Рішення № 127333940, 29.04.2025, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1527/25

Провадження 2-о/522/211/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

29 квітня 2025 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання - Зелінська К.Ю.,

розглянувши в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить встановити факт неправильності актового запису про смерть №1486, складеного 26.02.1970 року Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, в якому є невідповідність написання ім`я та по-батькові «відомості про померлу особу» в графі ім`я зазначено « ОСОБА_2 », в графі по-батькові « ОСОБА_2 », замість правильного ім`я « ОСОБА_4 », по-батькові « ОСОБА_4 » та в становити порядок виконання рішення суду, та вказати, що після набрання ним законної сили воно є підставою для внесення Приморським відділом ДРАЦС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), змін до актового запису про смерть ОСОБА_2 №1486, складеного 26.02.1970 року Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, а саме: внести зміни у «відомості про померлу особу» у графі ім`я « ОСОБА_2 » у графі по-батькові « ОСОБА_2 » на ім`я « ОСОБА_4 »,по-батькові « ОСОБА_4 ».

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що свідоцтво про смерть видано на ім`я ОСОБА_2 , Заявник не може реалізовувати свої права, які передбачені для національних меншин в Україні.

З метою усунення зазначеної неправильності в актовому записі про смерть Заявник у 2023 році звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про встановлення факту.

06 квітня 2023 року Приморським районним судом м. Одеси постановлено рішення по справі №522/16535/22-Е, яким заяву ОСОБА_1 задоволено: встановлено неправильності актового запису про шлюб №3695 від 06.08.1929., складеного Одеським відділом ЗАГС, де прізвище та ім`я нареченої значиться ОСОБА_4 , замість ОСОБА_4 ; зобов`язано Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), внести зміни до актового запису про шлюб №3695 від 06.08.1929 складеного Одеським відділом ЗАГС, в якому зазначити прізвища та ім`я нареченої з помилково зазначеного ОСОБА_4 на ОСОБА_4 ; встановлен неправильності актового запису про смерть ОСОБА_2 №1486, складеного 26.02.1970 року Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, в якому у графі «національність» розділу «відомості про померлу особу» зазначено «росіянка» замість «єврейка» та зобов`язано Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), внести зміни до актового запису про смерть ОСОБА_2 №1486, складеного 26.02.1970 Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, в якому у графі «національність» розділу «відомості про померлу особу» замість «росіянка» внести запис «єврейка».

Також ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.05.2023 року по вищезазначеній справі виправлено описку в рішенні та зазначено правильно читати по тексту рішення прізвище бабусі заявника « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_4 »

Після набрання законної сили судового рішення, Заявник звернувся до Приморського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про внесення змін до актового запису про смерть відповідно до судового рішення.

29.11.2024 Заявником отримано лист від 21.11.2024 р. №7181/2426-78, яким Заявнику відмовлено в внесенні змін до актового запису про смерть особи та роз`яснено, що фіксацію громадянства та національності батька і матері в актовому записі та свідоцтво про народження дитини передбачалось інструкцією про порядок реєстрації актів громадянського стану в Україні, затвердженою Міністром юстиції УРСР від 29.12.1984 №22/5, яка втратила чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5.

У зв`язку із тим, що судовим рішенням не встановлено невірність написання ім`я та по-батькові померлої в актовому записі про смерть, Заявник не може реалізувати свої права, в тому числі доказати його належність до єврейської національності по лінії бабусі, що стало підставою для його звернення до суду із вищезазначеною заявою.

Факт того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є одною особою, встановлено рішенням Приморського районного суду від 06 квітня 2023 по цивільній справі №522/16535/22-Е.

Заявник в судове засідання не з`явився, представник заявника адвокат Коток А.М. підтримав заяву та просив суд задовольнити її в повному обсязі.

Заінтересована особа - Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомлено про розгляд справи, проте представник в судове засідання не з`явився.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявник звернувся до суду з вказаною заявою, в якій просить встановити факт неправильності актового запису про смерть №1486, складеного 26.02.1970 року Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, в якому є невідповідність написання ім`я та по-батькові «відомості про померлу особу» в графі ім`я зазначено « ОСОБА_2 », в графі по-батькові « ОСОБА_2 », замість правильного ім`я « ОСОБА_4 », по-батькові « ОСОБА_4 » та в становити порядок виконання рішення суду, та вказати, що після набрання ним законної сили воно є підставою для внесення Приморським відділом ДРАЦС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), змін до актового запису про смерть ОСОБА_2 №1486, складеного 26.02.1970 року Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, а саме: внести зміни у «відомості про померлу особу» у графі ім`я « ОСОБА_2 » у графі по-батькові « ОСОБА_2 » на ім`я « ОСОБА_4 »,по-батькові « ОСОБА_4 ».

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що свідоцтво про смерть видано на ім`я ОСОБА_2 , Заявник не може реалізовувати свої права, які передбачені для національних меншин в Україні.

Судом встановлено, що 06 квітня 2023 року Приморським районним судом м. Одеси постановлено рішення по справі №522/16535/22-Е, яким заяву ОСОБА_1 задоволено: встановлено неправильності актового запису про шлюб №3695 від 06.08.1929., складеного Одеським відділом ЗАГС, де прізвище та ім`я нареченої значиться ОСОБА_4 , замість ОСОБА_4 ; зобов`язано Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), внести зміни до актового запису про шлюб №3695 від 06.08.1929 складеного Одеським відділом ЗАГС, в якому зазначити прізвища та ім`я нареченої з помилково зазначеного ОСОБА_4 на ОСОБА_4 ; встановлен неправильності актового запису про смерть ОСОБА_2 №1486, складеного 26.02.1970 року Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, в якому у графі «національність» розділу «відомості про померлу особу» зазначено «росіянка» замість «єврейка» та зобов`язано Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), внести зміни до актового запису про смерть ОСОБА_2 №1486, складеного 26.02.1970 Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, в якому у графі «національність» розділу «відомості про померлу особу» замість «росіянка» внести запис «єврейка».

Також ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.05.2023 року по вищезазначеній справі виправлено описку в рішенні та зазначено правильно читати по тексту рішення прізвище бабусі заявника « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_4 »

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 (після реєстрації шлюбу та на час смерті - ОСОБА_2 ), як народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , (єврейка за національністю) доводиться матір`ю ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3

ОСОБА_4 (після реєстрації шлюбу та на час смерті - ОСОБА_2 ), як народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , (єврейка за національністю) доводиться бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків ( ч. 1 ст. 49 ЦК України). Актом цивільного стану є, зокрема, народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо (частина друга статті 49 ЦК України).

Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України від 1 липня 2010 року №2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон №2398-VI).

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом ДРАЦС за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган ДРАЦС складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (частина перша статті 22 Закону №2398-VI).

Наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року №96/5 затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила), за змістом пунктів 1.1, 1.5 яких внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами ДРАЦС України, проводиться за заявами громадян відділами ДРАЦС у випадках, передбачених чинним законодавством.

Підставами для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану та рішення, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану; постанова адміністративного суду (підпункти 2.13.1, 2.13.2 пункту 2.13 Правил).

Таким чином, органи ДРАЦС за заявою громадян можуть вносити зміни до актових записів на підставі рішень суду, якими встановлено неправильність таких записів та зазначено про внесення до них конкретних змін.

Відповідно до частин першої та другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У частині першій статті 315 ЦПК України наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом. Хоча за змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним, проте у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення).

Питання зміни національності громадянами України регулювалося Указом Президента України 31 грудня 1991 року №24 «Про порядок зміни громадянами України національності» відповідно до якого національність могла бути змінена особами, які при досягненні 16-річного віку та одержанні паспорта прийняли національність одного з батьків та бажали змінити її відповідно до національності другого з батьків. Зміна національності провадилася відділом внутрішніх справ виконавчого комітету районної, міської, районної у місті ради народних депутатів за місцем проживання заявника. Зміна національності допускалася також і щодо осіб, які обрали національність до прийняття цього Указу. Вказаний Указ втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27 січня 1999 року №70/99.

