Рішення № 127297570, 13.05.2025, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/153/25

Провадження № 2/513/492/25

Саратський районний суд Одеської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю: секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» в особі представника Руденка Костянтина Васильовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

29 січня 2025 року через систему «Електронний суд» представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить: стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором № 5519-3404-1 від 19 січня 2024 року станом на 20 січня 2025 року у розмірі 50625,00 грн., яка складається з: 5000,00 грн. заборгованість за кредитом, 45625,00 грн. заборгованість за нарахованими процентами за період з 19 січня 2024 року по 18 січня 2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та Графіку платежів, а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн. та 10000,00 грн. витрати на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 19 січня 2024 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 5519-3404-1 від 19 січня 2024 року, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 5000 гривень, строком на 365 днів (до 18 січня 2025 року), шляхом переказу на його платіжну карту № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПриватБанк» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «ФК «Процент» перебувають у загальному доступі, будучи опублікованими на сайті https://procent.com.ua. Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 284423 направлявся відповідачу 19 січня 2024 року о 22:17:44 годи. шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер НОМЕР_2 , який зазначений Кредитному договорі та ІТС. Кредитний договір був підписаний відповідачем 19 січня 2024 року о 22:17:59 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 284423 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua. Кредитні кошти були відправлені відповідачу 19 січня 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ КБ «ПриватБанк». В межах строку кредитування відповідач зобов`язаний сплачувати позивачу проценти періодичними платежами кожні 20 днів. Позивач звертає стягнення виключно на заборгованість за простроченими процентами та сумою кредиту за період з 19 січня 2024 року по 18 січня 2025 року.

Відповідач в порушення умов кредитного договору не повернув суму кредиту, не сплатив нараховані відсотки відповідно до графіку платежів, у зв`язку з чим станом на 20 січня 2025 року виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 50625 грн, з яких: заборгованість за кредитом 5000, 00 грн, та 45625,00 грн заборгованість за нарахованими процентами за період з 19 січня 2024 року по 18 січня 2025 року, що нараховані відповідно до п. 1.2 кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5 % річних) та графіку платежу.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 12 лютого 2025 року зазначена позовна заява була залишена без руху із наданням строку десять днів з дня отримання позивачем ухвали для усунення вказаних в ній недоліків.

24 лютого 2025 року позивачем було усунуто зазначені в ухвалі недоліки.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 26 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, до суду не з`явився. Надав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 , яку належним чином повідомили про дату, час та місце судового розгляду справи, до суду не з`явилась, причини своєї неявки суду не повідомила, заяв та клопотань, пов`язаних із розглядом справи не надала, свою позицію не виклала, правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористалася.

За положеннями ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до частини 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Частинами 1, 2 ст.281 ЦПК України встановлено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Судом ухвалено про проведення заочного розгляду даної справи у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом установлено, що 19 січня 2024 року ТОВ « ФК «Процент» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №5519-3404-1, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 5000,00 грн. строком на 365 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,5% в день від суми кредиту за кожен день користування (912,5% річних), а відповідач зобов`язалась повернути кредит, та проценти за користування кредитом у термін встановлений Договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

За умовами договору, він набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «ФК Процент» вчинили дії, визначені ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до умов Кредитного договору.

Позичальника проінформовано про загальну вартість кредиту.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань, заборгованість за договором по нарахованим та не сплаченим процентам станом на 20 січня 2025 року становить 50625,00 гривень за період з 19 січня 2024 року по 18 січня 2025 року, що нараховані відповідно до п.1.2 Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (912,5% річних) та графіку платежів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за Кредитним договором застосовуються положення параграфа 1Глави 71 Цивільного кодексу України. Відповідно до абз.1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були, передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно ст.627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, ст.628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст.638 ЦК України та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Враховуючи вищезазначені норми, основними умовами надання кредиту є безумовне його повернення, строковість, платність, цільова спрямованість і забезпеченість. Водночас, кредитний договір не може змінюватись в односторонньому порядку, і позичальник несе відповідальність за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків за його користування.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію", згідно ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з частиною 8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. 1048 Цивільного кодексуУкраїни позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

ОСОБА_1 своїх зобов`язань вчасно не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість за вищевказаним кредитним договором, що підтверджується відповідними довідками про розрахунок заборгованості.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач звертає стягнення виключно на прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 19 січня 2024 року по 18 січня 2025 року. Позивач не вимагає та не пред`являє вимоги дострокового повернення суми кредиту відповідно до п.2.1.2, 2.1.6,4.7. Кредитного договору ч.2 ст. 1050 ЦК України, ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Процент» про стягнення заборгованості по прострочених до оплати процентам за користування кредитом за період з 19 січня 2024 року по 18 січня 2025 року підлягають задоволенню.

Крім того, у пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 гривень.

Згідно з положеннями ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як встановлено судом, 03 червня 2024 року між ТОВ «ФК «Процент» в особі директора Чужової Тетяни Євгенівни та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 укладено договір про надання юридичних послуг № 03/06/2024. Відповідно до Акта приймання-передачі наданих послуг № 7 до договору №03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03 червня 2024 року, фізична особа підприємець ОСОБА_2 надав клієнтові ТОВ «ФК «Процент» послуги, пов`язані з представництвом інтересів Клієнта у суді за позовом Клієнта до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 5519-3404-1 від 19 січня 2024 року, а саме: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №5519-3404-1 від 19 січня 2024 року та клопотання про витребування доказів 9000,00 грн, складання адвокатського запиту про витребування доказів по боржнику з ОСОБА_1 за кредитним договором 5519-3404-1 від 19 січня 2024 року 1000,00 грн. Загальна кількість складених позовних заяв становить 9 штук на загальну вартість 90000,00 грн.

Згідно з Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №1351 від 29 листопада 2024 року ТОВ «ФК «Процент» сплатив на користь ФОП ОСОБА_2 , за надання юридичних послуг по Договору №03/06/2024 від 03 червня 2024 року згідно акту №7 від 27 листопада 2024 року в розмірі 90000,00 гривень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року (справа № 904/4507/18) вказано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребували значних витрат часу, зміст позовної заяви, що є звичайним для даного виду правовідносин, обсяг доданих документів, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн відповідатимуть засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги та підлягають стягненню з відповідача, решта витрат нараховані без врахування зазначених принципів, а тому відшкодуванню не підлягають.

Окрім цього, судом встановлено, що при зверненні до суду з позовною заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, тому з відповідача на когристь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, 509, 512, 514, 610, 1048, 1049, 1050, 1054, 1082 ЦК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» в особі представника Руденка Костянтина Васильовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за договором № 5519-3404-1 від 19 січня 2024 року станом на 20 січня 2025 року у розмірі 50625 (п`ятдесят тисяч шістсот двадцять п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» судові витрати у розмірі 7422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, з яких: 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок витрати на правову допомогу та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом Одеської області за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після проголошення рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4; ЄДРПОУ: 41466388.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , виданий 04 лютого 2020 року органом 5144, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя К. Ю. Рязанова