Ухвала суду № 127277948, 09.05.2025, Славутицький міський суд Київської області

У Х В А Л А

іменемУкраїни

Справа №377/427/25

Провадження №1-кс/377/39/25

09 травня 2025 року слідчий суддяСлавутицькогоміськогосуду Київськоїобласті ОСОБА_1 ,заучастюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів Чернігівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону через мережу Інтернет за допомогою Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів через мережу Інтернет за допомогою Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі клопотання слідчого слідчого відділення Відділення поліції № 2 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором, по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12025111270000050 від 08 травня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, Миколаївської області, громадянина України, військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимого: вироком Корабельного районного суду міста Миколаєва від 24.06.2008 за частиною 1 статті 187 КК України, частиною 2 статті 190 КК України, із застосуванням частини 1 статті 70, статті 72 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; вироком Корабельного районного суду міста Миколаєва від 05.07.2011 за частиною 2 статті 186 КК України, частиною 2 статті 185 КК України, із застосуванням статті 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; вироком Корабельного районного суду міста Миколаєва від 03.04.2017 за частиною 2 статті 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією 1/2 частини майна, вироком Ленінського районного суду міста Миколаєва від 16.06.2017 за частиною 2 статті 185 КК України із застосуванням частини 4 статті 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, вироком Корабельного районного суду міста Миколаєва від 17.10.2023 за частиною 4 статті 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років, ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 23.05.2024 умовно-достроковий звільнений від відбування покарання на підставі статті 81-1 КК України, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України,-

У С Т А Н О В И Л А:

09 травня 2025 року до суду подано клопотання слідчого слідчого відділення Відділення поліції № 2 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором, по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12025111270000050 від 08 травня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України.

Клопотання мотивованотим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнізлочину, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України, внесеного до ЄРДР за № 12025111270000050 08 травня 2025 року. Відповідні обставини підозри підтверджуються вагомими доказами, зібраними під час досудового розслідування. Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання; наявність ризику, передбаченого пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, підтверджується тим, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, у спосіб погроз, підкупу, психологічного впливу, так і в інший спосіб зможе незаконно впливати на свідка ОСОБА_7 , яка є безпосереднім свідком вчинення тяжкого злочину ОСОБА_4 , з метою спотворення наданих нею органу досудового розслідування показань; ризик, передбачений пунктом 4 частини 1 статті 177 КПК України іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може виразитися у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, які не були свідками злочину, до надання завідомо неправдивих показань чи впливу на свідків і потерпілого з метою спонукань до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі; ризик, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , у разі переховування від органів досудового розслідування та суду, будучи військовослужбовцем, зможе вчинити кримінальні правопорушення, проти встановленого порядку проходження військової служби, а саме ухилитися від проходження військової служби як тимчасово, так і взагалі (вчинити дезертирство). Про те, що він схильний вчиняти кримінальні правопорушення свідчить наявність вироків Корабельного районного суду м. Миколаєва, якими засуджено ОСОБА_4 за вчинення злочинів, передбачених частиною 1 статті 187, частиною 2 статті 190, частиною 1 статті 70, статті 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; за частиною 2 статті 186, частиною 2 статті 185, статтею 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; за частиною 2 статті 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією 1/2 частини майна. Відповідно до вимог частини 1 статті 184 КПК України під час досудового розслідування доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у пунктах 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого частиною 4 статті 186 України, та наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України, які підтверджені обставинами, викладеними у клопотанні, і є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України, не може бути застосований до нього.

Підозрюваний ОСОБА_4 у задоволенні поданого клопотання просив відмовити, свою причетність до злочину, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України, не заперечував, просив обрати йому більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки він не має наміру продовжувати свою злочинну діяльність та переховуватись від органів досудового розслідування і суду. Пояснив в судовому засіданні, що він є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , в квітні 2025 року він перебував у міській лікарні № 5 м. Суми, де він проходив стаціонарне лікування після отриманого поранення. В кінці квітня 2025 року його було виписано та надано відпустку до 15 травня 2025 року. 15 травня 2025 року він повинен був прибути до військової частини. З 01 травня 2025 року він знаходився в м. Славутичі та проживав у своєї знайомої ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , де і може перебувати у разі застосування до нього цілодобового домашнього арешту.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання та просив обрати підозрюваному більш м`який запобіжний захід, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що клопотання є необґрунтованим, прокурором не доведена наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України. У разі застосування до підозрюваного цілодобового домашнього арешту, проживати підозрюваний може у своєї знайомої ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 .

