Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
13.05.2025Справа № 910/2217/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ВОКС ЛЕКС" до Фізичної особи-підприємця Святненка Олександра Петровича
про стягнення 6036,47 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ВОКС ЛЕКС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Святненка Олександра Петровича про стягнення 6036,47 грн, з яких: 3289,00 грн - основна заборгованість, 1321,49 грн - інфляційні втрати, 1425,98 грн - 15% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 27877/20 від 01.06.2021.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.03.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/2217/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
20.03.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
26.03.2025 через систему "Електронний суд" позивач подав відповідь на відзив.
21.03.2025 через систему "Електронний суд" відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач допустив порушення взятих на себе зобов`язань за договором № 27877/20 від 01.06.2021, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА", назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "І ІНВЕСТ 2019" щодо оплати за поставлений товар, у зв`язку із чим у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 3289,00 грн.
Позивач зазначає, що право вимоги за договором № 27877/20 від 01.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "І ІНВЕСТ 2019" відступило позивачу згідно з договором про відступлення права вимоги № 112-52 від 30.07.2024.
Оскільки заборгованість у розмірі 3289,00 грн сплачена не була, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Святненка Олександра Петровича 3289,00 грн основного боргу, а також 1321,49 грн інфляційних втрат та 1425,98 грн 15% річних.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що після завантаження документів у систему документообігу "Вчасно", підписання його електронним цифровим підписом документ направляється відповідачу на електронну адресу та в самому сервісі, таким чином відповідач отримує сповіщення про надходження документів, з огляду на що позивач вважає, що протягом усього терміну дії договору належним чином направляв документи в системі електронного документообігу "Вчасно". Посилання відповідача, на те, що ним не використовується сервіс електронного документообігу "Вчасно" не співпадає з посиланням відповідача, що ним отримані документи таки були відкриті 13.01.2023 року.
Крім того позивач зазначає, що пунктом 5.3.9. договору передбачено обов`язок покупця активувати "Особистий кабінет", а тому відповідач мав можливість ознайомлюватись з даними, які є в Особистому кабінеті, отримував передбачені пунктом 5.1.4. договору документи на електронну пошту шляхом сповіщення та у сервісі електронного документообігу "Вчасно".
При цьому, не зважаючи на те, що вказані документи були відкриті відповідачем лише 13.01.2023 року, що відображено в сервісі електронного документообігу "Вчасно", як дата отримання, умовами договору (п. 4.7) визначено, що дата отримання - це саме дата відправки цих документів за допомогою сервісу електронного документообігу.
Позиція відповідача
Відповідач проти позову заперечив частково, посилаючись на таке:
- відповідачеві поставлено дизельне паливо в обсязі 100 л на загальну суму 3 289, 00 грн шляхом заправлення транспортного засобу через паливо-роздавальну колонку, з використанням терміналу, як це передбачено у п. 3.2 договору, а тому вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 3 289, 00 грн відповідач не заперечує;
- з положень договору вбачається, що обов`язок з оплати поставленого за договором товару виникає у відповідача лише з моменту отримання рахунку на оплату від постачальника;
- позивач стверджує, що договором передбачено можливість вести документообіг в електронній формі, а тому всі документи, передбачені в п. 3.4 договору, надсилалися відповідачеві в сервісі електронного документообігу "ВЧАСНО", однак договором не визначено, що документообіг ведеться в обов`язковому порядку в електронній формі, та не визначено, у якій системі електронного документообігу буде здійснюватися обмін документами між сторонами договору. Наслідком цього було неотримання відповідачем рахунку на оплату, специфікації, видаткової накладної, акту прийому-передачі товару, акту звірки взаєморозрахунків, і відповідно нездійснення оплати поставленого товару;
- з огляду на викладене, оскільки станом на дату подання цієї позовної заяви відповідач не отримував рахунки на оплату та всі інші документи, вказані в п. 3.4 договору, то відповідно й обов`язку здійснювати оплату поставленого за договором товару у відповідача до цього часу не виникало, а тому відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат та 15% річних;
- з доданих до позовної заяви додатків, які зі слів позивача направлялися відповідачеві у сервісі електронного документообігу "ВЧАСНО", чітко видно, що рахунок на оплату № 71844 від 28.02.2022 та інші документи були надіслані відповідачеві 16.03.2022, проте отримані відповідачем у сервісі "ВЧАСНО" лише 13.01.2023. Це означає, що якби сторони договору погодили здійснювати обмін та підписання документів у сервісі електронного документообігу "ВЧАСНО", відповідач отримав би вказані вище документи та ознайомився з ними лише 13.01.2023 і саме від цієї дати мав би починатися відлік 15-ти календарних днів для здійснення оплати.
