Рішення № 12723234, 16.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2010 р. Справа № 37/213-10

вх. № 8452/5-37

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Жирний О.С. за довіреністю № 6 від 05.01.2010 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", м. Харків

до ТОВ "ГАЗПРО", м. Харків

про стягнення 3401796,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗПРО" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 2194822,60 грн. суми заборгованості за Контрактом № 01-03/07 від 19.03.2007 року, збитків від інфляції в розмірі 1027659,75 грн. та 179314,00 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, відзив на позивну заяву до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Позивач, через канцелярію господарського суду 15.11.2010 р. за вх. № 23200, надав копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача, яка господарським судом залучається до матеріалів справи.

Позивач, через канцелярію господарського суду 16.11.2010 р. за вх. № 23522, надав копії документів згідно супровідного листа, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТНА" - код 32761732 було змінено в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України на Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗПРО" - код 32761732 (відповідач) в квітні 2010 року на підставі рішення виконавчого комітету міської ради м. Харкова від 02.04.2010 р. № 14801070008032634 про що свідчить довідка Головного управління статистики у Харківській області № 46/2-4673 від 07.07.2010 р.

19 березня 2007 року між позивачем та ТОВ "ЕТНА" було укладено Контракт № 01-03/07 на виконання робіт при будівництві "Під ключ" об'єкта "Реконструкції ГРС Миколаївського глиноземного заводу" (надалі - Контракт).

Пунктом 2.1 Контракту було передбачено, що ТОВ "ЕТНА" (підрядник) зобов'язується на свій ризик власними й притягнутими чинностями й способами якісно у встановлений сторонами термін виконати відповідно до проектно - кошторисної документації роботи з будівництва "під ключ" об'єкта "Реконструкції ГРС Миколаївського глиноземного заводу", а позивач (замовник) зобов'язується прийняти і оплатити на умовах контракту виконану роботу.

Відповідно з п. 3.1 Контракту загальна вартість робіт становила 14142533,00 грн.

Пунктом 5.1. Контракту було передбачено, що оплата за дійсним Контрактом проводиться в національній валюті України й провадиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника, а п. 5.2. Контракту було передбачено, що замовник не пізніше 30 днів до початку виконання робіт перераховує у формі авансу 30 відсотків коштів від договірної ціни на розрахунковий рахунок підрядника.

Згідно п. 5.3. Контракту розрахунки за виконані роботи здійснюються з підрядником на підставі Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (Форма № КБ-3).

Пунктом 5.4. Контракту було передбачено, що підрядник щомісяця не пізніше 01 числа наступного за звітним надає замовникові Акт прийому-передачі виконаних робіт (Форма № КБ-2в).

Відповідно до 5.6. Контракту підрядник зобов'язувався використати отриманий аванс на придбання й поставку необхідних для виконання робіт матеріалів, устаткування конструкцій виробів протягом трьох місяців після одержання авансу й надати замовникові інформацію про кількість і ціну придбаних ресурсів.

Крім того, п. 8.4 Контракту було передбачено те, що змонтоване устаткування передається підрядником замовникові по Акту прийому-передачі змонтованого устаткування з переліком устаткування відповідного до специфікації по робочому проекту, підтвердженого технічним наглядом замовника, і обґрунтуванням фактичної його вартості (накладні, включаючи транспортні, заготівельно-складські та ін. витрати).

Відповідно до п. 14.1. Контракту термін його дії закінчився 30.12.2007 року.

Судом встановлено, що на протязі квітня - листопада 2007 р. позивачем був перерахований на розрахунковий рахунок ТОВ "ЕТНА" аванс на загальну суму 10200000,00 грн. з метою закупівлі обладнання та для прискорення виконання темпів робіт за Контрактом про що свідчать платіжні доручення, а саме: п/д № 2902 від 28.04.2007 р. на суму 4200000,00 грн.; п/д № 4591 від 18.07.2007 р. на суму 2777294,20 грн.; п/д № 4592 від 18.07.2007 р. на суму 222705,80 грн.; п/д № 6170 від 24.09.2007 р. на суму 297872,20 грн.; п/д № 6171 від 24.09.2007 р. від 1702127,80 грн.; п/д № 7431 від 12.11.2007 р. на суму 200000,00 грн.; п/д № 7609 від 15.11.2007 р. на суму 300000,00 грн.; п/д № 7631 від 16.11.2007 р. на суму 400000,00; п/д № 7728 від 20.11.2007 р. на суму 100000,00 грн.

При цьому позивач у позові зазначав про те, що відповідачем до кінця 2007 року відповідачем було придбано і змонтовано обладнання та виконано будівельно - монтажні роботи на загальну суму 8005177,40 грн. про свідчить відповідні довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акти приймання виконаних підрядних робіт, а також й акт приймання - передачі змонтованого обладнання від 27.06.2007 р., складений між сторонами за Контрактом.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що залишок невикористаного авансу складає 2194822,60 грн., а з матеріалів справи не вбачається доказів його використання відповідачем за цільовим призначенням або повернення позивачу.

Крім того, згідно акту звірки розрахунків за період з 01.01.2008 р. по 31.10.2008 р., складеного між сторонами, сальдо на користь позивача складає 2194822,60 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ч.3 ст. 875 Цивільного кодексу України до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України позивач має право вимагати від відповідача суму попередньої оплати за не передане і змонтоване йому обладнання та не виконані будівельно - монтажні роботи, господарський суд приходить до висновку, що заборгованість за Контрактом № 01-03/07 від 19.03.2007 року у сумі 2194822,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом була перерахована сума 3% річних за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання у розмірі 2194822,60 грн. за період з 01.01.2008 року по 20.09.2010 року та встановлено, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума 3% річних у розмірі 179133,60 грн.

Стосовно нарахування позивачем відповідачу інфляційних у розмірі 1027659,75 грн. господарський суд зазначає, що при здійсненні нарахування інфляційних позивачем не було враховано те, що за період січень 2008 року - серпень 2010 року сумарний індекс інфляції становив 143,33, а відтак, сума інфляційних складає не 1027659,75 грн., як було зазначено позивачем у позові, а 951089,39 грн.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2194822,60 грн. суми заборгованості за Контрактом № 01-03/07 від 19.03.2007 року, збитків від інфляції в розмірі 951089,39 грн. та 179133,60 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Враховуючи те, що позов підлягає частковому задоволенню, господарський суд відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 24913,50 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 230,57 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530, 536, 625, 629, 693, 837, 875 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗПРО" (61052, м. Харків, вул. Маліновського, буд. 3, код ЄДРПОУ 32761732, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (61001, м. Харків, вул. Культури, 20-А, код ЄДРПОУ 25698645, п/р 26002010748101 в ПАТ "Альфа банк" м. Київ, МФО 300346) 2194822,60 грн. суми заборгованості за Контрактом № 01-03/07 від 19.03.2007 року; збитків від інфляції в розмірі 951089,39 грн.; 179133,60 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань; 24913,50 грн. державного мита та 230,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя

Рішення підписано 22.11.2010 р.