Постанова № 127383390, 15.05.2025, Чуднівський районний суд Житомирської області

провадження № 3/294/970/25

справа № 294/25/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року м. Чуднів

Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділення поліції № 5 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №210403 від 01.01.2025 водій ОСОБА_1 01.01.2025 о 16 год 06 хв по вул. Центральна, 34 в с Бартуха Житомирського району керував транспортним засобом ВАЗ 21063, днз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме мав різкий запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на місці зупинки або в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР №210375 від 01.01.2025 водій ОСОБА_1 01.01.2025 о 16 год 06 хв по вул. Центральна, 34 в с Бартуха Житомирського району керував транспортним засобом ВАЗ 21063, днз НОМЕР_1 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування транспортними засобами. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року, постанова ББА, чи порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судові засідання, призначені на 04.03.2025 та 15.05.2025, ОСОБА_1 не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку смс-повідомлення на номер мобільного телефону, про який він повідомив під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також рекомендованими повідомленнями про вручення повістки, які повернулись на адресу суд з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, а тому суд розцінює причини неявки ОСОБА_1 в судові засідання як неповажні.

Згідно практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»). Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).

Судом береться до уваги, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення відносяться до правопорушень, які за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та, відповідно, несе підвищену небезпеку як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху.

Таким чином, зважаючи на пріоритет публічного інтересу над приватним, який закріплено у практиці Європейського суду з прав людини як один з принципів судочинства,а також враховуючи завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими, зокрема, є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 2.9. а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідальність за ч. 1 ст.130КУпАП передбачена у зв`язку з керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №210403 від 01.01.2025; розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 , який підписався; заявою останнього на отримання судових повісток та повідомлень в електронному вигляді; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, від підпису якого останній відмовився; копією постанови серії ЕНА №3769960 від 01.01.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, відеофайлом з бодікатери поліцейського, долученим до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, підтверджується факт перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу ВАЗ 21063, днз НОМЕР_1 , та факт відсутності в останнього документів на право керування ним. Зокрема, на відео ОСОБА_1 пояснює поліцейському, що їхав до дівчини та заперечував вживання алкогольних напоїв напередодні, однак відмовився від проходження огляду.

Аналізуючи в своїй сукупності та взаємозв`язку здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скоєному при вищевикладених обставинах, повністю доведена.

Щодо факту повторного протягом року скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП, суд виходить з такого.

Пунктом 2.1.а ПДР передбачений обов`язок водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 за N3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Диспозиція ч. 5 ст.126КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, серії ЕПР №210375 від 01.01.2025 ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки останній 01.01.2025, будучи особою, яка протягом року притягувалась до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 126 КУпАП (у протоколі не вказано, якою саме постановою та за якою частиною статті 126 КУпАП ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності), керував механічним транспортним засобом, не маючи права керувати ним.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження такої кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторність його вчинення протягом року, а саме: будь яких фактичних даних про те, чи видавалося ОСОБА_1 посвідчення водія та чи позбавлявся він права керування транспортними засобами, до матеріалів справи не долучено копію постанови, про яку йдеться у протоколі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувачення, позбавляючись статусу незалежного та об`єктивного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки інших належних та допустимих доказів у справі на підтвердження факту керування 01.01.2025 ОСОБА_1 транспортним засобом, будучи попередньо позбавленим такого права керування, матеріали справи не містять, у суду відсутня можливість переконатися як у тому, ще таке рішення було прийнято, так і встановити строки, на які правопорушника було позбавлено такого права.

З огляду на наведене, а також положення ст. 62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку про не доведеність допустимим та достатніми доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, яке інкримінується останньому відповідно до протоколу серії ЕПР №210375 від 01.01.2025.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти вмотивоване законне рішення.

Статтею 280 КУпАП прямо встановлено обов`язок суду з`ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, чи винна дана особа в його вчиненні. При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.

Таким чином, для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв`язку з його спливом необхідним є, поміж іншого, встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.

Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.7 ч.1 ст.247КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, можливо виключно у разі встановлення винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки таке закриття справи про адміністративне правопорушення являється нереабілітуючою підставою.

З огляду на зазначене, нереабілітуюча підстава закриття справи про адміністративне правопорушення не може бути застосована до осіб, які не вчиняли адміністративного правопорушення або їх вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена у встановленому законом порядку. До таких осіб слід застосовувати реабілітуючі підстави закриття справи, передбачені пунктами 1-4 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Таким чином, справа про адміністративне правопорушення у цій частині підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питанняпро накладенняадміністративного стягненняна порушниказа вчиненняним адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.130КУпАП,враховуючи умовита характервчиненого правопорушення,особу правопорушника,а самейого вік,ступінь винита ставленнядо вчиненого, суд дійшов висновку про доцільність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обмежень для призначення такого виду стягнення під час розгляду справи не встановлено. Більше того, саме таке стягнення, на переконання суду, відповідає меті адміністративного стягнення, яка передбачена статтею 23 КУпАП, тобто буде достатньою мірою відповідальності для виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення ним нових правопорушень.

Згідно зі статті 40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 38, 126, 130, 247, 251, 252, 268, 283-285, 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (рахунокдля сплати:UA368999980313060149000006001,отримувач коштів:ГУК вЖитомир.обл/Житомир.обл/21081300,ЄДРПОУ 37976485) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовийзбір урозмірі 605(шістсотп`ять)гривень 60копійок (рахунок для сплати: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106/22030106, ЄДРПОУ 37993783).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ірина БІЛЕРА