Також у відзиві відповідач зазначає, що розмір витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи, є занадто завищеними, необґрунтованими та неспівмірними із складністю справи.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що ні в договорі, ні в іншому документі, підписаному сторонами, не конкретизується, за допомогою якого сервісу електронного документообігу сторони здійснюватимуть обмін та підписання документів. Тобто сторони не погодили, що обмін документів за договором буде здійснюватися у сервісі електронного документообігу "ВЧАСНО". І наявність у відповідача особистого кабінету в сервісі "ВЧАСНО" не свідчить про те, що він надав згоду надсилати йому туди всі документи за договором. Таким чином, відповідач вперше отримав рахунок на оплату та всі інші документи, вказані в п. 3.4 договору, лише з позовною заявою. Договором не передбачено надсилання рахунку в особистий кабінет.
ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
01.06.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА", назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "І ІНВЕСТ 2019" (далі - постачальник) та Фізичної особою-підприємцем Святненко Олександром Петровичем (далі - покупець) укладено договір № 27877/20 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується забезпечити покупцеві поставку товарів та послуг в мережі станцій через систему Е100, з використанням карток, а покупець зобов`язується приймати товари та послуги у власність та оплачувати їх вартість на умовах договору.
Умови про товари та послуги, їх ціна, строк оплати вказуються сторонами в додатках (специфікаціях) до цього договору, які є його невід`ємною частиною (п. 1.3 договору).
Згідно з п. 3.1. договору даним договором постачальник забезпечує покупцеві можливість використання карток для придбання (отримання) товарів та/або послуг на автозаправних станціях і пунктах дорожнього сервісу, що перебувають на митній території України (мережа станцій). Підписанням договору покупець підтверджує, що він повідомлений про те, що постачальник здійснює лише посередницьку діяльність торгівлі паливом (реалізація за допомогою смарт-карток Е100). Постачальник не здійснює операції з фізичного отримання та відпуску пального, а є тільки посередником, не має при цьому власних автозаправних станцій, місць зберігання пального та інших об`єктів.
Відповідно до п. п. 3.2, 3.3 договору поставка товару покупцю здійснюється партіями, на умовах EXW (Інкотермс 2010), шляхом заправлення транспортного засобу через паливо роздавальні колонки, з використанням терміналів. Під партією товару сторони розуміють товари в кількості та асортименті, передані покупцю на АЗС, згідно усної заявки покупця (пред`явлення картки) виходячи з потреб покупця. Товар відпускається при умові: пред`явлення картки покупцем (пред`явником картки) та правильного введення пін-коду. Право власності на товар переходить до покупця в момент заправлення товаром транспортного засобу.
Пунктом 3.4. договору встановлено, що по завершенні розрахункового періоду, постачальник відправляє на електронну адресу покупця наступні документи: видаткову накладну/акт прийому-передачі товарів; акт наданих послуг та рахунок на оплату з деталізованими розшифруваннями (де зазначені номери карток за якими здійснювались Угоди, дати Угод, назви станцій на яких здійснені Угоди; кількість отриманих товарів та послуг).
По закінченні календарного місяця постачальник зобов`язаний відправити покупцю оригінали документів вказаних в ч. 1 цього пункту, специфікацію та акт звірки взаєморозрахунків, на актуальну адресу для листування покупця (за винятком використання електронного документообігу).
Сторони можуть вести документообіг первинних облікових документів за даним договором, в тому числі рахунків на оплату, актів наданих послуг, видаткових накладних, актів прийому - передачі товару, актів прийому - передачі послуг, специфікацій (додатків), актів звірки взаєморозрахунків та інших первинних облікових документів, що фіксують здійснення господарських операцій за даним договором, та застосовуються у бухгалтерському обліку в електронній формі. Також в електронному вигляді можуть підписуватись додаткові угоди до даного договору.
Первинні облікові документи, складені в електронній формі з дотриманням вимог чинного законодавства України про електронні документи та електронний документообіг, визнаються сторонами як оригінали. На вимогу однієї із сторін первинні облікові документи можуть бути складені та підписані в паперовій формі.
Згідно з п. 4.1 договору розрахунки за товари/послуги та Web-послуги, які були поставлені/надані за цим договором здійснюються в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Відповідно до п. 4.3 договору оплата здійснюється в останній день розрахункового періоду, але не пізніше 15 календарних днів з моменту виникнення у покупця обов`язку щодо оплати, на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату. В зв`язку з ритмічним характером поставок товарів та послуг та відповідно до погодженої сторонами та встановленої цим договором періодичності оплати поставлених товарів та наданих послуг постачальник складає зведену податкову накладну по результатам кожного розрахункового періоду.
Згідно п. 4.6 договору вартість товарів та/або послуг, а також Web-Послуг за даним договором вказується постачальником у рахунках на оплату, видаткових накладних/актах прийому-передачі товару та актах наданих послуг.
У п. 4.7 договору сторони погодили, що якщо постачальник протягом 15 календарних днів, починаючи від дати отримання покупцем видаткових накладних/актів прийому-передачі товару та/або актів наданих послуг, не одержить від покупця письмового заперечення по даним документам та покупець не надасть докази некоректності вказаних документів, документи вважаються вірними, прийнятими покупцем та покупець вважається таким що згідний з вказаною в них інформацією (кількістю, вартістю отриманих товарів та/або послуг); Сторони погодили що для цілей цього договору дата отримання покупцем видаткових накладних/актів прийому-передачі товару та/або актів наданих послуг при направленні таких документів до покупця засобами електронного зв`язку/за допомогою електронного документообігу вважається такою що збігається з датою відправки таких документів постачальником.
Пунктом 5.2.4 передбачено, що постачальник має право за своїм розсудом і без згоди покупця відступати, передавати, закладати й обтяжувати свої права й зобов`язання за цим договором, частково або в повному обсязі. Під час підписання даного договору покупець виражає згоду на будь-яке відступлення права вимоги постачальником.
Згідно з п. 5.3.1. покупець зобов`язаний вчасно оплачувати постачальнику отримані товари та/або послуги, а також Web-Послуги відповідно до виставлених рахунків на оплату і згідно умов даного договору.
Відповідно до п. 7.2 договору у випадку невиконання або неналежного виконання покупцем свого обов`язку по оплаті придбаних товарів та/або послуг у встановлені цим договором строки покупець зобов`язаний заплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також п`ятнадцять відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення, починаючи з дня, наступного за днем, у який фактично повинна була надійти оплата. Вимоги покупця щодо повернення переплачених сум або інші вимоги покупця по відношенню до постачальника, претензії й заперечення по рахунках на оплату іншим документам, передбачених даним договором, не дають покупцеві право призупиняти платежі за даним договором.
Відповідно до п. 9.1 договору цей договір набуває чинності з моменту підписання та укладений на невизначений строк.
На виконання умов договору постачальник передав, а покупець прийняв у тимчасове користування ідентифікаційні пластикові карти Е100, які є власністю постачальника, згідно переліку, зазначеного в Акті прийому-передачі карт від 01.06.2021.
Постачальник виконав взяті на себе зобов`язання за договором на суму 3289,00 грн, у зв`язку з чим склав та направив відповідачу в електронному вигляді підписані зі свого боку за допомогою сервісу "Вчасно": специфікацію від 01.01.2022 на суму 3289,00 грн, видаткову накладну №71844 від 28.02.2022, акт прийому-передачі товарів № 1844 за період з 16 по 28 лютого 2022 на суму 3289,00 грн , рахунок на оплату №71844 від 28.02.2022, відповідно до яких відповідачу поставлено 100 л дизельного палива на суму 3289,00 грн
Документи направлені за допомогою сервісу "Вчасно" 16.03.2022.
Відповідачем вказані документи отримані 13.01.2023, що підтверджується квитанціями сервісу "Вчасно".
В подальшому 30.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "І ІНВЕСТ 2019", як первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ВОКС ЛЕКС", як новим кредитором укладено договір № 112-52 про відступлення права вимоги (далі - договір відступлення), відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор передає належні йому права вимоги згідно з договором № 27877/20 від 01.06.2021 (надалі- основний договір), що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "І ІНВЕСТ 2019" (найменування Товариства до 27.04.2024 - Товариство з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА") та ФОП Святненком Олександром Петровичем (код РНОКПП НОМЕР_1 , надалі - боржник), а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором.
Згідно з п. 1.2 договору відступлення за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором.
Сума заборгованості боржника перед первісним кредитором складає 3289,00 грн, яка після підписання цього договору стане зобов`язанням боржника перед новим кредитором (п. 1.3 договору відступлення).
