Справа № 2а-431, 2007р.

ПОСТАНОВА

И М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

21 листопада 2007 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: О.В. Копичинського

При секретарі: М.М. Патласовому

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частин А-1100 про визнання протиправною відмову командування сплатити грошову компенсації замість невиданого речового майна та про стягнення цієї заборгованості,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до в/ч А-1100 про визнання протиправною відмову командування сплатити грошову компенсацію замість невиданого речового майна та про стягнення заборгованості по сплаті цієї компенсації у сумі 5.398гр.34коп.

Позов мотивований тим, що він проходив дійсну військову службу у в/ч А-1100. Наказом командира в/ч А-1100 за № 52 від 16.03.2007р. він був звільнений в запас з військової служби із правом носіння військової форми одягу і з цього ж дня був виключен зі списків частини, та всіх видів забезпечення. При звільненні в запас йому належала грошова компенсація замість невиданого речового майна у зазначеній сумі за період з 1994р. по день звільнення.

У судовому засіданні позивач із представником підтримали позовні вимоги і просили суд їх задовольнити.

Представник в/ч А-1100 проти позову заперечував з тих підстав, що в період проходження військової служби позивач не забезпечувався речовим майном з причин відсутності Державного забезпечення в/ч речовим майном. Діючим законодавством України не передбачено право позивача на отримання грошової компенсації замість невиданого речового майна.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підставах.

Судом встановлено, що з липня 1994р. по день звільнення у запас 16.03.07р. командування в/ч А-1100 не забезпечувало позивача речовим майном, а.с.3-4.

Позивач пояснив, що при звернені до командування в/ч про видачу заборгованості грошової компенсації замість невиданого речового майна, йому повідомили, що з причин відсутності Державного фінансування на ці цілі з Держбюджету, командування в/ч поки що виконати ці вимоги не може.

Крім того, враховуючи пояснення позивача про те, що кожний вид форменого одягу військовослужбовця має свій особистий строк експлуатації, закінчення якого залежить від особистих ознак кожної речі, що, на думку суду, створює перешкоду військовослужбовцю для пред'явлення претензій відносно виплати грошової компенсації для придбання нової аналогічної речі, строк експлуатації якої закінчився.

*

Згідно до ч.5 ст.17 Конституції України - Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на службі у Збройних Силах України.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх родин” від 20.12.1991р. за № 2011 - ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Згідно ч.2 ст.16 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.91р. - військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави, зокрема продовольчого та речового забезпечення у розмірах, що визначаються Кабінетом

Міністрів України з урахуванням характеру і умов службової діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України “Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час” від 28.10.2004р. за № 1444, передбачено:

-п.10 - військовослужбовці забезпечуються речовим майном та отримують лазнево-пральні послуги за рахунок військового формування, в якому проходять військову службу. В окремих випадках Міноборони може передавати речове майно з оплатою його вартості згідно із законодавством іншим військовим формуванням;\

-п.27 - військовослужбовцям, які звільняються у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього.Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація за неотримане речове майно або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення або закінчення контракту.

У відповідності до ч.1 ст.9 цього Закону - держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі.

Частина 2 ст.9 Закону передбачає, що Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.

Але дію частини другої статті 9 призупинено в частині одержання

військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців) на підставі Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів від 17.02.00р. N 1459-III.

З зазначеного вище вбачається, що якщо військовослужбовцю, якій звільняється з військової служби, не видано речове майно, він має право на одержання цього майна в натурі. В тому разі, якщо військовослужбовець не забезпечується речовим майном у натурі, він має право на отримання грошової компенсації.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у в/ч А-1100 а.с.3-5.

Наказом командира в/ч за № 52 від 16.03.07р. позивач був звільнений в запас з військової служби з правом носіння військової форми одягу і з 16.03.2007р. був виключений зі списків частини, та всіх видів забезпечення, а.с.5.

При звільненні в запас йому належала грошова компенсація замість невиданого речового майна у сумі 5.398гр.34коп. за період з липня 1994р. по день звільнення, а.с.3-4.

Приймаючи до уваги зазначене вище суд дійшов висновку, що в/ч А-1100 зобов'язана виплатити позивачеві зазначену суму грошової компенсації замість не виданого у період військової служби речового майна.

*

Приймаючи до уваги зазначене вище, а також вимоги ч.1 ст.94 КАС України, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати по справі за рахунок Державного бюджету України.

*

На підставі Конституції України, Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх родин” від 20.12.1991р. за № 2011 і Постанови Кабінету Міністрів України “Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час” від 28.10.2004р. за № 1444, і керуючись ст.ст. 11,71,94,160-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Військової частини А-1100 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію замість невиданого речового майна у сумі 5.398грн. 34коп.

(в/ч А-1100: 96574, смт. Новофедорівка, АРК, р/р № 35218001002556, ОКПО 24981416, МФО 824026, в управлінні держказначейства в АРК. м. Сімферополь).

*

Судові витрати по справі компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АРК заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк з дня проголошення рішення і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного адміністративного суду або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя: