Рішення № 127263711, 11.12.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року № 320/26368/24

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Терлецька О.О., при секретарі судового засідання Ліхтанській А.П, за участю:

представника позивача - Зайцева О.В.,

представників відповідача - Милової Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту патрульної поліції м. Києва в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 25.01.2024 № 43, в частині, якою застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль управління патрульної поліції Київської області Департаменту патрульної поліції, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поли № 135 о/с від 25.01.2024 «По особовому складу», в частині звільнення зі служби в поліції до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль управління патрульної поліції Київської області Департаменту патрульної поліції, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № і батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль управління патрульної поліції Київської області Департаменту патрульної поліції з 25. 01.2024 року.

4. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль управління патрульної поліції Київської області Департаменту патрульної поліції з 25. 01.2024 року.

5. Стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 25.01.2023 по дату ухвалення судового рішення та допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення грошового забезпечення за один місяць.

Обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зводяться до незгоди з висновками дисциплінарної комісії зробленими після розгляду матеріалів дисциплінарної справи.

Зазначає, що викривлено зміст пояснень, які надано ОСОБА_2 (що додаються). У яких вона також зазначає, що за рішенням поліцейських розгляд справи про адміністративне правопорушення було відкладено на підставі статті 268 КУпАП.

Також позивач вказує, що не досліджено факт того, чи ознайомлено його з дорученням ДПП від 07.12.2017 № 6517 вн/41/20-2017 де начебто Позивач не створив на планшетному пристрої «інше службове завдання», а також чи ознайомлено його з пунктом 1,5 доручення УПП у Київський області ДПП «Про посилення контролю за роботою наряді поліції та чергової служби БПП УПП у Київській області ДПП» Також вважає, що було не досліджено чому саме на думку комісії Позивач мав ставити у планшеті позначку «Інше службове завдання», а не якусь іншу чи взагалі ставити щось у подібній ситуації.

Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечує вказуючи на обставини встановлені в дисциплінарному розслідуванні та надаючи як докази пояснення позивача та

ОСОБА_2.. У відповіді на відзив позивач підтвердив заявлені вимоги.

Дослідивши обставини справи судом було встановлено наступне.

Наказом Департаменту патрульної поліції (далі -ДПП) від 15.12.2023 р. №2553 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» проведено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни інспекторами взводу №1 роти №1 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції (далі - БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДГТП) старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , що виразилось у непритягненні водія транспортного засобу, який порушив вимоги пункту 15.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, до адміністративної відповідальності та нездійсненні безперервної відеофіксації вказаної події на портативний відеореєстратор під час несення служби з 05.12.2023.

Службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Розстановки сил та засобів БПП в м. Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області ДПП з 19:00 04.12.2023 до 07:00 05.12.2023 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував в одному екіпажі «СП-Лемур 0201» зі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 .

Близько 20 год. 11 хв. ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 підходять до вантажного транспортного засобу, що раніше був припаркований на узбіччі автодороги М-03 «Київ-Харків-Довжанський» з порушенням вимог пункту 15.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР).

Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 просить передати йому документи для перевірки. Водій на вимогу поліцейського надає документи, під час перевірки яких ОСОБА_1 щось забирає із документів водія та кладе це до власної кишені, після чого повертає документи водієві. При цьому жодних пояснень для водія не здійснювалось та в результаті не притягає останнього до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, під час формування звіту щодо причин перевірки, було встановлено, що наряд поліції не здійснив перевірку водія вантажного транспортного засобу за допомогою інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - ІПНП) у вкладці «Блокпост».

Більше того, із пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що водій транспортного засобу був іноземець, а саме громадянин Румунії, тому інспектор поліції ОСОБА_1 мав його перевірити ще і по вкладці «Мігрант» на законність перебування останнього на території України.

Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не здійснено перевірку водія автомобіля ВАБ за допомогою ІПНП, що призвело до невиконання основних повноважень поліції, які визначені статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію України» та вимог доручення ДПП від 07.12.2017 № 6517вн/41/2/02-2017.

Під час перевірки водіїв вантажних транспортних засобів, які стояли з порушенням ПДР ОСОБА_1 самостійно не створив в планшетному пристрої «Інше службове завдання», чим порушив вимоги пункту 1.5 доручення УПП у Київській області ДПП «Про посилення контролю за роботою нарядів поліції та чергової служби БПП УПП у Київській області ДПП» від 14.07.2020 № 496вн/41/40/01-2020.

Вимогами пункту 1.5 доручення УПП у Київській області ДПП «Про посилення контролю за роботою нарядів поліції та чергової служби БПП УПП у Київській області ДПП» від 14.07.2020 № 496вн/41/40/01-2020 визначено, що заступникам командирів БПП, заступнику начальника ВЧС УПП у Київській області ДПП доручено забезпечити належний контроль за службовими завданнями, які самостійно створюють патрулі, а саме - наряд зобов`язаний негайно повідомляти чергову службу БПП, а потім створювати службове завдання кожного разу, коли виконує будь яке завдання і відповідно не може приймати/відпрацьовувати виклики.

Відповідно до «Форми виводу» з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» встановлено, що з 19 год. 38 хв. до 22 год. 36 хв. у планшетному пристрої (№5СЕ407060435В409) був зареєстрований саме старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , а тому саме Позивач НЕ виконав вимогу п. 1.5 доручення УПП у Київській області ДПП «Про посилення контролю за роботою нарядів поліції та чергової служби БПП УПП у Київській області ДПП» від 14.07.2020 №496вн/41/40/01-2020.

Опитаний під час службового розслідування командир роти № 1 БПП в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП капітан поліції ОСОБА_5 пояснив, що кожного разу перед заступанням на чергування особисто проводить інструктажі з особовим складом. Зокрема, щоразу наголошується особовому складу щодо дотримання вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026, та вимог антикорупційного законодавства.

У своєму письмовому поясненні ОСОБА_1 повідомив наступне. 04.12.2023 під час несення служби в складі наряду «ЛЕМУР-0201» у складі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , направляючись на місце несення служби згідно з розстановкою нарядів на СПП «Березань», біля ТОВ «Фора» виявили автомобіль DAF, номерний знак НОМЕР_1 (румунська реєстрація), який стояв з увімкненою аварійною світловою сигналізацією з порушенням пункту 15.11 ПДР. Підійшовши до автомобіля, водія не було на місці.

Дочекавшись водія, який вийшов з ТОВ «Фора», йому було повідомлено, що він зупинився з порушенням ПДР, на що водій нічого не відповів тільки надав документи, що посвідчують особу та документи на авто. Нічого крім документів водій не надавав (документи були на іноземній мові).

Зрозумівши, що водій не розуміє поліцейських, хоча по батькові був слов`янином, мав громадянство іншої країни, не володів українською мовою, та враховуючи, що авто та водій перебувають в Україні транзитом, поліцейськими було прийнято рішення не виносити постанову по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у зв`язку з неможливістю роз`яснення правопорушення та прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та поважним віком правопорушника, у зв`язку з чим документи були повернути водієві.

Після чого поліцейські направились в магазин у власних справах, та для того, щоб зігрітися в зв`язку низькою температурою та великою вологістю.

У порушення Наказу №1395 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не вручив водію транспортного засобу ДАФ н.з. НОМЕР_1 (румунська реєстрація) Повідомлення про запрошення до підрозділу поліції, якщо він дійсно мав намір провести розгляд справи із залученням перекладача з румунської мови.

25.01.2024 о 13 год. 10 хв. старшим слідчим другого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого в місті Києві Максимовичем Андрієм Миколайовичем, оперуповноважений Київського обласного управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України капітан поліції Ганжа В.І. та старший оперуповноважений Київського обласного управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України капітан поліції Чемерков В.В., вручено повідомлення про підозру інспектору взводу № 1 роти № 1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, а саме прийняття неправомірної вигоди службовою особою, що мало місце 23.06.2022. «отримання неправомірної вигоди від водія в розмірі 10000, шляхом переказу на банківську карту». ЄРДР № 62022100120000387 від 30.08.2022 (Справа №359/1354/24, в процесі розгляду).

Обставини, визначені частиною шостою статті 19 Дисциплінарного статуту, які обтяжують відповідальність у старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 - вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення (пункт 2 частини шостої статті 19).

Відповідно до матеріалів особової справи ОСОБА_1 піддавався дисциплінарним стягненням, а саме:

«усне зауваження» наказ ДПП від 05.07.2016 №1674;

«догана» наказ УШІ у Київській області ДПП від 19.03.2019 №70;

«сувора догана» наказ УПП у Київській області ДПП від 01.07.2019 №215;

«догана» наказ УПП у Київській області ДПП від 10.02.2021 №69;

«догана» наказ УІІ1І у Київській області ДПП від 22.07.2021 №339;

«догана» наказ УПП у Київській області ДПП від 22.07.2022 №145;

«зауваження» наказ УПП у Київській області ДПП від 23.10.2023 №346; «догана» наказ УПП у Київській області ДПП від 13.12.2023 №410; «звільнення із служби в поліції» наказ ДПП від 25.01.2024 №43.

З огляну на встановлені обставини та викладене в заявах сторін суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580- VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За змістом частини першої статті 59 Закону №5 80-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 Закону №580-VIII, поліцейський, поміж іншого, зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Відповідно до пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський, зокрема, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

В силу положень частини першої статті 64 Закону №580-VІІІ особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові.

Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх невиконання.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України «Про Дисциплінарний статут» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), відповідно до ст. 1 якого, службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента країни і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, як: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є невиконання або неналежне виконання поліцейським дисципліни шляхом недотримання конкретних актів законодавства та наказів і інших відомчих нормативно-правових актів.

Згідно з порядком накладання дисциплінарних стягнень, визначеним у статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно зч. 1 ст. 15 Дисциплінарного статуту, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Частинами 2, 4 ст. 15 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.

Порядок утворення в органах (підрозділах) поліції дисциплінарних комісій та їх повноваження визначено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893.

Пунктом 4 Положення передбачено, що Дисциплінарна комісія створюється із числа поліцейських та інших працівників органу (підрозділу) поліції, де призначено службове розслідування, або працівників інших органів (підрозділів) поліції за наявності згоди їх керівників, які мають відповідні знання та досвід служби (роботи) в поліції та відповідну фахову підготовку щодо предмета проведення службового розслідування.

Пункт 10 Положення забороняє включати до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, щодо якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, заінтересованих у результатах розслідування.

Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Згідно з пунктом 1 розділу II Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (пункт 1 розділу V Порядку № 893).

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку № 893, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Відповідно до пункту 1 розділу VII Порядку № 893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Твердження позивача щодо викривлення пояснень ОСОБА_2 у яких вона, на думку позивача, також зазначає, що за рішенням поліцейських розгляд справи про адміністративне правопорушення було відкладено на підставі статті 268 КУпАП та про відсутність факту ознайомлення з дорученням ДПП від 07.12.2017 № 6517 вн/41/20-2017 та пунктом 1,5 доручення УПП у Київський області ДПП «Про посилення контролю за роботою наряді поліції та чергової служби БПП УПП у Київській області ДПП» не підтверджено достатніми доказами, оскільки з пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вбачається протилежне.

Так, ОСОБА_2 в поясненнях зазначає, що остання не погодилась з рішенням ОСОБА_1 відпустити водія не притягуючи до відповідальності та особисто прийняла рішення про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_5 в поясненнях до дисциплінарної справи зазначає, що особисто проводить інстурктажі з особовим складом.

Під час проведення дисциплінарного розслідування ОСОБА_1 жодних спростувань вищевказаним поясненням не надав.

Окрім того, ОСОБА_1 не заперечує обставину встановлену дисциплінарним розслідуванням щодо неналежної фіксації відеофіксації вказаної події на портативний відеореєстратор під час несення служби з 05.12.2023 року.

Встановлення обставин під час дисциплінарного розслідування та їх оцінка відноситься до виключної дискреції відповіда.

ОСОБА_1 не вказує підстав для втручання в дискреційні повноваження відповідача.

Позивачем не вказано порушень порядку дисциплінарного провадження, відсутні зауваження щодо його права у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені обставини та оцінивши аргументи сторін, суд висновує про відповідність оскаржуваного рішення ч. 2 ст. 2 КАС України.

З огляду на вищевикладене, суд непогоджується з аргументами позивача щодо протиправності протиправності наказу Департаменту патрульної поліції від 25.01.2024 № 43, в частині, якою застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль управління патрульної поліції Київської області Департаменту патрульної поліції, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .

В іншій частині позовних вимог суд відмовляє, оскільки вони є похідними.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 12 травня 2025 р.