Рішення № 12723252, 16.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2010 р. Справа № 49/182-10

вх. № 7972/3-49

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Вінницький М.В., дор. № 80/10 від 29.10.2010 року

відповідача - Юркова Т.С., дор. № 533/93 від 12.02.2010 року

розглянувши справу за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз" м. Харків

про стягнення 6971030,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за отриманий природний газ згідно договору на постачання природного газу № 06/09-444 від 12.06.2010 року. Згідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 6971030,75 грн., з яких 6498420,14 грн. - сума основного боргу, 406001,80 грн. - пеня та 66608,81 грн. - три відсотки річних. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку.

В судовому засіданні 19.10.2010 року оголошувалась перерва до 08.11.2010 року, в судовому засіданні 08.11.2010 року також оголошувалась перерва до 16.11.2010 року до 11:30 години.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, 12.11.2010 року через канцелярію суду надав клопотання, в якому просив зменшити розмір штрафних санкцій.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

12.06.2009 року між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (Постачальник) та ВАТ „Харківгаз” (Покупець) був укладений договір № 06/09-444 поставки природного газу. Відповідно до умов договору позивач зобов’язався передати у власність покупцю в 2009 році природний газ, а покупець зобов’язався прийняти природний газ та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п.5.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами в національній валюті України шляхом поточного перерахування на рахунок постачальника остаточно до 30.04.2010 року.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору передав відповідачеві природний газ на загальну суму 6498420,14 грн., що підтверджено актами приймання-передачі природного газу, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи. Але відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, не сплатив вартість поставленого позивачем природного газу, внаслідок чого станом на час подачі позову до суду утворилась заборгованість в сумі 6498420,14 грн., яка до цього часу не сплачена.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 6498420,14 грн. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 6.1. договору за несвоєчасну оплату за спожитий газ у строки, зазначені у п.5.1. договору, відповідач сплачує на користь позивача крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов’язань" від 22.11.1996р., відповідно якого належна до сплати сума становить 406001,80 грн. Але розглянувши надане суду клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до п. З ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Крім того, ст. 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

ВАТ "Харківгаз" за результатами фінансово-господарської діяльності за 2009 р. отримало збитки в розмірі 46,85 млн. грн., а за 1-й кв. 2010 р. збитки ВАТ "Харківгаз" склали 39 277 тис. грн., в тому числі від транспортування природного газу 23 303 тис.грн. На збиткову діяльність товариства вплинули; зменшення обсягів транспортування та постачання природного газу у 2009 р., недоотримання тарифної виручки, несвоєчасність отримання коштів від третіх осіб.

Протягом 2009р. спостерігалось зниження обсягів постачання природного газу по всіх категоріях споживачів. Фактичні обсяги транспортування та постачання природного газу за 2009р. склали 1 160 млн. м та 833 млн. м. відповідно, що на 30% та 19% менше обсягів, передбачених тарифами. В зв'язку з чим, недоотримана тарифна виручка, а відповідно, і недоотримані валові доходи по ВАТ „Харківгаз" за 12 місяців 2009 р., без урахування ПДВ, склали 62,7 млн. грн. Вище зазначене підтверджується наданим ВАТ "Харківгаз" балансом за 2009р. та звітом про фінансові результати за 2009р. Враховуючи вищевикладене, суд приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання, тому вважає можливим зменшити розмір пені і стягнути з відповідача пеню в сумі 209000,90 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 209000,00 грн. відмовити.

У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу, а також 3% річних з простроченої суми боргу. За таких підстав вимога позивача про стягнення з відповідача 66608,81 грн. трьох відсотків річних також обґрунтована та підлягаюча задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз" (61022, м. Харків, Держпром, 4 під’їзд, 3 поверх, у тому числі п/р 26009240 ВАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629, код ЄДРПОУ 03359500) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, у тому числі р № 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк" України, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) - 6498420,14 грн. - основного боргу, 209000,90 грн. - пені, 66608,81 грн. - 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 25500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 209000,90 грн. пені.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 22.11.2010 року.