Ухвала суду № 127412952, 02.04.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3027/25

Провадження № 1-кс/202/2456/2025

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

02 квітня 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, яке подано у кримінальному провадженні № 12025040000000305 від 28.03.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернулася з клопотанням, в якому просить накласти арешт шляхом заборони володіння, розпорядження та користування на майно, яке було вилучене в період часу з 23.18 год. 28.03.2025 до 00.48 год. 29.03.2025 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- сім-карту оператора мобільного зв`язку «Київстар» серійний номер НОМЕР_1 ;

- тримач до сім-карти з серійним номером НОМЕР_2 ;

- стартовий пакет «Lifesell» з-під номеру НОМЕР_3 ;

- коробку з-під планшету HP368FD/VA IPAD imei 013213003248936;

- планшет IPAD Generation сер.номер НОМЕР_4 (у заблокованому стані) та коробку до нього.

В обґрунтування свого клопотання прокурор посилається на те, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження № 12025040000000305 від 28.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, а саме за фактом умисного вбивства ОСОБА_8 та незаконного зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів, без передбаченого законом дозволу.

28.03.2025 року в цьому кримінальному провадженні був проведений обшук за місцем мешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення якого виявлені та вилучені:

- сім-карта оператора мобільного зв`язку «Київстар» серійний номер НОМЕР_1 ;

- тримач до сім-карти з серійним номером НОМЕР_2 ;

- стартовий пакет «Lifesell» з-під номеру НОМЕР_3 ;

- коробка з-під планшету HP368FD/VA IPAD imei 013213003248936;

- планшет IPAD Generation сер.номер НОМЕР_4 (у заблокованому стані) та коробку до нього.

Постановою слідчого від 29.03.2025 року вилучені речі визнані речовими доказами.

Отже, з метою збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт на вказані речі.

Прокурор в судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримала.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 заперечували проти накладення арешту на планшет.

Власник майна ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, про розгляд клопотання була повідомлена.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025040000000305 від 28.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 11 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

В період з 23 год. 18 хв. 28 березня 2025 року до 00 год. 48 хв. 29 березня 2025 року слідчим був проведений обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено: сім-карту оператора мобільного зв`язку «Київстар» серійний номер НОМЕР_1 ; тримач до сім-карти з серійним номером НОМЕР_2 ; стартовий пакет «Lifesell» з-під номеру НОМЕР_3 ; коробку з-під планшету HP368FD/VA IPAD imei 013213003248936; планшет IPAD Generation сер.номер FV16Y7P04 (у заблокованому стані) та коробку до нього.

Постановою слідчого вказані речі визнані речовими доказами.

При вирішенні питання про арешт цього майна, слідчий суддя враховує, що за змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).

Так,за приписамистатті 98КПК України речовимидоказами єматеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому згідно зі статтею 131 КПК України заходи забезпечення кримінальногопровадження,до якиху томучислі належитьарешт майна,застосовуються зметою досягненнядієвості цьогопровадження.

Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК України).

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя вважає, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучені під час проведення обшуку речі можуть бути доказами такого кримінального правопорушення, відповідають критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки могли зберегти на собі сліди правопорушення містити інші відомості, які, в свою чергу, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема за допомогою експертних досліджень.

При цьому існує ризик приховування чи знищення цих речових доказів у випадку не накладення на них арешту, оскільки особи, у яких вони вилучені, можуть бути заінтересованими у результатах кримінального провадження.

Також слідчий суддя звертає увагу, що в даному випадку протокол обшуку не містить даних про надання володільцем слідчому доступу до вилученого планшету, останній знаходився у заблокованому стані, що може створювати перешкоду в дослідженні наявної на ньому інформації.

Тому, на переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси володільця цих речей і предметів як накладення арешту, з огляду на те, що арешт пов`язаний із здійсненням розслідування особливо тяжкого злочину проти життя особи, носить тимчасовий характер.

Враховуючи вищенаведене, клопотання прокурора можливо задовольнити та накласти арешт на вилучені 28 березня 2025 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , а саме: сім-карту оператора мобільного зв`язку «Київстар» серійний номер НОМЕР_1 ; тримач до сім-карти з серійним номером НОМЕР_2 ; стартовий пакет «Lifesell» з-під номеру НОМЕР_3 ; коробку з-під планшету HP368FD/VA IPAD imei 013213003248936; планшет IPAD Generationсер.номер FV16Y7P04 (у заблокованому стані) та коробку до нього, шляхом заборони розпорядження та користування ними.

Керуючись ст. ст. 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арештшляхом заборонирозпорядження такористування наречі,які вилучені28березня 2025під часобшуку заадресою: АДРЕСА_1 ,за місцеммешкання ОСОБА_7 ,а саме:сім-картаоператора мобільногозв`язку «Київстар»серійний номер НОМЕР_1 ;тримач досім-картиз серійнимномером НОМЕР_2 ;стартовий пакет«Lifesell»з-підномеру НОМЕР_3 ;коробка з-підпланшету HP368FD/VAIPADimei013213003248936; планшет IPAD Generationсер.номер FV16Y7P04 (у заблокованому стані) та коробка до нього.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_9