Рішення № 127314277, 14.04.2025, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1008/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.,

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Овідіополь цивільну справу за позовом

ФОП ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17»

про

стягнення кредитної заборгованості з солідарного боржника,-

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2017 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Дунайводбуд-17» про стягнення кредитної заборгованості із солідарного боржника.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 листопада 2017 замінено позивача ПАТ АБ «Укргазбанк» на ФОП ОСОБА_3 .

У остаточній редакції позову ФОП ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 , як солідарного боржника ТОВ «Дунайводбуд-17» заборгованість за кредитним договором № 001/255/КЛ-13 від 26.03.2013 зі змінами та доповненнями станом на 18.08.2017 у розмірі 2921849,08 грн.

Представник відповідача просила закрити провадження у справі, у зв`язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. На думку представника відповідача, з огляду на погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки новим кредитором у ОСОБА_2 відсутня заборгованість за кредитним договором, а відтак відсутній предмет спору у справі.

Сторони в судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.03.2013 року між ПУБЛІЧНИМАКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ «УКРГАЗБАНК»ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ «УКРГАЗБАНК» (далі - ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙВОДБУД-17» (далі - ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17») був укладений Кредитний договір про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії №001/255/КЛ-13 від 26.03.2013 року.

26.03.2013року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17» був укладений Договір іпотеки №001/255/3-13 від 26.03.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В. за реєстровим №277, відповідно до умов якого Іпотекодавець ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17» передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 1995.6 кв.м., опис: Нежила будівля Адмінбудівля літ. «З», 360,3 кв.м.. Нежила будівля Лісорама літ. «Ж», Нежила будівля Док літ. «В», Нежила будівля Док літ. «Е», Нежила будівля Док літ. «Д», 773,9 кв.м., Нежила будівля Котельна літ. «И», 53,1 кв.м.. Нежила будівля Склад літ. «К», 278,8 кв.м., Нежила будівля Склад літ. «Л». 520,5 кв.м. Нежила будівля Прохідна літ. «Г1», 11,0 кв.м., Шийка погребу літ. «А», Навіс літ. «М», Навіс літ. «Б», Навіс літ, «Д», Навіс літ. «Г», які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Одеська, 58, будинок 43Г.

26.03.2013 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17» був укладений Договір поруки №001/255/-13 від 26.03.2013 року, відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17» в повному обсязі зобов`язань, що витікають з Кредитного договору.

18 серпня 2017 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (далі за текстом договору - Первісний кредитор), в особі директора Одеської обласної дирекції АБ «УКРГАЗБАНК» Козака Дмитра Анатолійовича, з однієї сторони, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі за текстом договору - Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення прав вимоги за Кредитним договором.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного Договору відступлення прав вимоги заКредитним договором Первісний кредитор відступає у повному обсязі Новому кредитору, а Новий кредитор оплачує та приймає всі права та обов`язки, включаючи права вимоги грошових коштів, які існують станом на дату укладення цього Договору, згідно з кредитним договором про надання кредиту у формі відновлюваної кредитної лінії №001/255/101-13 від 26 березня 2013 року з урахуванням змін та доповнень, до Кредитного договору (далі - Кредитний договір), що укладений між АБ «УКРГАЗБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дунайводбуд-17» (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01035868), місцезнаходження: 65031, Одеська обл., місто Одеса, вул. Одеська, 43 Г (далі іменується - Боржник). Кредитний договір не містить заборони щодо заміни кредитора у зобов`язанні та не потребує згоди Боржника на таку заміну кредитора.

Відповідно до пункту 1.2. зазначеного Договору з моменту зарахування у повному обсязі суми грошових коштів за відступлення права вимоги за Кредитним договором до Нового кредитора переходять права вимоги (замість Первісного кредитора) до Боржника належного та реального виконання всіх зобов`язань Боржника, які випливають з умов Кредитного договору, в обсязі і на умовах, що існуватимуть на момент переходу цих прав

Пунктом 1.4 цього Договору закріплено, що з моменту зарахування у повному обсязі суми грошових коштів за відступлення прав вимоги за Кредитним договором на рахунок Первісного кредитора, зазначений у пп. 2.1.1. цього Договору, Новий кредитор вважається стороною Кредитного договору та до Нового кредитора переходять усі права та обов`язки кредитора по відношенню до Боржника, що належали до цього Первісному кредитору за Кредитним договором в обсязі і на умовах, що існуватимуть на момент переходу цих прав, а Первісний кредитор втрачає всі права за Кредитним договором.