Вислухавши пояснення підозрюваного ОСОБА_4 , заслухавши думку прокурора та захисника, перевіривши матеріали, додані до клопотання, вважаю необхідним зробити наступний висновок.

Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, в провадженні слідчого відділення відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025111270000050 від 08 травня 2025 року, за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України. 08 травня 2025 року на підставі статті 208 КПК України ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні інкримінованого злочину.

Відповідно до вимог частини 1 статті 194КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з частиною 2 цієї статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За правилами пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами частини 5 статті 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

09 травня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України.

Суть вказаногозлочину,згідно зповідомленням пропідозру,полягає утому,що відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статті 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. 24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану» №64/2022, затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану. Військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 матрос ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розуміючи що на території України введено воєнний стан, вчинив злочин за наступних обставин.

08 травня 2025 року, о 20 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, прибув до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », власником якого є ОСОБА_9 , який розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, Поліський квартал, біля будинку №2, де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, повторно, відкрито, в умовах воєнного стану, зайшовши за прилавок в присутності продавця ОСОБА_7 , яка намагалась завадити ОСОБА_4 , викрав грошові кошти в сумі 2 059 гривень.

В подальшому ОСОБА_4 з місця злочину втік та розпорядився викраденими грошима на власний розсуд.

Наявні у кримінальному провадженні дані, які здобуті із протоколу огляду місця події від 08.05.2025, проведеного за адресою Київська область, Вишгородський район, м. Славутич, Поліський квартал, біля будинку №2, в приміщенні магазину «KRAFT BEER»; протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, яким потерпілий ОСОБА_9 повідомив про вчинення злочину, а саме відкритого викрадення грошових коштів з його магазину; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 від 08.05.2025; протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 09.05.2025; протоколу впізнання особи за фотознімками від 09.05.2025 за участю свідка ОСОБА_7 , яка впізнала особу чоловіка, що відкрито викрав грошові кошти з магазину, про якого вона повідомляла під час допиту; протоколу огляду речей від 09.05.2025, а саме оптичного носія з відеозаписом з камер відеоспостереження магазину «KRAFT BEER», проведеного за участю свідка ОСОБА_7 ; протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину в порядку статті 208 КПК України від 08.05.2025, ОСОБА_4 , під час якого у останнього виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 840 гривень, банківську картку «АТБ» та фіскальний чек магазину «ФОРА» за 08.05.2025 час 20:33:17, постанови про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказів від 09.05.2025, та з інших доказів, зібраних під час досудового розслідування, вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, і за який передбачено покарання, у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Слідчий суддя погоджується із тим, що ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України щодо переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, існує. Наявність даного ризику стверджується суворістю покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку доведеності його вини у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України, що слідчий суддя зобов`язаний враховувати відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 178 КПК України. При оцінці даного ризику враховуються дані про особу підозрюваного, який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , згідно із службовою характеристикою негативно характеризується за місцем служби, конкретні обставини вчинення злочину, у якому він підозрюється, відсутність міцних соціальних зв`язків, оскільки в судовому засіданні пояснив, що він не одружений, родичів та інших близьких осіб він не має, проживав в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка залишилася після смерті його бабусі.

При оцінці даного ризику також враховується існування реальної можливості переховування від органів досудового розслідування та суду з урахуванням суспільно-політичної обстановки в державі, введенням воєнного стану та існуванням непідконтрольних державі територій, тому ступінь вказаного ризику є надзвичайно високим.

Прокурором в судовому засіданні також доведено, що ризик, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, який полягає в тому, що підозрюваний може незаконного впливати на свідка ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні, в присутності якої було вчинено злочин, існує, оскільки вказаний свідок на даний час не допитана судом, і її показання мають істотне значення у даному кримінальному провадженні.

Крім того, визнається доведений прокурором ризик, передбачений пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме ризик вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 був засуджений вироком Корабельного районного суду міста Миколаєва від 24.06.2008 за частиною 1 статті 187 КК України, частиною 2 статті 190 КК України, із застосуванням частини 1 статті 70, статті 72 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки; вироком Корабельного районного суду міста Миколаєва від 05.07.2011 за частиною 2 статті 186 КК України, частиною 2 статті 185 КК України, із застосуванням статті 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки; вироком Корабельного районного суду міста Миколаєва від 03.04.2017 за частиною 2 статті 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років з конфіскацією 1/2 частини майна, вироком Ленінського районного суду міста Миколаєва від 16.06.2017 за частиною 2 статті 185 КК України із застосуванням частини 4 статті 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна, вироком Корабельного районного суду міста Миколаєва від 17.10.2023 за частиною 4 статті 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років, ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 23.05.2024 умовно-достроково звільнений від відбування покарання на підставі статті 81-1 КК України.

Зазначені обставини свідчать про можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Однак, при розгляді клопотання прокурором не доведено ризик, передбачений пунктом 4 частини 1 статті 177 КПК України, тобто ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в зв`язку з чим він до уваги не береться.

З урахуваннямнаведеного,оцінивши всукупності всіобставини,передбачені статтею178КПК України,на підставінаданих сторонамикримінального провадженняматеріалів,наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні ОСОБА_4 злочину,передбаченого частиною4статті 186КК України,вагомість наявнихдоказів,тяжкість покарання,що загрожуєпідозрюваному, відсутність стійких соціальнихзв`язків, наявність достатніхпідстав проіснування ризиків,передбачених пунктами1,3,5частини 1статті 177КПК України,вважаю,що будь-якийінший запобіжнийзахід,передбачений статтею176КПК України,в томучислі ідомашній арешт,на застосуванніякого наполягалипідозрюваний тайого захисник,не можезапобігти доведенимпід часрозгляду клопотанняризикам,тому данеклопотання підлягаєзадоволенню ідо підозрюваногонеобхідно застосуватизапобіжний західу виглядітримання підвартою. Інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать як запобігання встановленим ризикам, так і виконання завдань кримінального провадження, визначенихстаттею 2 КПК України, та можуть негативно вплинути на перебіг досудового розслідування і судового розгляду даного кримінального провадження.

Відомостей, які б свідчили про неможливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді не надано.

Обмеження права ОСОБА_4 на свободу не суперечить положенням статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

Відповідно до статті 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Згідно з положеннями частини 3 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

В судовому засіданні прокурор просив не визначати до підозрюваного заставу, посилаючись на пункт 1 частини 4 статті 183 КПК України.

Як зазначено у пункті 1 частини 4 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема

щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

Слід зазначити, що кваліфікуючими ознаками грабежу відповідно до частини 2 статті 186 КК України є вчинення грабежу, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Проте, вказані кваліфікуючі ознаки підозрюваному не інкриміновані на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Виходячи з викладеного, відсутні підстави стверджувати на час розгляду клопотання , що ОСОБА_4 вчинив злочин із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

За таких обставин, виходячи із змісту статті 183 КПК України, з урахуванням обставин злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його майнового та сімейного стану, наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, відповідно до положень частин 4-5 статті 182 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України визначити заставу у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181680 гривень, з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 5 статті 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 183, 196, 197 КПК України,-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання слідчогослідчого відділенняВідділення поліції№ 2Вишгородського районногоуправління поліціїГУ НПв Київськійобласті ОСОБА_6 ,погодженого прокурором,по кримінальномупровадженню,внесеному доЄРДР за№ 12025111270000050від 08травня 2025року,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою щодо ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня його фактичного затримання, тобто з 08 травня 2025 року по 06 липня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування, з утриманням його в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».

Визначити заставу у розмірі 181 680 гривень, яку має право внести підозрюваний або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області за наступними банківськими реквізитами:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268119

Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача (МФО) - 820172

Рахунок отримувача - UA768201720355259001000018661.

Призначення платежу: (зазначити який платіж зараховується (вид) та вказати номер кримінального провадження, по якому зараховується платіж, а також дату народження підозрюваного).

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 покладаються такі обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду у цьому кримінальному провадженні за кожною вимогою;

2) не відлучатися із м.Славутича Вишгородського району Київського області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого,прокурора або суд прозміну свогомісця проживання та/або місця роботи.

Вищевказані обов`язки покладаються на підозрюваного на строк по 06 липня 2025 року.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному, прокурору.

Встановити строк дії ухвали по 06 липня 2025 року.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - протягом п`яти днів з моменту вручення її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1