Рішення № 127400850, 16.05.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2025 р. № 400/3761/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А. з розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", вул. Знам`янська, 4,м. Миколаїв,54037, до відповідачаГоловне управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001, провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.01.2022 року № 66614290704, № 66514290704,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївський авіаремонтний завод НАРП (далі позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 20.01.2022 року № 66614290704, № 66514290704.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевiрка ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП (на теперішній час ТОВ Миколаївський авіаремонтний завод НАРП) з питання дотримання податкового законодавства при декларуваннi за вересень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт перевірки від 13.12.2021 №9091/14-29-07-04/09794409. Перевіркою встановлено порушення ДП «НАРП» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2021 року, на 347 961 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 215 222 гривень. Позивач заперечив висновки податкової, що позивачем було проведено документальне оформлення придбання ТМЦ з джерела невідомого походження, наданні первинні документи не підтверджені реальним рухом активів з його контрагентами, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, тоді як позивачем підтверджено реальність господарських операцій первинними документами. Тому, спірні рішення податкової є протиправними.

Ухвалою суду від 15.08.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач надав відзив на позов, заперечує проти задоволення позовних вимог. Свою позицію обґрунтовує тим, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця (позивача) права на формування податкового кредиту з ПДВ виникають за наявності сукупності таких обставин, підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операцій й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод. У результаті аналізу податкової звітності контрагентів позивача, податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, інформації, наявної в базах даних податкових органів, контролюючим органом встановлено, що наведені вище постачальники позивач не є виробниками продукції та відображали реалізацію на користь позивача таких товарів, які у своїх постачальників не придбавали. У свою чергу, така продукція не виготовлялась та не придбавалась по всьому ланцюгу постачання. Враховуючи той факт, що господарські операції між ДП «НАРП» та вищевказаними контрагентами-постачальниками не відбулися, відсутнє придбання товару, первинні документи не відповідають фактичному руху активів та не можуть враховуватись в даних податкового обліку, перевіркою зроблено висновок, що ДП «НАРП» порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з вищевказаними контрагентами-постачальниками за серпень 2021 року на загальну суму 563 183 грн ПДВ. Тому, позовні вимоги вважає необґрунтованими.

Ухвалою від 10.10.2022 суд зупинив провадження у справі.

Провадження у справі було поновлено ухвалою від 09.05.2024.

Ухвалою від 28.05.2024 суд постановив замінити позивача - Державне підприємство "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037, ідентифікаційний код 09794409) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037, ідентифікаційний код 09794409).

Від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач наполягає на правомірності висновків податкової, викладених в акті перевірки та повністю заперечує обґрунтування позивача.

Від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначив, що висновки податкової ґрунтуються на припущеннях, тоді як обґрунтування позивача ґрунтуються на нормах Податкового кодексу України, первинних документах та з урахуванням практики Верховного Суду.

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи, встановив наступне.

Державне підприємство Миколаївський авіаремонтний завод НАРП є юридичною особою, зареєстровано 12.06.2002.

В подальшому відповідно до Закону України Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності, розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 №1595-р Про погодження перетворення державних підприємств в акціонерні товариства та товариства з обмеженою відповідальністю, наказу Акціонерного товариства Українська оборонна промисловість від 13.02.2024 №91 Про деякі питання створення Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський авіаремонтний завод НАРП, створене Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївський авіаремонтний завод НАРП шляхом перетворення Державного підприємства Миколаївський авіаремонтний завод НАРП, про що внесений запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.02.2024 №1010361450000036415.

Відповідно до п.1.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю, Миколаївський авіаремонтний завод НАРП (ідентифікаційний код 09794409 ) з дня його державної реєстрації Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державного підприємства Миколаївський авіаремонтний завод НАРП.

Основним видом діяльності є виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування.

В період з 30.11.2021 по 06.12.2021 посадові особи Головного управління ДПС у Миколаївській області провели документальну позапланову виїзну перевірку ДП Миколаївський авіаремонтний завод НАРП (на теперішній час ТОВ Миколаївський авіаремонтний завод НАРП) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт перевірки від 13.12.2021 №9091/14-29-07-04/09794409 (далі акт перевірки).

Перевiркою встановлено порушення платником податкiв:

1) п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2021 року, на 347961 гривень;

2) п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 215222 гривень.

На підставі висновків акту відповідачем прийнято податкові повідомлення- рішення:

- від 20.01.2022 №66514290704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 347 961 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 173 980,50 грн.,

- №66614290704, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 215 222 гривень.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 ПК України).

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості.

Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями.

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як вже зазначалось судом вище по тексту рішення, за результатами перевірки встановлено порушення встановлено порушення ДП «НАРП» (на теперішній час ТОВ) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2021 року, на 347 961 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 215 222 гривень.

Крім того, перевіркою встановлено, що згідно з даними ЄРПН не встановлено джерело походження ТМЦ, придбаних ДП «НАРП» у ТОВ «АКСАРІЯ», ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП», ТОВ «СКАІРПРОМ», ТОВ «АВІА ПАРТНЕРС ГРУП», ПАТ «РОКС», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПК ІНДУСТРІЯ», ТОВ «ТД «ПІДШИПНИКЦЕНТР», ТОВ «ІМПЕРА ГРУП», ТОВ «СНГ-КОМПЛЕКТ» (у тому числі по ланцюгу постачання); зазначені вище контрагенти-постачальники не є підприємствами-виробниками та не здійснювали зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товарів, які в подальшому реалізовувались на адресу ДП «НАРП»; ДП «НАРП» до перевірки не надано документів продукції, які відповідають нормам чинних стандартів (ТУ, ГОСТ, технічній документації) для даного виду продукції та підтверджуються паспортами, оскільки ДП «НАРП» (державний концерн «УКРОБОРОНПРОМ») є підприємством літакобудівної промисловості; надані до перевіри товарно - транспортні накладні не містять інформацію щодо вантажно-розвантажувальних операцій, про відстань перевезення, розрахунок сплати; надані до перевірки експрес - накладні не містять інформацію щодо найменування продукції, яка перевозилась, її кількість, що не дає змогу в повному обсязі ідентифікувати господарську операцію; відповідно до наданої до перевірки Книги обліку довіреностей (у паперовій формі, розпочата з 01.01.2021 на 20 аркушах) записи щодо видачі довіреностей матеріально відповідальним особам на отримання ТМЦ від вищевказаних постачальників відсутні (крім ТОВ «ІМПЕРА ГРУП»); згідно з даними податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) зазначені контрагенти-постачальники не мають достатньої кількості трудових ресурсів або взагалі не звітують; вищевказані контрагенти-постачальники не декларують наявність у них складів/ виробничих приміщень тощо; згідно з даними ЄРПН перевіркою не встановлено придбання контрагентами постачальниками послуг зберігання товарів, навантажувально - розвантажувальних робіт, опалення, газо -, водопостачання, зв`язку, придбання канцелярських засобів тощо. Відсутність таких витрат є одним із свідчень фактичної неможливості здійснення господарської діяльності даними СГ; згідно з даними податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) зазначені контрагенти-постачальники не мають достатньої кількості трудових ресурсів або взагалі не звітують.

Отже, перевіркою було встановлено документальне оформлення придбання ТМЦ з джерела невідомого походження (або з такого, що не відповідає документально оформленому), з його легалізацією за рахунок використання документів «контрагентів», що фактично не могли і не здійснювали постачання. Отже, надані ДП «НАРП» первинні документи не підтверджені реальним рухом активів між ДП «НАРП» та контрагентами-постачальниками: ТОВ «АКСАРІЯ», ТОВ «ПРОМТЕХІНВЕСТ ГРУП», ТОВ «СКАІРПРОМ», ТОВ «АВІА ПАРТНЕРС ГРУП», ПАТ «РОКС», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПК ІНДУСТРІЯ», ТОВ «ТД «ПІДШИПНИКЦЕНТР», ТОВ «ІМПЕРА ГРУП», ТОВ «СНГ-КОМПЛЕКТ»

Пунктом 8 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, суб`єкти господарювання здійснюють свою діяльність на власний ризик, вільно обираючи своїх контрагентів, якщо інше прямо не передбачено законами України.

Законодавством України не передбачено вимогу до суб`єктів господарювання щодо перевірки ними контрагентів на факт, зокрема, можливості ними поставити товар за відповідними правочинами чи на законність походження товару. А тому, законодавством не передбачена процедура здійснення такої перевірки суб`єктом господарювання своїх контрагентів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень відповідача про те, що продукція контрагентів не виготовлялась та не придбавалась по всьому ланцюгу постачання.

Згідно з поясненнями позивача, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, податковий кредит за серпень 2021 року сформовано позивачем з дотриманням вимог п.198.6 ст. 198, п.201.10 ст. 201 ПК України на підставі податкових накладних, складених постачальником платником ПДВ і зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є достатньою підставою для покупця для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 по справі № 380/9660/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо відсутності документів продукції, які відповідають нормам чинних стандартів (ТУ, ГОСТ, технічній документації) для даного виду продукції та підтверджуються паспортами, то суд зазначає, що він не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерській та податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію. Тому, ненадання позивачем у спірних правовідносинах паспорту якості бітуму не є доказом порушення позивачем податкового законодавства.

Також, суд зазначає, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Відсутність у контрагента-постачальника матеріально-технічних, достатньої кількості трудових ресурсів, відсутність товарів по ланцюгу постачання, відсутність окремих документів чи дефекти в них - саме по собі не є безумовною підставою для висновку, що господарської операції не було.

Аналогічна правова позиція підтверджена у постановах Верховного Суду від 14.07.2022 року у справі № 821/2813/15-а.

Суд не приймає посилання відповідача на нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами у зв`язку з відсутністю деякої інформації в ТТН.

Так, наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

Аналогічна правова позиція підтверджена постановами Верховного Суду від 15.07.2023 № 826/3616/18, від 25 листопада 2022 року № № 200/4458/20-а,від 13.07.2022 № № 520/223/20.

Отже, на підтвердження реальності угод, укладених позивачем з контрагентами у перевіряємий період позивач надав належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку. Товар та послуги, які придбавав позивач використовувалися ним для здійснення господарської діяльності, тому формування позивачем податкового кредиту за результатами господарської діяльності з цими контрагентами є правомірним.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваних рішень, що є підставою для задоволення позову.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (вул. Знам`янська, 4,м. Миколаїв,54037 09794409) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 44104027) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 20.01.2022 року № 66614290704, № 66514290704.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 44104027) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (вул. Знам`янська, 4,м. Миколаїв,54037 09794409) судовий збір в сумі 11057,45 грн (одинадцять тисяч п`ятдесят сім гривень сорок п`ять копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя І. А. Устинов