Ухвала суду № 12730998, 07.10.2010, Апеляційний суд Вінницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ У Х В А Л А

Іменем України

07 жовтня 2010 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він-ницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Медяного В.М., Мішеніної С.В.,

при секретарі Торбасюк О.І.,

за участю позивача, апелянта ОСОБА_1, представників відповідачів: Ліво-бережного центру зайнятості м. Вінниці - Качурішина О.В., Вінницького об-ласного центру зайнятості - Гайдей Р.М., відповідачки ОСОБА_4, роз- глянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засі-дань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Лівобережного центру зайнятос-

ті м. Вінниці, Вінницького обласного центру зайнятості, ОСОБА_4 про стягнення невиплаченої допомоги по без-

робіттю, відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішен-ня Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 червня 2010 року, додат- кове рішення цього ж суду від 14 липня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в Замостянський районний суд м. Вінниці з позовом до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості м. Вінниці, Вінницького обласного центру зайнятості про стягнення не виплаче -ної допомоги по безробіттю, мотивуючи тим, що йому було призначено до-помогу по безробіттю, яку було виплачено за травень-червень 2006 року в розмірі 1007,81 гривень, однак з вересня 2006 року по жовтень 2007 року не була здійснена виплата, що згідно його власного розрахунку становить 5605, 00 гривень. Дану суму він просив стягнути з відповідачів з урахуванням ін-дексації. В ході судового розгляду ОСОБА_1 збільшив свої позовні вимоги, звернувшись з позовом до ОСОБА_4, де просив також стягнути з Ліво-бережного центру зайнятості м. Вінниці, Вінницького обласного центру зай-нятості моральну шкоду в розмірі 30000,00 гривень, з ОСОБА_4 - мора-льну шкоду в сумі 10000,00 гривень. Моральна шкода обґрунтована тим, не-законними діями відповідачів спричинено погіршення стану здоровя ОСОБА_1, порушення його нормальних життєвих звязків, погіршення матеріаль-ного становища.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі ( а. с. 81-83 ).

Додатковим рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 липня 2010 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь держави 120,00 гривень витрат на ІТЗ розгляду справи судом ( а. с. 93-94 ).

Не погоджуючись з ухваленими рішеннями у справі, ОСОБА_1 подав на них апеляційні скарги, просить скасувати оскаржувані рішення суду першої інстанції, направити справу на новий розгляд іншим складом суду. Апелянт вважає оскаржувані рішення незаконними, необгрунтованими, необєктивни-ми, ухваленими з порушеннями норм матеріального і процесуального пра- ва ( а. с. 85-88, 94-96 ).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, який підтримав скар-ги за викладених в них обставин, заперечення представників відповідачів, від -повідачки ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржува-них рішень суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути за-конним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочин-ства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне зясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Судом встановлено, що 11.05.2006 року Лівобережним центром зайнятос-ті м. Вінниці ОСОБА_1 надано статус безробітнього та призначено допо-могу по безробіттю з 11.05. 2006 року в розмірі 70 % від середньої заробітної плати. Відповідно до наказу Лівобережного центру зайнятості м. Вінниці від 11.05.2006 року допомога по безробіттю була призначена ОСОБА_1 за пе-ріод з 11.05.2006 року по 15.10.2007 року - до досягнення ним пенсійного ві- ку. З початку надання допомоги по 25.06.2006 року позивач отримав цієї допомоги 406,36 гривень, з 26.06.2006 року по 14.07.2006 року 170,08 гривень матеріальної допомоги в період проходження професійного навчан-ня, решту допомоги в сумі 2294,19 гривні йому було виплачено одноразово для організації підприємницької діяльності відповідно поданої ОСОБА_1 заяви та наказу центру від 22.08.06 року № 397. Отже, ОСОБА_1 отримав всю належну йому допомогу по безробіттю на загальну суму 3191,88 гривня. В подальшому, а саме 22.08.2006 року ОСОБА_1 зареєструвався у держав-ного реєстратора як фізична особа-підприємець, про що видано свідоцтво се-рії НОМЕР_1. Даний факт встановлено рішенням Вінницького окружно-го адміністративного суду від 11 березня 2008 року ( а. с. 17, зворот ), яке наб -рало законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративно-го суду ( а. с. 14 ). Звичайно, що після реєстрації фізичною особою-підпри-ємцем ОСОБА_1 не міг продовжувати перебувати на обліку як безробітній, отримувати відповідну допомогу.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не розпочинав підприємницьку діяльність, не подавав до податкової служби передбаченої законом звітності, не сплачував протягом шести календарних місяців єдиного ( фіксованого ) податку, Ліво-бережний центр зайнятості м. Вінниці цілком обгрунтовано прийняв рішення про повернення коштів, разово виплачених ОСОБА_1 в сумі 2294,19 грив-ні. З цього питання існує рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2008 року, яке набрало законної сили ( а. с. 14,17 ).

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що дії відповідачів є законними, вони діяли в межах власних повноважень, визначених Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випа-док безробіття». Підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про відшкоду-вання моральної шкоди відсутні, оскільки суду не доведено неправомірність дій відповідачів, які, навпаки, діяли у межах повноважень та у спосіб, що пе-редбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень саме з тією метою, з якою вони надані. Причинного звязку між діями відпо-відачів та моральною шкодою, завданою ОСОБА_1, не існує.

Додаткове рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 лип-ня 2010 року ( а. с. 93 ) є законним і обгрунтованим. Судом прийнято до ува-ги, що ОСОБА_1 не сплатив державне мито при зверненні в суд, посилаю-чись на предявлення позову, нібито, повязаного з трудовою діяльністю. Проте ОСОБА_1 не звільнений від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпеченян розгляду справи.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції зробив вірні висновки щодо заявле-ного позову, грунтовно та законно відмовивши в його задовленні в повному обсязі як безпідставному.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ух-валив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з од-них лише формальних міркувань.

Відмовляючи у позові ОСОБА_1, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним по справі доказам, ухвалив рішення та додаткове рішення, виходячи з доводів і заперечень сторін з врахуванням принципу їх змагаль-ності та диспозитивності цивільного судочинства. Судом повно зясовано об-ставини справи, відповідно до положень ст.212 ЦПК України рішення суду мотивовано належним чином, тому підстав для задоволення апеляційної скар -ги судова колегія не вбачає.

Доводи апеляційних скарг позивача ОСОБА_1 необгрутовані і виснов-ків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія cуддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 18 червня 2010 ро-ку, додаткове рішення цього ж суду від 14 липня 2010 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 несплачені ним при поданні апеляційної скарги витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляд-ду справи апеляційним судом в сумі 120,00 гривень, які повинні бути сплаче-ні за реквізитами: ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, р/р 31214263700002, отримувач платежу - державний бюджет м. Вінниці 22050000, код ЄДРПОУ 34701167.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголо-шення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:

Судді: