Рішення № 127355658, 14.05.2025, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 травня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/141/25

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

за участі секретаря судового засідання Баб`юка А.В.

розглянув справу

за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк", вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074

до відповідача Фізичної особи-підприємця Файніцького Романа Маріяновича, АДРЕСА_1

про стягнення 120 795,74 грн

Представники сторін в судове засідання не прибули.

Згідно з ч.3 ст. 222 ГПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Суть справи: Акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця Файніцького Романа Маріяновича, про стягнення 120 795,74 грн заборгованості за кредитним договором, в тому числі: 96 006,39 грн заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 8303,08 грн заборгованість за процентами, 4 486,27 грн заборгованість за винагородою, 6000 грн пеня, 1000 грн штраф (фіксована складова), 5000 грн штраф (змінна складова).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Кредитного договору №20.06.0000000708 від 26.07.2024 в частині своєчасного погашення відповідачем кредиту та процентів, що призвело до виникнення заборгованості, яка є предметом розгляду у цій справі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17 березня 2025 року суд прийняв позовну заяву Акціонерного товариства "Акцент-Банк", відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання у цій справі на 14 квітня 2025 року о 09:30 год.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 14 квітня 2025 року, беручи до уваги неявку відповідача в судове засідання, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб та надання сторонам передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, відкладено судове засідання у справі №921/141/25 на 05 травня 2025 року о 09:15 год.

05.05.2025 через канцелярію суду від представника відповідача адвоката Підкови Інни Романівни, надійшло клопотання б/н від 05.05.2025 (вх. №3247) про відкладення розгляду справи на іншу дату, з метою ознайомлення із матеріалами справи та узгодження правової позиції. В обґрунтування викладеного вище зауважує, що угода про надання правової допомоги між ФОП Файніцьким Р.М. та адвокатом Підковою І.Р. укладена лише 05.05.2025.

Також представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи б/н від 05.05.2025 (вх. №3248), з метою отримання копій.

В судовому засіданні 05.05.2025, враховуючи клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання та ознайомлення з матеріалами справи, суд з метою надання сторонам, передбаченого ст. ст. 7, 13 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, відклав судове засідання у цій справі на 14.05.2025 о 10:30 год. в межах строку, визначеного ст.248 ГПК України, без постановлення окремого процесуального документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання, відповідно до пункту 7 частини 2 статті 223 ГПК України, про що відповідача та його представника повідомлено під розписку, а позивачу надіслано відповідну ухвалу.

Іншою ухвалою суду від 05.05.2025 також задоволено клопотання б/н від 05.05.2025 (вх. №3252) представниці Фізичної особи-підприємця Файніцького Романа Маріяновича - адвоката Підкови Інни Романівни про надання доступу до матеріалів справи №921/141/25 в підсистемі "Електронний суд".

Представник позивача у судове засідання 14 травня 2025 року не прибув, хоча про дату, час та місце проведення засідання повідомлявся у встановленому законом порядку (шляхом направлення ухвали суду від 05.05.2025 до електронних кабінетів АТ "Акцент-Банк" та його представника Шкапенка О.В.).

Поряд з цим, в матеріалах справи міститься клопотання АТ "Акцент-Банк" б/н від 04.03.2025 (вх. №162-2 від 13.03.2025) про розгляд справи за відсутності його представника, у якому АТ "Акцент-Банк" зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та всі необхідні докази є в матеріалах справи.

Відповідач, як і його представник, в судове засідання 14.05.2025 не прибули, причини неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені в попередньому судовому засіданні 05.05.2025 під розписку.

Відзив на позов від відповідача суду не надходив.

Слід також зазначити, що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.03.2025, а також ухвала про відкладення розгляду справи від 14.04.2025 направлялись відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу (місцезнаходження) відповідача, зазначену як в позовній заяві, так і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: бульвар Симона Петлюри, буд. 10, кв. 93, м. Тернопіль, 46000, однак повернулися на адресу суду без вручення адресату з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Як повідомив відповідач в судовому засіданні 05.05.2025, за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, він на даний час не знаходиться, проте відповідні відомості до реєстру ним не внесені.

Отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення відповідача та на нього як на особу, яка здійснює підприємницьку діяльність, покладається організація належного отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійсненням ним такої діяльності. Отже, негативні наслідки неодержання фізичною особою-підприємцем звернення до нього за юридичною адресою, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі №910/719/19).

В разі коли фактичне місцезнаходження особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення відповідача належним чином про час та місце розгляду справи. При цьому участь представників сторін в судовому засіданні не визнавалася судом обов`язковою, відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктом 1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.248 ГПК України).

Частиною 8 ст.165 ГПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).

Беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання своїх заяв по суті справи, а також доказів, необхідних для розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути спір у відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази, а також інші документи, наявні у справі №921/141/25.

У судовому засіданні 14.05.2025 справу розглянуто по суті.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

26.07.2024 між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (надалі Банк) та Фізичною особою-підприємцем Файніцьким Романом Маріяновичем (як Позичальником) укладено Кредитний договір №20.06.0000000708 (далі - Договір) щодо надання останньому строкового кредиту (встановлення кредитного ліміту) в розмірі 100 000,00 грн, в тому числі на наступні цілі: на фінансування поточної діяльності, з терміном повернення кредиту - 23 липня 2027 року.

Умовами Договору передбачено, що Позичальник здійснює погашення Кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (додаток №1 цього Договору).

Відповідно до пунктів 1.1-1.2 Договору, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього Договору, з лімітом на цілі, зазначені у п. А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п.2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов`язання Позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Строковий кредит (надалі - кредит) надається Банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням. Термін повернення кредиту, зазначений у п. А.2 цього Договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п. А.12, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що усі істотні умови кредитування наведені у розділі А цього договору "Істотні умови кредитування". Зокрема: вид кредиту - строковий кредит (п.А.1); ліміт цього договору 100 000 грн, в тому числі на наступні цілі: фінансування поточної діяльності (п. А.2); термін повернення кредиту 23 липня 2027 року. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів (додаток 1 до цього договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою, визначеною в п.А.2 Договору.

У п. А.3 також передбачено, що згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити Умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим Договором у термін зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 23 липня 2027 року.

У п. А.4 розділу А Договору сторони обумовили рахунок для обслуговування кредиту НОМЕР_1 (в гривнях), отримувач: АТ "А-Банк", МФО 307770, код ЄДРПОУ/код ІПН 3218616976.

Відповідно до п. А.6 розділу А договору за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90 % річних.

Згідно п. А7 розділу А Договору у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку передбаченого п. А.3 цього Договору, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою, передбаченої повідомленням.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої Договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360"). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день. Розподіл внесених коштів за погашення кредиту проводиться в відповідну дату згідно з Графіком платежів (п. А8 р. А Договору).

Згідно з пунктом А10 р. А Договору Позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,90% від суми зазначеного у п. А.2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Сплата винагороди здійснюється згідно з Графіком платежу, та вразі дострокового погашення кредиту, згідно з фактичним періодом користування кредитними коштами від дати погашення згідно з Графіком платежу до дати дострокового погашення. Сплата винагороди здійснюється в повному обсязі згідно з Графіком платежу, незалежно від періоду фактичного користування Кредитом, у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права Банку, передбаченого п.А3 цього Договору.

Відповідно до п.2.1 Договору Банк зобов`язується: відкрити для обслуговування кредиту рахунки, зазначені у п. А.4 цього Договору; надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на цілі, відмінні від платежів на сплату судових витрат, у межах суми, обумовленої п.1.1 цього Договору, а також за умови виконання Позичальником зобов`язань, передбачених п. 2.2.12 цього Договору. Зобов`язання з видачі кредиту на сплату судових витрат та/або інших платежів виникають у Банку у випадку непред`явлення позичальником документів, підтверджуючих сплату судових витрат, та/або інших платежів за рахунок інших джерел.

В п.2.2 Договору передбачено, що Позичальник зобов`язується: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п.1.1 цього Договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. 4.1, 4.2, 4.3 цього Договору; повернути кредит у терміни, встановлені п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього Договору; сплатити банку винагороду відповідно до п.2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього Договору.

Згідно з п.2.2.6 Договору, Позичальник доручає банку списувати грошові кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту, зокрема з наступних рахунків, для виконання зобов`язань з погашення кредиту, а також процентів за його використання:

- НОМЕР_2 у АТ "А-Банк", МФО 307770, а також усіх своїх поточних рахунків у гривні, зокрема з наступних рахунків, для виконання зобов`язань з погашення винагороди, а також неустойки: НОМЕР_2 у АТ "А-Банк", МФО 307770 у межах сум, що підлягають сплаті Банку за цим Договором, при настанні термінів платежів (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку, при цьому оформляється меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначаються номер, дата та посилання на пункт 2.2.6 цього Договору.

Пунктами 4.1-4.3 Договору сторони передбачили, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору Позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6 цього договору. У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п. 2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

Відповідно до ст. 212 ЦК України у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього Договору, Позичальник сплачує банку проценти у розмірі, зазначеному у п. А.7 цього Договору (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов цього договору, встановленого п. А.3 цього договору).

Сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. 4.1, 4.2 цього Договору, здійснюється згідно з п. А.8 цього Договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.

Пунктами 4.4-4.6 Договору сторони погодили сплату Позичальником Банку винагороди за відкриття позичкового рахунку, згідно з п. А.9 цього Договору; винагороди за кредитне обслуговування згідно з п. А.10 цього Договору та винагороди за управління фінансовим інструментом згідно з п. А.11 цього Договору.

У випадку, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені у банківський день, що передує вихідному або святковому дню (п. 4.7 Договору).

Погашення кредиту, сплата процентів за цим договором здійснюється у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки за цим Договором здійснюється у гривні відповідно до умов цього Договору (п. 4.8 Договору).

Пунктами 4.10-4.11 Договору зазначено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно з дати списання коштів з позичкового рахунку до майбутньої дати сплати процентів та/або за період, який починається з попередньої дати сплати процентів до поточної дати сплати процентів. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту на суму залишку заборгованості по кредиту. Нарахування процентів та комісій здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів на рік. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів, не враховується.

У випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1,4.2,4.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2 цього Договору, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 цього Договору Позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А у випадку реалізації Банком права, передбаченого п. А.3 цього Договору Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному у п. А.7 цього Договору, від суми заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється у гривні. Сторони узгодили, що розмір пені зазначеної в цьому пункті, може бути на розсуд Банку зменшений (п. 5.1 Договору)

Відповідно до п. 5.2-.5.4 Договору у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених п.п. 2.2.7, 2.2.8, 2.2.11, 2.2.13, 4.9,7.1 цього Договору, Банк має право нарахувати та застосувати штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту за кожен випадок порушення. Сплата штрафу здійснюється у гривні. Банк має право застосувати штраф у розмірі 25% від суми кредиту, використаної Позичальником не за цільовим призначенням. Сплата штрафу здійснюється у гривні. Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язань, передбачених п.п.5.1, 5.2, 5.3 цього Договору здійснюється протягом 5 років з дня, коли відповідне зобов`язання повинно бути виконане Позичальником.

Терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів за цим Договором встановлюються сторонами тривалістю 5 років (п. 5.7 Договору).

У п. 5.8 Договору сторонами обумовлено, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, Позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до п. 6.1-6.2 Договору такий вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного підпису усіма його сторонами в порядку передбаченому Законами України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Цей Договір у частині п. 4.4 цього Договору набуває чинності з моменту підписання цього Договору, в решті частин з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.

В якості Додатку №1 до Договору, 26.07.2024 між сторонами погоджено Графік погашення кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Кредитного договору №20.06.0000000708 від 26.07.2024, позивач перерахував на поточний рахунок позичальника кредитні кошти у розмірі 100 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №TR.38554239.37444.64999 від 26.07.2024.

Однак, як вказує позивач, в порушення умов Кредитного договору, відповідач у визначені у Договорі строки вчасно не оплатив наданий кредит, у зв`язку з чим у останнього станом на 04.03.2025 була непогашеною заборгованість у розмірі 120 795,74 грн, в тому числі: 96 006,39 грн заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), 8303,08 грн заборгованість за процентами, 4 486,27 грн заборгованість за винагородою (нарахованих за період з 27.10.2024 по 28.02.2025), 6000 грн пеня (нарахована за період з 27.12.2024 по 28.02.2025), 1000 грн штраф (фіксована складова), 5000 грн штраф (змінна складова).

На підтвердження наявності кредитної заборгованості Фізичної особи-підприємця Файніцького Романа Маріяновича позивачем до матеріалів справи надано розрахунок заборгованості, а також виписку по особовому рахунку відповідача за період з 26.07.2024 по 04.03.2025.

Також, на адресу відповідача направлялась вимога від 07.02.2025 за Кредитним договором №20.06.0000000708 від 26.07.2024, у якому Банк повідомив про те, що останній має заборгованість перед банком в сумі 110 467,49 грн, в тому числі: 96 006,39 грн залишок заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту); 305,93 грн заборгованість за процентами; 6 577,90 грн заборгованість за процентами, які нараховано на залишок простроченої заборгованості за кредитом; 3 586,27 грн залишок заборгованості по комісії та 4000 грн пені. Зазначив, що станом на 07.02.2025 кількість днів прострочення за кредитом складає 103 дні. На підставі зазначеного та відповідно до абзацу 6 п.А3 та п.2.3.2 Кредитного договору, Банк просив погасити всю поточну заборгованість за наявним кредитом у розмірі 110 476,49 грн до 14.02.2025, попередивши, що у разі невиконання зазначених зобов`язань у договорі Банк буде вимушений звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Проте, як вказує позивач, відповіді на вказану вимогу від відповідача не отримано і така відповідачем не виконана.

Враховуючи вище викладене, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та процентами, а також за винагородою, пеню, штраф (фіксована складова) та штраф (змінна складова) в загальній сумі 120 795,74 грн.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредит - це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем отримано кредитні кошти у розмірі 100 000,00 грн, однак зобов`язання щодо погашення кредиту та сплати процентів у повному обсязі не виконано, внаслідок чого у нього виникла непогашена заборгованість за наданим кредитом (за тілом кредиту) в сумі 96006,39 грн, заборгованість за процентами в сумі 8303,08 грн та заборгованість за винагородою в сумі 4486,27 грн (нарахованих станом на 28.02.2025).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, вищенаведені нарахування проведені за фактичні періоди прострочення в межах строків, визначених законодавством, та у відповідності до погоджених сторонами в Кредитному договорі умов.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частинами 1-3 статті 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Водночас, відповідач відзиву на позов не подав, викладені у позовній заяві обставини не спростував. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про погашення заявленої до стягнення заборгованості, як і не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів наявності інших обставин, ніж ті, що були досліджені під час розгляду цієї справи по суті.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги погоджені сторонами умови договору, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів, що підтверджують належне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором №20.06.0000000708 від 26.07.2024 в частині своєчасного повернення наданого кредиту, сплати процентів та винагороди в обумовлені терміни (та зокрема, у визначений у вимозі від 07.02.2025 строк 14.02.2025), вимоги про стягнення заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) в сумі 96006,39 грн, заборгованості за процентами в сумі 8303,08 грн та заборгованості за винагородою в сумі 4486,27 грн суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Окрім того, позивачем на підставі пунктів 5.2 - 5.8 Договору нараховано відповідачу 6000 грн пені, 1000 грн штрафу (фіксована складова), 5000 грн штрафу (змінна складова).

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

З огляду на те, що відповідач не повернув суму позики в обумовлений Договором строк, чим порушив зобов`язання за Договором (ст. 610 ЦК України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Згідно з п. 5.8 Договору, у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 грн + 5% від суми встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 6000 грн пені, 1000 грн штрафу (фіксована складова) та 5000 грн штрафу (змінна складова) за порушення відповідачем термінів оплати платежів по Договору.

Поряд з цим, суд враховує, що 17.03.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-IX від 15 березня 2022 року, яким серед іншого було доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18.

Так, у відповідності до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Станом на теперішній час строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб з 9 травня 2025 року (Закон України №4356-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні").

Відтак, враховуючи приписи п. 18 Перехідних положень Цивільного кодексу України, який є чинним та обов`язковим для суб`єктів спірних правовідносин, беручи до уваги те, що зазначені штрафи та пеня Банком фактично були нараховані в період дії воєнного стану, отже, такі підлягають списанню позивачем, як кредитодавцем (позикодавцем).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 6000,00 грн пені, 1000,00 грн штрафу (фіксована складова) та 5000,00 грн штрафу (змінна складова), нарахованих позивачем станом на 28.02.2025, у зв`язку з чим вимоги позивача в цій частині, в силу вимог закону, до задоволення не підлягають.

З урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" підлягають до задоволення в частині стягнення з відповідача загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) в сумі 96 006,39 грн, заборгованості за процентами в сумі 8303,08 грн та 4 886,27 грн заборгованості за винагородою.

Судові витрати.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог на загальну суму 108 795,74 грн, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 2727,19 грн, пропорційно до задоволених судом вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Файніцького Романа Маріяновича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080):

- 96 006 (дев`яносто шість тисяч шість) грн 39 коп. - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) згідно Кредитного договору №20.06.0000000708 від 26.07.2024;

- 8 303 (вісім тисяч триста три) грн 08 коп. заборгованість за процентами;

- 4486 (чотири тисячі чотириста вісімдесят шість) грн 27 коп. заборгованість за винагородою;

- 2727 (дві тисячі сімсот двадцять сім) грн 19 коп. судового збору.

3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позову - відмовити.

5. Копію рішення направити Акціонерному товариству "Акцент-банк" відповідно до положень ч.5 ст. 6 ГПК України; Фізичній особі-підприємцю Файніцькому Роману Маріяновичу, АДРЕСА_1 , рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч.1 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст.ст. 256-257 ГПК України.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 15.05.2025.

Суддя Н.В. Охотницька