Рішення № 127304758, 13.05.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/2043/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі Відділ, відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 (зі змінами) "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунок на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, та у відпустках за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період із 05.01.2024 по 11.09.2024;

- зобов`язати відповідача негайно нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень в розрахунок на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, та у відпустках за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період із 05.01.2024 по 11.09.2024.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що внаслідок отримання тяжкого бойового поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, він проходив довготривале лікування, перебував у відпустці за станом здоров`я. Однак, не зважаючи на викладене, відповідач протиправно не нарахував та не виплатив йому додаткову винагороду, передбаченупостановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за спірний період.

Ухвалою судді від 17.03.2025 поновлено позивачу строк на звернення до суду з позовом, прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 08.04.2025 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Відповідач подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що в період проходження військової служби у Відділі ОСОБА_1 з приводу виплати додаткової винагороди не звертався та документи, необхідні для включення його у наказ на виплату відповідних коштів не надав. Враховуючи наведене, підстави для включення позивача до наказу про виплату додаткової винагороди у зв`язку із пораненням були відсутні, а нарахування та виплата грошового забезпечення, інших виплат здійснювалися відповідно Порядку №260. Крім того, з 19.03.2024 позивач виключений зі списків особового складу Відділу, тому після переведення до нового місця служби та зарахування на всі види забезпечення, в тому числі і грошового, ОСОБА_1 мав право на отримання додаткової винагороди за місцем перебування на грошовому забезпеченні.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач з 26.03.2022 по 19.03.2024 проходив військову службу у Відділі, з 22.03.2024 до 27.03.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 28.03.2024 до 11.09.2024 у в/ч НОМЕР_1 , з 13.09.2024 у ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4-5, 13, 71-74).

На підставі наказу командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по стройовій частині) від 01.11.2023 №293 позивач прибув до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

У період з 01.11.2023 по 06.01.2024 ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. перебуваючи в місті Покровськ, Донецької області, що підтверджується довідкою від 22.01.2024 №763 (а.с. 5-6).

05.01.2024, перебуваючи в будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_1 отримав мінно-вибухову травму, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, вогнепальні осколкові поранення лівої кисті, лівої стопи внаслідок завданих ракетних ударів, попередньо із застосуванням ЗРК «С-300» (а.с. 6-7).

У зв`язку з отриманими травмами, позивач був госпіталізований та в періоди з 06.01.2024 по 19.01.2024, з 22.01.2024 по 11.03.2024, з 01.05.2024 по 07.06.2024, з 09.07.2024 по 09.08.2024 (а.с. 8-12, 17, 20) перебував на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до довідок ВЛК при в/ч НОМЕР_2 від 10.06.2024 №5250, від 21.08.2024 №8179 травма, поранення, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини (а.с. 19 зворот, 21).

Враховуючи викладене, позивач звернувся до Відділу з питання нарахування та отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за періоди перебування на стаціонарному лікуванні.

Листом від 11.02.2025 за №1532/1/1811 відповідач повідомив про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки ОСОБА_1 не надав висновки ВЛК про пов`язаність отриманих ним поранень із захистом Батьківщини (а.с. 74-75).

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо виплати спірної додаткової грошової винагороди протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XІІ) законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до статті 1-2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-ХІІ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно із статтею 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок №260, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 2 розділу І якого передбачено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Згідно з пунктом 8 розділу І Наказу №260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці виданнянаказупро виплату або в наступному після місяця, в якомунаказомоголошено про виплату (з урахуванням вимогБюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставінаказукомандира (начальника, керівника) (далі - командир).

Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64 в Україні введено воєнний стан, який триває по сьогодні.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова №168, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що а період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Аналогічні по суті положення відображені у розділі XXXIV Наказу №260.

При цьому, відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Наказу №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року N 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за N 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Підготовка проєктів наказів для здійснення виплати додаткової винагороди покладається на підрозділи, що відповідають за ведення обліку особового складу (пункт 16 розділу XXXIV Наказу №260).

Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень.

Підставою для видачі наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), видана за формою згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року N 402.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується, що 05.01.2024, перебуваючи в будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок ракетних ударів, попередньо із застосуванням ЗРК «С-300», позивач отримав травми, у зв`язку з чим був госпіталізований та в період з 06.01.2024 по 19.01.2024, з 22.01.2024 по 11.03.2024 проходив стаціонарне лікування в закладах охорони здоров`я.

31.01.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 видано довідку №1343, за формою 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (а.с. 6-7).

Незважаючи на викладене, додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, за період перебування позивача на стаціонарному лікуванні внаслідок отриманих травм Відділом нарахована та виплачена не була, що відповідач не заперечує.

Більш того, довідками ВЛК від 10.06.2024 №5250 та від 21.08.2024 №8179, виданими з урахуванням довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №1343, підтверджено, що травми, поранення ОСОБА_1 , ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами ОСОБА_1 про протиправну бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, за періоди лікування з 05.01.2024 (дата отримання поранення) по 19.01.2024 та з 22.01.2024 по 11.03.2024, коли позивач перебував на грошовому забезпеченні у Відділі.

Разом з тим, щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень за період перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні з 01.05.2024 по 07.06.2024, з 09.07.2024 по 09.08.2024, суд звертає увагу, що наказом начальника Відділу від 19.03.2024 №82 позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення (а.с. 73).

Протягом вищевказаного періоду позивач проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , якою і видавались ОСОБА_1 направлення на стаціонарне лікування, внаслідок отриманих 05.01.2024 травм (а.с. 13 зворот, 15 зворот).

Враховуючи викладене, підстави для зобов`язання Відділу нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду за період перебування на стаціонарному лікуванні з 01.05.2024 по 07.06.2024, з 09.07.2024 по 09.08.2024 відсутні.

Також суд зазначає про відсутність підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу спірну грошову винагороду за період перебування у відпустках за станом здоров`я внаслідок отриманого поранення, оскільки матеріали справи не містять відповідних доказів, а саме наказів, про такі відпустки.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог

Відповідно до статті 5 закону України «Про судовий збір» підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за періоди стаціонарного лікування з 05.01.2024 по 19.01.2024 та з 22.01.2024 по 11.03.2024, з урахуванням фактично виплачених сум.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за періоди стаціонарного лікування з 05.01.2024 по 19.01.2024 та з 22.01.2024 по 11.03.2024, з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 13 травня 2025 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).

Суддя С.В. Бородавкіна