Рішення № 127251646, 12.05.2025, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/4316/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Фазекаш Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача орган опіки та піклування Берегівської міської ради, про збільшення розміру аліментів на утримання малолітніх дітей та позбавлення батьківських прав,

встановив:

ОСОБА_1 , мешканка АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в інтересах якої діє адвокат Шалапаюк В.Л., звернулась із позовною заявою до ОСОБА_2 , мешканця АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача орган опіки та піклування Берегівської міської ради, що розташований за адресою м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, 7, код ЄДРПОУ 04053683, про збільшення розміру аліментів на утримання малолітніх дітей та позбавлення батьківських прав, а саме просить збільшити розмір аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначивши розмір аліментів у розмірі двох третин заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття, та позбавити батьківських прав відповідача, а також зобов`язати орган опіки та піклування Берегівської міської ради подати до суду письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно його малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З 24.09.2016 року по 31.01.2023 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Однак, з початку серпня 2021 року сторони припинили фактичні шлюбні відносини та почали проживати окремо.

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 31.01.2023 року по справі №309/948/22 шлюб, укладений між сторонами, розірвано.

Разом з тим, з моменту припинення фактичних шлюбних відносин між сторонам та подальшого їх розлучення, їх спільні малолітні діти залишились проживати разом з позивачем. Більше того, відповідач одразу після припинення фактичних шлюбних відносин та спільного проживання з позивачем припинив також надавати кошти, матеріальну чи будь-яку інші допомогу на утримання спільних з позивачем малолітніх дітей. Зважаючи на це, малолітні діти сторін залишилися на повному забезпеченні, утриманні та вихованні позивача: вона купує продукти харчування, одяг, техніку та інші необхідні дітям речі.

Зважаючи на таку безвідповідальну поведінку відповідача по відношенні до своїх малолітніх дітей, ще під час розгляду судом справи про розірвання шлюбу між сторонами, позивач була вимушена звернутись до суду для стягнення на її користь з відповідача аліментів на утримання їхніх дітей.

Так, згідно судового наказу Хустського районного суду Закарпатської області від 03.03.2023 року по справі №309/5048/22 з відповідача стягнуто на користь позивача аліменти на утримання їх спільних малолітніх дітей у розмірі однієї другої з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.11.2022 року і до досягнення дітьми повноліття. Вказаний судовий наказ перебуває на примусовому виконанні у Хустському відділі державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Однак, відповідач вже більше ніж 3 роки не сплачує ні жодних коштів на утримання дітей, ні безпосередньо аліментів.

На сьогоднішній день розмір призначених судом майже 2 роки тому аліментів, що підлягає стягненню з відповідача на утримання спільних малолітніх дітей сторін, є недостатнім для належного матеріального забезпечення дітей та підлягає збільшенню за рішенням суду у зв?язку із зміною матеріального стану позивача, а також наявністю інших об?єктивних обставин, наведених нижче.

З часу припинення фактичних шлюбних відносин сторін та по сьогоднішній день, їх малолітні діти знаходяться на утриманні позивача. На даний час, позивач з дітьми проживають однією сім?єю разом з її другим чоловіком ОСОБА_6 у належній йому квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Старші діти - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 навчаються відповідно у 4В та 2Б класах Берегівського ліцею імені Ф. Потушняка Берегівської міської ради Закарпатської області, а найменший син ОСОБА_5 - відвідує ЗДО №14 «Бджілка». У закладах освіти діти мають позитивні характеристики, вчителями та виховательками відзначається їх охайність, підготовленість до занять, добре засвоювання навчальної програми. Також у навчально-виховному процесі дітей беруть участь тільки позивач та її теперішній чоловік ОСОБА_6 , а відповідач жодної участі в ньому не приймає, адже жодного разу не відвідав ні заклади освіти, не спілкувався з педагогами, ні поцікавився у самих дітей про їхні успіхи у навчанні.

З кожним роком позивачу стає все складніше без будь-якої фінансової підтримки відповідача забезпечувати всі потреби дітей, задля їх гармонійного фізичного та духовного розвитку на необхідному та належному рівні, оскільки її особисте матеріальне становище з часу призначення судом аліментів тільки погіршилося. Так, з березня 2024 року позивач не має систематичних та постійних доходів, адже їй припинили виплату державної допомоги на найменшого сина ОСОБА_5 у зв?язку з досягненням дитиною 3-х річного віку.

На даний час позивач не може знайти постійну роботу, оскільки діти є ще маленькими (3, 7 та 9 років відповідно), а тому від позивача потребується проведення з ними значного часу задля забезпечення належного рівня навчально-виховного процесу дітей. Також діти періодично хворіють, що також позбавляє позивача можливості залишати їх без своєї уваги на тривалий час. Натомість, з часу призначення судом аліментів, розмір витрат на утримання дітей сторін значно зріс. Відповідач, будь-яких витрат на утримання дітей не несе, таким чином зовсім не дбаючи про їх матеріальне забезпечення. За наявною інформацією, відповідач є працездатним, інвалідності чи будь-яких хронічних хвороб немає, стан його здоров?я дозволяє йому активно працювати, аліменти на утримання інших дітей він не платить, стягнення за виконавчими документами з нього не проводяться, непрацездатні батьки на його утриманні не перебувають.

Отже, на даний час відповідач має всі можливості для належно матеріального забезпечення власних малолітніх дітей.

Крім того, відповідач фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов?язків та будь-якого спілкування зі своїми дітьми. Так, він не приймає жодної участі у житті дітей: не цікавиться їхнім здоров?ям, розвитком, навчанням чи потребами, оскільки зовсім не спілкується з дітьми ні безпосередньо, прийшовши до них зустрітись в живу, ні засобами телефонного зв?язку чи інтернету. Ще одним доказом ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов?язків є ненадання ним згоди на реєстрацію місця проживання спільних дітей сторін разом з позивачем у м. Берегові, за адресою їх фактичного проживання. Так, у цьому питанні відповідач зайняв пасивну позицію та ніяким чином не сприяв позивачу у забезпеченні даного немайнового права їх дітей. Відповідний дозвіл був наданий позивачу згідно рішення Виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області від 22.05.2024 року №147.

Нехтування та ухилення відповідача від виконання батьківських обов?язків відносно своїх малолітніх дітей принижує їх честь та гідність, а наявність людини, яка юридично має права батька, але фактично не бере жодної участі у житті дітей, може в подальшому призвести до негативних наслідків у їх житті як з моральної, так і з правової точки зору. Подібна поведінка відповідача є неприйнятною з огляду на покладення на нього чинним законодавством України батьківських обов?язків брати участь у вихованні та забезпеченні добробуту власних дітей. Більше того, враховуючи той факт, що відповідач жодним чином не позбавлений можливості отримувати інформацію про життя своїх дітей, а з боку позивача ніколи не створювалися жодні перешкоди у їх спілкуванні з батьком та прийманні ним участі у вихованні дітей, вище викладенні обставини свідчать про фактичну можливість, але вольове небажання відповідача виконувати відносно своїх дітей батьківські обов?язки, покладені на нього законом, що підтверджує небажання виконувати батьківські обов`язки.

Таким чином, зважаючи на ту обставину, що відповідач свідомо та цілеспрямовано ухиляється від виховання власних малолітніх дітей, не бере жодної участі у їх утриманні, позивач та його представник вважають, що він повинен бути позбавлений батьківських прав.

Ухвалою судді Берегівського районного суду від 23.10.2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до підготовчого засідання за правилами загального позовного провадження на 04 грудня 2024 року (а.с. 38-39).

Ухвалою Берегівського районного суду від 23.10.2024 року від органу опіки та піклування Берегівської міської ради було витребувано письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно його малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 40-41).

Так, згідно поданого представником позивачки клопотання з копією паспорта громадянина України, позивачка 07.02.2025 року змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » (а.с. 63-64).

Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Шалапаюк В.Л. в судове засідання не з`явилися, представником Шалапаюк В.Л. була подана заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву не подав, тому згідно до ст. 281 ЦПК України суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Представник Берегівської міської ради як органу опіки та піклування в судове засідання також не з`явився, подала заяву про розгляд справи без її участі, висновок органу опіки та піклування підтримала.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Встановлено, що сторони від шлюбу мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 12-14).

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 31.01.2023 року у справі №309/948/22 шлюб, укладений між сторонами, розірвано (а.с. 15-16).

Судовим наказом Хустського районного суду Закарпатської області від 03.03.2023 року у справі №309/5048/22 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їх спільних малолітніх дітей у розмірі однієї другої з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.11.2022 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 17-18).

Позивачка зазначає, що вказаний судовий наказ перебуває на примусовому виконанні у Хустському відділі державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Відповідач вже більше 3 років не сплачує жодних коштів на утримання дітей, в тому числі безпосередньо аліментів, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів сукупним розміром 136 093 грн. (а.с. 20).

Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У висновку органу опіки і піклування Берегівської міської ради від 27.01.2025 року № 3363/03-17 року зазначено, що у 2023 році шлюб між позивачкою та ОСОБА_2 було розірвано рішенням Хустського районного суду Закарпатської області по справі № 309/948/22.

Після розірвання шлюбу з матір?ю залишилися малолітні діти:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Мати дітей: ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканка

АДРЕСА_1 не працює, займається вихованням дітей. З 14.04.2023 року перебуває в шлюбі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканцем АДРЕСА_1 .

Діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учні Берегівського ліцею ім. Ф. Потушняка 4 та 2 класу відповідно. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відвідує ДНЗ «Бджілка». Діти доглянуті та добре виховані. Спілкуючись з дітьми з?ясовано, що вони давно не спілкувалися з батьком, ОСОБА_2 .

Згідно довідок, наданих закладами освіти, розвитком та вихованням 4 дітей займаються виключно мати та вітчим, ОСОБА_6 , а батько дітей протягом останніх двох років навчання повністю відсутній у шкільному житті дітей.

Контактів з навчальними закладами не підтримує, не відвідує батьківські збори та жодного разу не поцікавився успішністю своїх дітей.

Діти зареєстровані та проживають разом з матір?ю та вітчимом за адресою: АДРЕСА_1 .

Акт обстеження житлово-побутових умов від 23.01.2025 року свідчить про належне утримання всіх дітей. Діти забезпечені всім необхідним для розвитку та навчання, мають окремі кімнати. Утриманням та вихованням дітей займається мати, ОСОБА_1 , та вітчим, ОСОБА_6 .

Батько дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований: АДРЕСА_2 .

Згідно повідомлення служби у справах дітей Хустської міської ради

Закарпатської області від 10.12.2024 року № 1063, ОСОБА_2 близько трьох років не проживає за адресою своєї реєстрації, на території Хустської громади на даний час не перебуває. Був запрошений службою у справах дітей Берегівської міської ради рекомендованим листом на засідання Комісії з питань захисту прав дітей, але не з?явився та ніякої відповіді не надав.

З моменту розірвання шлюбу між батьками від 31.01.2023 року, ОСОБА_2 не приймає ніякої участі в утриманні та вихованні своїх малолітніх дітей. Фізичним та духовним розвитком, психічним станом дітей не цікавиться, не піклується про їх здоров?я. Ніяким чином не підтримує контактів зі своїми дітьми,фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов?язків.

Аліменти на утримання своїх малолітніх дітей до досягнення ними повноліття на підставі рішення Хустського районного суду Закарпатської області по справі № 309/5048/22, ОСОБА_2 не сплачує, про що свідчить довідка з Хустського відділу державної виконавчої служби від 08.10.2024 року. Заборгованість по виплаті аліментів станом на 08.10.2024 року становить 136 093 грн.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідомо нехтує виконанням своїх батьківських обов?язків.

Таким чином, орган опіки та піклування Берегівської міської ради вважає за доцільне позбавити відповідача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав (а.с. 53-55).

Згідно п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно довідки ЦНАП Берегівської міської ради № 1576 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 10.09.2024 року та витягів з реєстру територіальної громади, за адресою АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 21-24).

З реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 09.09.2024 року вбачається, що відповідач з березня 2024 року не має систематичних та постійних доходів (а.с. 34).

Отже судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, оскільки судом були встановлені безспірні докази, які свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо виховання малолітніх дітей, тому ОСОБА_2 слід позбавити батьківських прав щодо дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Щодо позовної вимоги про збільшення розміру аліментів суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з 01 січня 2025 року встановлений розмір прожиткового мінімуму на одну дитину віком до 6 років - 2 563 гривні, а від 6 до 18 років - 3 196 гривень.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (тобто на даний час 1 514 гривень). Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (тобто 2 920 гривень).

Відповідно до абз. 4 п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Таким чином, у зв`язку із прийнятими змінами у сімейному законодавстві з 28.08.2018 року мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину віком до 6 років не може бути меншим ніж 1 281,5 грн., а на одну дитину віком від 6 до 18 років не може бути меншим ніж 1 598 грн..

При цьому позивачка не довела наявність істотних змін за станом здоров`я чи в своєму матеріальному становищі, які б об?єктивно зумовлювали необхідність збільшення розміру аліментів. В наданих матеріалах справи відсутні докази того, що доходи позивачки зменшилися, або що її фінансові можливості погіршилися настільки, що вона не може забезпечити належний рівень утримання дітей в межах визначених раніше аліментів.

Крім того, позивачка не надала підтвердження того, що потреби дитини істотно зросли - відсутні медичні довідки, довідки про додаткові витрати на освіту чи розвиток. Також не встановлено жодних нових обставин, які б свідчили про зростання необхідності в матеріальному забезпеченні дитини порівняно з моментом попереднього визначення розміру аліментів.

Таким чином, підстав для збільшення попереднього розміру аліментів для утримання дітей не встановлено, у зв?язку з чим у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280, 284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, п. 2 ч. 1 ст. 164, 165, ч. 2 ст. 166 СК України, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»,

рішив:

Позов задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211(одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:Лайош ГАЛ