Рішення № 12723304, 30.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2010 р. Справа № 61/251-10

вх. № 8723/4-61

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Агічеєва О.А., довіреність б/н від 17.10.10р.;

відповідача- не з`явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рубікон - А", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзбудмонтаж", м. Харків

про стягнення 34300,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач -ТОВ фірма "Рубікон - А" , звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзбудмонтаж" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 34300,40грн., з яких: 29910,90грн. - основного боргу; 3104,19грн. пені за період з 30.06.2009р. по 15.09.2010р.; 755,78 грн. інфляційних за вересень - грудень 2009р. , за січень - березень 2010р. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 30.11.2010р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав клопотання про долучення до матеріалів справи долаткових документів, які долучаються судом до справи.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні 30.11.2010р., не скористалися, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.11.2010р. сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

30 квітня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубікон - А" (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзбудмонтаж" (відповідач по справі) було укладено договір суборенди та обслуговування об"єкта суборенди № 81-09-С, у відповідності до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміпдення, які розташовані на 4-му поверсі, кімнати №4-35, №4-51, 5-ти поверхового будинку , загальною площею 32,5+17,4= 49,9 кв.м., , розміщені за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна 11, що знаходяться на балансі Харківського коледжу будівництва, архітектури та дизайну, і передані в оренду (з правом здачі в суборенду) орендарю РВ ФДМУ по Харківській області договором №2039 - Н від 30.11.2005р. та передані в обслуговування договором №7 від 01.12.2005р. Харківським будівельним технікумом.

Факт передачі майна в суборенду підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі, підписаним сторонами договору 30.04.2009р.

Відповідно до п. 3.1. договору згідно роздільно виставленим рахункам суборендар зобов'язаний помісячно сплачувати суборендну плату, яка складається з плати за суборендовану площу (майно) і плату за обслуговування об'єкта суборенди (майна).

Пунктом 3.2. договору передбачено, що плата за обслуговування об'єкта суборенди є договірною і складає з 01.05.2009р. до 01.10.2009р. 3095,58грн. в місяць з урахуванням ПДВ.

Плата за обслуговування об'єкта суборенди за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

В п.3.4. договору передбачено, що плата за суборнедовану площу визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої кабінетом Міністрів України від 04.10.1995р. №786 зі змінами та доповненнями до неї внесеними постановою Кабінету Міністрів України №75 від 19.01.2000р. та №1846 від 27.12.2006р. і становить з ПДВ за травень 2009 р. (згідно додатку №2/1,2/2 до договору) 1024,72 грн.

Плата за суборендовану площу за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування суборендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.11. договору встановлено, що строк суборедної плати за кожен місяць: не пізніше 15-го числа попереднього місяця.

Таким чином, відповідач повинен був сплачувати щомісячно 4120,30 грн. суборендної плати.

Відповідно до п.7.1 договору строк дії договору встановлено з 01 травня 2009 року до кінця дії договору оренди №2039-Н від 30.11.2005р. (договір оренди арк.спр.89-94).

Відповідно до п.10.1 договору оренди №2039-Н від 30.11.2005р. та долаткових угод до нього він діє до 28.09.2011р.

1 травня 2009 року сторонами були підписані акти приймання передачі суборендованого приміщення (додатки до договору № 1/2 та №2/2), в яких зазначено розрахунок плати за суборендовану площу.

В матеріалах справи наявні підписані сторонами акти виконаних робіт № 347 від 30.06.09р., №244 від 31.07.09р., №247 від 31.08.09р., №246 від 30.09.09р., №249 від 31.10.09р., №321 від 30.11.09р., №320 від 31.12.09р., №320 від 31.01.10р., №445 від 28.02.10р., №446 від 31.03.10р., №446 від 30.04.10р., №446 від 31.05.10р., № 446 від 30.06.10р., № 448 від 31.07.10р., № 451 від 31.08.10р. на загальну суму 60 367,76 грн.

Відповідач платіжними дорученнями №180 від 30.07.09р. (врахована частина сплаченої суми в розмірі 979,70 грн), №194 від 06.08.09р., №217 від 13.08.09р., №234 від27.08.09р., №249 від 02.09.09р, №270 від 08.09.09р., №313 від 02.10.09р., №353 від 20.10.09р., №377 від 06.11.09р., №390 від 25.11.09р., №420 від 23.12.09р., №430 від 30.12.09р., №20 від 25.01.10р., №40 від 29.01.10р., №50 від 04.02.10р., №64 від 10.02.10р., №132 від 22.04.10р., №174 від 25.05.10р., №191 від 07.06.10р., №215 від 30.06.10р., №241 від 27.07.10р., №252 від 30.07.10р., №288 від 25.08.10р., сплатив позивачу 30456,86 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи вказаними платіжними дорученнями.

Таким чином, відповідач вимоги договору належним чином не виконав, суборенду плату сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за період з 15.06.2009 року по 15.09.2010 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 29 910,90 грн.

27.07.2010р. позивач направив на адресу відповідача претензію №15 з вимогою сплатити наявну у відповідача заборгованість.

Відповідач отримав вказану претензію 27.07.2010р., проте вимоги позивача викладені в претензії не виконав, суму боргу не сплатив.

Належне виконання позивачем умов договору суборенди та обслуговування об"єкта суборенди № 81-09-С від 30.04.2009р., відсутність будь - яких недоліків чи претензій з боку відповідача щодо якості, об’єму виконаних робіт, строку виконання робіт, тощо, підтверджується фактом підписання двосторонніх актів надання послуг. Також в матеріалах справи міститься підписаний представниками сторін та скріплений печатками акт звіряння взаємних розрахунків (арк.спр.74), відповідно до якого відповідач визнає заборгованість на суму 33892,96грн. за період з 31.05.2009р. до 15.10.2010р.

Відповідач свої зобов’язання щодо своєчасного внесення суборендної плати, не виконав внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 29910,90грн.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.          

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 29910,90 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

          Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати суборендної плати за договором суборенди та обслуговування об"єкта суборенди № 81-09-С від 30.04.2009р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором суборенди та обслуговування об"єкта суборенди № 81-09-С від 30.04.2009р., у сумі 29910,90грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 29910,90грн. заборгованості з суборендної плати, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

У відповідності до п.3.6 договору суборенди та обслуговування об"єкта суборенди № 81-09-С від 30.04.2009р. суборендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до діючого чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5 % від суми заборгованності за кожен день просрочення, включаючи день оплати.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 3104,19 грн.

Таким чином, позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу пеню на всю суму заборгованості у розмірі 3104,19 грн., розрахунок пені перевірено судом з урахуванням вимог діючого законодавства.

          Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов’язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про стягнення на користь позивача пені у сумі 3104,19 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 529,53грн. та 755,78 грн. інфляційних витрат, нарахованих вірно згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов’язання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11,15, 16, 258, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 549, 598, 610, 611, 612, 629, 764 Цивільного кодексу України, статтями 20, 173, 174, 179, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзбудмонтаж" (61184, м.Харків, вул.Гвардійців Широнінців, б.113, кв.204, код ЄДРПОУ 31797569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Рубікон - А" ' (61166, м.Харків, вул. Бакуліна, 11. оф.5-34, код ЄДРПОУ 22725063, р/р № 26007013749 в ХАК «Зембанк», МФО 351652) 29910,90 грн. основного боргу, 3104,19 грн. пені, 529,53 грн. 3% річних, 755,78 грн. інфляційних, а також 343,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 03.12.2010р.

Справа №61/251-10.