Ухвала суду № 127244891, 05.03.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9491/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про зміну підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді застави, шляхом його зменшення до 80 розмірів прожиткового мінімуму, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.

В обґрунтування поданого клопотання сторона захисту вказала на процесуальну поведінку підозрюваного та вказуючи при цьому, що ризики на які посилалася сторона обвинувачення при розгляді клопотання про застосування запобіжного, не є актуальними, що як наслідок, на думку захисника, є підставою для зміни запобіжного заходу.

Адвокат та підозрюваний в судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання підтримали з підстав у ньому зазначених.

Прокурор в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення адвоката, підозрюваного та прокурора, приходжу до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Другим слідчим відділом територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025100120000036 від 23.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.

23.01.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

24.01.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 22.03.2025.

Визначено підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 650 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 1968200 (мільйон дев`ятсот шістдесят вісім тисяч двісті) гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Крім того, у разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_4 покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

26.02.2025 ухвалою Київського апеляційного суду скасовано ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2025 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування до 22.03.2025 включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , заставу у розмірі 1 650 (однієї тисячі шістсот п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 996 200 (чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто шість тисяч двісті) гривні у національній грошовій одиниці.

Крім того, у разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_4 покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно ч.1 ст.201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Більше того, Європейський суд з прав людини через призму свої рішень (зокрема «Харченко проти України, «Єлоев проти України», «Фельдман проти України») неодноразово акцентував увагу на тому, що доцільність продовження строків дії запобіжного заходу, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно кожне наступне продовження строку дії запобіжного заходу має містити детальне обгрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави подальшого втручання у право особи на свободу. Таким чином зі спливом певного саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування чи прокурор мають навести інші підстави для продовження строку дії запобіжного заходу. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.

Прокурором не було належним спростовано доводи адвоката та підозрюваного щодо підстав для зміни запобіжного заходу, зменшення ризиків та не доведено ті обставини, в разі існування яких слідчий суддя повинен був постановити про відмову в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу.

Приймаючи до уваги дані про фактичні обставини провадження, особу підозрюваного, а також враховуючи ступінь тяжкості злочину, що інкримінується особі, слідчий суддя вважає доведеними підстави вважати, що запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків можливе за умови подальшого застосування відносно останнього запобіжного заходу у вигляді застави, однак в розмірі, що буде відповідати особі підозрюваного.

Разом з тим, слідчий суддя вважає клопотання адвоката в частині зменшення розмірі застави підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 80 розмірів прожиткового мінімуму, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, належним чином необґрунтованим та безпідставним, а тому в задоволенні клопотання в цій частині слід відмовити.

Так слідчий суддя вважає, що достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, буде застава у розмірі 650 (шістсот п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1968200 (один мільйон дев`ятсот шістдесят вісім тисяч двісті) грн. 00 коп.

Відтак слідчий суддя приходить до висновку про можливість задоволення клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді застави в частині зменшення її розміру підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №62025100120000036 від 23.01.2025.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 26, 107, 201, 206, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу - задовольнити частково.

Змінити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у 650 (шістсот п`ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1968200 (один мільйон дев`ятсот шістдесят вісім тисяч двісті) грн. 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; Банк: Державна казначейська служба України м. Київ; р/р № UA 128201720355259002001012089.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії ухвали до 22.03.2025 включно, в межах строку досудового розслідування.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз?яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державного департаменту України з питань виконання покарань має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1