Ухвала суду № 127244882, 10.04.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/6595/25-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

старший слідчий ГСУ ДБР ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим прокурором першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержання законів органами Державного бюро розслідувані Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023162250000507 від 10.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 301-1 КК України.

Так, ОСОБА_5 , маючи певний життєвий досвід, організаторські здібності, лідерські якості, протягом 2023 року, а саме у період з червня по серпень 2023 року (більш точного часу, дати та місця в ході досудового розслідування не встановлено), діючи на виконання розробленого ним злочинного плану залучив до участі у організованій групі ряд осіб, які мали із ним довірливі відносини.

Злочинний задум ОСОБА_5 , передбачав вчинення умисних особливо тяжких злочинів на території різних областей України, у зв`язку з чим, до складу організованої групи увійшли щонайменше шість осіб, які поділяли погляди ОСОБА_5 щодо можливості вчинення злочинів, свідомо нехтували загальноприйнятими нормами моралі та принципами, установленими в суспільстві, за своїми морально-вольовими якостями були схильні до вчинення шахрайських дій, мали необхідні знання та навички, а також були охочими збагатитися злочинним шляхом.

Так, найвищу (першу) ланку у організованій групі, ОСОБА_5 відвів собі, згідно чого, йому, як організатору та її вищому керівнику, підпорядковувались всі інші учасники організованої групи, які безумовно, чітко і своєчасно виконували всі його вказівки, настанови та вимоги.

При цьому, саме ОСОБА_5 визначав напрямки злочинної діяльності, розробляв плани вчинення злочинів і доводив їх до виконавців, особисто координував злочинну діяльність учасників організованої групи згідно з ієрархічною побудовою, приймав рішення про включення до її складу нових членів, здійснював контроль за їх діяльністю, доручав учасникам організованої, розподіляв отримані злочинним шляхом гроші від вчинення злочинних дій.

Другу ланку у ієрархії організованої групи ОСОБА_5 займали найбільш довірені особи, що підпорядковувались останньому та здійснювали введення в оману довірливих громадян, з метою отримання доступу до особистих банківських рахунків громадян, кабінетів банківської системи «клієнт-банк» та заволодіння грошовими коштами з банківських рахунків громадян, підбирали осіб для обготівкування грошових коштів в банкоматах. Такі особи поділяли погляди організатора щодо можливості вчинення корисливих злочинів, з метою незаконного, швидкого збагачення, безпосередньо вчиняли злочини, відповідно до відведеної їм ролі та розробленого плану вчинення злочинів, керували діями осіб, які не входили до складу організованої групи і яких використовували для вчинення злочинів, а також, тих, яким взагалі не було відомо про злочинну діяльність членів організованої групи.

Третя ланка у організованій групі була відведена особам з числа осіб, які здійснювали безпосереднє обготівкування грошових коштів через банкомати за вказівкою довірених до ОСОБА_5 учасників організованої групи, отримувавши за ці дії частину грошових коштів у відсотковому співвідношенні від знятої суми.

Також до третьої ланки організованої групи, за згоди організатора, його довіреними особами, увійшли їх раніше знайомі особи, які поділяючи погляди на швидке та протиправне збагачення, шляхом введення в оману довірливих громадян та заволодіння їх грошовими коштами, відповідно до розподілених ролей, забезпечували конспірацію щодо вчинених злочинів та недопущення викриття злочинної діяльності правоохоронними органами.

Відповідно до свого злочинного плану щодо створення та діяльності організованої групи, ОСОБА_5 розподілив ролі та функції між співучасниками вчинення злочинів, а також розробив механізм й ієрархічну структуру підпорядкування усіх її членів.

Так, ОСОБА_5 , як керівник організованої групи, виконував наступні функції:

- виступав організатором організованої групи та здійснював її загальне керівництво;

- створив закритий Telegram аккаунт « ІНФОРМАЦІЯ_2 », через який здійснював керівництво організованою групою, шляхом надання вказівок іншим її учасникам, а також координацію дій всіх учасників групи особисто або через посередників;

- розробляв плани вчинення злочинів, координував дії учасників під час готування та вчинення кримінальних правопорушень;

- розподіляв ролі між усіма учасниками організованої групи; встановлював загально-визначені правила поведінки та конспірації в організованій групі та забезпечував їх дотримання всіма учасниками;

- розповсюджував самостійно або через інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб оголошення з посиланнями на сайти що імітують авторитетні сайти або схожі на такі, тобто «фішингові посилання», з метою отримання подальшого доступу до особистого кабінету системи «клієнт-банк» довірливих громадян;

- надавав іншим учасникам вказівки в закритому Telegram аккаунті « ІНФОРМАЦІЯ_2 » щодо оплати реклами створених фішингових посилань для залучення більшої кількості громадян (у подальшому потерпілих осіб) до так званої «виплати від держави»;

- відповідав за розподіл грошей отриманих внаслідок вчинення кримінальних правопорушень.

У цей же час, тобто не пізніше липня 2023 року ОСОБА_5 , реалізовуючи розроблений злочинний план, залучив до діяльності організованої групи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб переконавши останніх у можливості швидкого незаконного збагачення, шляхом вчинення злочинів та ефективній конспірації злочинної діяльності, при функціонуванні організованої групи, довів їм структуру організованої групи, ступінчату ієрархічну підпорядкованість її членів, розроблений ним план та механізм учинення злочинів і отримав їх добровільну згоду на участь у організованій групі та її незаконній діяльності.

Таким чином, в період часу протягом 2023 року, а саме з червня по серпень 2023 року, створена ОСОБА_5 організована група вчинила ряд особливо тяжких злочинів, пов`язаних із введенням в оману довірливих громадян, задля отримання доступу до їх особистих банківських рахунків, кабінетів в банківській системі «клієнт-банк» та подальшому обготівкуванню грошових коштів в банкоматах за наступних обставин.

Так, організована група очолена ОСОБА_5 , до складу якої входили ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, виконуючи відведену йому роль, згідно єдиного та спільного плану вчинення злочинів, умисно вчинила ряд незаконних заволодінь чужим майном - грошовими коштами клієнтів банківської установи, шляхом обману з використанням електронно-обчислювальної техніки (шахрайств), а саме:

- 08.07.2023 шляхом обману заволоділи грошовими коштами у сумі 60 000 грн. (шістдесят тисяч гривень), які належать ОСОБА_16 ;

- 09.07.2023 шляхом обману заволоділи грошовими коштами у сумі 40 000 грн. (сорок тисяч гривень), які належать ОСОБА_17 ;

- 10.07.2023 шляхом обману заволодів грошовими коштами у сумі 40 000 грн. (сорок тисяч гривень), які належать ОСОБА_18 ;

- 11.07.2023 шляхом обману заволоділи грошовими коштами у сумі 10 600 грн. (десять тисяч шістсот гривень), які належать ОСОБА_19 ;

- 12.07.2023 шляхом обману заволоділи грошовими коштами у сумі 10 000 грн. (десять тисяч гривень), які належать ОСОБА_20 ;

- 13.07.2023 шляхом обману заволоділи грошовими коштами у сумі 20 800 грн. (двадцять тисяч вісімсот гривень), які належать ОСОБА_21 ;

- 13.07.2023 шляхом обману заволоділи грошовими коштами у сумі 40 000 грн. (сорок тисяч гривень), які належать ОСОБА_22 ;

- 13.07.2023 шляхом обману заволоділи грошовими коштами у сумі 25 755 грн. (двадцять тисяч сімсот п`ятдесят п`ять гривень), які належать ОСОБА_23 ;

- 15.07.2023 шляхом обману заволоділи грошовими коштами у сумі 31 800 грн. (тридцять одна тисяча вісімсот гривень), які належать ОСОБА_24 ;

- 16.07.2023 шляхом обману заволоділи грошовими коштами у сумі 67 900 грн. (шістдесят сім тисяч дев`ятсот гривень), які належать ОСОБА_25 ;

- 17.07.2023 шляхом обману заволоділи грошовими коштами у сумі 44 021 грн. (сорок чотири тисячі двадцять одна гривень), які належать ОСОБА_26 ;

- 19.07.2023 шляхом обману заволоділи грошовими коштами у сумі 48 036 грн. 98 коп. (сорок вісім тисяч тридцять шість гривень дев`яносто вісім копійок), які належать ОСОБА_27 ;

- 19.07.2023 шляхом обману заволоділи грошовими коштами у сумі 23 800 грн. (двадцять три тисячі вісімсот гривень), які належать ОСОБА_28 ;

- 21.07.2023 шляхом обману заволоділи грошовими коштами у сумі 47 890 грн. (сорок сім тисячі вісімсот дев`яносто гривень), які належать ОСОБА_29 ;

- 21.07.2023 шляхом обману заволоділи грошовими коштами у сумі 403 900 грн. (чотириста три тисячі дев`ятсот гривень), які належать ОСОБА_30 ;

- 25.07.2023 шляхом обману заволоділи грошовими коштами у сумі 48 000 грн. (сорок вісім тисячі гривень), які належать ОСОБА_31 ;

- 03.08.2023 шляхом обману заволоділи грошовими коштами у сумі 97 600 грн. (дев`яносто сім тисячі шістсот гривень), які належать ОСОБА_32 ;

- 28.08.2023 шляхом обману заволоділи грошовими коштами у сумі 60 000 грн. (шістдесят тисяч гривень), які належать ОСОБА_33 .

Всього у зазначений період часу учасники організованої групи під керівництвом ОСОБА_5 шляхом введення в оману потерпілих заволоділи чужим майном на загальну суму 1 120 102 гривень 98 копійок.

У судовому засіданні з розгляду клопотання прокурор підтримав клопотання, посилаючись на викладені у ньому обставини.

У судовому засіданні з розгляду клопотання адвокат та підозрюваний проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, просили відмовити та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору добу.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

11.02.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.

Копії клопотання та доданих до нього матеріалів у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваному.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Крім того, згідно з п. 3, п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя враховує ч. 5 ст. 9 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчим у клопотанні та доданих документів, а також прокурором під час судового засідання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , стан здоров`я, матеріальний стан підозрюваного, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати встановленню істини кримінального правопорушення, в тому числі шляхом впливу на можливих свідків, знищувати речові докази.

Посилання підозрюваного та його захисника на відсутність обґрунтованої підозри та відсутність ризиків, повністю та беззаперечно спростовано долученими до клопотання про продовження запобіжного заходу документами та прокурором під час судового засідання.

Таким чином, підозрюваним та його захисником не було доведено наявність підстав у разі існування яких, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При цьому, враховуючи ступень тяжкості інкримінованого підозрюваного кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у 370 (триста сімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1120360 (один мільйон сто двадцять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп., що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися з населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у 370 (триста сімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1120360 (один мільйон сто двадцять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; Банк: Державна казначейська служба України м. Київ; р/р № UA 128201720355259002001012089.

Призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали…(назва суду)…від…(дата ухвали)…по справі №…, кримінальне провадження №…, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від…(дата та № квитанції).

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

не відлучатися з населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії ухвали до 03.05.2025 включно, в межах строку досудового розслідування.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз?яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державного департаменту України з питань виконання покарань має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1