Позивач вказує, що станом на 19.02.2025 відповідачем не здійснено оплати за отриманий товар. Посилаючись на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати поставленого товару, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 3289,00 грн, а також нарахованих у зв`язку з простроченням виконання основного зобов`язання 1321,49 грн інфляційних втрат та 1425,98 грн 15% річних.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
У відповідності ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Позивач на підтвердження факту поставки відповідачу дизельного палива у кількості 100 л на суму 3289,00 грн надав у матеріали справи підписані зі свого боку за допомогою сервісу "Вчасно": специфікацію від 01.01.2022 на суму 3289,00 грн, видаткову накладну №71844 від 28.02.2022, акт прийому-передачі товарів № 1844 за період з 16 по 28 лютого 2022 на суму 3289,00 грн , рахунок на оплату №71844 від 28.02.2022, відповідно до яких відповідачу поставлено 100 л дизельного палива на суму 3289,00 грн
Вказані специфікація, видаткова накладна, акт прийому-передачі товарів не містять підпису відповідача.
В той же час, як вбачається з інформації, наданої позивачем, відповідач отримав вказані документи у сервісі "Вчасно" 13.01.2023.
У відзиві на позовну заяву відповідач підтверджує факт поставки дизельного палива в обсязі 100 л на загальну суму 3 289,00 грн шляхом заправлення транспортного засобу через паливо-роздавальну колонку, з використанням терміналу, як це передбачено у п. 3.2 договору та не заперечує проти стягнення основної заборгованості в розмірі 3 289, 00 грн.
Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
В укладеному договорі постачальник та покупець погодили, що оплата здійснюється в останній день розрахункового періоду, але не пізніше 15 календарних днів з моменту виникнення у покупця обов`язку щодо оплати, на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату.
Щодо строку виконання відповідачем зобов`язання, то останній зазначає, що з положень договору вбачається, що обов`язок з оплати поставленого за договором товару виникає у відповідача лише з моменту отримання рахунку на оплату від постачальника.
Суд зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за поставлений товар, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18, від 29.04.2020 у справі 915/641/19.
Щодо посилань відповідача на те, що ним не отримані специфікація, видаткова накладна, рахунок, оскільки договором не визначено, що документообіг ведеться в обов`язковому порядку в електронній формі, та не визначено, у якій системі електронного документообігу буде здійснюватися обмін документами між сторонами договору, то суд зазначає таке.
В укладеному договорі погоджено можливість ведення документообігу первинних облікових документів за договором в електронній формі.
В той же час, дійсно, сторони в укладеному договорі не визначили та не погодили конкретний сервіс обміну електронними документами.
Однак, визначальним у даному випадку є факт досягнення між сторонами згоди щодо електронного документообігу та факт отримання стороною таких електронних документів, незалежно від того, чи погодили сторони назву конкретного сервісу обміну електронними документами.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується самим відповідачем, специфікацію від 01.01.2022, видаткову накладну №71844 від 28.02.2022, акт прийому-передачі товарів № 1844 за період з 16 по 28 лютого 2022, рахунок на оплату №71844 від 28.02.2022, які надсилались відповідачу у сервісі "Вчасно" 16.03.2022, останній отримав 13.01.2023.
Матеріали справи не містять доказів, що відповідач використовував таку систему до 13.01.2023 та мав можливість отримати електронні первинні документи раніше.
Таким чином, враховуючи, що відповідач отримав направлені первісним кредитором документи з використанням системи електронного документообігу "Вчасно" 13.01.2023, то з вказаної дати відповідач в повній мірі обізнаний про існування заборгованості перед первісним кредитором та про її розмір, а несплата заборгованості та посилання на неотримання документів лише з тієї причини, що сторони не погодили обмін електронними документами саме у сервісі "Вчасно" є ухиленням відповідача від виконання зобов`язання з оплати.
Письмових заперечень щодо документів, отриманих у сервісі "Вчасно" 13.01.2023 відповідач у строки, встановлені договором, не надав.
Однак, щодо посилань позивача на те, що відповідно до п. 4.7 договору сторони погодили що для цілей цього договору дата отримання покупцем видаткових накладних/актів прийому-передачі товару та/або актів наданих послуг при направленні таких документів до покупця засобами електронного зв`язку/за допомогою електронного документообігу вважається такою що збігається з датою відправки таких документів постачальником, то суд їх відхиляє, з огляду на таке.
