Рішення № 127434125, 13.05.2025, Куликівський районний суд Чернігівської області

Справа № 737/131/25

Проваждення № 2-о/737/11/25

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 травня 2025 року с-ще Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого суддіКоренькова А.А.секретаря судового засіданняЧередниченка С.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 заінтересована особаМіністерство оборони Українипровстановлення факту родинних відносинучасники справи та представники: заявникОСОБА_1 представники заявникаОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,представники заінтересованої особиЧернецький Р.В., Салівон Д.О.

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт того, що вона перебувала на утриманні загиблого брата ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини, протидії та стримування збройної агресії російської федерації загинув брат заявника - ОСОБА_4 . ОСОБА_1 звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю брата. Проте, заявнику було роз`яснено про необхідність надання доказів про її перебування на утриманні загиблого військовослужбовця. Враховуючи, що заявник у позасудовому порядку не може підтвердити факт її перебування на утриманні покійного брата звернулася до суду із даною заявою.

Заінтересована особа Міністерство оборони України надала пояснення в яких вказує, що заявниця не надала належних доказів на підтвердження факту того, що перебувала на утриманні свого брата на момент його смерті. Зокрема, заявниця є повнолітньою дієздатною особою, має самостійний дохід, тобто інші власні джерела доходу, крім тих, якими її забезпечував брат. Заявниця не заявляє, що є особою з інвалідністю або непрацездатною особою, а, відтак, що потребувала утримання брата, не надає відомостей на підтвердження того, що, перебуваючи на військовій службі у Збройних Силах України, її брат кожен місяць частину заробітку перераховував заявниці як своїй утриманці. Таким чином, вважає, що заявниця не може вважатися особою, що має право на отримання компенсації у разі загибелі брата відповідно до приписів Постанови № 168, та відповідно не вважається утриманцем згідно з вимогами статті 16-1 Закону України №2011-XII та статті 31 Закону України № 2262-XII (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Заявник та представники заявника в судовому засіданні, заяву підтримала та просила задовольнити з підстав вказаних в ній.

Заінтересована особа Міністерство оборони заперечувало проти задоволення заяви.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 показали, що ОСОБА_4 є братом заявника, проживав разом з нею та підтримував її та сина заявника матеріально. Загиблий займався ремонтом будинку, сплачував комунальні платежі та купував побутову техніку. Вказували, що допомога загиблого ОСОБА_4 була суттєвою, оскільки заявник отримувала мінімальну заробітну плату. Заявник ОСОБА_1 перебуває в шлюбі та проживає з чоловіком, її чоловік працює та отримує заробітну плату. Загибель брата змусило заявницю змінити місце роботи. Група інвалідності заявнику ОСОБА_1 не встановлювалася. Також зазначили, що заявниця одружена, чоловік заявниці працевлаштований.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 31.10.2003 ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.11).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 06.02.2007 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.12).

Отже заявник та ОСОБА_4 є повнорідними сестрою і братом.

Відповідно до довідки Куликівської селищної ради загиблий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 постійно проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та мав такий склад сім`ї: сестра - ОСОБА_1 , зять- ОСОБА_9 , племінник- ОСОБА_10 (а.с.37).

Відповідно до сповіщення сім`ї (близьких родичів) померлого (загиблого) від 13.10.2023, направленого ІНФОРМАЦІЯ_7 на адресу заявника, її брат ОСОБА_4 , виконуючи бойове завдання, вірний військовій присязі, виявивши стійкість і мужність, загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 у бою за нашу Батьківщину в районі населеного пункту Новопрокопівка, Пологівського району, Запорізької області (а.с.26).

З витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово- лікарської комісії Збройних сил України від 22 липня 2024 року №5615 травма яка призвела до смерті та причина смерті ОСОБА_11 пов`язані із захистом Батьківщини.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №16/д від 05.06.2024 документи ОСОБА_1 повернуті на доопрацювання з метою надання документів, що вона перебувала на утриманні загиблого військовослужбовця, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги (а.с.18).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з положеннями частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як визначено частиною сьомою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до пункту 5 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 2 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - одноразова грошова допомога виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

Частиною 1 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Пунктом 4 зазначеної статті визначено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець);батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», одноразова грошова допомога виплачується сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції Закону від 23.12.2022, чинній на день загибелі військовослужбовця), а саме: батькам, одному із подружжя, який не одружився вдруге, дітям, які не досягли повноліття, утриманцям загиблого (померлого).

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 592/17552/18 також наголосив, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановлені факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Також Верховний суд зазначив, що постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому отримання особою інших виплат не може бути перешкодою для визнання факту перебування її на утриманні.

Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні суду необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Утримання може бути повним або частковим. Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Часткове утримання означає, що особа мала інші джерела доходів, однак допомога годувальника була постійним і основним джерелом засобів до існування.

Таким чином, предметом доказування у справі є обставини, які підтверджують отримання заявником допомоги, яка надавалась постійно та була основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї.

Такі обставини можуть бути підтверджені зокрема: листами ділового і особистого характеру, які містять відомості про перебування заявника на утриманні; довіреністю на право розпорядження грошовими коштами з рахунку; корінцями грошових переказів та іншими документами, які свідчать про одержання грошей або іншої допомоги (продуктових чи речових посилок тощо) від годувальника, які можна було б віднести до основного і постійного джерела засобів до існування.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення юридичного факту перебування на утриманні брата, заявник ОСОБА_1 посилалася на те, що встановлення такого факту дозволить їй реалізувати право на отримання грошового забезпечення як особі, яка перебувала на утриманні військовослужбовця.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

З наданих довідок про доходи за 2022 - 2023 роки вбачається, що заявник працювала в СФГ «Колос» та отримувала заробітну плату, що значно перевищує надану згиблим ОСОБА_4 грошову допомогу (а.с.21-23). Також, суду не надано доказів, які б свідчили що матеріальна допомога, яку надавав заявнику її брат ОСОБА_4 мала систематичний характер і була основним і постійним джерелом засобів до існування.

Крім того, з пояснень в судовому засіданні заявника, показань свідків вбачається, що заявниця одружена, проживає разом з чоловіком, її чоловік працевлаштований та отримує щомісячну заробітну плату.

Проаналізувавши докази, які були надані суду, судом не було встановлено факт перебування заявника на утриманні брата ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 . Надані заявником докази не є достатніми та переконливими у розумінні ст.ст. 76 - 80 ЦПК України для того, щоб суд беззаперечно дійшов висновку про те, що загиблим ОСОБА_4 надавалася систематична грошова допомога, за рахунок якої заявник ОСОБА_1 проживала.

За таких обставин, оскільки із досліджених у судовому засіданні доказів не було встановлено, що заявник ОСОБА_1 перебувала на утриманні свого брата ОСОБА_4 на час його загибелі, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про встановлення відповідного факту.

Керуючись статтями 4, 12 - 13, 19, 77-80, 81, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 293, 294, 315, 354 ЦПК України, суд -,

у х в а л и в :

1. В задоволені заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) заінтересована особа: Міністерство оборони України ( ЄДПРОУ 00034022, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6) про встановлення факту перебування на утриманні - відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

4. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

6. Повний текст рішення складений 19 травня 2025 року.

Суддя Андрій КОРЕНЬКОВ