Рішення № 12723277, 23.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2010 р. Справа № 54/218-10

вх. № 9986/1-54

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ковтун Є. В. (дов. б/н від 23.11.2010р.);

відповідача - Леонова Ю.О. (дов. 01-23/1696 від б5.10.2010р.).

розглянувши справу за позовом Селянського фермерського господарства "Зоря", с. Борівське

до Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Шевченкове

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області (відповідач по справі) з позовом, в якому просить суд зобов'язати Шевченківську районну державну адміністрацію вчинити певні дії, а саме: затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), наданих із земель незапитаних спадкоємцями сертифікатів та складання документів, що посвідчують право оренди СФГ "Зоря" на території Волоськобалаклійської сільської ради та надати в оренду земельні ділянки загальною площею 111,8068 га із земель незапитаних спадкоємцями сертифікатів на території Волоськобалаклійської сільської ради за межами населеного пункту.

В призначеному 23 листопада 2010 році судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Позивач, СФГ "Зоря", звернувся до Шевченківської районної державної адміністрації із заявою про надання в оренду земельних ділянок із земель запасу та із земель незапитаних спадкоємцями сертифікатів, що розташовані за межами населеного пункту на території Волоськобалаклійської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 27.08.2008 року № 286 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), наданих із земель незапитаних спадкоємцями сертифікатів та складання документів, що посвідчують право оренди СФГ "Зоря" на території Волоськобалаклійської сільської ради» зі змінами, внесеними згідно розпорядження від 05.11.2010 року № 450, надано дозвіл СФГ "Зоря" на розробку технічної документації із землеустрою та складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки, загальною площею 111,8068 га, що розташовані на території Волоськобалаклійської сільської ради за межами населеного пункту.

На виконання даних розпоряджень, позивачем було укладено договір № 237 від 25.11.2008 року з суб'єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1, на підставі якого була розроблена технічна документація на спірні земельні ділянки, яка пройшла перевірку обмінного файлу та внесення до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру 15.10.2010 року, згідно договору № 21.27.092790, укладеного з Харківською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру".

Позивачем було проведено оплату за розроблення технічної документації за договором № 237 від 25.11.2008 року в розмірі 7000,00 грн.

Крім того, за перевірку та обробку земельно-кадастрової інформації на магнітних носіях та внесення до бази даних до ХРФ ДП "Центр ДЗК" сплачено 1548,00 грн. згідно договору про надання послуг з ведення державного реєстру земель № 21.27.092790 від 07.02.2009 року.

Таким чином, СФГ "Зоря" здійснило витрати на виготовлення технічної документації в сумі 8548,00 грн.

Реалізуючі своє право передбачене ст. 123 Земельного кодексу України 25 жовтня 2010 року позивачем подано на затвердження до Шевченківської районної державної адміністрації технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право оренди СФГ "Зоря" на земельні ділянки із земель незапитаних спадкоємцями сертифікатів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Волоськобалаклійської сільської ради за межами населеного пункту Шевченківського району Харківської області.

Листом від 02.11.2010р. № 01-20/1904 відповідач повідомив позивачу про те, що на підставі ст. 124 Земельного кодексу України набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах, механізм яких не визначений, у зв'язку з чим передача в оренду земельних ділянок площею 111,8086 га є неможливою.

Позивач вважає вказану відмову відповідача необґрунтованою та такою, що порушує його права на отримання відповідно до вимог чинного законодавства в оренду земельних ділянок.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

Конституція України (стаття 14) проголошує, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Відповідно до статті 13 Конституції України земля є обєктом права власності Українського народу, від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Основним законом України.

Згідно із статтею 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до положень статті 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених Кодексом; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок, координація діяльності державних органів земельних ресурсів, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. У відповідності до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.

Згідно із статтею 1 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до систем органів виконавчої влади. Відповідно до статті 21 зазначеного Закону місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Статтею 792 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 Земельного кодексу України. Зокрема, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі, зокрема, надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Пунктом 2 зазначеної статті визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (пункт 3 статті 123 ЗК України). При цьому пунктом 4 вказаної статті передбачено, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Виходячи зі змісту зазначених норм чинного законодавства суд приходить до висновку про те, що у разі звернення зацікавленої особи з відповідним клопотанням до колегіального органу, яким у спірних відносинах є відповідач, останній зобовязаний у місячний строк розглянути таке клопотання та надати дозвіл або мотивовану відмову лише з підстав, наведених у частині 3 статті 123 Земельного кодексу України.

Проте як свідчить лист Шевченківської районної державної адміністрації відмова відповідача мотивована лише відсутністю механізму, який встановлює порядок проведення аукціону. При цьому жодних інших обєктивних підстав для відмови в наданні дозволу, таких як, знаходження спірної земельної ділянки у користуванні іншої фізичної чи юридичної особи, невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів або невідповідність наданої документації вимогам закону тощо не зазначено. За таких обставин відмова Шевченківської районної державної адміністрації (лист від 02.11.2010 року за вих. № 01-20/1904) є передчасна та необґрунтована, суперечить обовязковим приписам Земельного кодексу України.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 11 статті 123 ЗК України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення вимог позивача в частині зобов'язання Шевченківської районної державної адміністрації затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), наданих із земель незапитаних спадкоємцями сертифікатів та складання документів, що посвідчують право оренди СФГ "Зоря" на території Волоськобалаклійської сільської ради.

Розглянувши позовну вимогу щодо зобов'язання Шевченківської районної державної адміністрації надати в оренду земельні ділянки загальною площею 111,8068 га із земель незапитаних спадкоємцями сертифікатів на території Волоськобалаклійської сільської ради за межами населеного пункту, суд не знаходить правових підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

На підставі ч. 2 статті 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону - частина 2 статті 126 Земельного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України договір оренди земельної ділянки є однією із форм правочину. Згідно ст. 203 ЦК України однією з вимог чинності правочину є вчинення правочину у формі, встановленій законом та вчинений особою, що має необхідний обсяг правоздатності.

Крім того, суд зазначає, що загальний порядок укладення господарських договорів унормований статтею 181 Господарського кодексу України, за приписами якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, запропонований проект якого надається другій стороні для узгодження у двох примірниках, при цьому, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 Господарського кодексу України та статтею 649 Цивільного кодексу України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна з сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов, при цьому, можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обовязковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позивач мав довести суду дотримання ним вимог ст. 181 Господарського кодексу України щодо ухилення відповідача від укладання договору оренди земельної ділянки. Однак, такі докази позивачем суду не надані та в матеріалах справи відсутні. А тому, суд вважає, що позивачем не дотримано порядку укладання договорів.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги про зобовязання Шевченківської районної державної адміністрації надати в оренду земельні ділянки загальною площею 111,8068 га із земель незапитаних спадкоємцями сертифікатів на території Волоськобалаклійської сільської ради за межами населеного пункту необґрунтованими та недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позивач в судовому засіданні не наполягав на стягненні з відповідача судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 14, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобовязати Шевченківську районну державну адміністрацію Харківської області (63601, Харківська область, селище Шевченкове, вул. Лермонтова, 2) затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), наданих із земель незапитаних спадкоємцями сертифікатів та складання документів, що посвідчують право оренди Селянського (фермерського) господарства "Зоря" (63661, Харківська область, Шевченківський район, с. Борівське, код 30608408) на території Волоськобалаклійської сільської ради.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя

Повний текст судового рішення підписано 29.11.2010 року.