Матеріали справи не містять доказів направлення документів на електронну або поштову адресу відповідача, а містять лише докази направлення у сервісі електронного документообігу "Вчасно".
При цьому, як вже було зазначено вище, сторони не погодили конкретного сервісу обміну електронними документами. Очевидно, якщо контрагент не використовує певного сервісу обміну електронними документами, то він позбавлений можливості їх отримати до моменту використання такого сервісу.
Матеріали справи не місять доказів, що до 13.01.2023 відповідач був користувачем сервісу "Вчасно" або що між сторонами до 13.01.2023 здійснювався обмін електронними документами у вказаному сервісі.
Твердження позивача про те, що після завантаження документів у систему "Вчасно" та накладення підпису, документ відправляється відповідачу на електронну пошту та відповідач отримує сповіщення, то суд зазначає, що позивачем не надано доказів направлення відповідачу документів на електронну пошту, а сповіщення не є направлення електронних документів. Також умовами договору не передбачено направлення первинних документів в особистий кабінет.
Отже, враховуючи вищевикладене, умови договору, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був здійснити розрахунки у строк до 30.01.2023 (оскільки 28.01.2023 є вихідним, то відповідно до приписів ч. 5 ст 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день).
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем товару на суму 3289,00 грн.
Ураховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 3289,00 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення 1321,49 грн інфляційних втрат та 1425,98 грн 15% річних, то суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.
Судом встановлено, що сторони основного договору скористалися наданим їх законодавцем правом врегулювати у договорі правовідносини в частині відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання та погодили розмір процентів річних, а саме: 15% річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 15% річних, судом встановлено, що вони є неправильним, оскільки позивач здійснює нарахування з 01.04.2022 до 19.02.2025, в той час, як встановлено судом вище, відповідач мав виконати зобов`язання у строк до 30.01.2023 включно, та є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з 31.01.2023.
За перерахунком суду, здійсненим за період з 31.01.2023 до 19.02.2025, розмір інфляційних втрат становить 627,71 грн, а розмір 15% річних - 1013,73 грн, а тому в цій частині є частково обґрунтованими.
Як встановлено судом вище, 30.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "І ІНВЕСТ 2019", як первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ВОКС ЛЕКС", як новим кредитором укладено договір № 112-52 про відступлення права вимоги, відповідно умов якого первісний кредитор передає належні йому права вимоги згідно з договором № 27877/20 від 01.06.2021 (надалі- основний договір), що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "І ІНВЕСТ 2019" (найменування Товариства до 27.04.2024 - Товариство з обмеженою відповідальністю "е-Кард ЮА") та ФОП Святненком Олександром Петровичем (код РНОКПП НОМЕР_1 , надалі - боржник), а новий кредитор приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ВОКС ЛЕКС" набуло право грошової вимоги до Фізичної особи-підприємця Святненка Олександра Петровича.
Відповідно до ст.513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно із ч.1, 2 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Так, відповідно до вказаного вище договору відступлення права вимоги, сторони дійшли згоди про заміну кредитора у зобов`язанні, яким, за наслідком укладення договору, став позивач.
Відповідно з ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки заміна кредитора у зобов`язанні не впливає на зміст зобов`язання, після підписання договору про відступлення права вимоги, що підтверджує факт відсутності заперечень з боку відповідача (боржника) щодо заміни кредитора, до нового кредитора перейшли всі обов`язки первісного кредитора.
За таких обставин, право вимоги на стягнення заборгованості за договором № 27877/20 від 01.06.2021перейшло до позивача.
При цьому, відповідно до п. 1.2 договору про відступлення права вимоги позивач одержав право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
ВИСНОВКИ СУДУ
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ВОКС ЛЕКС" до Фізичної особи-підприємця Святненка Олександра Петровича , а саме в частині стягнення 3289,00 грн основного боргу, 627,71 грн інфляційних втрат та 1013,73 грн 15% річних.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Святненка Олександра Петровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА ФІРМА "ВОКС ЛЕКС" (02068, місто Київ, ВУЛИЦЯ СТЕПАНА ОЛІЙНИКА, будинок 9, квартира 105, ідентифікаційний код 43275990) 3289,00 грн основного боргу, 627,71 грн інфляційних втрат, 1013,73 грн 15% річних та 1978,56 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 13.05.2025.
Суддя С.О. Турчин
Судове рішення № 127284612, Господарський суд м. Києва було прийнято 13.05.2025. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/2217/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: