Рішення № 127229341, 30.04.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 рокуСправа №160/5715/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРУТАЛІЯ" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000310/1 від 23.09.2024 року, №UA110130/2024/000329/1 від 21.10.2024 року, № UA110130/2024/000403/1 від 16.12.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з метою митного оформлення товарів імпортованих за контрактом № 1509-24 від 15.09.2023 з компанією BIBERCILER IC DIS GIDA MADDELERI PAZ. TIC. LTD. (Туреччина), ТОВ «ФРУТАЛІЯ» було подано до митного контролю ЕМД №24UA110130021666U1 від 23.09.2024, ЕМД №24UA110130024040U5 від 21.10.2024, ЕМД №24UA110130029077U0 від 16.12.2024. Митна вартість визначена за ціною контракту. Однак, митницею за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000310/1 від 23.09.2024 року, №UA110130/2024/000329/1 від 21.10.2024 року, № UA110130/2024/000403/1 від 16.12.2024 року. Позивач не погоджується із винесеними рішеннями про коригування митної вартості та зазначає про те, що ним було визначено митну вартість товарів, пред`явлених до митного оформлення, відповідно до вимог ст.53 МК України та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості. Документи, подані товариством, не містили розбіжностей, не мали ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Підстав для витребування додаткових документів та для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було. Сумніви відповідача у достовірності відомостей у комерційних документах та твердження щодо не включення складових митної вартості у повному обсязі не підтверджені жодними доказам та є безпідставними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

На виконання ухвали суду, 11.03.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості. Тому визнати заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів, які імпортуються було неможливо відповідно до ч.6 ст.54 та ч.2 ст.58 МК України.

Так, до оцінюваного товару за ЕМД № 24UA110130021666U1 від 23.09.2024 р. застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2 ґ - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару від 23.09.2024 р. №UA110130/2024/000310/1. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару №1 за ЕМД від 30.07.2024 р. № 24UA408020038580U7 1,40 дол.США/кг. при цьому за основу для коригування взято товар: «виноград свіжий їстівний, столових сортів, без додавання консервантів для довготривалого зберігання (Vitis vinifera) 20 280 кг, торговельна марка SIBEL KARAKAYA COMPASS FRUIT DIS TIC.DANISMANLIK HIZMETLERI виробник SIBEL KARAKAYA COMPASS FRUIT DIS TIC.DANISMANLIK HIZMETLERI країна виробництва TR»; для товару №2 за ЕМД від 06.08.2024 р. № 24UA209170064151U3 4,50 дол.США/кг, при цьому за основу для коригування взято товар: «їстівні плоди: інжир свіжі - роду "Ficus carica L", країна походження TR.» за ЕМД № 24UA110130024040U5 від 21.10.2024 р. За ЕМД № 24UA110130024040U5 від 21.10.2024 р. застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2 ґ - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару від 21.10.2024 р. № UA110130/2024/000329/1. Митну вартість скориговано за інформацією попередніх оформлень ідентичного товару з урахуванням виробника товару «BIBERCILER IC DIS GIDA MADDELERI», ввезеного за однакових комерційних умов FCA ALASEHIR, за поставкою від безпосереднього виробника за тим же контрактом №1509-24, однакових сортів винограду сорт Sultana, Red Globe до рівня ЕМД від 07.10.2024 р. №UA100130/2024/022744, за якою імпортовано товар у співставних обсягах з оцінюваною партією товару 19 600 кг, де рівень фактурної вартості ідентичного товару сорт Sultana становив 1,37 дол.США/кг, сорт Red Globe 1,4 дол.США/кг. За ЕМД №24UA110130029077U0 від 16.12.2024 р. до товарів №1, 2 ЕМД застосовано другорядний метод визначення митної вартості 2 ґ резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару від 16.12.2024 р. № UA110130/2024/000403/1. Для товару №1 за ЕМД від 29.11.2024 р. №24UA209140033715U8 на рівні 1,1 дол.США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару «їстівні плоди: апельсини свіжі Orange (FUKUMOTO) CLASS I роду Citrus sinensis врожаю 2024-го року», для товару №2 за ЕМД від 29.11.2024 р. №24UA209140033715U8 товар №3 на рівні 1,5 дол.США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару «Продукти рослинного походження: грейпфрути свіжі Fresh Grapefruit (STARRUBY), роду Citrus paradisi Macf. врожаю 2024 р». Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, що є підставою для відмови у задоволенні позову повністю.

До суду 14.03.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів. Оскільки, цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. Лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів. Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень, відповідачем не встановлено факту не включення позивачем до митної вартості товарів за ЕМД яких-небудь її складових. Відповідач зазначив про те, що можливо не включені усі складові митної вартості або можливо складові можуть бути вищими. При цьому, відсутнє будь-яке належне і доведене обґрунтування таких сумнівів, що виникли у відповідача під час здійснення процедур щодо митного оформлення товарів за ЕМД. Позивач вважає, що у відповідача не було підстав для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), а також були відсутніми законні підстави для витребування додаткових документів та в подальшому, застосування резервного методу визначення митної вартості товарів за ЕМД. Крім того, митний орган не надав належної оцінки поданим позивачем документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товарів за ціною договору. За таких обставин, позивач просив суд позов задовольнити з підстав викладених у ньому.

Ухвалою суду від 17.03.2025 року заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - залишено без задоволення.

19.03.2025 року до суду від відповідача надійшли заперечення, в яких зазначено, що під час митних оформлень імпортованого товару в повідомленнях Дніпровською митницею наведено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що детально зазначено в відзиві на позовну заяву. Зазначені невідповідності не спростовуються документально. В рамках проведення консультації декларанта письмово проінформовано про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, однак додаткові документи до митного контролю не надавались. На момент здійснення консультацій з метою обрання методу визначення митної вартості товару, у посадової особи митного органу були аргументовані підстави наявності розбіжностей у числових значеннях заявленої декларантом митної вартості товару. Зазначені у електронному повідомленні від митниці до декларанта розбіжності не спростовані та не обґрунтовані документально.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 15.09.2023 року між ТОВ «ФРУТАЛІЯ» (далі - позивач) та компанією BIBERCILER IC DIS GIDA MADDELERI PAZ. TIC. LTD. (Туреччина) було укладено зовнішньоекономічний контракт №1509-24 від 15.09.2023 р. (далі - Контракт).

Відповідно до п.1.1 Контракту компанія BIBERCILER IC DIS GIDA MADDELERI PAZ. TIC. LTD. (за контрактом Продавець) Продавець приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність Покупця свіжі овочі та фрукти (далі - Товар), а Покупець ТОВ «ФРУТАЛІЯ» (за договором Покупець) зобов`язується приймати та оплачувати Товар в порядку та на умовах, визначених даним Контрактом.

Відповідно до інвойсу №IHR2024000001180 від 19.09.2024 р. (специфікація №12 від 19.09.2024 р.) до контракту сторони визначили до постачання товар: «Виноград свіжий», вага нетто 18500 кг, ціна 1,25 - 1,33 дол.США за 1 кг; «Інжир свіжий», вага нетто 1332 кг, ціна 3,85 дол.США за 1 кг.

Загальна вартість товару за інвойсом склала 28 775,60 дол.США. Умови поставки FCA (Інкотермс-2020, Алашехір, Туреччина).

Відповідно до інвойсу №IHR2024000001290 від 14.10.2024 р. (специфікація №16 від 14.10.2024 р.) до Контракту сторони визначили до постачання товар: «Виноград свіжий», вага нетто 19950 кг, ціна 1,30 дол.США за 1 кг.

Загальна вартість товарів за інвойсом склала 25 935 дол.США. Умови поставки FСА (Інкотермс-2020) - Алашехір, Туреччина.

Відповідно до інвойсу №IHR2024000001697 від 04.12.2024 р. (специфікація №20 від 04.12.2024 р.) до Контракту сторони визначили до постачання товар: «Грейпфрут свіжий», вага нетто 1420 кг, ціна 0,90 дол.США за 1 кг; «Апельсин свіжий», вага нетто 15260 кг, ціна 0,75 дол.США за 1 кг.

Загальна вартість товарів за інвойсом склала 15 243 дол.США. Умови поставки FCA (Інкотермс-2020) Мерсін, Туреччина,

З метою митного оформлення вищезазначених товарів до Дніпровської митниці позивачем було подано 23.09.2024 року електронну митну декларацію №24UA110130021666U1 (далі - ЕМД-1) за інвойсом №IHR2024000001180 від 19.09.2024 р. (специфікація №12 від 19.09.2024 р.) до Контракту.

Для підтвердження вартості товару позивачем надано митному органу документи, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації, а саме: сертифікат якості (Certificate of quality) №19-09/2024 від 19.09.2024; пакувальний лист (Packing list) №19-09/2024 від 19.09.2024; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №IHR2024000001180 від 19.09.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №694532 від 19.09.2024; супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) №24TR35330000036436 від 20.09.2024; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) №EC/TR A 5822592 від 19.09.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №1855800 від 19.09.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №23/09-1 від 23.09.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2309 від 23.09.2024; специфікація виробника товару №12 від 19.09.2024; розрахунок ціни (калькуляція) №б/н від 19.09.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 14.12.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1509-24 від 15.09.2023; договір про надання послуг митного брокера № 11/12/2023-1 від 11.12.2023; договір (контракт) про перевезення №17/08 від 17.08.2022; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №11926678 від 22.09.2024; інші некласифіковані документи: комерційна пропозиція від 19.09.2024; копія митної декларації країни відправлення №24353300EX00004846 від 19.09.2024.

З метою митного оформлення вищезазначених товарів до Дніпровської митниці позивачем було подано 21.10.2024 року електронну митну декларацію №24UA110130024040U5 (далі - ЕМД-2) за інвойсом №IHR2024000001290 від 14.10.2024 р. (специфікація №16 від 14.10.2024 р.) до Контракту.

Для підтвердження вартості товару позивачем надано митному органу документи, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації, а саме: сертифікат якості (Certificate of quality) №14-10/2024 від 14.10.2024; пакувальний лист (Packing list) №14-10/2024 від 14.10.2024; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №IHR2024000001290 від 14.10.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №б/н від 14.10.2024; супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) №24TR35330000043770 від 14.10.2024; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) №EC/TR A 5821247 від 14.10.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №С 1061551 від 14.10.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №89 від 21.10.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №2 від 21.10.2024; специфікація виробника товару №16 від 14.10.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 14.12.2023 та №2 від 27.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1509-24 від 15.09.2023; договір про надання послуг митного брокера № 11/12/2023-1 від 11.12.2023; договір (контракт) про перевезення №14/10 від 14.10.2024; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №12027876 від 18.10.2024; копія митної декларації країни відправлення №24353300EX00005760 від 14.10.2024.

З метою митного оформлення вищезазначених товарів до Дніпровської митниці позивачем було подано 16.12.2024 року електронну митну декларацію №24UA110130029077U0 (далі - ЕМД-2) за інвойсом №IHR2024000001697 від 04.12.2024 р. (специфікація №20 від 04.12.2024 р.) до Контракту.

Для підтвердження вартості товару позивачем надано митному органу документи, перелік яких зазначений в гр.44 митної декларації, а саме: сертифікат якості (Certificate of quality) №05-12/2024 від 04.12.2024; пакувальний лист (Packing list) №05-12/2024 від 04.12.2024; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №I HR2024000001697 від 04.12.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) №4511 від 04.12.2024; супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) №24TR330100009593L6 від 04.12.2024; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) №EC/TR A 5916696 від 04.12.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №С 1230497 від 04.12.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №13/12 від 13.12.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №13/12 від 13.12.2024; специфікація виробника товару №20 від 04.12.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 14.12.2023 та №2 від 27.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1509-24 від 15.09.2023; договір про надання послуг митного брокера № 11/12/2023-1 від 11.12.2023; договір (контракт) про перевезення №3/12 від 03.12.2024; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №12255298 від 12.12.2024; копія митної декларації країни відправлення №24330100EX00231836 від 04.12.2024.

Під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів було вивчено документи подані декларантом для здійснення митного оформлення, та встановлено, що вони містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідачем було направлено повідомлення відповідно до якого позивачу слід було надати за наявності додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості (відповідно до переліку визначеному в повідомленнях митниці декларанту в кожному окремому митному оформленні).

У відповідь на запити митного органу декларантом надано листи в яких зазначено, що товариство не має можливості надати додаткові документи у десятиденний термін.

За наявності зазначених відповідей та відповідно до приписів ч.6 ст.54 МК України відповідач прийняв рішення про відмову у митному оформленні товарів за митною вартістю, заявленою декларантом.

Так, відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів 11.01.2024 року №UA110130/2024/000310/1 від 23.09.2024 року, № ,UA110130/2024/000329/1 від 21.10.2024 року, № UA110130/2024/000403/1 від 16.12.2024 року з обґрунтуванням у графі 33, а саме за ЕМД № 24UA110130021666U1 від 23.09.2024:

Платіжні документи, що підтверджують факт оплати товару та дозволяють здійснити перевірку числового значення та обчислення митної вартості товару з урахуванням складових митної вартості товару до митного контролю не надавались.

В наданій до митного контролю МД країни відправлення від 01.04.2024 №24353300EX00004846 наявні умови оплати за товар: mal mukabili (що означає передплата за товар), із зазначенням розміру такої оплати, проте до митного контролю платіжні документи не надавались.

Вищезазначена митна декларація в гр.31 опису товару також містить відомості щодо числових значень 174 503,93, проте відомості щодо даного числового значення не є зрозумілими, оскільки переклад документу відсутній, а здійснення перекладу за допомогою сервісів мережі інтернет неможливе, оскільки дане числове значення супроводжується абревіатурами ADDR.

Транзитний документ від 20.09.2024 № 24TR35330000036436 містить відомості щодо маршруту перевезення товару через країни Турція, Болгарія, Румунія проте відповідні відмітки на товаросупровідних документах відсутні, декларантом не підтверджено здійснення перевезення товару за даним маршрутом або ж не надано документи, що дійсно супроводжували товар та мають містити відповідні відмітки.

Опис товару зазначений у документах: пакувальний лист від 19/09/24 № 19-09/2024, специфікації від 19.09.2024 №12 «fresh grape sultana/виноград свіжий sultana, fresh grape red globe/виноград свіжий red globe, fresh fig/інжир свіжий», опис зазначений в інвойсі від 19.09.2024 №IHR2024000001180 «incir, uzum, uzum», фіто-сертифікат від 19.09.2024 №EC/TR A 5822592 містить опис товару: «fresh figs/ficus carica L. 25-124, fresh grape/vitis vsnifera L. 25-124, fresh grape/vitis vsnifera L. 25-124». Сертифікат якості від 09.09.2024 №09/09-2024 в частині опису товару містить посилання на вищезазначений інвойс та специфікацію, хоча при цьому в даних документах товар описано по різному. Таким чином, документи містять між собою розбіжності в описі та в якісних характеристиках товару. Враховуючи відсутність перекладів вищезазначених документів, якісні характеристики не підтверджено документально. Сорт та вид оцінюваного товару впливає на числові значення митної вартості товару.

Комерційна пропозиція від 19.09.2024 не містить періоду дії зазначених цін.

До митного контролю заявлено умови поставки FCA ALASEHIR. Наданий до митного контролю документ заявка на перевезення від 18.09.2024 № 18/09 містить відомості щодо ваги товару 22000 кг, в той час як до митного контролю заявлено вагу товару на рівні 21500 кг. Вартість доставки залежить від довжини маршруту та кількості вантажу, таким чином, фактична вартість перевезення може відрізнятись від зазначеної у рахунку на оплату від 23.09.2024 № 23/09-1. Крім того, заявка містить відомості про характер вантажу: «виноград», проте до митного контролю заявлено крім товару виноград також товар: інжир.

Заявка на перевезення товару від 18.09.2024 № 18/09 містить відомості щодо вартості послуги 2000 дол.США за курсом НБУ на дату розвантаження товару на складі покупця, після підписання акту виконаних робіт, при цьому наявні додаткові умови, описані в пунктах 22.1 22.5, проте декларантом вже надано довідку про суму вартості транспортних послуг від 23/09/24 №2309 та рахунок на оплату транспортних послуг від 23.09.2024 № 23/09-1 із зазначенням такої вартості у валюті гривні, при цьому вантаж ще знаходиться в зоні митного контролю.

Також, при цьому в рахунку відсутні відомості щодо вартості експедиторських послуг, яким згідно вищезазначеної заявки виступає ФОП ОСОБА_1 , зазначені лише вартості міжнародних транспортних послуг, проте не зазначено товар, що перевозиться та загальну суму вартості (яку визначено всупереч умовам визначеним заявкою на перевезення) розділено навпіл до митного кордону та після митного кордону. При цьому довідка щодо транспортних витрат від 23.09.2024 №2309 видана вже не експедитором ФОП ОСОБА_1 , а перевізником ФОП ОСОБА_2 , проте в даній довідці визначається рівень вартості також і експедирування, до якого перевізник не має відношення.

Крім того, вказаний рахунок на оплату транспортних послуг від 23.09.2024 № 23/09-1 містить відомості щодо вартості послуг, при цьому вартість транспортних послуг зазначена без врахування ПДВ, що може свідчити про наявність іншого рахунку на оплату транспортних послуг, який вже містить такі відомості.

Враховуючи, що перевізник надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо перевізником, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню.

Податковим кодексом України (далі ПК України) від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями чітко встановлено перелік документів, необхідний для ведення в цілях оподаткування. Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені цим пунктом. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV первинний документ документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Проте надані декларантом відомості згідно із рахунком на оплату транспортних послуг та довідки про транспортні витрат (яка не є бухгалтерським документом) мають умовний розподіл вартості транспортних послуг до митного кордону та після (рівно навпіл). Відомості зазначені у документах не дають розуміння формування складових та принципу розділення вартості транспортних послуг зазначеної у заявці та рахунку на оплату послуг. За зазначеним маршрутом декларантом не надано, платіжні документи, що унеможливлює здійснити перевірку розрахунку вартості таких послуг.

- за ЕМД № 24UA110130024040U5 від 21.10.2024:

Відповідно до умов п.4.3 в редакції додаткової угоди від 27.09.2024 №2 до контракту від 15.09.2023 №1509-24 продавець надає на вантаж оригінал комерційного рахунку- фактури.

Наданий декларантом рахунок е-фактура (електронний інвойс) від 14.10.2024 №IHR2024000001290, містить відомості щодо умов порядку здійснення оплати товару: згідно з умовами контракту.

В специфікації №16 зазначено, що товар постачається на умовах 100% оплата протягом 60 днів після отримання товару.

Разом з тим, відповідно до п.2.4 контракту від 15.09.2023 №1509-24 кількість товару в кожній партії повинна відповідати оплаченому покупцем рахунку та кількості, зазначеній в інвойсі продавця, що видаються на кожну партію товару.

Окрім того, п.8.3 контракту від 15.09.2023 №1509-24 якщо поставка не була здійснена протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати відповідної підписаної специфікації, продавець зобов`язаний повернути передоплату за таку партію протягом 5 (п`яти) календарних днів.

Дані пункти контракту не змінювалися додатковою угодою від 14.12.2024 №1 та додатковою угодою від 27.09.2024 №2.

Враховуючи вищезазначене, згідно з наданими декларантом документами вбачаються розбіжності щодо оплати вартості партії оцінюваного товару.

На підставі ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

На підтвердження витрат на транспортування товарів, декларантом до митного оформлення надано заявку на перевезення від 14.10.2024 №14/10, рахунок на оплату від 21.10.2024 №89 та довідку щодо транспортних витрат від 21.10.2024 №2.

Відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599: для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

В наданих копіях заявки на перевезення від 14.10.2024 №14/10, рахунку на оплату від 21.10.2024 №89 та довідки про транспортні видатки від 21.10.2024 №2 відсутні відомості щодо протяжності маршруту у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Окрім того, в заявці на перевезення від 14.10.2024 №14/10 зазначено, що перевезенню підлягає товар «Цитрусові», а не «Виноград столовий».

В довідці про транспортні видатки від 21.10.2024 №2 зазначено, що вантаж страхувався, проте жодних числових значень витрат на страхування декларантом не надано і не включено до митної вартості товару.

- за ЕМД № 24UA110130029077U0 від 16.12.2024:

Інвойс від 04.12.2024 № IHR2024000001697 містить відомості щодо умов оплати товару «оплата згідно умов контракту» із зазначенням реквізитів контракту. П.6.2 вищезазначеного контракту передбачає здійснення 100% передплати за товар, проте специфікація від 04/12/24 №20 містить інші відомості щодо оплати, що суперечать вищезазначеному інвойсу та контракту, а саме оплата здійснюється протягом 60 днів після отримання товару.

Крім того, вищезазначений рахунок не містить відомостей про сортність та якісні характеристики товару. Відомості щодо якісних характеристик товару та опис товару відрізняється між собою серед наданих до митного контролю документів.

Пакувальний лист від 04.12.2024 № 05-12/2024 та специфікація від 04.12.2024 №20 містять схожий опис товару «Fresh grapefruit star ruby» та «fresh orages Washington», інвойс від 04.12.2024 № IHR2024000001697 містить опис товару: «PORTAKAL та GREYFURT» відповідно. Наданий до митного оформлення фітосанітарний сертифікат від 04.12.2024 № EC/TR A 5916696 містить опис товару: «fresh grapefruit star ruby/citrus paradise macf. 15-1902 та fresh orange Washington/Citrus sinensis osbeck 15-1901». Сертифікат якості від 04.12.2024 №05-12/2024 в частині опису товару містить посилання на інвойс, контракт та специфікацію № 20 від 04/12/2024, хоча при цьому в даних документах товар описано по різному.

Таким чином, документи містять між собою розбіжності в описі якісних характеристиках товару. Враховуючи відсутність перекладів вищезазначених документів, якісні характеристики не підтверджено документально. Сорт та вид оцінюваного товару впливає на числові значення митної вартості товару.

В наданій до митного контролю митній декларації країни відправлення від 04.12.2024 №24330100EX00231836 зазначено умови оплати за товар: mal mukabili (що означає передплата за товар), із зазначенням розміру такої оплати, проте до митного контролю платіжні документи, що підтверджують сплату за товар не надавались.

Вищезазначена митна декларація в гр.31 опису товару також містить відомості щодо числових значень 396 873,69 та 131 701.73, проте відомості щодо даних числових значень не є зрозумілими, оскільки переклад документу відсутній, а здійснення перекладу за допомогою сервісів мережі інтернет неможливе, оскільки дане числове значення супроводжується абревіатурами ADDR.

Транзитний документ від 04.12.2024 №24TR330100009593L6 містить відомості щодо маршруту перевезення товару через країни Турція Болгарія Румунія - Україна, проте відповідні відмітки у товаросупровідному документі CMR від 04/12/24 №4511 свідчать також про фактичний перетин товаром кордону Молдови в режимі транзиту.

Декларантом не підтверджено здійснення перевезення товару за даним маршрутом або ж не надано документи, що дійсно супроводжували товар та мають містити відповідні відмітки.

Згідно із п.4.2 вищезазначеного контракту умовами поставки є FCA. До митного контролю заявлено умови FCA - Мерсін. Заявка на перевезення товару від 22.11.2024 №22/11 містить відомості щодо вартості послуги 41 700 грн., яку треба сплатити протягом 7 днів з дати отримання оригіналу акту виконаних робіт, при цьому наявні додаткові умови, описані в пунктах 22.1 22.5 зазначеної заявки на перевезення, проте декларантом вже надано довідку про суму вартості транспортних послуг від 13.12.2024 №03/12 із зазначенням такої вартості у валюті гривні, при цьому вантаж ще знаходиться в зоні митного контролю станом на 16.12.2024. Вищезазначене дає підстави вважати про можливе неврахування всіх витрат, які передбачені ст.58 МК України, в повному обсязі та не вірності розрахунку митної вартості. Відповідно розрахунку, декларантом можливо додані не всі здійснені витрати у країні відправлення.

Згідно із ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також зазначено, що на підставі ст.254 МК України необхідно надати переклад товаросупровідних документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п.2.5 розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товарів слугувала наявна інформація щодо митного оформлення подібного товару:

- за ЕМД № 24UA110130021666U1 від 23.09.2024: до товару №1, 2 визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого у максимально наближений час з оцінюваним товаром, за приблизно тією ж вагою, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості, скоригованої декларантом самостійно та визнаної митним органом: для товару №1 - за ЕМД від 30.07.2024 № 24UA408020038580U7 (UA408020/2024/038580) (товар №1) 1,40 дол.США/кг. При цьому за основу для коригування взято товар: «ВИНОГРАД СВІЖИЙ ЇСТІВНИЙ, СТОЛОВИХ СОРТІВ, БЕЗ ДОДАВАННЯ КОНСЕРВАНТІВ ДЛЯ ДОВГОТРИВАЛОГО ЗБЕРІГАННЯ (Vitis vinifera) 20280 кг, Торговельна марка SIBEL KARAKAYA COMPASS FRUIT DIS TIC. DANISMANLIK HIZMETLERI Виробник SIBEL KARAKAYA COMPASS FRUIT DIS TIC. DANISMANLIK HIZMETLERI Країна виробництва TR», - для товару №2 - за ЕМД від 06.08.2024 № 24UA209170064151U3 (UA209170/2024/064151) (товар №2) 4,50 дол.США/кг. При цьому за основу для коригування взято товар: «Їстівні плоди: Інжир свіжі - роду "Ficus carica L". Країна походження TR.».

- за ЕМД № 24UA110130024040U5 від 21.10.2024: митну вартість скориговано за інформацією попередніх оформлень ідентичного товару з урахуванням виробника товару «BIBERCILER IC DIS GIDA MADDELERI», ввезеного за однакових комерційних умов FCA ALASEHIR, за поставкою від безпосереднього виробника за тим же контрактом №1509-24 (код контракту 4104), однакових сортів винограду сорт Sultana, Red Globe до рівня ЕМД від 07.10.2024 №UA100130/2024/022744 (24UA110130022744U5), за якою імпортовано товар у співставних обсягах з оцінюваною партією товару (19600 кг), де рівень фактурної вартості ідентичного товару сорт Sultana становив 1,37 дол.США/кг, сорт Red Globe- 1,4 дол.США/кг. З урахуванням вищезазначеного, рівень митної вартості оцінюваного товару з урахуванням витрат на доставку 40 000 грн. розраховано на рівні 1,433 дол.США/кг.

- за ЕМД № 24UA110130029077U0 від 16.12.2024: до товарів №1, 2 ЕМД застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-ґ - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару від 16.12.2024 № UA110130/2024/000403/1. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за другорядним методом визначення митної вартості та визнаної митним органом: - для товару №1 за ЕМД від 29.11.2024 № 24UA209140033715U8 (UA209140/2024/033715) (товар №2) на рівні 1,1 дол.США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару «Їстівні плоди: Апельсини свіжі Orange (FUKUMOTO)CLASS I роду Citrus sinensis врожаю 2024-го року»; для товару №2 за ЕМД від 29.11.2024 №24UA209140033715U8 (UA209140/2024/033715) (товар №3) на рівні 1,5 дол.США/кг, при цьому взято за основу коригування поставку товару «Продукти рослинного походження: Грейпфрути свіжі Fresh Grapefruit (STARRUBY), роду Citrus paradisi Macf. врожаю 2024 р.».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної митної політики, становлять митну справу.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 МК України).

