Рішення № 127284512, 01.05.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.05.2025Справа № 910/15490/24

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промтехгруп»доАкціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»простягнення 929 915,85 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Негеля Ю.М.

Представники сторін:

від позивачаЗахарчук І.А.від відповідачаКостючик К.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промтехгруп» (далі - позивач, ТОВ «НВП «Промтехгруп») звернулося до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - відповідач, АТ «НАЕК «Енергоатом») про стягнення 929 915,85 грн, з яких: 912 078,00 грн основного боргу, 16 417,40 грн інфляційних втрат та 1% річних у розмірі 1 420,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків за Договором поставки № 53-122-01-24-14455 від 28.02.2024 в частині оплати поставленої позивачем продукції у встановлений цим правочином строк.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/15490/24 та справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою суду від 27.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 30.01.2025.

Також вказаною ухвалою суду запропоновано відповідачу надати суду: відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання, та встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали.

20.01.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав позов в частині суми основного боргу за договором, стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду даної справи, до початку розгляду справи по суті, у зв`язку з чим просив суд застосувати положення ст. 130 Господарського процесуального кодексу України та вирішити питання повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.

Також відповідач просив суд відмовити у задоволенні заявлених вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 1% річних, оскільки позивачем не вказано період нарахування процентів річних та інфляційних втрат, що призводить до незрозумілості позовних вимог в цій частині та неможливості оцінити правомірність визначення позивачем періодів нарахування цих сум.

Крім того, у відзиві на позовну заяву було викладене клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку.

Ухвалою суду від 27.01.2025 надано можливість відповідачу брати участь у судовому засіданні 30.01.2025 в режимі відеоконференції з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом».

У підготовчому засіданні 30.01.2025 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11.03.2025, про що сторони повідомлені належним чином.

04.03.2025 від відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку.

Ухвалою суду від 05.03.2025 надано можливість відповідачу брати участь у судовому засіданні 11.03.2025 в режимі відеоконференції з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом».

10.03.2025 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній, керуючись п. 2 частини другої ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, просив суд збільшити розмір позовних вимог в частині інфляційних втрат та 1% річних та стягнути з відповідача інфляційних втрат у розмірі 58 817,32 грн за період з 13.10.2024 до 06.03.2025 та 1% річних у розмірі 3 617,86 грн, з яких: за період з 13.10.2024 до 31.12.2024 у розмірі 1 993,61 грн та за період з 01.01.2025 до 06.03.2025 у розмірі 1 624,25 грн.

10.03.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення щодо наведеного ним у позовній заяві розрахунку інфляційних втрат та 1% річних, згідно з яким, на дату подачі позовної заяви ним було заявлено до стягнення інфляційні втрати тільки за жовтень 2024 року (101,80) у розмірі 16 417,40 грн (912 078,00 грн * 101,80/100), про що зазначено в наведеному розрахунку, оскільки в жовтні не відбулось погашення заборгованості відповідачем, а станом на момент написання позовної заяви (08.12.2024) не була опублікована інформація про індекс інфляції за листопад 2024 року. Розрахунок 1% річних у заявленому розмірі 1 420,45 грн включає період з 13.10.2024 до 08.12.2024 (57 днів).

11.03.2025 від відповідача надійшли заперечення по справі, в яких останній просив суд відмовити у задоволенні заяви про збільшення розміру позовних вимог на підставі положень п. 2 частини другої ст. 46 Господарського процесуального кодексу України та у зв`язку із закриття підготовчого провадження у судовому засіданні 30.01.2025.

Також відповідач зазначав, що враховуючи приписи статей 253 та 254 Цивільного кодексу України, останнім днем оплати за видатковою накладною № 14 від 03.04.2024 (ярлик на придатну продукцію оформлений 15.04.2024) є 14.10.2024, а тому початок перебігу строку протермінування з 15.10.2024. У задоволенні вимог щодо стягнення інфляційних втрат та 1% річних просив відмовити, оскільки в позовній заяві не було вказано період їх нарахування.

Відповідно до п. 2 частини другої ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як зазначалось, у судовому засіданні 30.01.2025, в якому був присутній представник позивача, суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Приймаючи до уваги викладене, заява про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 1% річних не приймається судом до розгляду, оскільки подана позивачем через систему «Електронний суд» 10.03.2025, тобто після закриття підготовчого провадження, що не відповідає вимогам п. 2 частини другої ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, що відображено у протоколі судового засідання 11.03.2025.

У судовому засіданні 11.03.2025 було оголошено перерву до 01.05.2025, про що відповідача повідомлено відповідною ухвалою суду.

14.03.2025 від відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу відеоконференцзв`язку.

Ухвалою суду від 28.03.2025 надано можливість відповідачу брати участь у судовому засіданні 01.05.2025 в режимі відеоконференції з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв`язку з судом».

Представник позивача у судовому засіданні 01.05.2025 заявлені позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.05.2025 визнав заявлену суму основного боргу, заперечував проти задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних страт та 1% річних та просив суд відмовити у задоволені позову в цій частині.

У судовому засіданні 01.05.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.02.2024 між АТ «НАЕК «Енергоатом» (далі - Замовник) та ТОВ «НВП «Промтехгруп» (далі - Постачальник) був укладений Договір поставки № 53-122-01-24-14455 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Замовника продукцію, а Замовник, в свою чергу зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № l до даного Договору).

Предметом поставки по даному договору є продукція 39710000-2 (Кондиціонери), яка передбачена специфікацією № 1 (додаток № 1 до даного Договору) (п. 1.2. Договору).

Умовами п. 2.1. Договору передбачено, що ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає: 760 065,00 грн, крім того ПДВ - 152 013,00 грн. Загальна сума Договору (вартість продукції) становить 912 078,00 грн (п. 2.2. Договору)

Згідно з п. 2.3. Договору, кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1 (додаток № 1 до даного Договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору, ціна на продукцію с остаточною і змінам не підлягає, за виключенням умов передбачених в п. 13.10. даного договору.

Сторонами погоджено, що продукція поставляється в 2024 році в строк по 30.03.2024. Продукція поставляється Постачальником на умовах DDP згідно «Інкотермс-2010». Місце поставки та Вантажоодержувач - м. Вараш, склад Рівненського відділення Філія «ВП «Складське господарство» АТ «НАЕК «Енергоатом» (п. 3.1. Договору).

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що оплата за поставлену продукцію здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 180 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії» за умови реєстрації Постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.

Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію Замовник письмово повідомляє Постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика (п. 6.2. Договору).

Відповідно до п. 6.4. Договору, Постачальник зобов`язаний скласти належним чином оформлену податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) протягом терміну, встановленого п. 201.10 ПКУ.

Умовами п. 8.1. Договору передбачено, що приймання продукції за кількістю та якістю (вхідний контроль) здійснюється відповідно до вимог Стандарту Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом»: «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії» СОУ НАЕК 038:2021, при наявності товарно-супровідних документів передбачених пунктом 8.2. даного договору.

Товарно-супровідні документи, що надаються Постачальником при здійсненні поставки продукції: видаткова накладна або накладна в 3-х екз., документи, які підтверджують якість продукції (п. 8.2. Договору).

Згідно з п. 8.3. Договору, успішне проходження продукцією вхідного контролю ВК-1 підтверджується відповідним актом та ярликом на придатну продукцію згідно Стандарту Державного підприємства «НАЕК «Енергоатом» «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії» СОУ HAEK 038:2021.

Датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної Вантажоодержувачем (п. 8.4. Договору).

Відповідно до п. 9.2. Договору, сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктом 9.1. даного договору становить 3 (три) роки.

Сторонами погоджено, що розмір процентів річних, які Постачальник має право стягнути з Замовника на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України у випадку порушення строків оплати за поставлену продукцію становить 1% від суми простроченого грошового зобов`язання (п. 9.3. Договору).

Умовами п. 12.1. Договору передбачено, що Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 31.12.2024, а в частині виконання гарантійних зобов`язань Постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.

Додатки до договору: специфікація (додаток № l); технічна специфікація (додаток № 2) (п. 13.17. Договору).

Специфікацією № 1 (додаток № l до Договору), сторонами погоджено найменування, кількість та ціну продукції, а саме: Кондиціонер інверторний спліт-система AlpinAir JNG-09IN/JNG-09OUT (код УКТ ЗЕД 8415 10 90 00) в кількості 12 шт. на зальну суму 192 207,00 грн без ПДВ та Кондиціонер інверторний спліт-система AlpinAir JNG-12IN/JNG-12ОUT (код УКТ ЗЕД 8415 10 90 00) в кількості 31 шт. на зальну суму 567 858,00 грн без ПДВ, а разом 912 078,00 грн з ПДВ.

На виконання умов Договору, позивачем було здійснено поставку замовленої відповідачем продукції в необхідній кількості на загальну суму 912 078,00 грн з ПДВ, що підтверджується підписаною представниками сторін (вантажоодержувача) видатковою накладною № 14 від 03.04.2024 та довіреністю № 1/226 від 03.04.2024.

Також позивачем при поставці були надані документи, які підтверджують якість продукції: Сертифікат відповідності № UA0.YT.102705-23 від 27.10.2023, Сертифікат якості № 03/04-04 від 03.04.2024 та Детальна інструкція встановлення та експлуатації кондиціонера.

03.04.2024 відповідач належним чином оформив та зареєстрував податкову накладну № 5 на загальну суму 912 078,00 грн з ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується штампом на вказаній податковій накладній «зареєстровано в єрпн» та електронним підписом, а також квитанцією про прийняття зазначеної податкової накладної Державною податковою службою України.

15.04.2024 відповідачем (філія «ВП «Рівненька АЕС») було оформлено ярлик на придатну продукцію № 1-6-145: кондиціонер інверторний спліт-система AlpinAir JNG-09IN/JNG-09OUT - 12 шт. та кондиціонер інверторний спліт-система AlpinAir JNG-12IN/JNG-12ОUT - 31 шт., який підписаний уповноваженою особою Замовника - пров. інженер ЦТАВ філії «ВП РАЕС» Безушко О.В. без зауважень чи заперечень зі сторони відповідача.

18.04.2024 відповідач листом № 22-7569/041 повідомив позивача, що продукція, отримана згідно видаткової накладної № 14 від 03.04.2024, пройшла вхідний контроль (ярлик на придатну продукцію № 1-6-145 від 15.04.2024) та одночасно направив оригінали видаткової накладної та довіреність на поставлені ТМЦ; ярлик на придатну продукцію № 1-6-145 від 15.04.2024, видаткова накладна № 14 від 03.04.2024 та довіреність № 1/226 від 03.04.2024.

Однак, відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань за Договором з оплати поставленої позивачем продукції, внаслідок чого у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 912 078,00 грн, сплату якої позивач вимагав у відповідача шляхом надсилання претензії № 1/24 від 21.10.2024 (вих. № 21/1-24), яка отримана останнім 30.10.2024, що підтверджується наданими копіями опису вкладення до 0212100052374, накладної Укрпошта № 0212100052374 від 25.10.2024 та роздруківкою відстеження трекінгу № 0212100052374 з офіціального сайту «Укрпошта» https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html.

Оскільки претензія позивача, як вбачається з матеріалів справи, була залишена відповідачем без відповіді та належного виконання, заборгованість по оплаті отриманої від позивача продукції відповідачем здійснена не була, і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом свої прав.

Спірні правовідносини між сторонами підпадають під правове регулювання, зокрема Глави 54 ЦК України та Глави 30 ГК України.

Відповідно до частини першої ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга ст. 712 ЦК України).