Пунктом 1.6 зазначеного Договору закріплено, що після повної оплати Новим кредитором суми грошових коштів за відступлення права вимоги за Кредитним договором та відступленням прав вимоги згідно з цим Договором, Первісний кредитор передає Новому кредитору права вимоги за договорами забезпечення: Іпотечним договором №001/255/3-13, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В. 26.03.2013р. за реєстровим номером 277, з урахуванням Договору №1 від 04.11.2015р. про внесення змін та доповнень до Договору Іпотеки №001/255/3-13; Договором поруки №001/255-11-13 від 26.03.2013, що укладений між АБ «УКРГАЗБАНК», ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), зареєстрований: АДРЕСА_3 (далі іменується - Поручитель) та ТО В «Дунайводбуд - 17» (код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань 01035868) місцезнаходження: м. Одеса, вул. Одеська, 43 Г (далі іменується - Боржник).

Передача прав вимоги за вказаними договорами забезпечення здійснюється на підставі: договору відступлення прав вимоги за вищевказаним договором іпотеки який буде укладений Сторонами і посвідчений нотаріально в день підписання цього Договору та договору відступлення прав вимоги за вищевказаним договором поруки.

Відповідно до пункту 2.1.1. вищезазначеного Договору в день підписання цього Договору Новий кредитор зобов`язаний на рахунок Первісного кредитора №3739401187455.980 в АБ «УКРГАЗБАНК» код банку 320478 здійснити оплату грошових коштів за відступлення права вимоги за Кредитним договором в сумі 2 921 849,08 грн. (два мільйона дев`ятсот дев`ятнадцять тисяч триста сорок вісім гривень п`ятдесят дві копійки) без ПДВ, що складається з: заборгованості за основним зобов`язанням (у т.ч. простроченої заборгованості за основним зобов`язанням), в сумі 1 845 355,07 грн. без ПДВ, наявної на дату укладання договору відступлення права вимоги за Кредитним договором; заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, нарахованим за процентною ставкою відповідно до умов Кредитного договору, в сумі 646 555,65 гри. без ПДВ, наявної на дату здійснення операції з відступлення права вимоги за Кредитним договором, Договором іпотеки, Договором поруки; заборгованості за комісією за управління кредитними коштами в частині обслуговування позичкового рахунку в сумі 28 701,22 гри. без ПДВ. наявної на дату укладання договору відступлення права вимоги за Кредитним договором; штрафних санкцій, передбачених умовами Кредитного договору, в сумі 322 091,98 грн. без ПДВ, на дату здійснення операції з відступлення права вимоги за Кредитним договором, Договором іпотеки, Договором поруки; судових витрат, понесених Банком для захисту своїх прав в судовому порядку (по всіх процесах щодо стягнення заборгованості з позичальника/поручителя) в загальному розмірі 79 145,16 грн.

Предметом іпотеки за зазначеним Договором іпотеки є: нежитлові будівлі, загальною площею 1995,6 кв.м що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , належні Іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі (Бланк Серії САА №444618), виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради Одеської області 01.02.2006 року, на підставі статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайводбуд- 17», зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради Фокіною B.J. від 19.07.2005 року№ 15561230000009652, протоколу № 1 зборів засновників ТОВ «Дунайводбуд-17» від 25.01.2005 року, замість свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради від 08.04.2005 року, серія НОМЕР_1 , зареєстрованого КП «ОМБТІ та РОН» від 11.04.2005 року № 3683 в кн. 42неж-174, зареєстрованого 02.02.2006 року Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» в реєстрі прав власності на нерухоме майно, номер запису: 3683 в книзі: 49неж-104, реєстраційний номер: 10011117, номер витягу: 9733950; зареєстрованого ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області, як спеціальним суб`єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 26.03.2013 року, номер запису про право власності: 449015, індексний номер витягу: 1615085, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 27997151101.

Земельні ділянки, на яких розташований предмет іпотеки, ділянка АДРЕСА_2 . кадастровий номер: 5110137600:72:001:0029. площею 0,0228 га, ділянка №2, кадастровий номер: 5110137600:72:001:0030, площею 1,0605 га, із земельної ділянки площею 2,5297, перебувають в користуванні ІПОТЕКОДАВЦЯ на підставі Державного акта серії НОМЕР_3 на право постійного користування землею, виданого Одеською міською радою Одеської області 18 червня 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 152. Цільове призначення земельних ділянок №№1,2 - для експлуатації та обслуговування промислової бази.

Пунктом 1.2. зазначеного Договору відступлення права вимоги за договором іпотеки визначено, що згідно звіту про оцінку предмету іпотеки, який складено 12.02.2013 року ТОВ «Компанія «Парус», ринкова вартість предмету іпотеки - нежитлових будівель, визначено у розмірі 3 631 922,00 грн. (три мільйони шістсот тридцять одна тисяча дев`ятсот двадцять дві гривні 00 копійок).

Відповідно до пункту 1.4 зазначеного Договору відступлення права вимоги за договором іпотеки Договором іпотеки забезпечується виконання зобов`язань, об`єктом яких є грошові кошти, без ГІДВ, шо випливають з Договору кредиту №001/255/КЛ-13 від 26 березня 2013 року з урахуванням змін та доповнень, внесених Додатковими угодами 1-4 до Кредитного договору (далі - «Кредитний договір»), укладеного між Первісним Іпотекодержателем та Іпотекодавцем.

Пунктом 1.5 Договору відступлення права вимоги за договором іпотеки закріплено, що, з моменту укладення цього Договору та його нотаріального посвідчення цього договору до Нового Іпотекодержателя переходять всі права та обов`язки Первісного Іпотекодержателя за Договором іпотеки, зокрема, право вимагати від Іпотекодавця належного та реального виконання зобов`язань за Договором іпотеки в обсязі, у розмірі та на умовах, що існують на момент переходу цих прав та Новий Іпотекодержатель вважається стороною Договору іпотеки, а Первісний Іпотекодержатель втрачає всі права за Договором іпотеки.

03 листопада 2017 ФОП ОСОБА_3 в позасудовому порядку було звернено стягнення на предмет іпотеки, як новим кредитором, а саме на:

- нежитлові будівлі загальною площею 1995.6 кв.м., опис: Нежила будівля Адмінбудівля літ. «З», 360,3 кв.м.. Нежила будівля Лісорама літ. «Ж», Нежила будівля Док літ. «В», Нежила будівля Док літ. «Е», Нежила будівля Док літ. «Д», 773,9 кв.м., Нежила будівля Котельна літ. «И», 53,1 кв.м.. Нежила будівля Склад літ. «К», 278,8 кв.м., Нежила будівля Склад літ. «Л». 520,5 кв.м. Нежила будівля Прохідна літ. «Г1», 11,0 кв.м., Шийка погребу літ. «А», Навіс літ. «М», Навіс літ. «Б», Навіс літ, «Д», Навіс літ. «Г», які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Одеська, 58, будинок 43Г;

- Земельні ділянки, на яких розташований предмет іпотеки, ділянка №1. кадастровий номер: 5110137600:72:001:0029. площею 0,0228 га, ділянка № НОМЕР_2 , кадастровий номер: 5110137600:72:001:0030, площею 1,0605 га, із земельної ділянки площею 2,5297.

Згідно з пунктом 2 частини першоїстатті 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За змістомстатті 3 Закону України «Про іпотеку»іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Інститут забезпечення виконання зобов`язання спрямований на підвищення гарантій забезпечення майнових інтересів сторін договору, належного його виконання, а також усунення можливих негативних наслідків неналежного виконання боржником взятих на себе зобов`язань. Тобто в разі невиконання або неналежного виконання умов цивільного договору на боржника покладається додаткова відповідальність, а в ряді випадків до виконання зобов`язання притягуються разом з боржником і треті особи.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги (частина першастатті 6 Закону «Про іпотеку»).

Диспозитивність регулювання акцесорних відносин виявляється в узгодженні сторонами в договорі:

- обсягу забезпечення майнових інтересів кредитора, який може бути узгоджений сторонами у відповідному договорі;

- строку дії іпотечного договору, впродовж якого може бути здійснено суб`єктивне цивільне право кредитора та виконано обов`язок іпотекодавцем.

Відтак за своєю природою іпотека сама по собі або разом з іншими забезпечувальними заходами покликана забезпечити виконання зобов`язань боржником у повному обсязі, а тому кредитор вправі та зобов`язаний здійснювати свої правомочності таким чином, щоб таке забезпечення було справедливим та здійснювалось з урахуванням інтересів обох сторін кредитного договору, не допускаючи створення заборгованості, що штучно перевищує забезпечувальні заходи.

Згідно із частиною першоюстатті 33 Закону України «Про іпотеку»в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановленихстаттею 12 цього Закону.

Відповідно до частини першоїстатті 36 Закону України «Про іпотеку»сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, способи задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора поділяються на: 1) судовий (на підставі рішення суду); 2) позасудовий (на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя), кожен з яких має власний правовий механізм реалізації.

Для реалізації іпотекодержателем своїх прав на задоволення вимог шляхом позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки і набуття права власності на нього за загальним правилом необхідні тільки воля та вчинення дій з боку іпотекодержателя, якщо договором не передбачено іншого порядку.

При цьому позивач не позбавлений відповідно до положень статей38,39 ЦК Україниможливості звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в інший спосіб, ніж набуття права власності на нього, якщо це передбачено договором.

Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей36,37 Закону України «Про іпотеку»є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду на підставі застереження в іпотечному договорі або в окремому договорі, укладеному сторонами в порядку досудового врегулювання.

Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно в договорі.

Частиною третьоюстатті 36 Закону України «Про іпотеку»визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленомустаттею 37 Закону України «Про іпотеку».

Кредитні правовідносини за своєю правової природою є договірними правовідносинами, тому на них у повній мірі розповсюджуються вимоги цивільного законодавства, зокрема неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановленихКонституцією Українита законом (принципи свободи договору; свободи підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судового захисту цивільного права та інтересу; справедливості, добросовісності та розумності, які передбаченістаттею 3 ЦК України).

Підстави для припинення зобов`язання визначені устаттях 598-609 ЦК України. Разом з тим частина першастатті 598 ЦК Українивизначає, що зобов`язання може бути припинено і з підстав, визначених договором абозаконом, а отже, вказує на невичерпність переліку підстав припинення зобов`язання, наведених уЦК України.

Зокрема,Закон України «Про іпотеку»як акт цивільного законодавства визначає правові підстави для припинення не тільки іпотеки як додаткового зобов`язання, а й основного зобов`язання, що випливає з кредитного договору.

Так,стаття 36 зазначеного Законупередбачає, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цьогоЗакону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цимЗакономспособи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленомустаттею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленомустаттею 38 цього Закону.

Частина четвертастатті 591 ЦК Українимістить загальне правило, що якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно достатті 112 ЦК України, якщо інше не встановлено договором або законом. Водночас частина четвертастатті 36 Закону України «Про іпотеку»встановлює спеціальне правило, яке підлягає переважному застосуванню.

Відповідно до частини четвертоїстатті 36 Закону України «Про іпотеку»після звершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Норма права, яка міститься в зазначеній частиніЗакону, передбачає недійсність вимог іпотекодержателя, які можуть виникнути до боржника після будь-якого позасудового врегулювання, зокрема після звернення стягнення на предмет іпотеки, а отже, має обмежувальний характер регулювання, тому не може тлумачитися розширено.

Із цього випливає неможливість для кредитора вимагати виконання боржником основного зобов`язання в розмірі, який перевищує визначену суб`єктом оціночної діяльності вартість такого предмета іпотеки, якщо кредитор (іпотекодержатель) звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання за цією ціною (оберненням його у свою власність).

У той же час виходячи з розуміння зобов`язання як правовідношення, у якому боржнику належить юридичний обов`язок вчинити певну дію на користь кредитора (або ж утриматися від її вчинення), а також і право кредитора вимагати від боржника виконання такого обов`язку, відсутність кореспондуючого праву обов`язку призводить до припинення існування між кредитором та боржником цього зобов`язання в цілому, тобто до припинення зобов`язання з підстав, визначених законом.

Допускаючи можливість задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, законодавець тим встановлює правило про те, що після завершення позасудового врегулювання, зокрема стягнення на предмет іпотеки, переданий боржником, будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки вважається таким, що погашає всі вимоги кредитора до боржника, незалежно від того, чи перевищує вартість предмета іпотеки розмір вимог кредитора.

До такого висновку слід дійти з огляду на правову природу забезпечувальних заходів, спрямованість їх на повне забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором та добросовісність поведінки сторін кредитного договору. Саме на кредитора законодавством покладено контроль за тим, щоб заборгованість за кредитним договором не перевищувала забезпечувальні заходи, і саме для цього законодавець передбачив спрощені процедури звернення стягнення на заставне майно та солідарну відповідальність поручителя з боржником. Незастосування цих заходів своєчасно тягне для кредитора негативні наслідки недобросовісності своїх дій.

Законодавець у такий спосіб встановив баланс між майновими правами та інтересами кредитора-іпотекодержателя і боржника, надавши можливість швидкого та ефективного задоволення його вимог, запобігаючи при цьому можливості зловживанням кредитором своїм становищем та вимагаючи добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (провадження № 14-121цс21) зроблено висновки про те, що частина четверта статті 36 Закону України «Про іпотеку» передбачає недійсність вимог іпотекодержателя, які можуть виникнути до боржника після будь-якого позасудового врегулювання, зокрема після звернення стягнення на предмет іпотеки, а отже, має обмежувальний характер регулювання, тому не може тлумачитися розширено. Із цього випливає неможливість для кредитора вимагати виконання боржником основного зобов`язання в розмірі, який перевищує визначену суб`єктом оціночної діяльності вартість такого предмета іпотеки, якщо кредитор (іпотекодержатель) звернув стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання за цією ціною (оберненням його у свою власність).

Велика Палата Верховного Суду вважала, що, допускаючи можливість задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, законодавець тим встановлює правило про те, що після завершення позасудового врегулювання, зокрема стягнення на предмет іпотеки, переданий боржником, будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними. Позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки вважається таким, що погашає всі вимоги кредитора до боржника, незалежно від того, чи перевищує вартість предмета іпотеки розмір вимог кредитора.

Отже, з огляду на наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, у разі якщо виконання кредитного договору забезпечено лише одним видом іпотеки та кредитор реалізував своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки, то після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними у зв`язку з припиненням зобов`язань за кредитним договором внаслідок його виконання.

Під завершенням процедури позасудового врегулювання, якщо звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем,потрібно розуміти державну реєстрацію права власності за іпотекодержателем на всі предмети іпотеки, що виступають забезпеченням за основним зобов`язанням.

За таких обставин, суд приходить висновку, що наслідком звернення стягнення на предмети іпотеки є припинення зобов`язання за кредитним договором. Таким чином, після звернення стягнення на предмет іпотеки ФОП ОСОБА_3 в позасудовому порядку, припинилося боргове зобов`язання ОСОБА_2 , як поручителя за кредитним договором, а тому у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Частиною 9 ст.158 ЦПК України передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 березня 2017 року накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 , будинок житловий з господарчими будівлями та спорудами, адреса: АДРЕСА_3 , номер РПВН: 1457767 шляхом заборони вчиняти будь які дії щодо відчуження нерухомого майна, що належить відповідачу третім особам; на частку відповідача ОСОБА_1 у статутному капіталі TOB «Дунайводбуд - 2» складає 83,02 % , що в гривневому вираженні дорівнює 27528,45 грн. шляхом заборони вчиняти будь які дії щодо її передачі на користь третіх осіб.

Враховуючи, що суд повністю відмовляє у задоволенні позовних вимог, вжиті заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст.12, 141,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17» про стягнення кредитної заборгованості з солідарного боржника відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 березня 2017 року на нерухоме майно відповідача ОСОБА_2 , житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, адреса: АДРЕСА_3 , номер РПВН: 1457767 шляхом заборони вчиняти будь які дії щодо відчуження нерухомого майна, що належить відповідачу третім особам; на частку відповідача ОСОБА_2 у статутному капіталі TOB «Дунайводбуд - 2» складає 83,02 % , що в гривневому вираженні дорівнює 27528,45 грн. шляхом заборони вчиняти будь які дії щодо її передачі на користь третіх осіб.

Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області.

Суддя А.І. Бочаров