Рішення № 12723547, 07.12.2010, Господарський суд Чернігівської області

07.12.10

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, тел. (462) 67-28-47

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

“ 30 ” листопада 2010 року справа № 18/28 (16/54/4)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Вольво Україна”

03680, м. Київ, Кільцева дорога, 20/1-а

До Приватного підприємства „Лана Сервіс”

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 235-б

про стягнення 22848 грн. 71 коп.

Суддя А.С.Сидоренко

Представники сторін:

від позивача: Петрова О.Є. представ., дов. б/н від 22.01.2010р.

від відповідача: Паньок В.В. директор, наказ від 19.12.2006р. № 22

Ухвалою голови господарського суду Чернігівської області від 15.10.2010р. справу № 16/54/4 передано на новий розгляд судді А.С.Сидоренко.

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 16.11.2010р. по 30.11.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 30.11.2010р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Вольво Україна” (надалі позивач) заявлено позов до приватного підприємства „Лана Сервіс” (надалі відповідач) про стягнення 22607,47 грн. заборгованості за виконані роботи, 29,72 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, а також 211,52 грн. пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне ухилення відповідача від оплати виконаних підрядних робіт по ремонту вантажного автомобіля.

В судовому засіданні 30.11.2010р. позивач, на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, подав заяву (б/н від 30.11.2010р.) про відмову від позову в частині стягнення 211,52 грн. пені.

Розглянувши дану заяву, суд вважає її обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню, оскільки відповідні дії позивача не суперечать законодавству та не порушують нічиї права і охоронювані законом інтереси.

До прийняття відмови від позову господарський суд роз'яснив представнику позивача наслідки відповідних процесуальних дій та перевірив, чи є у нього повноваження на вчинення цих дій.

Відповідач в судовому засіданні 02.11.2010р. проти позовних вимог заперечив, зазначаючи при цьому, що акти виконаних робіт від 28.02.2008р. № ST-VU801474 на суму 3826,70 грн. та № ST-VU801022 на суму 29404,13 грн., на які посилається позивач, ним не підписувались. Більше того, згідно вказаних актів загальна вартість виконаних робіт становить 33230,83 грн., а згідно листа від 29.02.2008р. № 14 вартість робіт становить 22607,47 грн.

Щодо листа від 29.02.2008р. № 14 на який посилається позивач як на підставу виникнення договірних відносин, представник відповідача пояснив, що йому невідоме його походження, а відтворення відбитку печатки та підписів директора та головного бухгалтера приватного підприємства „Лана Сервіс” викликають підозри з приводу їх підробки. До того ж, вказаний лист не був зареєстрований у журналі реєстрації вихідної кореспонденції за відповідний період.

Також відповідач пояснив, що ремонт автомобіля став необхідним внаслідок дорожньо транспортної пригоди, а тому відшкодовувати вартість ремонтних робіт повинен винуватець ДТП (гр. Кухар В.І.), та закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Металург”, яке з невідомих причин відшкодувало лише 10623,00 грн.

Одночасно відповідач заперечив проти нарахування пені, оскільки згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобовязання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Сторонами у письмовій формі правочин щодо встановлення відповідальності за порушення зобовязання по оплаті виконаних робіт укладений не був.

Ухвалою господарського суду від 03.12.2009р. по справі була призначена комплексна судово почеркознавча та судово технічна експертиза, а провадження зупинено до отримання її результатів.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Вольво Україна” зареєстроване розпорядженням Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 14.10.1998р. за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 20/1-а, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесені відомості за № 1072120 0000 000828.

Приватне підприємство „Лана Сервіс” зареєстроване рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 09.04.2003р. за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 235-б.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

У відповідності до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, договір між двома особами є двостороннім правочином.

Для правочинів між юридичними особами встановлена письмова форма (ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України).

В той же час, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом (ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України).

Як було встановлено під час розгляду справи, відповідач звертався до позивача з проханням провести ремонт вантажного автомобіля марки VOLVO державний номер СВ 3963АІ, шасі YV2J4DMA0YС763395.

Згідно нарядів на виконання робіт від 07.02.2008р. № ST-801022 та № ST-801474, позивачем були виконані підрядні роботи по ремонту належного відповідачеві вантажного автомобіля моделі FHІ2: номерний знак СВ 3963АІ, номер шасі С763395.

На оплату виконаних робіт позивачем були виставлені відповідачеві рахунки фактури від 07.02.2008р. № VU-805339 на суму 3826,70 грн. та № VU-804568 на суму 29404,13 грн.; всього на суму 33230,83 грн.

На підставі вказаних вище рахунків, 28.02.2008р. сторонами були складені та підписані акти виконаних робіт, списання з/ч та експл. матеріалів № ST-VU801474 (на суму 3826,70 грн.) та № ST-VU801022 (на суму 29404,13 грн.).

Згідно вказаних актів загальна вартість виконаних робіт становить 33230,83 грн.

Факт виконання позивачем ремонтних робіт на замовлення відповідача повністю був визнаний його представником в судовому засіданні 16.11.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, прийняття виконаних ремонтних робіт було доручено гр. ОСОБА_1 (довіреність серії ЯОА № 736135 від 28.02.2008р.), яка була предявлена позивачеві, оскільки її реквізити вказані в актах виконаних робіт. Однак оригінал довіреності позивачу переданий не був.

Згідно журналу реєстрації виданих довіреностей відповідача, вказана довіреність була виключена з реєстру як зіпсована. а її оригінал знаходиться у відповідача та був оглянутий в судовому засіданні. Причини зіпсування довіреності суду наведені не були.

Втім, відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99 (надалі Інструкція), сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Тобто, для прийняття виконаних підрядних робіт обовязкова видача довіреності на одержання цінностей вказаною Інструкцією не передбається,

Згідно виписки з рахунку № 40 від 28.02.2008р., закрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Металург” сплатило на користь позивача грошові кошти в сумі 10623,36 грн. в якості страхового відшкодування, згідно страхового акту № 127 від 28.02.2008р. та рахунку № VU-804568, які були зараховані позивачем в рахунок належних з відповідача платежів за виконані ремонтні роботи.

Листом від 29.02.2008р. № 14 відповідач гарантував здійснити оплату рахунків від 07.02.2008р. № VU-804568 на суму 18780,77 грн. та № VU-805339 на суму 3826,70 грн. до 07.03.2008р. При цьому, сума по рахунку від 07.02.2008р. № VU-804568 визначена відповідачем з урахуванням здійсненого ЗАТ „Страхова компанія „Металург” плетежу.

Лист від 29.02.2008р. № 14 був направлений позивачеві за допомогою факсимільного звязку.

Доказів, які б свідчили про підробку листа від 29.02.2008р. № 14, відповідачем подані не були, а тому даний лист приймається судом як належний доказ виникнення у відповідача обовязку щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт.

До того ж, призначена господарським судом комплексна судово почеркознавча та судово технічна експертиза електрографічної копії вказаного вище листа проведена не була (повідомлення Чернігівського відділення Київського науково дослідного інституту судових експертиз № 2084-ц про неможливість дати висновок судово почеркознавчої експертизи, складений 16.12.2009р.).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобовязання шляхом виконання ремонтних робіт.

Відповідач, в свою чергу, зобовязання щодо оплати виконаних ремонтних робіт не виконав і має заборгованість в сумі 22607,47 грн.

20 липня 2009 року (фіскальний чек № 3473) позивач звертався до відповідача з вимогою (б/н від 18.07.2009р.) про відшкодування заборгованості по оплаті виконаних ремонтних робіт протягом семи днів з моменту її отримання, попереджаючи про можливість її стягнення в судовому порядку у разі несплати. Дана вимога була отримана відповідачем 27.07.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 7487410.

Листом від 04.08.2009р. № 48 відповідач повідомив про те, що грошові кошти в сумі 22607,47 грн. мають бути відшкодовані за рахунок винної у ДТП особи (гр. Кухар В.І.), а також ЗАТ „Страхова компанія „Металург”. 05.08.2009р. даний лист направлявся відповідачем на адресу позивача та був ним отриманий 10.08.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 581161.

Посилання відповідача на те, що заборгованість повинна бути сплачена винною у ДТП особою та/або страховою компанією судом до уваги не приймається, оскільки позивач виконував роботи за завданням відповідача, а тому останній повинен оплатити вартість виконаних робіт.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобовязання по оплаті виконаних ремонтних робіт, з нього підлягає стягненню 29,72 грн. трьох процентів річних від простроченої суми за період з 03.08.2009р. по 19.08.2009р.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач належними засобами доказування не спростував викладені в позовній заяві вимоги.

До того ж, відповідач не позбавлений права після оплати вартості виконаних робіт по ремонту автомобіля звернутися з відповідним позовом про відшкодування збитків до винної особи.

У відповідності з п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи подання позивачем заяви про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені і прийняття відмови господарським судом, провадження по даній справі в цій частині підлягає припиненню.

Позовні вимоги про стягнення 22607,47 грн. заборгованості за виконані роботи та 29,72 грн. трьох процентів річних з простроченої суми являються обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 179, 180, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 202, 207, 208, 218, 526, 530, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 33, 49, 78, 80, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Вольво Україна” від позову в частині стягнення з приватного підприємства „Лана Сервіс” 211 грн. 52 коп. пені та припинити провадження у справі в цій частині.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства „Лана Сервіс”, м. Чернігів, проспект Миру, 235-б (р/р 2600701762667 Укрексімбанк в м. Чернігові, МФО 353649, код 32399884) на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Вольво Україна”, м. Київ, Кільцева дорога, 20/1-а (р/р 26000013852000 в АТ „Каліон Банк Україна”, МФО 300379, код 30176505) 22607 грн. 47 коп. заборгованості, 29 грн. 72 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 226 грн. 37 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко

Рішення підписано 06 грудня 2010 року.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко