Ухвала суду № 127229223, 09.05.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

09 травня 2025 р.Справа № 120/2306/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про залишення позовної заяви без розгляду в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі по тексту ГУНП у Вінницькій області).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з 01.10.2020 по 26.04.2021 проходив службу в поліції на різних посадах в ГУНП у Вінницькій області.

При цьому, як зазначає позивач, в період проходження служби в поліції йому мала б виплачуватися додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375.

Окрім того, як стверджує ОСОБА_1 , в період з 01.10.2020 по 26.04.2021 мав допуск до державної таємниці з грифом секретності «таємно», проте відповідачем в цей період не виплачувалася щомісячна надбавка за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% посадового окладу.

Позивач вважає протиправною бездіяльність ГУНП у Вінницькій області щодо ненарахування та невиплати додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення, а також щодо ненарахування та невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% посадового окладу за період з 01 жовтня 2020 року по 26 квітня 2021 року, а тому звернувся до суду із цим позовом та просить зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату таких коштів.

Ухвалою суду від 26.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою витребувано у Головного управління Національної поліції у Вінницькій області інформацію щодо кількості фактично відпрацьованого часу ОСОБА_1 в період 01 жовтня 2020 року по 26 квітня 2021 року із зазначенням кількості днів помісячно.

18.03.2025 ГУНП у Вінницькій області подано до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду. Така обґрунтована приписами частини 1 статті 233 КЗпП України, відповідно до яких працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Встановлені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Ці строки не перериваються і не зупиняються. Так, представник відповідача стверджує, що за захистом своїх трудових прав позивач звернувся до суду з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України, оскільки ОСОБА_1 отримав витяг з наказу про звільнення та розписку 26.04.2021, а до суду із позовом звернувся 20 лютого 2025 року. При цьому позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення до суду з відповідним позовом, а також того, що його своєчасному зверненню перешкоджали непереборні обставини, які зробили неможливим або значно утруднили таке звернення. За наведених обставин представник відповідача просить залишити позовну заяву без розгляду.

Розглянувши заяву про залишення позову без розгляду, суд зважає на таке.

Підстави та порядок залишення позову без розгляду визначені статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Водночас згідно з частинами 3 та 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відтак однією із підстав для залишення позовної заяви без розгляду є недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, що виявлено судом після відкриття провадження у справі (за умови неподання заяви про поновлення такого строку або відсутністю поважних причин для його поновлення).

При цьому особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).

Як свідчить зміст позовної заяви, позивачем оскаржується бездіяльність Головного управління Національної поліції у Вінницькій області щодо ненарахування та невиплати доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, а також щодо ненарахування та невиплати у складі грошового забезпечення надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10% до посадового окладу.

Водночас відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 95 КЗпП України передбачено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

За приписами статті 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці».

Так, основна заробітна плата це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Суми гарантійних і компенсаційних виплат, а також виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати згідно з абзацом першим пункту 2.2 та підпункту 2.2.7 пункту 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року №5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за №114/8713.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» від 29 квітня 2020 року №375 установлено, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

Відповідно до пункту 3 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністра внутрішніх справ від 06 квітня 2016 року №260 (далі - Порядок № 260) до складу грошового забезпечення входять:

1) посадовий оклад;

2) оклад за спеціальним званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);

4) премії;

5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

З огляду на викладене доплата за службу в особливих умовах (на період карантину), а також входить до складу грошового забезпечення позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2025 року у справі № 520/28894/24.

Далі, відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, що була чинною до змін, внесених Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Частинами першою та другою статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 Кодексу законів про працю України).

Отже, до 19 липня 2022 року Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23.

Суд зауважує, що позовні вимоги у цій справі охоплюються періодом з 01 жовтня 2020 року по 26 квітня 2021 року, а звільнення позивача зі служби із Головного управління Національної поліції у Вінницькій області мало місце 26 квітня 2021 року, тобто за редакції статті 233 КЗпП України, що діяла до 19 липня 2022 року та не обмежувала строк звернення до суду із позовними вимогами, що стосуються нарахування та виплати заробітної плати.

Відтак доводи представника відповідача, наведені у клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду, слід визнати помилковими, оскільки строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено.

Таким чином, подане представником відповідача клопотання про залишення позову без розгляду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, адже позивачем строк звернення до суду не пропущено.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

СуддяМультян Марина Бондівна