Ухвала суду № 127266235, 12.05.2025, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 травня 2025 року м. Рівне№460/8129/25

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Поліщук О.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В :

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі - відповідач) про:

визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною;

зобов`язання відповідача скасувати наказ від 01.04.2025 № 295-Ос "Про призначення ОСОБА_2 ";

зобов`язання відповідача перевести ОСОБА_1 на рівнозначну посаду державної служби, а саме на посаду заступника директора Департаменту - начальника відділу стратегічного планування процесу європейської інтеграції Департаменту європейської інтеграції та міжнародного співробітництва.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет дотримання вимог встановлених процесуальним законом, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (частина друга статті 9 КАС України).

Статтею 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Водночас, приписами статей 160, 161, 172 КАС України визначені обов`язкові вимоги до форми і змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, а також правила об`єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог.

Умовами прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161, 172 КАС України, а також дотриманні визначених статтею 122 КАС України строків звернення до суду, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.

Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, які мають бути дотримані особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

За змістом пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Отже, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дію чи бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, які порушили її права, в чому конкретно полягає порушення її прав, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права, оскільки це визначатиме предмет доказування у справі.

Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.

Суд звертає увагу позивача на те, що вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України не дотримані ним в частині чіткого та зрозумілого зазначення змісту позовних вимог.

Так, у прохальній частині позову позивачем заявлено позовні вимоги, серед іншого про (дослівно): "визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною".

Тобто, позивач жодним чином не вказує та не конкретизує бездіяльність якого саме суб`єкта владних повноважень ним оскаржується та в чому саме вона полягає.

Зазначене, на переконання суду, свідчить про неузгодженість такої позовної вимоги із суб`єктним складом учасників справи, визначених позивачем самостійно у позовній заяві, та обґрунтуванням позову.

Також, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 № 4059-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року установлено в розмірі 3028 гривні.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, в разі подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону № 3674-VI).

Крім того, згідно з правовим висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 05.06.2020 у справі № 280/5161/19 (адміністративне провадження № К/9901/7852/20), вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

З матеріалів адміністративного позову слідує, що позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, а тому позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн (3028,00 грн х 0,4 х 0,8 = 968,96 грн).

Разом з тим, позивачем не додано до адміністративного позову документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини другої статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

позовної заяви, у якій чітко та зрозуміло зазначено (сформульовано) зміст усіх заявлених позовних вимог (відповідно до кількості учасників справи);

доказів сплати суми судового збору в розмірі 968,96 грн (оригіналу платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами, зазначеними на веб-сайті суду в мережі Інтернет: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (доказів важкого фінансового становища).

Керуючись статтею 169 КАС України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Ольга ПОЛІЩУК