Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 567/1924/24
Номер провадження 2/570/567/2025
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 квітня 2025 року
Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті вособі:
судді Красовського О.О.
з участю:
секретаря судових засідань Захарук Г.Л.
розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Рівне(впорядку спрощеногопозовного провадженнята заочногорозгляду)цивільну справузапозовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
25.11.2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договорами № Z06.00208.005715082 від 19.09.2019 року у розмірі 114 193 грн. 07 коп. та судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між АТ "Ідея Банк" та відповідачем укладено договір кредиту та страхування № Z06.00208.005715082 від 19.09.2019 року. Відповідачу були надані грошові кошти у розмірі 44800 грн. для власних потреб, строком на 36 місяців та встановленим розміром процентної ставки 21,99 % річних. На виконання умов договору Банк свої зобов`язання за договором виконав. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотними порушеннями умов договору, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка до цього часу не погашена. 25.07.2023 р. між АТ "Ідея Банк" та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" було укладено договір факторингу № 01.02-31/23, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача. Тому представник позивача звернувся до суду, просить суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача наявну заборгованість; та стягнути судові витрати.
Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 04.12.2024 року справа була направлена для розгляду за підсудністю до Рівненського районного суду Рівненської області.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 27.12.2024 р. справа була прийнята до провадження судді Красовського О., та призначена до розгляду у порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача не з`явився в судове засідання. Згідно до поданої заяви позов підтримує та просить справу розглядати без його участі. В разі неявки відповідача не заперечує щодо можливості проведення заочного розгляду справи.
Відповідач не з`явився в судове засідання. До цього відповідач двічі не з`явився у підготовче судове засідання.
Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Крім того, на веб-сайті суду розміщується список справ, що призначені судом до розгляду, і така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні відповідач мав можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без його участі. Відзив на позов до суду не подав.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17), постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б). Крім того, у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 Верховний Суд зазначав, що наявна у справі довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі№ 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18.
ЄСПЛ також зазначив, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу,стаття 6 Конвенції не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи(див., наприклад, згадане вище рішення у справі Лазаренко та інші, § 37, і, у контексті статті 8 Конвенції, Foley v. the United Kingdom (dec.), № 39197/ 98, 11 вересня 2001 року)».
Судом враховується практика ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", де зазначено: заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Суд наголошує, що відкладення розгляду справиє правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи учасників справи, анеможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Суд вважає, що справу можливо розглянути на підставі наявних доказів, участь сторін у справі не є обов`язковою. Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості проведення заочного розгляду справи.
Дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Короткий зміст заяв по суті справи.
Як встановлено в судовому засіданні, 19.09.2019 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування № Z06.00208.005715082. Даний договір за своєю правовою природою є змішаним договором кредиту і страхування.
Відповідно до розділу 1 Кредитного договору, банк надав позичальнику кредит у розмірі 44 800 грн. для власних потреб. В свою чергу відповідач отримав кредит і доручає банку сплатити за рахунок отриманих коштів страховий платіж за вказаний в договорі рахунок страховика. Кредит надається строком на 36 місяців. Кредитним договором встановлено розмір процентної ставки 21,99% річних.
На виконання умов вищевказаного договору АТ "Ідея Банк" свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю.
Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Всупереч умов Кредитного договору Відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та процентам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання.
25.07.2023 між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу №01.02-31/23, у відповідності до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за договорами, в розмірі заборгованостей боржників перед АТ «Ідея Банк», визначеними в реєстрі боржників.
Згідно з розрахунком заборгованості по Кредитному договору № Z06.00208.005715082 від 19.09.2019 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» станом на дату подачі позову складає 114 193, 07 грн. з яких:
- заборгованість за основним боргом - 43 940, 67 грн;
- заборгованість за відсотками - 31 397, 99 грн.;
- заборгованість за іншими процентними платежами - 38 854, 41 грн.
На час розгляду справи у суді вказана сума заборгованості залишається несплаченою відповідачем.
Щодо укладення договору факторингу.
25.07.2023 між АТ «Ідея Банк» і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір Факторингу №01.02-31/23.
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 2 ст. 1081 ЦК України грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
За умовами вищевказаного правочину, ТзОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло права стягувача за Кредитному договору № Z06.00208.005715082 від 19.09.2019 року.
Норми права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити борг, а також відсотки.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Висновки суду.
Вимоги ст. 264ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.
Розглядаючи справу,суд визначивюридичну природуспірних правовідносині закон який їхрегулює,дослідив поданіписьмові докази,оцінивши їхза своїмвнутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному іоб`єктивномурозгляді усудовому процесівсіх обставинсправи вїх сукупності, забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами оренди з правом викупу, і, як наслідок, виникнення заборгованості, про стягнення якої позивач і звернувся до суду.
Відповідач зобов`язання за вказаними договорами належним чином не виконав, оскільки належні докази про це відсутні, чим порушив умови договорів та норми чинного законодавства, тому у позивача виникло право вимагати виконання зобов`язання за договором. Кредитор відповідне право вимоги реалізував шляхом пред`явлення до позичальника позову про стягнення боргу за договорами оренди з правом викупу і визначив борг на відповідну дату.
За таких обставин суд дійшов висновку про наявність боргових правовідносин між сторонами. Доказів повернення відповідачем за вказаними договорами суми боргу за оренду у повному розмірі матеріали справи не містять.
Отже, проаналізувавши досліджені у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що взятий на себе обов`язок відповідач не виконав, тому позов підлягає до задоволення.
Розподіл судових витрат.
За змістом ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову, то судові витрати (сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.) підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № Z06.00208.005715082 від 19.09.2019 року у розмірі 114 193 грн. 07 коп.; та судові витрати (сплата судового збору) у розмірі 2 422 грн. 40 коп., а всього 116 615 (сто шістнадцять тисяч шістсот п`ятнадцять) грн. 47 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право подати апеляційну скаргу на рішення суду до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач:Товариство зобмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, адреса: бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ, 03126).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ).
Суддя Красовський О.О.
Судове рішення № 127406414, Рівненський районний суд Рівненської області було прийнято 30.04.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 567/1924/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: