Рішення № 127289094, 10.01.2025, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/1932/24

2/296/130/25

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

ЗАОЧНЕ

10 січня 2025 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі головуючого судді Маслак В.П., за участі секретаря Годлюк А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін матеріали цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024р. ТОВ «Брайт інвестмент» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за заявою анкетою про надання банківських послуг в розмірі 102541,15 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник ТОВ «Брайт Інвестмент» зазначив, що 24.03.2023р. між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу № 24/03/23, відповідно до умов якого, позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі Портфеля заборгованості, зазначених у Реєстрі боржників, зокрема за кредитним договором №2020234498_CARD від 26.08.2018р., укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 .

Так, 26.08.2018р. між АТ «ОТП Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір №2020234498_CARD. Відповідно до паспорту споживчого кредиту відповідач отримав кредит у розмірі 2500,00 грн. з можливістю збільшення відповідно до кредитного договору.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти. В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, яка становить 102541,15 грн, що складається із: 60000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 42541,15 грн заборгованість за відсотками.

У зв`язку з вищенаведеним представник ТОВ «Брайт Інвестмент» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 26.08.2018р. у загальному розмірі 102541,15 грн.

Ухвалою суду від 08.04.2024р. розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 17.10.2024 р. суд постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

09.01.2025 р. на адресу суду надійшла заява від Директора ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, судові повістки, направлені на його адресу, повернені відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У постанові Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 757/15603/19 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність за вказаною адресою, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії, а повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки .

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та на підставі ч. 1ст. 280 ЦПК Україниухвалити заочне рішення виходячи з наявних у справі доказів

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, 26.08.2018р. між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2020234498.

Пунктом 2 Договору визначено умови укладання Заяви-Анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2020234498_CARD від 26.08.2018 року, що є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (далі Договір) та усіх додатків до нього, невід`ємною частино якого є Тарифи Банку, Паспорт споживчого кредиту. На підставі Заяви-Анкети Банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб, підписаний відповідачем (а.с. 12).

Відповідно до Заяви-Анкети, визначено умови обслуговування Кредитної лінії. Зокрема, за користування Кредитом, Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі загальної процентної ставки, розмір якої визначається Заявою-Анкетою, Тарифами Банку та Договором. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить 5 % в місяць, розмір процентної ставки впродовж Пільгового періоду становить 0.01% річних, строк кредитування 36 місяців з правом пролонгації (а.с. 12, 13).

Зі змісту наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором №2020234498_CARD від 26.08.2018 року станом на 24.03.2023р. становить 102541,15 грн, що складається із: 60000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 42541,15 грн заборгованості за відсотками (а.с. 14-39).

Судом встановлено, що 24.03.2023р. між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір факторингу № 24/03/23. Відповідно до умов даного договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі Портфеля заборгованості, зазначених у Реєстрі боржників, зокрема, за кредитним договором №2020234498_CARD від 26.08.2018 року, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 (а.с. 5-9, 10).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 частини першої статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявний в матеріалах справи кредитний договір №2020234498_CARD від 26.08.2018р., паспорт споживчого кредиту, які підписано відповідачем, а також звіт-розрахунок, свідчать про те, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти та ознайомився з інформацією про умови кредитування, зокрема, щодо процентної ставки за користування коштами кредитної лінії, що в свою чергу свідчить про те, що між АТ «ОТП Банк» та відповідачем досягнуто згоди щодо розміру і порядку нарахування вказаних відсотків.

Оскільки, отримані за кредитним договором №2020234498_CARD від 26.08.2018р., кошти в добровільному порядку відповідачем не повернуті, враховуючи вимоги ч.1 ст.530 ЦК України, суд погоджується, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та нарахованих відповідно до умов угоди про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки відсотків, станом на день укладення договору факторингу, що становить 60000,00 грн, у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його вартості, зокрема заборгованість за простроченими відсотками.

В інформації про умови кредитування від 26.08.2018р., яка підписана відповідачем, зазначено базову процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту у розмірі 79,58 % річних.

Підписавши вказану інформацію про умови кредитування відповідач відповідно до положень статей 3, 627 ЦК України добровільно погодив такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов`язання.

А тому заявлені вимоги банку про стягнення з відповідача 42541,15 грн. заборгованості за простроченими відсотками є правомірними та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Разом з тим, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору 3028,00 грн.

Керуючись наведеним, ст.ст.13,81,137,141,259,263-265,268,273-275,279-284,352,354,355 ЦПК Українисуд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заборгованість за кредитним договором №2020234498_CARD від 26.08.2018р. у розмірі 102541,15 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира в 30-денний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленомуцивільним процесуальним кодексом України.

Суддя В. П. Маслак