Ухвала суду № 127388972, 16.05.2025, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

16.05.2025

Справа № 642/2508/25

Провадження № 2-з/642/9/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

встановив:

до Холодногірського районного суду м. Харкова 12.05.2025 року надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони працівникам ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» здійснювати відключення від енергопостачання квартиру, яка належить ОСОБА_1 на праві власності і знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Зазначена заява подана до суду до подання позовної заяви. При цьому, заявниця зазначає, що нею буде подано позовну заяву до ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» щодо визнання правочину ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» по збільшенню плати за електричну енергію на суму 15720,94 грн. відповідно до коригувального платежу № 9500054404423-125/1 від 23.01.2025 року недійсним.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 , 23.02.2021 уклала договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з AT «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО»(код ЄДРПОУ 00131954).

В п.3.3. даного Договору зазначено, що споживач, що є побутовим, зобов`язаний щомісяця знімати фактичні показання лічильника електричної енергії та надавати їх Оператору системи розподілу(постачальнику послуг комерційного обліку).

Заявниця вказує, що вона добросовісно виконувала умови цього договору.

26.03.2025 року заявниця отримала коригувальний платіж № 95000544044230125/1 від 23.01.2025 за підписом представника Холодногірського розрахунково сервісного центру Міхайліченко О.В., в якому зазначено, що за період з 01.06.2024 по 28.11.2024 вартість спожитої електроенергії за адресом АДРЕСА_1 було збільшено на 15 720,94 грн. Отримувачем платежу зазначено ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ». Даний розрахунок не мав посилань на договір на підставі якого він зроблений.

Після звернення до керівництва ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» щодо отримання інформації з приводу цього, заявниця отримала лист № 02-37/05-2331 за підписом заступника генерального директора з комерційних питань Сергія Труба. В даному листі наводились посилання на Правила роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою № 312 НКРЕКП від 14.03.2018 та зазначалось, що на підставі її заяви- приєднання з ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» укладено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з особливим рахунком № НОМЕР_1 . Проте юридичного обґрунтування порушення, що стало наслідком винесення коригувального платежу № 95000544044230125/1 від 23.01.2025 в листі не вказувалось.

Заявниця зазначає, що на даний час виник спір між нею та ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» предметом якого є визначення правочину щодо збільшення плати за електричну енергію на суму 15 720,94 грн. відповідно до коригувального платежу № 95000544044230125/1 від 23.01.2025 не дійсним, так як він не ґрунтується на умовах договору. Ціна позову стосовно даного спору складає 15 721 грн.

Крім того, 09.05.2025 представники ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» повідомили, що враховуючи те, що вона не визнає заборгованості згідно коригувального платежу № 95000544044230125/1 від 23.01.2025, то вони планують відключити квартиру, яка їй належать за адресом : АДРЕСА_2 від постачання електроенергії.

В обґрунтування заяви, ОСОБА_1 посилається на те, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову та реалізації наміру ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» на відключення квартири від електропостачання до розгляду справи за позовом із яким вона має намір звернутись до суду, можуть бути порушенні її права, та істотно ускладнить поновлення її порушених прав.

Дослідивши заяву про забезпечення позову , суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2ст.149 ЦПК України забезпеченняпозову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідност. 151 ЦПК Українизаявапро забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст.150ЦПК України передбачено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

У відповідності до ч. 3 вказаної статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З аналізу вищенаведеного можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під час оцінки такої співмірності необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення об`єму заявлених вимог, необхідність вжиття забезпечувальних заходів.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вирішуючи питання за поданою заявою, суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до пункту 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Враховуючи викладене, необґрунтованість вимог заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність відмови в її задоволенні.

Крім того заявник ставить вимоги щодо заборони вчинення відповідних дій підприємством у сфері житлово-комунальних послуг, що фактично означатиме як втручання у діяльність цього підприємства, у тому числі фактичне наперед дочасне вирішення майбутніх позовів до цього підприємства.

Як вбачається зі змісту заяви, заявниця має намір звернутися до суду із позовом, предметом якого є питання щодо визнання недійсним нарахування заборгованості за електропостачання згідно коригувального платежу.

Проте, заявлений спосіб забезпечення шляхом заборони працівникам ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» здійснювати відключення від енергопостачання квартиру, яка належить ОСОБА_1 , не відповідає предмету позову, оскільки не доведено, що невжиття такого заходу забезпечення позову призведе до неможливості виконання рішення суду за результатами розгляду позовних вимог про визнання недійсним коригувального платежу. Тобто заявником не доведено, що вжиття такого способу забезпечення позову призведе до запобіганню невиконання рішення суду або ефективному захисту прав та інтересів позивача.

Керуючись статтями149,150,153, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п"ятнадцяти днів з дня її складення до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 16.05.2025 року.

Суддя Бородіна О.В.