Ухвала суду № 12723789, 02.12.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2010 року справа №2а-21429/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В.,

суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М.

при секретарі: Барбаш Л.О.,

за участю:

представника відповідача: Сулімова О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року по адміністративній справі за позовом Шостого воєнізованого гірничорятувального загону до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання нечинними податкових повідомлень рішень,

ВСТАНОВИВ:

Шостий воєнізований гірничорятувальний загін (далі - 6 ВГРЗ) звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Торезі (далі ДПІ у м. Торезі) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000402310/0 та № 0000412310/0 від 19.08.2010 р., обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що на підставі акту про результати позапланової виїзної перевірки від 06.08.2010 р. № 518/23-2/00159479 відповідачем 19.08.2010 р. були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000402310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 22347 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11173,5 грн., № 0000412310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 27933 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11173,2 грн., мотивуючи тим, що підставою для визначення позивачу податкових зобовязань є висновок податкового органу про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Донміськзбут» мають ознаки нікчемності.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року позовні вимоги було задоволено. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000412310/0, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Торезі 19.08.2010 р., про визначення 6 ВГРЗ податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 39106,2 грн., в тому числі за основним платежем 27933 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11173,2 грн. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000402310/0, прийняте Державною податковою інспекцією у м. Торезі 19.08.2010 р., про визначення 6 ВГРЗподаткового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 33520,5 грн., в тому числі за основним платежем 22347 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11173,5 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь 6 ВГРЗ судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість та нарахування відповідних штрафних (фінансових) санкцій, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій він просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що в ході проведення перевірки, ДПІ у м. Торезі зясовано, що операції із придбання та реалізації товару між позивачем та ТОВ «Донміськзбут» мали не товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Відповідно наявних на час проведення перевірки документів ДПІ у м. Торезі немає можливості встановити фактичний маршрут постачання, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

Відповідно до баз ДПС податкової звітності, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

За висновком ДПІ у м. Торезі, ТОВ «Донміськбут» порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Несплачений підприємством податок на прибуток, податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобовязання та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Отже, підприємством 6 ВГРЗ перераховувались кошти без мети реального настання передбачених наслідків виключно, з метою зниження обєкту оподаткування, несплати податків, у звязку з чим, дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача в судове засідання за викликом не зявився.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Торезі не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Торезі була проведена виїзна позапланова перевірка Шостого воєнізованого гірничорятувального загону з питань підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «Донміськзбут» за період з 01.02.2009 р. по 31.08.2009 р., за результатами якої був складений акт № 518/23-2/00159479 від 06.08.2010 року, в якому податковим органом зроблений висновок про порушення позивачемвимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижений податок на прибуток за 3 квартал 2009 р. на суму 27933 грн.; пп. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість за серпень 2009 р. на 22346,50 грн.

На підставі даного акту 19.08.2010 р. ДПІ у м. Торезі були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000412310/0 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в загальному розмірі 39106,2 грн., в тому числі за основним платежем 27933 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11173,2 грн., № 0000402310/0 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 33520,5 грн., в тому числі за основним платежем 22347 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11173,5 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу № 261, укладеному між ТОВ «Донміськзбут» та 6 ВГРЗ 05.08.2009 р., позивач придбав у ТОВ «Донміськзбут» трубу вентиляційну діаметром 1000 мм та зєднування для труб на загальну суму 134079 грн., в тому числі податок на додану вартість 22346,50 грн. На виконання цього договору ТОВ «Донміськзбут» позивачу була видана податкова накладна № 982/1 від 14.08.2009 р. на загальну суму 134079 грн., в тому числі податок на додану вартість 22346,50 грн., яка відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних 6 ВГРЗ за серпень 2009 р. 14.08.2009 р. за № 7.

Факт поставки ТОВ «Донміськзбут» зазначеного товару 6 ВГРЗ підтверджується актом приймання-передачі товару від 14.08.2009 р., зазначеною вище податковою накладною, видатковою накладною ТОВ «Донміськзбут» № 246 від 14.08.2009 р., прибутковим ордером 6 ВГРЗ № 314 від 14.08.2009 р.

Розрахунки між сторонами угоди були здійснені шляхом оплати позивачем за придбаний товар суми в розмірі 134079 грн., в тому числі податок на додану вартість 22346,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 813 від 17.08.2009 р.

У бухгалтерському обліку 6 ВГРЗ придбання товару відображено у відомості 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками (рахунок 63) за серпень 2009 р., у відомості по складу № 1 за серпень 2009 р.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено, що первинними документами бухгалтерського обліку повністю підтверджується факт здійснення господарської операції 6 ВРГЗ з придбання вентиляційної труби та зєднування для цієї труби.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Частиною четвертою пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, основним видом діяльності 6 ВГРЗ є гірничорятувальне обслуговування вугільних шахт, розрізів, збагачувальних та брикетних фабрик, інших підприємств з видобутку та переробки вугілля, захист цивільного населення, технічний контроль та аналіз. З метою здійснення основного виду діяльності позивачем була укладена угода з ТОВ «Донміськзбут» № 261 від 05.08.2009 р., за якою позивач придбав у цього підприємства вентиляційну трубу та зєднування до неї.

