Рішення № 127431864, 30.04.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/6464/24

Провадження №2/487/372/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2025 Заводський районнийсуд м.Миколаєва вскладі:головуючого суддіКузьменко В.В.,за участісекретаря судовогозасідання РафальськоїТ.В.,представника позивача ОСОБА_1 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судовихзасідань Заводськогорайонного судум.Миколаєва цивільнусправу запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" про визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту постійного проживання,

ВСТАНОВИВ :

29.07.2024 року до суду надійшов позов адвоката Коюда М.А. в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтуванняпозову зазначає,що підставою звернення ОСОБА_2 з даною позовною заявою є необхідність у здійсненні захисту порушеного права на спадкування за

ОСОБА_4 1/5 частки квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , адже 28.12.2023 державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у м. Одесі Масловою Марією В`ячеславівною видано повідомлення ОСОБА_2 про пропущення строку вступу у спадщину після смерті ОСОБА_4 , що позбавляєм останнього на вступ у спадкові права, та обумовлює необхідність у судовому захисті порушеного права.

Ухвалою Заводськогорайонного судум.Миколаєва від02.08.2024рокуу справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

29.08.2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

30.08.2024 року до суду від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому не заперечує проти задоволення позову та визнає позовні вимоги повністю. Просить розглянути справу за її відсутності.

02.09.2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.09.2024 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

20.09.2024 року до суду надійшли витребувані докази, а саме матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_4

30.09.2024 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 про виклик свідків.

Ухвалою Заводськогорайонного судум.Миколаєва від04.11.2024рокузакрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

09.01.2025 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про залучення третьої особи АТ "СЕНС БАНК".

15.01.2025 року до суду надійшло клопотання від представника позивача про проведення судового засідання за його відсутності.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.01.2025 року в справі залучено в якості третьої особи АТ "СЕНС БАНК".

29.04.2025 року від представника позивача до суду надійшла заява про долучення доказів направлення сторонам.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про дату та час судового засідання повідомлялась належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов та просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомено належним чином, причини неявки суду не повідомлено. У відзиві просила розглядати справу за її відсутності.

Представник третьої особи до суду не з`явився, про дату та час судового засідання було повідомлено належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 27.04.1993 Миколаївською службою приватизації державного житлового фонду на ім`я ОСОБА_5 та членів його сім`ї: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності на житло, а саме квартиру площею 45,4 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеного свідоцтва про право власності ОСОБА_5 та особи зазначені у свідоцтві набули право спільної часткової власності по 1/5 частки квартири АДРЕСА_2 .

На момент видачі свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у шлюбі.

Позивач - ОСОБА_2 який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 про що Відділом реєстрації актів громадського стану м. Миколаїв видано (повторно) свідоцтво про народження від 17.10.2000 серії НОМЕР_1 є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

07.07.1999 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано шлюб, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис № 408, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 07.07.1999 виданого Відділом реєстрації актів громадського стану Заводського району м. Миколаїв.

23.01.2002 року між ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 укладено шлюб про що Міським відділом реєстрації актів громадського стану Одеського обласного управлінням юстиції видано свідоцтво про одруження від 23.01.2002 серії НОМЕР_3 , після одруження ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_10 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла у віці 52 років, про що 18.09.2016 складено відповідний актовий запис № 9447, зазначене підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 18.09.2016 виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану.

Отже, після смерті ОСОБА_4 у неї залишились майнові права, а саме право спільної часткової власності на 1/5 частки квартири АДРЕСА_2 .

14.04.2017 до спадкового реєстру внесено запис про спадкову справу № 60530674 відносно спадкодавця - ОСОБА_4 .

Однак 28.12.2023 державним нотаріусом Приморської державної нотаріальної контори у м. Одесі Масловою Марією В`ячеславівною видано повідомлення ОСОБА_2 про пропущення строку вступу у спадщину після смерті ОСОБА_4 .

ОСОБА_11 , якій на праві приватної спільної часткової власності належить 1/5 частка квартири АДРЕСА_3 на момент смерті фактично проживала та вела спільне господарство разом зі своїм сином ОСОБА_2 та колишнім чоловіком ОСОБА_5 на протязі 2014, 2015, по вересень 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначене підтверджується актом про проживання від 18.04.2024 складеним у присутності ОСОБА_12 яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4 ., та ОСОБА_13 яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , та представника Приватного підприємства «Управляюча компанія ЖЕД № 10» Запорожан В.О., яким засвідчено складений акт.

У шлюбі укладеному між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 народилась ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 яка є рідною сестрою ОСОБА_2 , зареєстрованим місцем проживання якої є АДРЕСА_6 .

17.08.2019 між ОСОБА_14 та ОСОБА_8 укладено шлюб, про що Миколаївським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області видано свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_5 , ОСОБА_8 після шлюбу взяла прізвище ОСОБА_15 .

Таким чином, відсутність факту офіційного визнання перешкоджає належному володінню користуванню та розпорядженню успадкованим майном, створює умови правової невизначеності речових прав позивача.

Метою встановлення факту проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, тобто, такий факт породжує юридичні наслідки. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем. Так, позивач позбавлений можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту проживання однією сім`єю, а також визнання права власності в порядку спадкування.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Приймаючи до уваги те, що встановлення факту родинних відносин має для позивача юридичне значення, наявність доказів на підтвердження факту родинних відносин, суд вважає, що вимога позову щодо встановлення факту родинних відносин підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, статтею 1268 ЦК України, для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Верховний Суд у постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19виснував, що статтями 1268 та 1269 ЦК України презюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Тобто, дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, чітко визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статтях 1269, 1270 ЦК України.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У судовому засіданні встановлено, що від встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцями на час смерті залежить виникнення та зміна його її майнових та немайнових прав, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом як спадкоємцем за законом.

Відповідно до роз`яснень викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом - ст.1217 ЦК України.

В силу ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини - ст.1222 ЦК України.

Згідно ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст.ст.1258, 1261 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За п.3.1 листа Вищого Спеціалізованого Суду України від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до абз.3 ч.2 ст.331 ЦК України, якщо право на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. За ч.2 ст.3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 13, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" про визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту постійного проживання - задовольнити.

Встановити фактпостійного проживання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 ,що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , начас відкриттяспадщини намайно розташованеза аресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_6 ,( АДРЕСА_1 )право власностіна 1/5частини квартирирозташованої заадресою: АДРЕСА_1 в порядкуспадкування зазаконом післясмерті ОСОБА_4 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Кузьменко