаток №1 до договору), акт звіряння розрахунків за період з 13.12.2024 по 31.12.2024.

Відповідач відмовив позивачці у задоволенні вимог щодо відшкодування 31488,08 грн у зв`язку із отриманням розрахунку цих втрат у лютому 2025, закінченням бюджетного року 31.12.2024 та неможливістю у зв`язку з цим, за відсутності у 2025 році відповідних бюджетних призначень, провести відшкодування втрат за 2024 рік. При цьому, відповідач не надавав зауважень щодо розміру визначеного відшкодування.

Право позивачки на отримання відшкодування втрат за умовами договору №11 від 23.01.2024 підлягає реалізації і захисту, не зважаючи на те, що у 2025 році видатки на ці потреби не було передбачено, оскільки фінансові зобов`язання відповідача виникли із вищезазначеного договору та законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг. При цьому, п. 7.1. договору №11 від 23.01.2024 визначено, що в частині проведення розрахунків він діє до повного їх погашення.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України та ст. 617 Цивільного кодексу України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Також Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо у залежність від видатків бюджету. Зокрема, в Рішенні від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 КСУ вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.

Разом із тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Важливим є і те, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Кечко проти України" зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

ЄСПЛ у справі "Бакалов проти України" та у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання викладено в постанові ВСУ від 22.03.17 р. у справі №3-77гс17, у постановах КГС у складі ВС від 27.03.2018 у справах №925/246/17, №925/974/17, а також у постанові ВП ВС від 10.04.18 р. у справі №12-46гс18.

На підставі вищевикладеного, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору в розмірі 3028 грн 00 коп..

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги Фізичної особи підприємця Кліщ Тетяни Геннадіївни до Управління соціальної та ветеранської політики Охтирської міської ради про стягнення 31488 грн 08 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління соціальної та ветеранської політики Охтирської міської ради (вул. Перемоги, 1, м. Охтирка, Сумська область, 42706, код ЄДРПОУ 23294808) на користь Фізичної особи підприємця Кліщ Тетяни Геннадіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 31488 грн 08 коп. заборгованості з оплати відшкодування вартості пільгового проїзду, 3028 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Видати Фізичній особі підприємцю Кліщ Тетяні Геннадіївні наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 20.05.2025.

СуддяО.Ю. Резніченко