З табелю технічного оснащення 6 ВГРЗ, який визначає мінімальну кількість оснащення, яке необхідне для ефективного ведення аварійно-рятувальних робіт, затвердженого наказом начальника Центрального штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби у вугільній промисловості № 27 від 03.04.2009 р., вбачається, що вентиляційні труби, в тому числі й діаметром 1000мм, є технічним оснащенням, яке повинно бути розташоване на наземних базах взводів ВГРЗ.

Крім того, факт використання таких самих вентиляційних труб діаметром1000мм та зєднування для них у діяльності 6 ВГРЗ по веденню аварійно-рятувальних робіт підтверджується актом № 18 від 12.06.2009 р. списання обладнання та матеріалів, використаних на ліквідацію аварії 08.06.2009 р. на дільниці 2-1 західної лави УПЦП шахти імені О.О. Скочинського, лімітно-забірною картою № 4 від 01.07.2009 р. про видачу вентиляційної труби та зєднування для труб зі складу 3 взводу 6 ВГРЗ, відомостями руху матеріалів у переробку на дільниці № 3 (3 взвод) за серпень 2009 р., в яких відображений факт придбання та використання у власній діяльності спірного товару.

Відповідно до вищезазначеного, вентиляційні труби та зєднування для труб були придбані позивачем у ТОВ «Донміськзбут» для подальшого використання у діяльності, повязаної з веденням аварійно-рятувальних робіт, що є підтвердженням того, що витрати позивача з придбання вентиляційної труби та зєднування до неї у ТОВ «Донміськбуд» у серпні 2009 р. в розмірі 134079 грн. є валовими витратами, оскільки ці витрати були здійснені для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначені витрати повністю підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Частина 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документа встановлені ст. 9 Закону, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні в матеріалах справи документи, а саме: договір купівлі-продажу № 261 від 05.08.2009 р., укладений між ТОВ «Донміськзбут» та 6 ВГРЗ, податкова накладна № 982/1 від 14.08.2009 р., акт приймання-передачі товару від 14.08.2009 р., видаткова накладна ТОВ «Донміськзбут» № 246 від 14.08.2009 р., прибутковий ордер 6 ВГРЗ № 314 від 14.08.2009 р., складені за результатом проведення операцій за вказаним договором, є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Розрахунки позивача з ТОВ «Донміськзбут» за придбаний товар здійснені шляхом перерахування грошових коштів, що підтверджено відповідним платіжним дорученням.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у позивача наявні усі документи, передбачені правилами ведення податкового обліку, які підтверджують виконання договору з ТОВ «Донміськзбут», що свідчить про помилковість висновку податкового органу про нікчемність угоди та про те, що операції з придбання та реалізації товару мали безтоварний характер.

Вище зазначене є підставою для висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для самостійного визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Донміськзбут» на час розгляду справи є платником податку на додану вартість, державна реєстрація підприємства не скасована.

Факт відсутності у ТОВ «Донміськзбут» основних фондів, транспортних засобів, умов для фактичного транспортування та зберігання товару, трудових ресурсів, власних або орендованих складських приміщень, також не доведено належними доказами.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відсутність тільки товарно-транспортної накладної, на що відповідач посилається в суді першої та апеляційної інстанції, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції з придбання позивачем вентиляційної труби та зєднування, оскільки іншими первинними документами безперечно встановлений факт придбання позивачем зазначеного товару з метою його використання у діяльності, повязаної з веденням аварійно-рятувальних робіт.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Оскільки, придбання товарів за договором з ТОВ «Донміськзбут» було вчинено з метою подальшого використання таких товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а також, що витрати позивача з придбання вентиляційної труби та зєднання до неї повязані з господарською діяльністю, висновки податкового органу заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 22346,50 гр. є необґрунтованими.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідності до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна № 982/1, видана ТОВ «Донміськзбут» позивачу 14.08.2009 р. на загальну суму поставки 134079 грн., в тому числі податок на додану вартість 22346,50 грн., отримана позивачем 14.08.2009 р., відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних 6 ВГРЗ за серпень 2009 р.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В даному випадку сума сплаченого податку у звязку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковою накладною, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Таким чином, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про безпідставність визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

На підстав вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

Повний текст ухвали виготовлено 06 грудня 2010 року.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року по адміністративній справі № 2а-21429/10/0570 за позовом Шостого воєнізованого гірничорятувального загону до Державної податкової інспекції у м. Торезі про визнання нечинними податкових повідомлень рішень - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2010 року по адміністративній справі № 2а-21429/10/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон