Рішення № 12723249, 16.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2010 р. Справа № 49/223-10

вх. № 8866/3-49

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіропласт", м. Харків

про стягнення 1650,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги з транспортування природного газу згідно наданого договору № 20432ТК про надання послуг з транспортування природного газу від 03.01.2009 року. Згідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума становить 1650,74 грн., з яких 1490,41 грн. - сума основного боргу, 9,51 грн. - інфляційні витрати, 20,92 грн. - три відсотки річних та 129,90 грн. - пеня. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку.

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою суду та відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.

В ухвалі суду від 02.11.2010 року сторони попереджені про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

05.01.2009 року між ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз", (Міськгаз) ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (Трансгаз) в особі філії магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" та ТОВ "Спіропласт" (Споживач) було укладено договір про надання послуг з транспортування природного газу № 20432 ТК. Згідно з п. 1.1. договору, предметом договору є надання послуг Трансгазом (Позивачем) з транспортування природного газу від пунктів прийому - передачі газу в магістральні трубопроводи до газорозподільної станції Трансгазу і передача обсягів газу, визначених цим договором Міськгазу, та Міськгазом, після прийняття вказаного об'єму газу шляхом транспортування його газорозподільними мережами, до місця передачі відповідачеві на вході у газову мережу відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти вказаний обсяг газу, оплатити послуги з його транспортування позивачу і Міськгазу та виконувати інші обов'язки, передбачені цим договором. Відповідно до п. 2.4. договору, фактична кількість протранспортованого газу оформлюються відповідачем, позивачем та Міськгазом трьохстороннім актом про виконання робіт з транспортування газу за відповідний місяць. Ці акти є підставою для кінцевих розрахунків між сторонами. Згідно з п. 2.5. договору, Акти про виконання робіт з транспортування природного газу за відповідний місяць уповноважені представники сторін складають до 5-го числа наступного за звітним місяця.

Додатковою угодою від 21.12.2009 року сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2010 року в частині транспортування газу, а в частині проведення розрахунків за послуги з транспортування - до повного здійснення розрахунків (п. 12.1. договору).

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору надав в період лютий 2010 року - квітень 2010 року. Факт надання послуг з транспортування природного газу підтверджується щомісячними актами виконаних робіт по транспортуванню природного газу, копії яких додані до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.7.1-7.2 договору оплата послуг повинна була бути здійснена відповідачем на розрахунковий рахунок позивача виключно грошовими коштами шляхом 100 % попередньої оплати. Остаточний розрахунок за фактично надані послуги з транспортування природного газу мав здійснюватися до 10 числа місяця, наступного за звітнім.

Але відповідач не виконав своєчасно та належним чином взяті на себе зобов’язання, відмовився від виконання обов’язків, покладених на неї умовами договору, сплатив за отриманий газ лише частково, решту боргу не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 1490,41 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 1490,41 грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 8.1. договору зобов’язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі 0,5 відсотка, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Позивачем наданий обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 року, тому позовні вимоги в частині 129,90 грн. пені обґрунтовані та підлягаючи задоволенню.

У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, отже позовні вимоги в частині заявлених до стягнення сум 9,51 грн. інфляційних витрат та 20,92 грн. трьох відсотків річних також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіропласт" (юридична адреса: 61106, м. Харків, вул. Індустріальна, 3 "У-1", п/р № 26000300006205 в ХФ АКБ "Форум", МФО 350772, код ЄДРПОУ 33608018) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (адреса: 61001, м. Харків, вул. Культури, 20-А, п/р 26002010748101 в ПАТ "Альфа банк" м. Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 25698645) - 1490,41 грн. основного боргу, 129,90 грн. пені, 9,51 грн. інфляційних витрат, 20,92 грн. трьох відсотків річних, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 22.11.2010 року.