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч.2 ст.53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 МК України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2 - 8 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно із ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною 7 статті 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти висновків, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно із частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 р. у справі №803/667/17.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 р. у справі №21-127а15.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.

Як видно з матеріалів справи, відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

Так, відмовляючи в розмитненні товару за заявленою митною вартістю, відповідачем зазначено, що згідно із п.6.1 контракту умови оплати товару визначаються специфікацією/інвойсом. В наданому інвойсі відсутні відомості щодо відстрочення платежу та наявні всі реквізити та інформація здійснення оплати товару. Платіжні документи, ще підтверджують факт оплати товару та дозволяють здійснити перевірку числового значення та обчислення митної вартості товару з урахуванням складових митної вартості товару до митного контролю не надавались. В наданій до митного контролю ЕМД країни відправлення наявні умови оплати за товар: mal mukabili (що означає передплата за товар), із зазначенням розміру такої оплати, проте до митного контролю платіжні документи не надавались.

Суд вважає за необхідне зазначити, що питання умов виконання контрактних обов`язків декларанта, зважаючи на вимоги ст.53 МК України, не стосуються питань підтвердження числових значень митної вартості за ЕМД - 1-2.

Наведене підтверджується і судової практикою Верховного Суду. Відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові від 29.07.2020 року у справі № 420/1709/19: «умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються».

В даному випадку строк оплати товару взагалі ніяким чином не стосується визначення вартості товару за Контрактом. Про це й не міститься жодного зауваження в рішеннях 1-2, де б відповідач зазначив обґрунтовані доводи про вплив таких умов на числові значення митної вартості товарів.

З наданих для митного оформлення документів за ЕМД - 1-2 вбачається, що вартість товару за інвойсами було належним чином включено до митної вартості за ЕМД - 1-2.

Платіжні ж документи щодо оплати товару не впливали на числові значення митної вартості товарів. Більш того, такі документи були відсутні у позивача, про що він зазначив у своєму позові, на момент здійснення митного оформлення товарів за ЕМД.

Тобто, числові значення митної вартості товару не мали і не мають ніяких розбіжностей.

Окрім того, згідно із п.4 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Таким чином, з наданих для митного оформлення документів за ЕМД вбачається, що постачався один і той самий товар і за однією і тією ж ціною. Вартість товару за інвойсами було включено до митної вартості за ЕМД.

Крім того, суд зазначає, що згідно даних google перекладача, фраза «mal mukabili» має наступний переклад: «оплата проти товарів». Це означає, що оплата за товар здійснюється безпосередньо при відвантаженні без відстрочення такого платежу».

Так, питання умов виконання контрактних обов`язків декларанта, зважаючи на вимоги ст.53 МК України, не стосуються питань підтвердження числових значень митної вартості за ЕМД. В даному випадку строк оплати товару взагалі ніяким чином не стосується визначення вартості товару за Контрактом. Про це й не міститься жодного зауваження в рішенні, де б відповідач зазначив обґрунтовані доводи про вплив таких умов на числові значення митної вартості товарів.

Твердження відповідача про те, що відомості щодо якісних характеристик товару відсутні серед наданих до митного контролю документів, таких як сертифікат якості, сертифікат походження, є безпідставними, оскільки ці документи не впливають на визначення митної вартості товарів. Про це й не міститься жодного зауваження в рішеннях, де б відповідач зазначив обґрунтовані доводи про вплив таких умов на числові значення митної вартості товарів.

Крім того, відповідач не наводить будь-яких підстав у рішеннях яким саме чином вищезазначене твердження впливає на визначення митної вартості товарів за ЕМД 1-3.

В оскаржуваному рішенні митним органом викладено висновок, що комерційна пропозиція не містить періоду дії зазначених цін.

Суд з цього приводу зазначає, що комерційна пропозиція не входить до обов`язкового переліку документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до частини 2 статті 53 МК України, а є лише пропозицією щодо вартості товару. Водночас конкретна його ціна визначається інвойсом.

Так, комерційна пропозиція це документ, що надсилається клієнту, щоб запропонувати приблизну вартість для певного набору товарів або послуг.

Чинним законодавством України не встановлено обов`язкових реквізитів для комерційної пропозиції, оскільки вона не є первинним документом чи правочином, а тому не є обов`язковим документом, який надається на підтвердження митної вартості товару.

Крім цього, положенням п.4 ч.1 ст.3 ЦК України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних відносин, у тому числі і свобода форми комерційної пропозиції. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, митним органам заборонено втручатись у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги комерційну пропозицію з мотивів її недопустимості, у зв`язку з наявністю чи відсутністю в ній певних відомостей, тим паче форми її складання.

Суд вважає, що комерційна пропозиція, у сукупності з іншими доказами у справі, є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару за ціною договору, так як в ній зазначена ціна, на підставі якої продавцем було запропоновано позивачу придбати відповідний товар.

Щодо посилань відповідача на те, що до митного контролю заявлено умови поставки РСА - МЄГБІН. Наданий до митного контролю документ заявка на перевезення містить відомості щодо ваги товару 19100 кг, в той час як до митного контролю заявлено вагу товару на рівні 21500 кг. Вартість доставки залежить від довжини маршруту та кількості вантажу, таким чином, фактична вартість перевезення може відрізнятись від зазначеної у рахунку на оплату. Крім того, заявка містить відомості про те, що документи складається за рахунок перевізника, в той час як у вищезазначеному рахунку на оплату транспортних послуг відсутні відомості щодо вартості складання даного документа. Рахунок на оплату транспортних послуг містить відомості щодо вартості послуг, при цьому вартість транспортних послуг зазначена без врахування ПДВ, що може свідчити про наявність іншого рахунку на оплату транспортних послуг, який вже містить такі відомості. Враховуючи, що перевізник надає послуги на всій протяжності маршруту, витрати на транспортні послуги можуть бути розподілені до кордону та після безпосередньо перевізником, документально підтверджуватись і піддаватись обчисленню. Проте надані декларантом відомості згідно рахунку на оплату транспортних послуг та довідки про транспортні витрати (яка не є бухгалтерським документом) мають умовний розподіл вартості транспортних послуг до митного кордону та після. Відомості зазначені у документу не дають розуміння формування складових та принципу розділення вартості транспортних послуг зазначеної у заявці та рахунку на оплату послуг». З цього приводу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5.2. Контракту ціни товару, крім вартості товару, включають: вартість упаковки товару та її маркування, вартість оформлення супровідних документів на товар, вартість експортного митного оформлення товару, вартість навантаження товару на перевізні засоби, вартість перевезення товару до місця завантаження. Тобто, до моменту передачі перевізнику товару усі витрати за Контрактом несе Продавець.

Отже, твердження відповідача про те, що начебто до митної вартості товарів не включено вартість отримання документу (який є документом, пов`язаним з експортним оформленням товарів в країні відправлення) - не відповідають дійсності. Такі твердження здійснені без дослідження митним органом змісту поданих декларантом разом з ЕМД - 1-3 документів, зокрема, змісту Контракту.

Щодо твердження відповідача про те, що довідка перевізника щодо вартості транспортних витрат не є бухгалтерським документом, отже не може бути використана для цілей визначення митної вартості товару, суд зазначає що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(- ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Суд також вказує, що інші наведені відповідачем зауваження до поданих позивачем до митного оформлення документів не беруться судом до уваги, оскільки мають надмірно формальний характер, подані декларантом документи в цілому дають змогу встановити не лише ціну товару, а й всі аспекти господарської операції з придбання та доставки товару, а також ці аргументи відповідача не були покладені в основу рішень про коригування митної вартості.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що надані позивачем до митного оформлення документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч, невідповідностей або розбіжностей, які б не дозволяли митному органу провести обчислення митної вартості за основним методом, документи у своїй сукупності підтверджують заявлену позивачем митну вартість та її складові частини, відомості про визначення митної вартості в цих документах є базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, достатність яких не спростована відповідачем, а тому вказані відповідачем в оспорюваних рішеннях обставини не можуть бути підставами для коригування такої митної вартості.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлені, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведена.

Щодо інших зауважень митного органу щодо неточностей у документах, які були надані до контролюючого органу задля митного оформлення, суд зазначає про таке.

Надаючи оцінку таким доводам митного органу, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МК України.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів МК України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд доходить до висновку що при винесенні рішень про коригування митної вартості товару №UA110130/2024/000310/1 від 23.09.2024 року, №UA110130/2024/000329/1 від 21.10.2024 року, № UA110130/2024/000403/1 від 16.12.2024 року відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав, що є підставою для задоволення позову.

Щодо сплаченого позивачем судового збору за подання позову, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви у розмірі 9 084 грн.

Відтак, відповідно до положень ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого судового збору розмірі 9 084 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від №UA110130/2024/000310/1 від 23.09.2024 року, №UA110130/2024/000329/1 від 21.10.2024 року, № UA110130/2024/000403/1 від 16.12.2024 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.22; код ЄДРПОУ 43971371) на Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» (вул.Байкальська, 6-Я, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42424288) сплачений судовий збір у розмірі 9 084 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма