Рішення № 12723248, 22.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2010 р. Справа № 40/149-09

вх. № 4041/4-40

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя

суддя

суддя

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився; відповідача - Ткаченко В.В., довіреність від 10.11.2010 року; першої третьої особи - не з'явився; другої третьої особи - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт плюс", м. Харків

до Акціонерного товариства "Укргазбуд", м. Київ

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Алекєєва Л.В., м. Харків

друга 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Бізнес-Сервіс", м. Київ

про визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд визнати прості векселі № 80351458288059 на суму 300000,00 грн., № 80351548288060 на суму 300000,00 грн., № 80351458288061 на суму 400000,00 грн., № 80351458288062 на суму 400000,00 грн., № 80351458288063 на суму 300000,00 грн. такими, що не мають вексельної сили і не підлягають оплаті позивачем. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 22.11.2010 року для розгляду справи призначений колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 22.11.2010 року для розгляду справи сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Погорелова О.В., суддя - Прохоров С.А., суддя - Смірнова О.В.

До початку судового засідання відповідач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява відповідача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Позивач в судове засідання 22.11.2010 року не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів не надав.

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду справи судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. З п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштове відправлення з ухвалою господарського суду Харківської області 05.11.2010 року було направлене ТОВ "Контакт плюс" за адресою, вказаною у позовній заяві (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 98). Підтвердженням надсилання позивачу названої ухвали суду є відповідна відмітка на зворотному боці цієї ухвали.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 1149 від 12.12.2007 р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п. 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, проте позивач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

22.11.2010 року до господарського суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд припинити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. В обґрунтування клопотання надав суду копію договору про відступлення права вимоги № 10/12/09-У від 10.12.2009 року, укладеного між відповідачем та громадянином Котієвим А.У.

Судова колегія, дослідивши надане клопотання та додані до нього докази, долучає його до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечує, підтримує клопотання про припинення провадження у справі та вказує на те, що АТ "Укргазбуд" є неналежним відповідачем по справі.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія встановила наступне.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд визнати прості векселі № 80351458288059 на суму 300000,00 грн., № 80351548288060 на суму 300000,00 грн., № 80351458288061 на суму 400000,00 грн., № 80351458288062 на суму 400000,00 грн., № 80351458288063 на суму 300000,00 грн. такими, що не мають вексельної сили і не підлягають оплаті позивачем, посилаючись на те, що директор підприємства позивача Зайцева Н.М. не підписувала вище означені векселі власноруч та не видавала довіреностей на їх підписання.

Відповідачем до суду надана копія договору про відступлення права вимоги № 10/12/09-У, укладеного між позивачем та громадянином Котієвим Асланом Уматгиреєвичем 10.12.2009 року, відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор (позивач) відступає новому кредитору (гр. ОСОБА_1) право вимоги у розмірі 1700000,00 грн. належне первісному кредитору за договором купівлі-продажу цінних паперів Б-98/1/09 від 06.05.2009 року, укладеним між первісним кредитором та АТ "Харімпекс" по стягненню заборгованості з ТОВ "Контакт плюс" м. Харків, пр. Гагаріна, 98, код ЄДРПОУ 24476776 за простими векселями з наступними характеристиками № 80351458288059 на суму 300000,00 грн., № 80351548288060 на суму 300000,00 грн., № 80351458288061 на суму 400000,00 грн., № 80351458288062 на суму 400000,00 грн., № 80351458288063 на суму 300000,00 грн. дата погашення - 24.05.2009 року.

За цим договором новий кредитор - гр. ОСОБА_1 набуває право вимогати від платника за простими векселями № 80351458288059, № 80351548288060, № 80351458288061, № 80351458288062, № 80351458288063 - ТО "Контакт плюс" реального та належного виконання обов'язку сплатити 1700000,00 грн.

Відповідачем до господарського суду надана копія повідомлення про відступлення права вимоги, яке 03.02.2009 року направлялося відповідачем на адресу позивача.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 статті 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини 1 статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Проте, як свідчать додані до матеріалів справи докази, договір про відступлення права вимоги № 10/12/09-У від 10.12.2009 року укладений між АТ фірма "Укргазбуд" та громадянином Котієвим А.У. без набуття статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, а саме: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 2 статті 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Така процесуальна дія суду обумовлена згодою позивача. У випадку відсутності згоди позивача на заміну неналежного відповідача належним суд може розглянути справу згідно з пред'явленим позовом.

Як встановлено судовою колегією, відповідач визначений позивачем у позові не є боржником у матеріально-правовому відношенні, з якого виник спір, а тому відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509 Цивільного кодексу України, 174, 179 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 24, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИЛА:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Головуючий суддя

суддя

суддя

Повний текст рішення складений та підписаний 23 листопада 2010 року