Ухвала суду № 12723022, 14.10.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.10.2010 Справа № 18/63

по заяві Державної податкової інспекції у м. Полтаві, 36008, м.Полтава, вул.Фрунзе, 155

до Виробничо-комерційної компанії товариства з обмеженою відповідальністю "Аргофлай" ЛТД, 36038, м. Полтава, вул. Коцюбинського, 32, кв. 1, код ЄДРПОУ 21079218

про визнання банкрутом

Суддя Паламарчук В.В.

Представники сторін:

від кредитора: Смик В.О. дов.№5600/9/10-123 від 27.04.2010р.

від боржника: не з"явився

Розглядається заява ДПІ у м.Полтаві про визнання банкрутом Виробничо-комерційної компанії товариства з обмеженою відповідальністю "Аргофлай" ЛТД, м.Полтава в порядку, передбаченому ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Боржник належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з"явився.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи №18/63, заслухавши представника кредитора, встановив:

ухвалою господарського суду від 19.07.2010р. порушено провадження у справі про визнання боржника банкрутом в порядку, передбаченому ст. 52 Закону.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюються цим Законом, Господарським процесуальним кодексом та іншими законодавчими актами України.

Статтею 4-1 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника, як це передбачено ст. 2 ГПК України.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 2 ГПК України та ч.2 ст. 6 Закону господарський суд порушує справу про банкрутство за письмовою заявою кредитора чи боржника.

Законом встановлено різні підстави порушення провадження у справі про банкрутство залежно від того, хто саме (кредитор чи боржник) звертається до господарського суду з відповідною заявою.

За заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у ч. 3 ст. 6 Закону.

Згідно частини 3 статті 6 (надалі Закон) справа про банкрутство порушується, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 52 Закону про банкрутство, згідно з якою заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Отже, за змістом ч.3 ст.6 та ч. ч. 1, 8 ст. 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність (дана правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 09.06.2010р. №50/46-б).

При цьому безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство (даної правової позиції дотримується Верховний суд України в постанові від 22.09.2009 року у справі №50/74).

Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву "Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає ці самі "інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою (даної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 01.06.2010р. у справі №49/29-б).

Таким чином, за приписами Закону для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і спрощеною процедурою грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер (дана правова позиція викладена у Постанові Київського міжобласного апеляційного господарського суду №18/24 від 02.08.2010р.). При судовому дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що заявник не надав господарському суду доказів у підтвердження безспірності своїх грошових вимог до Виробничо-комерційної компанії товариства з обмеженою відповідальністю "Аргофлай" ЛТД.

У відповідності до ст.1 Закону безспірними являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Отже, за Законом вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Згідно наданих документів вбачається, що вимоги ініціюючого кредитора грунтуються на:

-          акті перевірки №00287/1503/21079218 від 14.09.2009р. та податкового повідомлення-рішення №0003291503/0 від 27.10.2009р. штрафних санкцій в сумі 340,00 грн.;

-          акті перевірки №2040-1505-21079218 від 22.03.2010р. та податкового повідомлення-рішення №0001751505 від 22.03.2010р. штрафних санкцій в сумі 680,00 грн.;

- акті перевірки №000166/1503/21079218 від 02.04.2009р. та податкового повідомлення-рішення №0001761503 від 15.04.2009р. штрафних санкцій в сумі 336,20 грн.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 "Про судову практику у справах про банкрутство", за змістом приписів ч.8, ч.10 ст.7 Закону України про банкрутство кредитор має у тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і додати докази цього до своєї заяви.

З матерілів справи вбачається, що суду не надано доказів, що підтверджують безспірність кредиторських вимог ДПІ у м.Полтаві до Виробничо-комерційної компанії товариства з обмеженою відповідальністю "Аргофлай" ЛТД у розмірі 1356,20 грн.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до ст.1 Закону грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються неустойка (пеня, штраф), визначена на день подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, зобов'язання по виплаті авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникають з такої участі.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про систему оподаткування" в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов 'язкові платежі), вичерпний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону. Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України "Про систему оподаткування", сплаті не підлягають.

З огляду на вищевикладене, Закон України "Про систему оподаткування" не відносить суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій, що стягуються до бюджетів за порушення податкового законодавства до категорії податків і зборів (обов 'язкових платежів) (п. 4.5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року № 04-5/1193).          

Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 "Про судову практику в правах про банкрутство" від 18.12.2009року (пункт 36) роз'яснено: "Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)".

Отже, провадження у справі необхідно припинити, керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, як таке, що порушено безпідставно.

Керуючись п.1-1 ст.80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі.

2.Копію ухвали направити сторонам, державному реєстратору (Полтавському міськвиконкому), сектору з питань банкрутства у Полтавській області.

          Суддя                     Паламарчук В.В.