Ухвала суду № 127308989, 08.05.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20876/25-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю захисників: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підозрюваного: ОСОБА_5 , прокурора: ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеокоференції клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42024164690000013 від 02.02.2024,-

ВСТАНОВИВ:

06.05.2025 захисник - адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , звернулась до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №42024164690000013 від 02.02.2024.

Клопотання мотивоване тим, що на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2025 у справі № 757/12734/25-к у кримінальному провадженні №42024164690000013 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 426-1 КК України, ОСОБА_5 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави 179 863 200 (сто сімдесят дев`ять мільйонів вісімсот шістдесят три тисячі двісті) грн. 00 коп.

Як вбачається зі змісту вказаного судового рішення, підставою для продовження застосованого такого запобіжного заходу, як тримання ОСОБА_5 під вартою, являється тяжкість та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, приховувати або спотворити будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, сховати чи знищити речі, які мають значення для кримінального провадження.

Разом з цим, ризики, які були встановлені на момент застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , все ж в певній частині втратили свою актуальність. Також, з часу розгляду попередньо поданого клопотання про обрання запобіжного заходу, з`явились нові обставини, які не розглядались слідчим суддею.

Так, сторона захисту зазначає, що за інкримінованим ОСОБА_5 кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Також, вказано про те, що повідомлення про підозру не містить відомостей, підтверджених належними та допустимими доказами, як саме ОСОБА_5 умисно створював перешкоди або встановлював будь-які обмеження у законній діяльності установ та підрозділів Збройних Сил України шляхом ухвалення рішень та вчинення дій, що не відповідають вимогам нормативних документів з питань організації військової служби та здійснення видатків у сфері оборони та соціального захисту військовослужбовців, а саме військової частини НОМЕР_1 (Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), 18 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, в особливий період - в умовах воєнного стану під час відбиття збройної агресії російської федерації проти України.

На переконання сторони захисту, органом досудового розслідування не здобуто жодних доказів, які вказували на те, що ОСОБА_5 вчиняє або вчиняв дії, які могли б свідчити або надавати підстави припускати про можливість його ухилення чи переховування від органів слідства чи суду. Зазначає, що тяжкість покарання не повинна братись до уваги слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його продовження, з огляду на те, що у подальшому, під час судового розгляду, у суду є повноваження ухвалити не лише обвинувальний вирок, а й виправдувальний. Крім того, сторона захисту обґрунтовує нівелювання ризику переховування від органів слідства чи суду відсутністю у ОСОБА_5 права безперешкодного перетину кордону,оскільки останній знятий з військового обліку, а не виключений з нього, а також здачею представником ОСОБА_5 заявою від 30.05.2024 до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області паспортів громадянина України для виїзду за кордон. Також вказано про те, що майновий стан не є обставиною, що може свідчити про намір ОСОБА_5 переховуватись від органів слідства чи суду, оскільки на все його майно накладено арешт, а сам він перебуває тривалий час під вартою, що позбавляє його можливість отримувати будь-які доходи.

Що стосується ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, сторона захисту зазначає, що ОСОБА_5 звільнено з посади начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 23.06.2023, що свідчить про неможливість ним спотворення, знищення та приховування будь-яких документів, що перебувають у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тим більше у розпорядженні військової частини НОМЕР_1 . Крім того, вказано, що стороною обвинувачення зібрано докази, які є предметом перевірки в межах даного кримінального провадження (акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 07.04.2022, акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) від 07.04.2022, наказ №311 від 07.04.2022 командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» та довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 61/172 від 08.04.2022), що свідчить про неможливість знищення, приховування або спотворення цих доказів підозрюваним.

В контексті ризику впливу на свідків та інших учасників в даному кримінальному провадженні, сторона захисту зазначає, що у цьому кримінальному провадженні свідки не перебувають у будь-якій залежності, у тому числі службовій, від ОСОБА_5 . Навпаки, ОСОБА_5 перебував у їх підпорядкуванні, що свідчить про відсутність вказаного ризику.

Також вказано, що як матеріали цього кримінального провадження, так інших кримінальних проваджень відносно ОСОБА_5 не містять жодного доказу, який би підтвердив хоча б теоретичну схильність або можливість здійснення ОСОБА_5 тиску/впливу на свідків з метою зміни їх поведінки та/або контролю їх показань. Також вказує про відсутність відомостей про те, чи звертались свідки до органу досудового розслідування/прокурора із повідомленням про те, що ОСОБА_5 вживав заходів щодо тиску/впливу на них, та щодо звернення будь-яким із свідків до сторони обвинувачення з метою реалізації права на забезпечення безпеки, передбаченого п. 8 ч. 1 ст. 66 КПК України.

Між іншим, сторона захисту зазначає, що у разі передачі обвинувального акта до суду, під час судового розгляду свідки у даному кримінальному провадженні будуть допитані судом під присягою із одночасним попередженням їх про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, що нівелює ризик впливу на свідків.

Що стосується ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то сторона захисту вказує про відсутність доказів на підтвердження обставин використання ОСОБА_5 робочих та позаробочих зв`язків з метою перешкоджання цьому кримінальному провадженню або іншим кримінальним провадженням, у яких останній є підозрюваним (обвинуваченим).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та одночасно такий запобіжний захід повинен бути обраний пропорційно до наявних ризиків, задля недопущення порушень прав особи підозрюваного та меті, яку переслідує кримінальне провадження.

Застосований запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою із визначенням непомірного розміру застави не є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Сторона захисту погоджується, що слідчий суддя виходить з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Водночас, вказує про закінчення строків давності за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України, належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 , його майновий стан (у тому числі арешт майна, належного ОСОБА_5 та його сім`ї, відсутність доходів протягом тривалого перебування під вартою), наявність на його утриманні малолітніх дітей, застосовані запобіжні заходи у вигляді застави в інших кримінальних провадженнях на загальну суму понад 51 000 000 грн., а також суттєве погіршення стану здоров`я ОСОБА_5 .

Також сторона захисту зазначає, що стан здоров`я підозрюваного, як важливий фактор при вирішенні питання про тримання під вартою, передбачає, що значення має не сама хвороба, а її можливі наслідки для особи, що перебуває під вартою. Також стороною захисту вказано, що ОСОБА_5 встановлено ряд діагнозів, а також те, що останній потребує постійного нагляду ангіохірурга, невропатолога та кардіолога. При цьому, Київська міська медична частина відноситься до лікарняного закладу, де надається виключно первинна медична допомога, а надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги, у тому числі нагляд лікарів ангіохірурга та кардіолога, не передбачено, що підтверджується відсутністю у штатному розписі КММЧ вказаних лікарів. Разом із тим, зазначено, що раніше слідчим суддею, а саме в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.10.2024 у справі № 757/48453/24-к було зобов`язано прокурора у кримінальному провадженні № 62023000000000803 від 18.09.2023 забезпечити надання ОСОБА_5 належної медичної допомоги та огляду за потреби. Таким чином, з огляду на вищевикладене, а також тривале невиконання ухвали слідчого судді в частині забезпечення надання ОСОБА_5 належної медичної допомоги, сторона захисту вважає за можливе змінити запобіжний захід із тримання під вартою на інший, який не пов`язаний із позбавленням волі.

Захисники та підозрюваний в судовому засіданні клопотання про зміну запобіжного заходу підтримали в повному обсязі, зазначили, що ОСОБА_5 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався. ОСОБА_5 в усіх кримінальних провадженнях стосовно нього демонструє належну процесуальну поведінку та не перешкоджає кримінальним провадженням жодним чином. Тобто усі процесуальні обов`язки, покладені на ОСОБА_5 , виконуються ним у повному обсязі, намірів не виконувати їх - немає.

Майно, що належить ОСОБА_5 та його дружині - ОСОБА_7 (транспортні засоби, грошові кошти, банківські рахунки) в межах кримінального провадження №42023164110000003 відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8 від 25.07.2023 у справі №757/31589/23-к та ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 від 12.04.2024 у справі № 757/13597/24-к перебуває під арештом, що позбавляє можливості ОСОБА_5 та ОСОБА_7 розпоряджатись таким майном з метою його реалізації для внесення застави у цьому кримінальному провадженні. Крім того, сторона захисту вказує, що ОСОБА_5 із 24.07.2023 по 28.05.2024, з 28.05.2024 по 25.12.2024 та із 26.12.2024 по теперішній час перебуває під вартою в державній установі «Київський слідчий ізолятор», що позбавляє його можливості отримувати будь-які доходи протягом вказаного періоду. Насамкінець, сторона захисту зазначає, що у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, що підтверджується відповідними документами.

Таким чином, на думку сторони захисту, такий запобіжний захід, як тримання під вартою - є надмірно суворим в світлі актуальних ризиків та особи підозрюваного ОСОБА_5 , а тому наразі відсутні підстави стверджувати, що у кримінальному провадженні наявні та доведені ризики, які передбачені частиною першою статті 177 КПК України, які б унеможливлювали застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

З огляду на викладене, сторона захисту вважає за можливе змінити підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід на домашній арешт або заставу у розмірі, передбаченому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, із покладенням додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував щодо поданого клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, оскільки ризики у вказаному кримінальному провадженні не зменшились, підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні.

Заслухавши, пояснення захисників та підозрюваного, заперечення прокурора, дослідивши докази в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальною юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та покладених на нього слідчим суддею, судом чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 201 КПК України підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 178 КПК України, при обранні чи зміні запобіжного заходу слідчий суддя, окрім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024164690000013, розпочатому 02.02.2024 ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ст. 426-1 КК України.

25.12.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 та ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України.

26.12.2024 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави 200 000 000 (двісті мільйонів) грн. 00 коп.

В подальшому строк дії запобіжного заходу було продовжено ухвалою слідчого судді від 21.02.2025 з визначенням застави у розмірі 200 000 000 гривень та покладенням обов`язків в разі її внесення.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2025 у справі №757/12734/25-к продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 179 863 200 гривень та покладенням обов`язків в разі її внесення.

Під час постановлення слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ухвали про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу, а також продовження його дії, предметом дослідження було наявність обґрунтованої підозри останнього у інкримінованих йому злочинах, передбачених ст. 177 КПК України певних ризиків.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Проте, слідчий суддя погоджується із твердженнями сторони захисту з приводу відсутності ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, сторона захисту вказує про відсутність ризиків, на які послалася сторона обвинувачення щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , оскільки такі ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються жодним доказом.

Так, в контексті наявності у цьому кримінальному провадженні ризику переховування підозрюваного від органів слідства та/або суду, слідчий суддя погоджується із доводами сторони захисту про відсутність у ОСОБА_5 права безперешкодного перетину кордону,оскільки останній знятий з військового обліку, а не виключений з нього.

Так, загальний порядок перетину державного кордону України визначений постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (далі - Правила № 57).

Згідно з п. 2 Правил №57 у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни, крім паспортних документів, повинні мати також підтверджуючі документи.

Відповідно до п. п. 2-1 Правил №57, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

При цьому, факт зняття з військового обліку на підставі ч. 5 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не є підставою (у передбачених законом випадках) для виїзду за кордон у період введення на території України воєнного стану.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами сторони захисту про те, що сам лише факт зняття ОСОБА_5 з військового обліку не наділяє останнього правом безперешкодного перетину кордону.

Разом із тим, представником ОСОБА_5 заявою від 30.05.2024 передано до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області два паспорти громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 та НОМЕР_3 на відповідальне зберігання, що свідчить про лише про відсутність намірів у підозрюваного переховуватись в органів слідства та/або суду.

Також слідчий суддя враховує доводи сторони захисту, що у подальшому, під час судового розгляду, у суду є повноваження ухвалити не лише обвинувальний вирок, а й виправдувальний, відтак, ризик переховування ОСОБА_5 від органів слідства та/або суду лише з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому у випадку визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення не є тією обставиною, що свідчить про існування вказаного ризику у цьому кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий суддя враховує ч. 5 ст. 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої ризик втечі не може бути встановлений на підставі лише суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії», § 106, «Летельє проти Франції», §43).

Разом із тим, слідчим суддею в контексті існування ризику переховування ОСОБА_5 від органів слідства та/або суду враховується така обставина як майновий стан, який, в сукупності з іншими обставинами, не може свідчити про наявність такого ризику, оскільки на майно ОСОБА_5 та майно його дружини - ОСОБА_7 (транспортні засоби, грошові кошти, банківські рахунки) в межах кримінального провадження №42023164110000003 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8 від 25.07.2023 у справі №757/31589/23-к; ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 від 12.04.2024 у справі № 757/13597/24-к накладено арешт, що позбавляє можливості ОСОБА_5 та ОСОБА_7 розпоряджатись таким майном з метою його реалізації для внесення застави у даному кримінальному провадженні. Інших доказів, які б свідчили про наявність значних заощаджень у підозрюваного для забезпечення можливого переховування від органів слідства та/або суду - стороною обвинувачення до суду не надано.

Що стосується ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя також погоджується із тим, що оскільки стороною обвинувачення зібрано докази, які є предметом перевірки, тобто організацію підроблення яких інкриміновано ОСОБА_5 в межах даного кримінального провадження, а саме акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 07.04.2022, акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) від 07.04.2022, наказ №311 від 07.04.2022 командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» та довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 61/172 від 08.04.2022, то ОСОБА_5 фактично позбавлений будь-якої можливості на знищення, приховування або спотворення цих доказів, та, відповідно, свідчить про відсутність у цьому кримінальному провадженні ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, - незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від них та дослідження їх судом.

З іншого боку, свідки у даному кримінальному провадженні будуть допитані судом під присягою із одночасним попередженням їх про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання, що, навпаки, вказує про відсутність ризику впливу на свідків.

У цьому контексті слідчим суддею враховано, що за час кримінального провадження підозрюваний не вживав жодних дій, які б свідчили про схильність або можливість здійснення ОСОБА_5 тиску/впливу на свідків з метою зміни їх поведінки та/або контролю їх показань. Також за час здійснення кримінального провадження, стороною обвинувачення не надано доказів стосовно того чи звертались свідки до органу досудового розслідування та/або прокурора із повідомленням про те, що ОСОБА_5 вживав заходів щодо тиску та/або впливу на них, та щодо звернення будь-яким із свідків до сторони обвинувачення з метою реалізації права на забезпечення безпеки, передбаченого п. 8 ч. 1 ст. 66 КПК.

До того ж, ЄСПЛ у своєму рішенні «Москаленко проти України» від 20.05.2010 зазначає, що ризик того, що заявник примушуватиме свідків давати неправдиві показання має вимірюватися наявністю достатніх підтверджуючих даних. Він не може ґрунтуватися лише на ймовірності суворого покарання, а повинен бути пов`язаний із конкретними фактами (рішення у справі «Мерабішвілі проти Грузії [ВП]» від 28.11.2017).

Не достатньо покладатися лише на якусь абстрактну можливість, не підкріплену якими-небудь доказами. У рішенні ЄСПЛ від 10.01.2012 у справі «Сокуренко проти Російської Федерації» зазначено, що внутрішньодержавні суди повинні показати, що протягом відповідного періоду ув`язнення особи має місце і продовжує залишатися в силі істотний ризик залякування свідків. Суд також має проаналізувати доречні факти, зокрема прогрес у розслідуванні або судовому провадженні, особу обвинуваченого, його поведінку до та після затримання, а також будь-які інші конкретні чинники в обґрунтування ризиків, пов`язаних із тим, що він може зловживати повернутою свободою за допомогою дій із метою фальсифікації або знищення доказів, чи спричиненням тиску на потерпілих (також рішення у справах «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993, «Юдаев проти Російської Федерації» від 15.01.2009).

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про те, що ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні зменшився до того мінімуму, який не виправдовує застосований до нього запобіжний захід.

Також, слідчий суддя враховує, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.02.2025 вказано про неактуальність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2025 у справі № 757/12734/25-к вказано про часткове підтвердження існування ризиків, передбачених п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження обставин використання ОСОБА_5 робочих та позаробочих зв`язків з метою перешкоджання цьому кримінальному провадженню, або ж іншим кримінальним провадженням, у яких останній є підозрюваним (обвинуваченим), що свідчить про неактуальність вищевказаного ризику.

Аналогічно, стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтвердили намір ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про його відсутність у цьому кримінальному провадженні.

Окрім вищевикладеного, слідчий суддя при вирішенні клопотання сторони захисту приймає до уваги, що з урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження упродовж досудового розслідування ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість, проте таких доводів сторона обвинувачення слідчому судді не навела.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягався, має на утриманні неповнолітніх дітей.

Слідчий суддя відмічає, що з огляду на початкову стадію досудового розслідування ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України гіпотетично можуть існувати, проте настання таких дій з боку підозрюваного можливо уникнути шляхом покладення на нього відповідних процесуальних обов`язків, що знівелюють можливе існування ризиків.

За викладених обставин, вбачається, що клопотання містить переконливі обґрунтування доводів сторони захисту про відсутність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування, відтак, клопотання підлягає частковому задоволенню, в частині розміру визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляду застави в розмірі 26 421 (двадцять шість тисяч чотириста двадцять один) прожиткових мінімумів дия працездатних осіб, що становить 80 002 788 (вісімдесят мільйонів дві тисячі сімсот вісімдесят вісім) гривень, оскільки застосування такого запобіжного заходу є пропорційними легітимній меті, яка ставиться до його застосування.

З огляду на викладене, а також враховуючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , те, що підозрюваний характеризується позитивно, раніше не судимий, має неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання та стійкі соціально-побутові зв`язки та зважаючи на необхідність дотримання цілей та принципів кримінального провадження, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, з огляду на те, що частково доведено актуальність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляди застави у розмірі 26 421 неоподаткованих мінімумів для працездатних громадян що складає 80 002 788 грн. на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного наступні обов`язки, строком на два місяці: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом; не відлучатись із Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, письмовий перелік яких зобов`язати прокурора надати ОСОБА_5 під підпис; здати на зберігання до Головного управління ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю, оскільки вважає, що встановлені в ході судового розгляду обставини у своїй сукупності свідчать про те, що саме такий вид запобіжного заходу забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

З врахуванням зазначених обставин, стороною захисту було доведено наявність нових обставин, які свідчать про неактуальність, що застосування виконання запобіжного заходу, обраного стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку про часткове задоволення клопотання адвоката, та зміни підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше не судимого, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в частині розміру визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляду застави в розмірі 26 421 (двадцять шість тисяч чотириста двадцять один) прожиткових мінімумів дия працездатних осіб, що становить 80 002 788 (вісімдесят мільйонів дві тисячі сімсот вісімдесят вісім) гривень.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 193, 194, 201, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42024164690000013 від 02.02.2024 - задовольнити частково.

Змінити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,уродженцю м. Одеса, громадянину України, раніше не судимому, одруженому, маючому на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в частині розміру визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляду застави в розмірі 26 421 (двадцять шість тисяч чотириста двадцять один) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80 002 788 (вісімдесят мільйонів дві тисячі сімсот вісімдесят вісім) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок ТУ ДСА в м. Києві та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.

р/р UA128201720355259002001012089.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 18 травня 2025 року наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатись із Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, письмовий перелік яких зобов`язати прокурора надати ОСОБА_5 під підпис; здати на зберігання до Головного управління ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В решті вимог клопотання - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1