Постанова № 127392385, 12.05.2025, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/1322/24

Провадження № 2-а/272/8/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року

Андрушівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої - судді Чуб І.А.,

секретаря судових засідань Хитоніній М. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Андрушівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Бердичівський відділ ДВС у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

Представник позивача в інтересах позивача звернулася до суду з позовом, в якому зазначає, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 № 186 від 08.09.2024 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за адміністративне правопорушення передбачене за ч.3 ст.210-1 КУпАП, так як він нібито не прибув без поважних причин за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 ,будучи належнимчином оповіщенийпро виклик,тобто порушивзаконодавство прооборону,мобілізаційну підготовкута мобілізаціюв особливийперіод.Дану копіюпостанови позивачотримав черезреєстр виконавчихпроваджень післяотримання представникомпостанови провідкриття виконавчогопровадження №76449150.Метою зверненнядо ДВСстало,те щобанківський рахунокпозивача заблокували. Відповідач05.10.2024року звернувсядо Бердичівськоговідділу ДВСу Бердичівськомурайоні Житомирськоїобласті ЦМУMIO(м.Київ)із заявоюпро відкриттявиконавчого провадження.05.11.2024року відділомДВС буловинесено постановупро відкриттяВП №76449150.Так,вважають постанову№186від 08.09.2024року видану ІНФОРМАЦІЯ_3 незаконною,необгрунтованою татакою,що підлягаєскасуванню,а справазакриттю.Найголовніше,що повісткудля уточненняданих позивачувиписали 13.08.2024року зявкою на14.08.2024року,ще йбез номеру.Проте,по данійповістці, ОСОБА_1 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 о09годині ранкута надававдовідку №806від 08.07.2024та Витяг№81з наказуМінекономіки пробронювання військовозобов`язаного.В тойже деньпісля уточненняданих у ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 пішов.Про те,що вінз`явився доТЦК стоїтьвідповідна поміткана другійстороні повісткивід 13.08.2024року,а саме2штампи:«Прибув у ІНФОРМАЦІЯ_6 «14.08.2024р.»і «Вибувз ІНФОРМАЦІЯ_6 «14.08.2024р.»Позивач 14.08.2024року приходиву ТЦКразом із ОСОБА_3 .Також,позивач черезмобільний додаток«Резерв +»оновив своїдані 09.07.2024року івже натой моментбуло присутнєбронювання,яке булодійсне до11.10.2024року.А вжестаном на02.08.2024року вдодатку «Резерв+»бронювання єдійсне до12.07.2025року зпоміткою «Даніуточнено вчасно».Також,позивач відвідувавТЦК в АДРЕСА_1 29.08.2024року (тодінапередодні йомузателефонував нателефон представник ІНФОРМАЦІЯ_5 і повідомив,що вонибачать,що єбронювання,і щодані оновлені,але потрібно,щоб виприйшли,дещо підписали).На,що позивачпогодився іприйшов,але вжев іншийкабінет,до іншогопредставника ТЦК,не втого,що був14.08.2024року,де йомупоказали дерозписатися ісказали,можете бутивільні.Він іпішов.29.08.2024року позивачприходив доТЦК разоміз ОСОБА_4 .Відповідно,позивач,навіть уявитине міг,що нанього склалипостанову проадміністративне правопорушенняза неприбуттядо ТЦКза викликом.Зі змістувищевказаної оскаржуваноїпостанови вбачається,що 14.08.2024року ОСОБА_1 без поважнихпричин неприбув завикликом поповістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 ,що розташованийза адресою: АДРЕСА_1 ,будучи належнимчином оповіщенийпро виклик,тобто порушивзаконодавство прооборону,мобілізаційну підготовкута мобілізаціюв особливийперіод.У своємупоясненні військовозобов`язаний ОСОБА_1 зазначив,що вінне прибувза викликомчерез перебуванняна роботі,що неє поважноюпричиною неприбуття.Таким чином,своїм умиснимдіянням,яке виразилосяу неприбуттіза викликомдо ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 порушив законодавствопро оборону,мобілізаційну підготовкута мобілізаціюв особливийперіод,чим вчинивадміністративне правопорушення,передбачене ч.3ст.210-1КУпАП.Також вцій постанові,вище «місцероботи іпосада:зі слівне працює».Що вжесвідчить проштучно складенупостанову.Адже позивачповідомляв,що працюєі щомає бронювання,шляхом наданнявідповідних підтверджуючихдокументів.Позивач з`явивсядо ІНФОРМАЦІЯ_5 ,про щоє відповіднавідмітка надругій стороніповістки від13.08.2024року,а саме2штампи:«Прибув у ІНФОРМАЦІЯ_6 «14.08.2024р.»і «Вибувз ІНФОРМАЦІЯ_6 «14.08.2024 р.» Позивач завжди був на зв`язку з ТЦК, а саме: вчасно оновлював дані, проходив мед комісію, з`являвся за будь-яким викликом, чи то по повістці чи за телефонним дзвінком. Ані цієї постанови, ані протоколу до цього позивач від ТЦК не отримував. Такі дії ТЦК свідчать про упереджене ставлення про притягнення до адміністративної відповідальності без вини ОСОБА_1 . Дана постанова винесена без будь-яких доказів вини позивача. Вважають, що дана постанова є винесеною на безпідставній основі, по складеному шаблону і також з порушенням всіх строків. Крім того, відсутній протокол на підставі якої складено дану постанову і також з порушенням законодавства. Просила, поновити строк на оскарження постанови № 186 від 08.09.2024 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .. Визнати незаконною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 186 від 08.09.2024 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , провадження у справі відносно ОСОБА_1 щодо адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з вищевикладених підстав та просив задовольнити, пояснивши, що 13.08.2024 року їхав зранку на роботу до ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" та отримав повістку від працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 , хоча він надав їм документи про бронювання. У повістці був обов`язок йому з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 14.08.2024 року на 09.00 год.. 14.08.2024 року зранку він з юристом підприємства ОСОБА_3 прибули до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Юрист спілкувався з працівниками з приводу повістки, після чого, їм повідомили, що все добре, можна йти, також на корінці повістки йому поставили штамп про прибуття та вибуття з ІНФОРМАЦІЯ_6 . В подальшому, через деякий час, йому зателефонувала дільнична та повідомила, що він перебуває в розшуку з приводу неявки до ІНФОРМАЦІЯ_7 та необхідність явки до 1 відділу. 29.08.2024 року він з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_7 та з ним була дружина ОСОБА_4 .. Їх направили до ОСОБА_5 , який склав щодо нього протокол за ст.210-1 ч.3 КУпАП за неявку по повістці 14.08.2024 року, в якому він написав пояснення та підписав його. ОСОБА_5 надавав підписувати ще якісь документи зміст яких йому невідомий. В листопаді 2024 року була заблокована його банківська картка та він дізнався про оскаржувану постанову, після чого, звернувся за юридичною допомогою. 09.09.2024 року він цілий день працював на зміні та територію підприємства не залишав, тому оскаржувану постанову 09.09.2024 року не отримував. Він підписував корінець про отримання постанови під час складення протоколу, там було лише його прізвище, інших записів зверху не було. З постановою він не згодний. В подальшому подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов з підстав викладених у заяві, вказала, що 14.08.2024 року позивач прибув за повісткою з юристом підприємства ОСОБА_3 , який відповідальний за бронювання, до ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_3 спілкувався з приводу отриманої працівником ОСОБА_1 повістки. З`ясувавши ситуацію, було повідомлено про наявне бронювання у ОСОБА_1 , їм було поставлено відмітку на повістці про прибуття та вибуття ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_6 14.08.2024 року. 29.08.2024 року позивач з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_6 з ОСОБА_4 , так як зателефонував дільничний та повідомив, що він в розшуку. 29.08.2024 року ОСОБА_5 склав щодо позивача протокол за ст.210-1 ч.3 КУпАП, який позивач підписав, також позивач підписав аркуш, який був пустий. Як в подальшому з`ясувалося, то була розписка про отримання копії оскаржуваної постанови 09.09.2024 року. Проте, 09.09.2024 року позивач був на зміні в ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" та не залишав його територію до 10.09.2024 року, тому постанову позивач не отримував 09.09.2024 року. Про вказану постанову дізнався після заблокування рахунків виконавчою службою в листопаді 2024 року. В подальшому подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 в судове засідання подали відзив на позов, згідно якого вважають, позовну заяву необгрунтованою з наступних

підстав. Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, серед іншого зобов`язані прибувати за викликом районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово- облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів. 13 серпня 2024 року ОСОБА_1 отримав повістку про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 09:00 год. 14.08.2024 року. Факт отримання повістки підтверджується підписом ОСОБА_1 на розписці та ним не оскаржується. Позивач зазначає, що він прибув за викликом у встановлений термін, посилаючись на відповідну відмітку на зворотній стороні повістки, але дана відмітка не є належним доказом прибуття. Так, у зазначеній відмітці відсутні відомості про час, мету та посадову особову, до якої звертався позивач для виконання вимог повістки про виклик (уточнення облікових даних). Також, факт неприбуття за викликом підтверджується письмовими поясненнями до протоколу про адміністративне правопорушення від 29.08.2024 року, в якому ОСОБА_1 власноруч підтвердив, що «не прибув по повістці 14.08.2024 р., тому що був на роботі». Даний факт позивачем також не оскаржується. Оскаржувана постанова була вручена позивачу особисто під підпис 09.09.2024 року. Твердження позивача про отримання оскаржуваної постанови лише 22.11.2024 року та необізнаність про її винесення до зазначеної дати є неправдивими та спростовуються матеріалами справи. Також безпідставним є твердження позивача про те, що підпис про отримання копії оскаржуваної постанови йому не належить, оскільки зразки підпису на всіх поданих позивачем документах (протокол, паспорт, розписка про отримання повістки, договір про надання правової допомоги) ідентичні. Клопотання про проведення почеркознавчої експертизи зразків підпису позивач не заявляє. Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Як зазначалося вище, позивач отримав оскаржувану постанову 09.09.2024 р., позов був поданий позивачем лише 29.11.2024 року, тобто після спливу 10-денного строку подачі скарги. Пропуск процесуального строку є самостійною підставою для відмови у позові. Таким чином, відповідачем правильно було встановлено обставини оповіщення позивача та здійснено кваліфікацію правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Інші твердження позивача не впливають на законність оскаржуваної постанови. Таким чином, оскаржувана постанова є законною та обгрунтованою, доводи позовної заяви не спростовують її законність та обґрунтованість, а зводяться лише до вільного та неправильного тлумачення норм законодавства та не підтверджуються жодними доказами. На підставі вищевикладеного, просили суд залишити позовну заяву без задоволення, а постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 08.09.24 №186 без змін.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Бердичівський відділ ДВС у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) направили заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період є адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2024 № 65/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.

Абзацом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил У країни, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.

Абзацом 5 частини 1 статті 1 вказаного Закону передбачено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ч.7 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки координується та спрямовується Міноборони.

Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (зокрема ст. 210-1 КУпАП) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ст. 235 КУпАП).

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого, прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), для оформлення військово- облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 22 Закону «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» громадяни, серед іншого, зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Згідно вимог ч. 3 цієї ж статті, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами ( ст.251 КУпАП).

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За положеннями частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішеннясуб`єктавладних повноваженьі надіслатисправу нановий розгляддо компетентногооргану (посадовоїособи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Судом встановлено, що 29.08.2024 року офіцером ІНФОРМАЦІЯ_5 , старшим лейтенантом ОСОБА_5 , було складено протокол №186 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а.с.64-65).

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 № 186 від 08.09.2024 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за адміністративне правопорушення передбачене за ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с.15-17). За обставинами вказаної постанови: 14.08.2024 року ОСОБА_1 без поважних причин не прибув за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , будучи належним чином оповіщений про виклик, тобто порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. У своєму поясненні військовозобов"язаний ОСОБА_1 зазначив, що він не прибув за викликом через перебування на роботі, що не є поважною причиною неприбуття, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

05.10.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Бердичівського відділу ДВС у Бердичівському районі Житомирської області ЦМУ МЮ (м. Київ) із заявою про прийняття до примусового виконання виконавчого документу №186 виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_8 від 08.09.2024 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 34000,00 грн. (а.с.14).

05.11.2024 року старшим державним виконавцем Бердичівського відділу ДВС у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ковтун Л.М. було винесено постанову про відкриття ВП 76449150 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34000,00 грн. (а.с.13).

Із довідки ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" від 08.07.2024 року видно, що ОСОБА_1 дійсно працює на даному підприємстві та є заброньованим з 11.01.2024 року по 11.07.2024 рік. У зв"язку з внесенням змін до постанови Кабінету Міністрів України № 516 від 04.06.2024 року "Про продовження строків дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації" термін бронювання збільшився до трьох місяців до 11.10.2024 року (а.с.22).

Витягом №81 з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов`язаного вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до наказу Мінекономіки № 895 від 11.01.2024 року надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 11.07.2024 року (а.с. 21).

Витягом пробронювані військовозобов`язаногоз застосункуДІЯ підтверджується,що ОСОБА_1 надано відстрочкувід призовуна військовуслужбу підчас мобілізаціїстроком на10місяців до12.07.2025року (а.с.23).

Також, ОСОБА_1 через мобільний додаток «Резерв +» оновив свої дані 09.07.2024 року і на той момент було присутнє бронювання, яке було дійсне до 11.10.2024 року (а.с.18).

Станом на 02.08.2024 року в додатку «Резерв» бронювання є дійсне до 12.07.2025 року з поміткою «Дані уточнено вчасно» (а.с. 19).

13.08.2024 року ОСОБА_1 була виписана повістка начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 , в якій зазначено про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_6 14.08.2024 року о 09.00 год., яка була вручена ОСОБА_1 під розписку (а.с. 20, 146 зворот).

За вищевказаною повісткою, ОСОБА_1 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 14.08.2024 року, про що свівдчить відповідна відмітка на другій стороні повістки, а саме 2 штампи: «Прибув у ІНФОРМАЦІЯ_6 «14.08.2024 р.» і «Вибув з ІНФОРМАЦІЯ_6 «14.08.2024 р.» (а.с. 20).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він є посадовою особою відповідальною за складення протоколів щодо військовозобов"язаних. У даній справі він складав протокол за ст.210-1 ч.3 КУпАП на підставі доповідної записки за неявку за повісткою ОСОБА_1 14.08.2024 року. ОСОБА_1 не прибув за викликом по повістці 14.08.2024 року для уточнення облікових даних, яка була вручена йому 13.08.2024 року групою оповіщення. Під час складення протоколу ОСОБА_1 пояснив, що не прибув 14.08.2024 року, оскільки був на роботі. Йому було роз"яснено права, ознайомлено з місцем та часом розгляду справи, матеріалами, які були сформовані та направлені на розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_8 . В подальшому після повернення постанови, 09.09.2024 року копія постанови була вручена ОСОБА_1 особисто під підпис. Потім постанова була направлена на примусове виконання до ДВС в подвійному розмірі стягнення. Матеріали по особі, яка не прибула, вносяться до системи, яка оголошує в розшук та доставляється до ІНФОРМАЦІЯ_6 . В нього був корінець повістки на якій відсутня відмітка щодо прибуття чи неприбуття. Він особисто перевіряв матеріали в даній справі. Доступ до Резерв + має начальник відділу або оператор. Штамп на повістці про виклик ОСОБА_1 призначений для реєстрації осіб військовослужбовців, які прибувають у відрядження, ким та коли поставлений йому невідомо. На момент складення протоколу ОСОБА_1 не надавав йому повістки із відміткою про прибуття та вибуття особи з ІНФОРМАЦІЯ_7 . За яких обставин було вручено постанову він точно сказати не може, однак в розписці наявний підпис ОСОБА_1 про її отримання.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 14.08.2024 року зранку працівник підприємства ОСОБА_1 звернувся до нього з тим, що 13.08.2024 року він отримав повістку про явку 14.08.2024 року о 09.00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Так як він відповідачє за бронювання працівників, то він поїхав до ІНФОРМАЦІЯ_6 з ОСОБА_1 .. Приїхавши до 1 відділу він з повісткою ОСОБА_1 зайшов до кабінету, де перебуваються відповідальні особи за викликами по повістках. В кабінеті він спілкувався з відповідальною особою з приводу причини, чому викликають ОСОБА_1 , оскільки він є працівником підприємства та має бронювання. Після з`ясування обставин, було поставлено відмітку на повістці про прибуття та вибуття ОСОБА_1 14.08.2024 року до 1 відділу. Того дня, реєстрацію на вході до 1 відділу не здійснювали. Проте особа, з якою він спілкувався сказав, що в базі всю інформацію відмітив щодо явки ОСОБА_1 .. Після чого, наступного дня, він ще передавав до ІНФОРМАЦІЯ_9 лист від підприємства щодо заброньованих осіб.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона була свідком, що 29.08.2024 року, після телефонного дзвінка дільничного про роpшук та необхінсть явки до РТЦК, вона з ОСОБА_1 поїхали до 1 відділу. Коли прийшли, їх направили до ОСОБА_5 , де він сказав, що за неявку за повісткою 14.08.2024 року щодо ОСОБА_1 буде складати протокол. У присутності її та ОСОБА_1 ОСОБА_5 склав протокол щодо ОСОБА_1 , ніяких документів не запитував, сказав лише пояснення написати та підписати. ОСОБА_5 запитав ОСОБА_1 причину не явки 14.08.2024 року по повістці, на що ОСОБА_1 сказав, що він був. ОСОБА_1 запитав, що писати в поясненнях, ОСОБА_5 сказав писати, що не з`явився, так як був на роботі, що він і написав. Щодо місця роботи ОСОБА_1 не запитував. Після заповнення документів їм повідомили, що вони можуть йти. Того дня, ОСОБА_1 ніяких документів не вручали. В листопаді 2024 року вони дізналися про штраф.

Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідано до ч.3 ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" - Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк.

Оцінивши доводи сторін, всі докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідачем не враховано усі обставини, які мають істотне значенння для прийняття рішення по справі, передбачені ст.280 КУпАП.

Так, в ході судового розгляду судом встановлено, що повістку позивачу виписали 13.08.2024 року з явкою на 14.08.2024 року о 09.00 год., яка не містить порядкового номеру. По даній повістці, ОСОБА_1 з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 про, що наявна відповідна помітка на другій стороні повістки від 13.08.2024 року , а саме 2 штампи: «Прибув у ІНФОРМАЦІЯ_6 «14.08.2024 р.» і «Вибув з ІНФОРМАЦІЯ_6 «14.08.2024 р.» Позивач 14.08.2024 року приходив у ТЦК разом із ОСОБА_3 , який працює юристом в ТОВ «Андрушівський маслосирзавод», де і працює позивач, що підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 .. Крім того, позивачем через мобільний додаток «Резерв +» було оновлено свої дані 09.07.2024 року і вже на той момент було наявне бронювання, яке було дійсне до 11.10.2024 р. А вже станом на 02.08.2024 р. в додатку «Резерв+» бронювання є дійсне до 12.07.2025 р. з поміткою «Дані уточнено вчасно».

Вказані позивачем доводи відповідачем не спростовано. Інших доказів неявки позивача 14.08.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_6 матеріали справи не містять.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Таким чином, відповідач не надав жодних доказів на спростування доводів позивача.

Щодо вручення ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови 09.09.2024 року суд зазначає наступне.

Як вбачається із копії наданого відповідачем копії журналу запису відвідувачів ІНФОРМАЦІЯ_5 у журналі відсутні записи за 09.09.2024 року (а.с.100-104).

Із копії табелю обліку використання робочого часу № 934 ТОВ "Андрушівський маслосирзавод" цех СПМ видно, що майстер зміни ОСОБА_1 09.09.2024-10.09.2024 року перебував на зміні та згідно інформації з журналу входу - виходу карток: вхід по базі 09.09.2024 7:45 вихід 10.09.2024 7:59 (а.с.105-109).

Вказані письмові докази з врахуванням пояснень свідка ОСОБА_5 , який не пам`ятає обставин вручення копії оскаржуваної постанови позивачу викликають у суду обгрунтовані сумніви щодо можливості отримання ОСОБА_1 копії постанови 09.09.2024 року.

Згідно копії відповіді №183589 від 22.11.2024 року Бердичівський ВДВС на запит адвокату Мороз О.С. повідомляє, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №76449150 з примусового виконання постанови № 186 виданої 08.09.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_3 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34000, 00 грн., також додано копію постанови про відкриття ВП №76449150 від 05.11.2024 року (а.с.12-13). Вказане узгоджується із поясненнями позивача та свідка ОСОБА_4 щодо того, що про оскаржувану постанову та штраф ОСОБА_1 дізнався в листопаді 2024 року після блокування рахунку ВДВС.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Беручи до уваги обставини, наведені позивачем в обґрунтування доводів клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови, суд вважає за необхідне визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Отже, за таких обставин, оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 5, 6, 8, 9, 20 ч.1, 73-77, 79, 139, 242, 243, 246, 250, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.

Позов задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 полковника ОСОБА_2 №186 від 08.09.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного првопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3ст.210-1КУпАП закрити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Андрушівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Бердичівський відділ ДВС у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ЄДРПОУ 35006362, знаходиться за адресою: м.Бердичів, вул. Європейська, 128, Житомирська область.

Повний текст судового рішення складено 16.05.2025 року.

Суддя:І. А. Чуб