Рішення № 127450327, 20.05.2025, Ратнівський районний суд Волинської області

Справа № 166/608/25

Провадження № 2/166/221/25

категорія: 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 травня 2025 року сел Ратне

Ратнівський районний суд Волинської області

у складі головуючого судді Фазан О.З.,

з участю секретаря Омелько Н. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»( далі ТОВ «Свеа Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Болтай А.М., який діє в інтересах позивача ТОВ «Свеа Фінанс» через систему електронний суд звернувся до суду з позовом,у якому просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» заборгованість за договором № 01661-05/2024 від 02.05.2024 у розмірі 6225, 00 грн. та понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 02.05.2024 між первісним кредитором ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №01661-05/2024 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки на отримання споживчого кредиту на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, що станом на момент укладення договору перебував за адресою https://starfin.com.ua/, «Стар Файненс Груп» 02.05.2024 направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір про надання фінансового кредиту № 01661-05/2024 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору. В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником первісний кредитор здійснив ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію (перевірку і підтвердження належності відповідній особі ідентифікаційних даних) особи в порядку, передбаченому п. 2 роз. 31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта». Тобто отримання ідентифікаційних даних і їх верифікація із використанням системи BankID НБУ. Таким чином особу, що вчиняла дії в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https://starfin.com.ua/), було однозначно встановлено як ОСОБА_1 02.05.2024 позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору про надання фінансового кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, натиснув кнопку «З умовами договору (оферти) згоден. Зі своєї сторони ТОВ «Стар Файненс Груп» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор W0656 на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий в свою чергу боржником було введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі сайту, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання договору про надання фінансового кредиту № 01661-05/2024, на умовах визначених цією офертою.

Таким чином 02.05.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 01661-05/2024 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до розд. 1 договору про надання фінансового кредиту, ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 1500, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 120 днів, базова процентна ставка становить 1, 5 % на день. ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення», ліцензія на послуги з переказу коштів без відкриття рахунку № 21/788-рк від 01.05.2023 видана Національним Банком України.

Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, щомісячні платежі не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

29.08.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-26/24, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором. Відповідно до додатку 1 реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-26/24 від 29.08.2024, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором (станом на дату відступлення права вимоги) складає: 6225, 00 грн.. Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 01661-05/2024 від 02.05.2024 становить: заборгованість по тілу кредиту - 1500, 00 грн., заборгованість по відсотках -2700, 00 грн.,неустойка-2025, а тому позивач і змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 17.04.2025 цивільну справу було прийнято до провадження, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс» в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив суд розгляд справи провести без участі представника позивача, у разі неявки в судове засідання належним чином повідомленого відповідача просить провести заочний розгляд справи без участі представника позивача та ухвалити заочне рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, відзив не надіслала, про відкладення розгляду справи не клопотала.

Ухвалою суду від 20.05.2025 року постановлено заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України,завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

02.05.2024 між первісним кредитором ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №01661-05/2024 (а.с.12-16) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Після заповнення відповідачем відповідної електронної заявки (а.с.11) на отримання фінансового кредиту на сайті первісного кредитора в мережі Інтернет, що станом на момент укладення договору перебував за адресою https://starfin.com.ua/, «Стар Файненс Груп» 02.05.2024 направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір про надання фінансового кредиту №01661-05/2024 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору.

В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником первісний кредитор здійснив ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію (перевірку і підтвердження належності відповідній особі ідентифікаційних даних) особи в порядку, передбаченому п. 2 роз. 31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта». Тобто отримання ідентифікаційних даних і їх верифікація із використанням системи BankID НБУ. Таким чином особу, що вчиняла дії в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https://starfin.com.ua/), було однозначно встановлено як ОСОБА_1

02.05.2024 позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі договору про надання фінансового кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, натиснув кнопку «З умовами договору (оферти) згоден.

Зі своєї сторони ТОВ «Стар Файненс Груп» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор W0656 на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий в свою чергу боржником було введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі сайту, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання договору про надання фінансового кредиту № 01661-05/2024, на умовах визначених цією офертою.

Таким чином 02.05.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 01661-05/2024 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до розд. 1 договору про надання фінансового кредиту, ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 1500, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 120 днів, базова процентна ставка становить 1,5 % на день. ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» (а.с.27), ліцензія на послуги з переказу коштів без відкриття рахунку № 21/788-рк від 01.05.2023 видана Національним Банком України.

Однак, відповідач не виконав умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, яка складається із тіла кредиту в сумі 1500 грн, 2700 грн. заборгованість по відсоткам, 2025 грн.-неустойка, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 01661-05/2024 від 02.05.2024.

29.08.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-26/24 (а.с.28-35), відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.

Відповідно до витягу з боржників до договору факторингу №01.02-26/24 від 29.08.2024 (а.с.39), заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає: 6225 грн.. Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 01661-05/2024 від 02.05.2024 становить: заборгованість по тілу кредиту - 1500, 00 грн., заборгованість по відсотках - 2700, 00 грн.,сума заборгованості за пенею-2025 грн. (а.с.39).

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Важливо, щоб електронний договір містив усі істотні умови для відповідного виду договору, необхідно розуміти, в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд по справі №524/5556/19, що відображено в постанові від 12.01.2021 (провадження № 61-16243 св 20).

Правильно застосувавши норми матеріального права, слід дійти обґрунтованого висновку про те, що кредитний договір підписаний боржником за допомогою одноразового пароляідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між заявником/кредитором та боржником/позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі № 127/33824/19 від 07.10.2020.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525,526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлений договором.

Ч. 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №44/9519/12 (№14-10цс18) зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлено договором.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст.530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належне виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є порушенням.

Положеннями ст. 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Згідно ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

Однак, відповідач не виконав умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем, яка складається із тіла кредиту в сумі 1500 грн, 2700 грн. заборгованість за відсотками,2025 грн.-неустойка.

Поряд з цим, відмовляє позивачу у стягненні з відповідача 2025 грн неустойки відповідно до п.5.3 розділу " Відповідальність сторін та порядок вирішення спорів" кредитного договору .

Так, згідно до пункту 18 " ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України № 4220-IX4 від 15 січня 2025 року затверджено Указ Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 січня 2025 року № 235/2025, відповідно до якого продовжено дію воєнного стану в Україні до 09.08.2025 року.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідачки неустойки в сумі 2025 грн.

Будь-яких доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок решти заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачкою по справі суду надано не було.

А відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору підлягають частковому задоволенню на суму 4200 грн, в тому числі 1500 грн. заборгованість за тілом кредиту, 2700 грн заборгованість за відсотками.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України стягує із відповідача на користь позивача документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в сумі 1634,39 (4200:6225х2422,4=1634,39) грн, враховуючи часткове задоволення позову та його надходження до суду через систему "Електронний суд".

На підставі ст. 1, 3, 11, 205, 207, 509, 512, 525, 526, 610-612, 615, 626 - 628, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 8, 42, 61 Конституції України та керуючись ст. 4, 12, 77, 81, 83, 89, 95, 126, 141, 258, 259, 263 - 265, 279- 282 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Свеа Фінанс`заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 01661-05/24 від 02 травня 2024 року у розмірі 4200 (чотири тисячі двісті) гривень 00 копiйок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс» судовий збір у розмірі 1634 (одна тисяча шістсот тридцять чотири) гривні 39 копійок.

В решті задоволення позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники :

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6, 03126, ЄДРПОУ 37616221);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя О. З. Фазан