Ухвала суду № 127417816, 19.05.2025, Оболонський районний суд міста Києва

19.05.2025 Справа № 756/6448/23

Ун.№756/6448/23

Пр.№2-і/756/30/25

У Х В А Л А

13 травня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.

секретаря Любін А.Ю.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться вказана вище цивільна справа.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 29.10.2024 визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_2 зустрічної позовної заяви до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», виконавчий орган Оболонської районної у м.Києві ради (Оболонська районна у м.Києві державна адміністрація), Департамент комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Столиця-Інвест», ОСОБА_5 , Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсними свідоцтв про право власності, визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними актів приймання-передачі, визнання недійсними договорів інвестування, відновлення становища, яке існувало до порушення; стягнуто з ОСОБА_2 штраф у розмірі 3 (трьох) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8 760 (вісім тисяч сімсот шістдесят) гривень в дохід Державного бюджету України, а саму зустрічну позовну заяву повернуто відповідачу.

Ця ухвала залищена без змін постановою Київського апеляційного суду від 26.02.2025.

18.03.2025 справу повернуто до суду першої інстанції і підготовче судове засідання призначено на 13.05.2025.

12.05.2025відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Столиця-Інвест», Департаменту комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібний», третя особа: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсними договорів про інвестування, свідоцтв про право власності, витребування майна, припинення права власності.

У судовому засіданні відповідач наполягав на прийнятті зустрічної позовної заяви, а представник відповідача проти цього заперечував.

Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В цій справі провадження відкрито ухвалою суду від 31.05.2023. В ухвалі судом роз`яснено строк подання всіх письмових заяв у справі, зокрема, зустрічного позову і зазначено, що за приписами ч.1 ст.193 ЦПК України, у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Отже, строк для подання зустрічної позовної заяви складав також п`ятнадцять днів з моменту отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження.

04.09.2023 відповідач ознайомився з матеріалами справи (а.с.79).

У судовому засіданні 07.09.2023 відповідачем подано суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 про визнання недійсними свідоцтв про право власності, визнання незаконними і скасування наказів, визнання недійсним актів приймання-передачі, визнання недійсними договорів інвестування, відновлення становища, яке існувало до порушення.

У судовому засіданні 12.10.2023, в якому був присутній відповідач, ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви.

09.09.2024 відповідач вдруге звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», Виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Оболонської районної в м.Києві державної адміністрації), Департаменту комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Столиця-Інвест», ОСОБА_5 , Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсними свідоцтв про право власності, визнання незаконними і скасування наказів, визнання недійсним актів приймання-передачі, визнання недійсними договорів інвестування, відновлення становища, яке існувало до порушення.

А тепер, 13.05.2025 відповідач втретє звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Столиця-Інвест», Департаменту комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібний», третя особа: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсними договорів про інвестування, свідоцтв про право власності, витребування майна, припинення права власності.

Відповідно до п.11 ч.3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пунктами 2, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Приписами ч.3 вказаної вище статті процесуального закону передбачено, що у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства,

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі (п.1 ч.2 ст. 44 ЦПК України).

Крім того, частиною 4 вказаної вище статті процесуального закону передбачено обов`язок суду вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Статтею 143 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про те, що під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду (рішення від 13.03.2019 р. у справі №814/218/14).

З аналізу норм статей 44, 143 ЦПК України слідує, що зловживання правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи чи іншого процесуального тиску на суд.

Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання правами.

Правовідносини суду із кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Процесуальний закон вимагає та забезпечує належну поведінку сторони у суді, що також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам цивільного судочинства, а отже зловживає ним.

Враховуючи строк подання зустрічного позову, відсутність клопотання про його поновлення, а також те, що судом уже двічі вирішувалось питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви з іншим складом учасників та у схожій редакції вимог, суд вважає, що пред`явлення зустрічного позову втретє за таких обставин є нічим іншим як спробою затягнути її розгляд або перешкодити йому, внаслідок чого буде порушено положення законодавства про завдання та основні засади цивільного судочинства. Крім того, дії відповідача суд розцінює як такі, що спрямовані на перешкоджання розгляду справи, оскільки використовуючи надане йому процесуальним законом право на подання зустрічного позову, він створює перешкоди у своєчасному вирішенні справи на підставі аналізу зібраних у справі доказів, які подані обома сторонами на обґрунтування своїх вимог і заперечень.

В своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", пункт 28, № 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", пункт 24, № 26976/06, від 20.01.2011).

Згідно з ч.3 ст.44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Оскільки подання відповідача зустрічного позову 09.09.2024 у цій справі є зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на свідоме, невиправдане затягування судового процесу, суд дійшов висновку про повернення зустрічної позовної заяви відповідачу.

У відповідності до положень ст. 144 ЦПК України одним із заходів процесуального примусу є штраф.

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству (п.2 ч.1 ст. 148 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.148 ЦПК України. у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З цих підстав, суд вважає правильним застосувати до відповідача ОСОБА_2 заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у дохід державного бюджету в розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на день постановлення ухвали становить 30 280 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 33-40, 44, 143, 148, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_2 зустрічної позовної заяви до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Столиця-Інвест», Департаменту комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібний», третя особа: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсними договорів про інвестування, свідоцтв про право власності, витребування майна, припинення права власності.

Стягнути з ОСОБА_2 штраф у розмірі 10 (десяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень в дохід Державного бюджету України.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», Товариство з обмеженою відповідальністю «Столиця-Інвест», Департаменту комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібний», третя особа: Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсними договорів про інвестування, свідоцтв про право власності, витребування майна, припинення права власності- повернути ОСОБА_2 .

Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795)

Боржник: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 19.05.2025

Суддя: А.М.Майбоженко