Чинним законодавством України не передбачено зазначення в актових записах цивільного стану та свідоцтвах про ДРАЦС національності батьків дитини чи осіб, які вступають у шлюб. Тим самим забезпечується рівність усіх незалежно від національності чи етнічного походження, а також право особи вільно обирати та відновлювати національність. Це було передбачено статтею 11 Закону України «Про національні меншини в Україні» від 25 червня 1992 року за №2494-ХІІ який діяв у період з 16.07.1992 по 01.07.2023.

В подальшому, частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про національні меншини (спільноти) в Україні» від 13 грудня 2022 року за №2827-ІХ, який діє з 01.07.2023 по теперішній час, визначено, що кожний громадянин України має право вільно вирішувати, чи вважатися належним до національної меншини (спільноти) (кількох національних меншин (спільнот). Таке рішення або здійснення прав у зв`язку з цим не повинно завдавати шкоди такій особі. Ніхто не може бути примушений декларувати свій статус особи, яка належить до національної меншини (спільноти). У разі якщо в особи є потреба у користуванні правами, які гарантуються особам, які належать до національних меншин (спільнот), достатнім є висловлення бажання користуватися такими правами. Примушення громадянина України у будь-якій формі до визнання своєї належності, відмови або зміни своєї належності до національної меншини (спільноти) забороняється. Громадянин України має право на власне ім`я, по батькові та прізвище з урахуванням звичаїв національної меншини (спільноти), до якої він належить. Якщо за звичаями національної меншини (спільноти), до якої належить особа, прізвище або по батькові не є складовими імені, то у документах, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України, спеціальний статус особи, на підставі письмової заяви особи зазначаються лише складові імені, а у свідоцтві про народження - імен батька і матері.

Згідно зі статтею 300 Цивільного кодексу України особа має право на індивідуальність, на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Таке право підпадає під захист статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає, що кожна людина має право на повагу до її особистого і сімейного життя. Держава не може втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом та у випадках, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної і громадської безпеки.

Стаття 11 Конституції України передбачає, що держава сприяє як консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, так і розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності національних меншин в Україні.

Згідно зі статтею 3 Рамкової конвенції про захист національних меншин (ратифікована Законом України від 9 грудня 1997 року №703/97-ВР) кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв`язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі.

Відмова від фіксації національності в офіційних документах, що посвідчують особу, та актових записах цивільного стану і відповідних свідоцтвах про ДРАЦС повністю відповідає статті 24 Конституції України, яка гарантує рівність громадян, зокрема, незалежно від етнічного походження, а також статті 11 Закону «Про національні меншини в Україні» від 25 червня 1992 року за №2494-ХІІ який діяв у період з 16.07.1992 по 01.07.2023, а в подальшому статті 6 Закону України «Про національні меншини (спільноти) в Україні» від 13 грудня 2022 року за №2827-ІХ, який діє з 01.07.2023 по теперішній час. Національна належність особи, таким чином, є актом її особистого самовизначення і жодним чином не впливає на публічно-правові відносини такої особи з державою. Фіксація факту національності особи в документі, що її посвідчує, чи в актових записах громадянського стану створила б перешкоду вільному обранню чи відновленню національності, оскільки поставила б таке обрання чи відновлення у залежність від рішення державного органу.

Така позиція повністю відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, висловленим у поставні від 29.05.2019 №398/4017/18, у постанові від 11.09.2019 року у справі №810/2732/18.

Враховуючи, що від встановлення факту національності не залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, відсутні підстави для встановлення такого юридичного факту судом.

Крім того, щодо роз`яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід враховувати, що за минулі 30 років відбулися значні зміні у законодавстві України, тому надані у ньому роз`яснення не можуть братися до уваги. Крім того, відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, викладених у аналізі судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від 19.06.2013 зазначено, що не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо належності до певної національності.

Враховуючи вище викладене суд встановлює, що під час смерті ОСОБА_4 (по народженню - єврейка) мала документи отримані у законному порядку як ОСОБА_2 , а тому підстав для задоволення заяви по даній справі відсутні.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.263-265, 315, 316, 319, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 09.05.2025 року.

Суддя А.В. Науменко

29.04.25