Положеннями ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини першої ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною першою ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.1. Договору, оплата за поставлену продукцію здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 180 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії» за умови реєстрації Постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.

Пунктом 8.4. Договору передбачено, що датою поставки продукції є дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем. Товарно-супровідні документи, що надаються постачальником при здійсненні поставки продукції: видаткова накладна або накладна в 3-х екз., документи, які підтверджують якість продукції (п. 8.2. Договору).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору позивачем було здійснено поставку продукції на загальну суму 912 078,00 грн, що підтверджується підписаною представниками сторін видатковою накладною № 14 від 03.04.2024, довіреністю № 1/226 від 03.04.2024, ярликом на придатну продукцію № 1-6-145 від 15.04.2024 та податковою накладною від 03.04.2024 № 5 з відміткою «зареєстровано в єрпн» та квитанцією про прийняття документу Державною податковою службою України, копії яких надані до матеріалів справи.

Проте, відповідачем не було здійснено оплату отриманої від позивача продукції, що призвело до утворення у відповідача заборгованості у розмірі 912 078,00 грн з ПДВ.

Факт наявності цієї заборгованості та її розмір відповідачем не заперечуються; у відзиві на позовну заяву заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості за Договором поставки № 53-122-01-24-14455 від 28.02.2024 у заявленому розмірі визнані відповідачем.

Частиною першою ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини першої ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Частинами першою та другою ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як встановлено судом, обумовлені Договором зобов`язання відповідач належним чином не виконав.

Приймачі до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію на суму 912 078,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 16 417,40 грн інфляційних втрат за жовтень 2024 року та 1% річних у розмірі 1 420,45 грн за період з 13.10.2024 до 08.12.2024, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга ст. 625 ЦК України).

Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Якщо укладеним сторонами договором передбачено зменшення розміру процентів у зв`язку з простроченням строків оплати, розмір ставки, на яку зменшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

Відповідно до п. 9.3. Договору, сторонами погоджено, що розмір процентів річних, які постачальник має право стягнути з замовника на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України у випадку порушення строків оплати за поставлену продукцію становить 1% від суми простроченого грошового зобов`язання.

Таким чином, п. 9.3. Договору встановлено зменшення розміру процентів до 1% у зв`язку з простроченням строків оплати за поставлену продукцію, яке слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором відповідно до положень частини другої ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3.1. та п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої ст. 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши здійснений розрахунок 1% річних, судом встановлено, що позивачем помилково не враховано положення частини п`ятої ст. 254 ЦК України відносно останнього дня строку оплати, що припадає на вихідний (12.10.2024 субота), у зв`язку з чим судом здійснено власний розрахунок 1% річних, згідно з яким позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 370,61 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що він розрахований вірно, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 16 417,40 грн інфляційних витрат підлягають задоволенню.

Зважаючи на викладене, судом встановлено, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами, у свою чергу, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач зазначає, що ним понесено судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 948,74 грн за подання позовної заяви.

Водночас, відповідач у поданому відзиві на позовну заяву, визнав позовні вимоги в повному обсязі та просив, в порядку частини першої ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, вирішити питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову.

Відповідно до частини першої ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Вказані положення кореспондуються з частиною третьою ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Проте, суд зазначає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, у зв`язку із частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 5 685,92 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, місто Київ, вул. Назарівська, будинок 3, ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промтехгруп» (04080, місто Київ, вулиця Новокостянтинівська, будинок 22/15, ідентифікаційний код 35962711) 912 078 (дев`ятсот дванадцять тисяч сімдесят вісім) грн 00 коп. основного боргу, 1% річних на суму 1 370 (одна тисяча триста сімдесят) грн 61 коп., інфляційні втрати на суму 16 417 (шістнадцять тисяч чотириста сімнадцять) грн 40 коп., судовий збір на суму 5 685 (п`ять тисяч шістсот вісімдесят п`ять) грн 92 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено:12.05.2025

Суддя Ю.М. Смирнова