Рішення № 127290785, 12.05.2025, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/770/25

Номер провадження 2-о/555/75/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" травня 2025 р.

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Мельничук Н. В.

при секретарі Стасюк І. Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Березнівської міської ради про встановлення факту правовстановлюючого документу, -

В С Т А Н О В И В:

І.Стислий виклад позиції заявника.

ОСОБА_1 в обґрунтування вимог заяви про встановлення факту вказує, що 18 січня 2010 року управлінням Держкомзему у Березнівському районі Рівненської області заявниці було видано державний акт на право приватної власності на землю серії ЯИ №074979, згідно якого їй передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1761 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. 05 лютого 2008 року виконавчим комітетом Вітковицької сільської ради заявниці було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно якого їй належить житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 .Звернулася до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу з проханням посвідчити договір відчуження земельної ділянки та житлового будинку, однак при перевірці документів було виявлено розбіжності у написанні прізвища заявниці.Заявниця звернулася в землевпорядну організацію з метою виправлення даних у державному акті та до міської ради з метою виправлення даних у свідоцтві про право власності, оскільки згідно паспорта громадянина України прізвище заявниці значиться як ОСОБА_1 , а у державному акті ОСОБА_2 . Також невірно вказано ідентифікаційний номер НОМЕР_1 замість вірного НОМЕР_2 . Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке видане 05.02.2008 року виконавчим комітетом Вітковицької сільської ради прізвище заявниці значиться як ОСОБА_2 . Однак у зв`язку із відсутністю відповідних бланків державних актів та свідоцтв про право власності заявниці було відмовлено та запропоновано звернутися до суду із відповідною заявою.Чому такі розбіжності в документах заявниці невідомо.

ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

10 квітня 2025 року заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з"явилася, представник заявника- адвокат Оніщук М.А. подала до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи без участі заявника та представника, заяву підтримує повністю .

Представник заінтересованої особи, в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника , не заперечує щодо задоволення заяви.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення процесуальних дій, в тому числі забезпечення позову, забезпечення доказів, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Відповідно до ч.2ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено 18 січня 2010 року управлінням Держкомзему у Березнівському районі Рівненської області заявниці було видано державний акт на право приватної власності на землю серії ЯИ №074979, згідно якого їй передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1761 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. 05 лютого 2008 року виконавчим комітетом Вітковицької сільської ради заявниці було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно якого їй належить житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_1 .

Звернулася до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу з проханням посвідчити договір відчуження земельної ділянки та житлового будинку, однак при перевірці документів було виявлено розбіжності у написанні прізвища заявниці.

Заявниця звернулася в землевпорядну організацію з метою виправлення даних у державному акті та до міської ради з метою виправлення даних у свідоцтві про право власності, оскільки згідно паспорта громадянина України прізвище заявниці значиться як ОСОБА_1 , а у державному акті ОСОБА_2 . Також невірно вказано ідентифікаційний номер НОМЕР_1 замість вірного НОМЕР_2 . Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке видане 05.02.2008 року виконавчим комітетом Вітковицької сільської ради прізвище заявниці значиться як ОСОБА_2 . Однак у зв`язку із відсутністю відповідних бланків державних актів та свідоцтв про право власності заявниці було відмовлено та запропоновано звернутися до суду із відповідною заявою.

Згідно п. 12 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Неможливість внесення змін у правовстановлюючий документ підтверджується тим, що з 01.01.2013 року, на виконання законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є не державний акт на право власності на земельну ділянку, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, Державні акти на право власності на земельну ділянку з 01.01.2013 року не видаються, а право власності посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Крім того, згідно Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, яка затверджена Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99 №43 та втратила чинність 23.08.2013 року, не було передбачено порядку внесення змін у Державний акт.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до ч. 1ст. 315 ЦПК України, визначено перелік справ по встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.6 ч. 1ст.315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документу особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігається з прізвищем, ім`ям, по баткові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У відповідності з ч.2 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно доПостанови Пленуму Верховного Суду № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

-чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У відповідності до статті 76 Цивільного процесуального Кодексу України (далі ЦПК) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно до вимог статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до п. 1 ч. 1ст. 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.5,6,212-215,256-259ЦПК України,суд, -

В И Р І Ш И В :

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с.Вітковичі Березнівського району Рівненської області, РНОКПП НОМЕР_2 , державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ №074979, виданого управлінням Держкомзему у Березнівському районі Рівненської області 18 січня 2010 року на ім`я ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер відповідно до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів або ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 2388603271, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Вітковицької сільської ради 05 лютого 2008 року на ім`я ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Березнівський районний суд Рівненської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Мельничук Н. В.