Постанова № 127392699, 16.05.2025, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 3/294/1967/25

справа № 294/46/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2025 року м. Чуднів

Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП № 5 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Чуднівським РВ УМВС України в Житомирській області 04.07.2007,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбаченого ч.ч.2,3 ст.173-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 20.12.2024 близько 16 год 00 хв, по АДРЕСА_1 , вчинив відносно ОСОБА_2 психологічне насильство, а саме висловлювався словами нецензурної лайки та фізичне насильство в ході якого штовхнув її та спричинив тілесні ушкодження в присутності неповнолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 045536 від 26.12.2024.

Крім того, 20.12.2024 близько 16 год 00 хв, ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , вчинив відносно ОСОБА_2 психологічне насильство, а саме висловлювався словами нецензурної лайки та фізичне насильство в ході чого штовхнув та спричинив тілесні ушкодження, тим самим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 045535 від 26.12.2024.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся шляхом скерування повістки на адресу його проживання, однак остання повернулась у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення .

Також дата судового засідання відображалась на веб-сайті Чуднівського районного суду Житомирської області в рубриці список справ, призначених до розгляду.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини ОСОБА_1 мав у розумні інтервали часу цікавитись станом розгляду її справи судом.

У зв`язку з тим, що судом вживалися заходи щодо виклику ОСОБА_1 однак останній в судове засідання не з`явився та клопотань про відкладення розгляду справи не направив, суд вважає можливим провести судовий розгляд його відсутності.

Щодо вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУПАП суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 173-2 КУпАПпередбачає відповідальність за вчиненнядіянь, передбачених ч. 1 цієї статті, а саме домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зіст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Згідно з вимогамист.251КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненого при вищевикладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного рішення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 045536 від 26.12.2024; письмовими поясненнями ОСОБА_2 в яких остання вказала, що проживає в АДРЕСА_1 разом з колишнім чоловіком та двома неповнолітніми дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так між нею та колишнім чоловіком постійно виникають суперечки, 20.12.2024 близько 16 год 00 хв під час конфлікту колишній чоловік почав її штовхати в наслідок чого остання впала та отримала незначні тілесні ушкодження. При цьому була присутня її неповнолітня дочка ОСОБА_5 ; рапортом, зі змісту фабули якого слідує, що 20.12.2024 о 17:12 надійшло повідомлення зі 102 про те, що за адресою: в АДРЕСА_1 , чоловік вчинив відносно заявниці фізичне та психологічне домашнє насильство; протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 20.12.2024; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких останній вказав, що 20.12.2025 близько 16 год 00 хв між ним та ОСОБА_2 виникла словесна суперечка в ході якої він штовхнув її, остання впала на підлогу та отримала тілесні ушкодження. Даний конфлікт відбувся в присутності неповнолітньої ОСОБА_6 ; письмовими поясненнями неповнолітньої ОСОБА_3 , в яких остання вказала, що 20.12.2024 близько 16:00 між її батьками виник конфлікт, в ході якого її батько штовхнув маму від чого остання впала на підлогу. Також батько перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння ображав маму словами нецензурної лайки, а також іншими матеріалами доданими до протоколу.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 173-2 КУпАПє такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст.251,252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 173-2 КУпАПпередбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, -вчинені особою, яку повторно протягом року вже було піддано адміністративному стягненню, за одне з порушень, передбачених частинами першою або другою цієї статті.

Тобто, інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення за ч. 3ст. 173-2 КУпАПмістить обов`язкову кваліфікуючу його ознаку повторність (дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 або ч. 2ст. 173-2 КУпАП).

Однак, всупереч вищенаведеним приписам закону, як слідує із складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №045535 від 26.12.2025, що ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3ст. 173-2 КУпАП, хоча формулювання пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення за вказаним протоколом за ч. 1ст. 173-2 КУпАП, оскільки не містить вказівки на його повторність (вчинення його особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 або ч. 2ст. 173-2 КУпАП), тобто формулювання пред`явленого обвинувачення за вищевказаним протоколом (ч. 3ст. 173-2 КУпАП) не відповідає його правовій кваліфікації. Крім того, до матеріалів справи не долучено належним чином завірену копію постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 або ч. 2ст. 173-2 КУпАП, що набрала законної сили, яка би вказувала на повторність скоєння даного правопорушення, як і не зазначено у фабулі протоколу про повторність як кваліфікуючу ознаку правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 173-2 КУпАП.

За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 173-2 КУпАП.

Натомість, описані в надісланому суду протоколі про адміністративні правопорушення, дії ОСОБА_1 фактично підпадають під ознаки складу адміністративного правопорушення, викладеного в диспозиції ч. 1ст. 173-2 КУпАП.

Проте, відповідно дост. 284 КУпАПпо справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбаченихстаттею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Таким чином, зазначена норма не передбачає можливості перекваліфікації діяння судом із частини 3 ст. 173-2 на ч. 1ст. 173-2 КУпАП.

Окрім того, у рішенні ЄСПЛ в справі «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, Суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення,суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» від 20.09.2016, ЄСПЛ вказав, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Крім того, при оцінці доказів під час розгляду справ про адміністративні правопорушення мають бути застосовані критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ у справах «Коробов проти України» від 21.07.2011 та «Кобець проти України» від 14.02.2008).

У зв`язку з відсутністю в матеріалах справи належних і допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 173-2 КУпАП, а також невідповідністю інкримінованого правопорушення (фабула протоколу) правовій кваліфікації (норміКУпАП) дій ОСОБА_1 , суд вважає вину останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 173-2 КУпАПне доведеною, а тому із урахуванням вимог пункту 1 частини першоїстатті 247 КУпАПпровадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про застосування адміністративного стягнення до ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, суд бере до уваги характер та обставини вчинення цього правопорушень, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, розлучений, відсутність обставини, що пом`якшують відповідальність, вчинення правопорушення в стані алкогольного сп`яніння як обтяжуючу відповідальність обставину, а тому ОСОБА_1 необхідно піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 40-1, 173-2, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 173-2 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст.173-2КУпАП закрити на п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держависудовий збір в розмірі605(шістсотп`ять)грн 60коп. (рахунок для сплати: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106/22030106, ЄДРПОУ 37993783).

Роз`яснити ОСОБА_1 що відповідно до вимог статті 307КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ірина БІЛЕРА