Рішення № 12723313, 22.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2010 р. Справа № 55/218-10

вх. № 8794/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Костін В.О. - директор; Мартіна Л.Г., дов. від 18.10.10 р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ТОВ "РМП "Максіма", м. Харків

до ТОВ "Вторметхарків", м. Харків

про стягнення 19253,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно - монтажне підприємство" звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметхарків" 17664,00 грн. основного боргу, 210,20 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 234,93 грн., 1144,63 грн. пені та судові витрати по справі, в тому числі 2000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором № 15/02/1 від 15.02.10 р.

11.11.10 р. позивачем надано зменшення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача 17664,00 грн. основного боргу за накладною № 7/02/2 від 07.04.10 р., 210,20 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 226,23 грн., 1102,23 грн. пені та судові витрати по справі, в тому числі 2000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Суд приймає вказане зменшення позовних вимог, як таке, що подано відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідач у судове засідання не з"явився, відзив на позов та документи в його обгрунтування не надав, заборгованість не спростував, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розпорядження заступника голови господарського суду Харківської області від 19.10.10 р. у зв"язку з відрядженням судді Гребенюк Н.В., справу № 55/218-10 передано судді Інте Т.В.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 15/02/1 від 15.02.10 р. (а.с. 10), відповідно до умов якого постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) запчастини до різних механізмів (продукцію) відповідно до специфікації.

Позивач свої зобов"язання за вказаним договором виконав належним чином та у період з 17.03.10 р. по 07.04.10 р. поставив відповідачу продукцію на загальну суму 59010,00 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, доданими до матеріалів справи (а.с. 22-25).

Згідно з п. 3.1 вказаного договору, строк оплати встановлено у 15 банківських днів з дня поставки товару, відповідно до специфікації.

Проте, відповідач своє зобов"язання з оплати поставленої позивачем продукції виконав неналежним чином, сплативши позивачу лише 41346,00 грн.

Несплаченою залишилась видаткова накладна № 7/02/2 від 07.04.10 р. на суму 17664,00 грн.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 17664,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 29.04.10 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за накладною № 7/02/2 від 07.04.10 р. за договором № 15/02/1 від 15.02.10 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 17664,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вимогу про стягнення з відповідача 1144,63 грн. пені позивачем обгрунтованоп. 66 Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 р. № 888, відповідно до якого, при несвоєчасній оплаті поставленої продукції покупець (платник) сплачує поставщику пеню в розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. ст. 546,547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Позивачем не надано жодних доказів вчинення в письмовій формі правочину щодо забезпечення виконання зобов"язання відповідача з оплати поставленої позивачем продукції за договором № 15/02/1 від 15.02.10 р., у вигляді пені.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені відмовити.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача суд визнає вимоги про стягнення з відповідача 210,20 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 226,23 грн., правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Позивачем надано суду угоду між позивачем та адвокатом Святолуцьким С.О. від 27.08.10 р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1556 на ім"я ОСОБА_1. та квитанцію прибуткового касового ордера від 27.08.10 р., що підтверджує понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2000,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, у зв"язку з частковим задоволенням позову, судові витрати, в тому числі і витрати на оплату послуг адвоката, покладаються на обидві сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача належать судові витрати в таких розмірах -

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст. ст. 546 - 547, 610 - 611, ч.1 ст. 612, ч.1 ст. 625, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторметхарків" (пров. Вишневий, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 35859052, р/р 260083011679 в ПХВ АКБ "Базіс", МФО 351599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно - монтажне підприємство" (вул. Вишнева, 27, м. Харків, 61035, код ЄДРПОУ 33607543, р/р 26006060013135 в ХГРУ "Приватбанк", МФО 351533) 17664,00 грн. основного боргу за накладною № 7/02/2 від 07.04.10 р., 210,20 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 226,23 грн., 1885,20 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 181,01 грн. державного мита та 222,45 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1102,23 грн. пені, в позові відмовити

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено 29 листопада 2010 року.