Ухвала суду № 127228140, 09.05.2025, Київський районний суд м. Одеси

________________________

Справа № 947/32197/24

Провадження № 2/947/550/25

УХВАЛА

про вирішення питання про відвід судді

09.05.2025 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого - судді Скриль Ю.А., секретаря судових засідань - Остапчук О.Є. по цивільній справі 947/32197/2024 за заявою Акціонерного товариства «УНІВЕСРАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне Товариство «УНІВЕСРАЛ БАНК» (далі - АТ «УНІВЕСРАЛ БАНК») 09.10.2024 звернулось до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 19 575,34 гривень та судових витрат у розмірі 3028,00 гривень.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Скриль Ю.А.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 11.10.2024 по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін, розгляд якої призначено на 13.11.2024.

11.11.2024 ОСОБА_1 надала відзив на позовну заяву, в якому просить позовні вимоги банку залишити без задоволення та надала 2 клопотання про витребування доказів та клопотання про подальший розгляд справи в загальному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 13.11.2024 задоволені клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів.

Ухвалою суду від 17.12.2024 задоволено клопотання ОСОБА_1 про подальший розгляд справи в загальному позовному провадженні, здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження цивільної справи № 947/32197/2024 до розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, розгляд якого призначено на 15 січня 2025 року.

27.11.2024 року та 29.11.2024 року представник позивача надав відповідь на відзив в якій позовні вимоги банку просив задовольнити у повному обсязі.

24.12.2024 року представник позивача, на обґрунтування позовних вимог, надав додаткові пояснення та розрахунки, які просив долучити до матеріалів справи.

07.02.2025 ОСОБА_1 подала зауваження на протоколи судових засідань щодо неправильності та неповноти протоколів судових засідань у справі № 947/32197/24.

Ухвалою суду від 12.02.2025 вказані зауваження відхилені.

Також 11.11.2024 ОСОБА_1 до суду разом з відзивом на позовну заяву подала зустрічну позовну заяву про визнання недійсними умови надання кредитного договору.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15.01.2025 зустрічний позов ОСОБА_1 до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» про визнання недійсними умов надання кредитного договору повернуто ОСОБА_1 . Підготовче засідання продовжено до 04.02.2025 року.

Непогодившись з судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції.

Постановою Одеського апеляційного суду від 10.04.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 15 січня 2025 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Під час перебування справи у провадженні Одеського апеляційного, 04.03.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про відвід судді Скриль Ю.А. та секретарю судового засідання Остапчук О.Є.

З Одеського апеляційного суду справа повернулась 07.05.2025 та 08.05.2025 передано судді для продовження розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Скриль Ю.А. та секретарю судових засідань Остапчук О.Є. щодо підстав наявності сумнівів у неупередженості та об`єктивності судді та секретаря, суддя дійшла таких висновків.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що під головуванням судді Скриль Ю.А. здійснювався розгляд справи №947/32197/24, під час розгляду якої у неї виникли сумніви у неупередженості судді та секретаря судового засідання, а саме: «об`єктивності та здатності забезпечити справедливий судовий розгляд відповідно до принципів верховенства права, системні процесуальні порушення, створюють штучні перешкоди для реалізації нею процесуальних прав, необґрунтоване видалення із залу суду, протиправне повернення зустрічного позову, невідповідність протоколів судових засідань аудиозаписам, невизначеність статусу підготовчого засідання, відхилення її зауважень щодо протоколів судових засідань, порушення суддею та секретарем норм права - усі ці порушення викликають у неї недовіру до судді та секретаря судового засідання», та вважає безумовною підставою для їх відводу відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, що викликає сумніви в неупередженості або об`єктивності судді.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просить суд задовольнити заяву про відвід судді Скриль Ю.А. та секретаря судового засідання Остапчук О.Є.

Вказана заява передана головуючому судді Скриль Ю.А. в цій справі 04.03.2025 (справа з апеляційної інстанції повернута 07.05.2025, судді передана 08.05.2025).

Нормами ч.ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Підстави які можуть перешкоджати розгляду заяви про відвід без повідомлення учасників справи не встановлені. Враховуючи наведене, судом вирішено за доцільне розглянути заяву без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали заяви про відвід та ознайомившись з матеріалами справи, дійшов висновку про необгрунтованість заяви, виходячи з наступного.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. 36 ЦПК України.

Стаття 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді, відповідно до яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до статті 37 ЦПК України, яка регулює недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Як вбачається із заяви про відвід, підставою для відводу судді є сумніви в об`єктивності і неупередженості судді, які полягають в незгоді ОСОБА_1 з рішенням та діями Київського районного суду міста Одеси під головуванням судді СкрильЮ.А. під час розгляду справи № 947/32197/24.

Згідно з частиною 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи, що ОСОБА_1 у заяві про відвід посилається лише на непогодження із процесуальними діями судді, зокрема, щодо неправморіного її видалення із зали суду через неповагу до суду.

Дослідивши матеріали справи та технічний запис підготовчого засідання, вбачається, що головуючий суддя по справі неодноразово роз`яснювала ОСОБА_1 про необхідність виконання обов`язків, які поладаються на учасників справи, передбачених ст. 216 ЦПК України, а також наслідки, які настають через їх невиконання.

Зокрема ОСОБА_1 у зв`язку з недотриманням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 216 ЦПК України, двічі попереджено про необхідність дотримуватись вимог ЦПК України, та у разі не виконання розпорядження головуючого по справі звертатися до суду та надавати пояснення стоячи, та порушення порядку під час судового засідання відповідачем, що є проявом неповаги до суду. Також попереджено, що у разі невиконання вказаних вимог суд буде вимушений застосувати превентивні заходи впливу у виді видалення її з зали судових засідань.

У зв`язку з незмінною поведінкою відповідачки ОСОБА_1 , яка виразилась у недотриманні вимог ч. 1 ст. 216 ЦПК України щодо необхідності звертатися до суду, надавати пояснень тощо стоячи, суд констатував що такими діями ОСОБА_1 не виконала розпорядження головуючого по справі, порушила порядок під час судового засідання та проявила неповагу до суду. У зв`язку з цим, була видалена розпорядником з зали судових засідань до завершення підготовчого засідання.

Суддя вважає, що діяла в межах повноважень, передбачених нормами ЦПК України без упередження та з дотриманням процесуальних прав ОСОБА_1 як учасника справи.

Окрім цього, посилання ОСОБА_1 у заяві про відвід судді щодо протиправної відмови у прийняття зустрічної позовної заяви стосуються незгоди з прийнятим судоми рішенням, оцінка якому надана судом вищої інстанції.

Водночас суддя зазначає, що під час вирішення питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви, діяла в межах ЦПК України, з точки зору ст. 263 ЦПК України вважає, що мотиви та аргументи, з яких виходив суд, відмовляючи у задоволенні заяви, викладені у судовому рішенні. Незгода з прийнятим судовим рішенням апеляційним судом та його скасування не може свідчити про упередженість судді та покладене в основу доказування наявності сумнівів у його неупередженості.

Суддя зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 6 та 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що заявником не зазначені та не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при вирішенні справи.

Отже, доводи заявника щодо упередженості та необ`єктивності головуючого судді при здійсненні процесуальних дій є необґрунтованими, оскільки об`єктивними даними не підтверджуються і по суті ґрунтуються на незгоді заявника з процесуальними діями та судовим рішенням судді.

Відповідно до положень ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Враховуючи, що заява про відвід судді надійшла до суду 04 березня 2025 року, а судове засідання більш як через 3 дні, обґрунтованих підстав для відводу судді у заяві про відвід не вбачається, а тому питання про відвід вирішується суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Зазначене узгоджується із рішення Европейського Суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), 26.10.1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26, за яким має бути встановлений об`єктивний критерій сумніву у неупередженості судді, а саме існування певних фактів, які можуть служити підставою для сумніву в безсторонності судді, тобто позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення.

Щодо заяви про відвід секретарю судового засідання:

Відповідно ч.10 ст.40 ЦПК України, питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає надати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Відповідно до ч.2 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36,37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Згідно зі ст.38 ЦПК України, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу.

Суддя зазначає, що посилання ОСОБА_1 на невідповідність протоколів судових засідань аудіозаписам засіднь були предметом дослідження під час розгляду зауважень ОСОБА_1 , поданих 07.02.2025 на протоколи (журнали) судових засідань, щодо неповноти та неправильності записів протоколів судового засідання, які обґрунтовує тим, що в протоколах судових засіданнь «неповно зафіксовано всі процесуальні дії, які мали місце у судових засіданнях, а саме не відображено пояснення, двоводи, заяви, які були зафіксовані аудіо записами судових засідань та нею як відповідачкою особисто, відомості, вказані у протоколах судових засідань не відповідають звукозаписам судових засідань».

Ухвалою суду від 12.02.2025 вказані зауваження відхилені.

В оґрунтування судового рішення, суд зазначив наступне.

Відповідно до статті 247 ЦПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування здійснює секретар судового засідання. Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів здійснюється секретарем судового засідання відповідно до Інструкції щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 06 червня 2022 року № 156, з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до розділу ІІІ Інструкції, під час здійснення фіксування судового засідання секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання у відповідності до вимог процесуального законодавства.

Протокол (журнал) судового засідання ведеться в електронній формі засобами підсистеми відеоконференцзв`язку.

Після завершення фіксування та збереження технічного запису судового засідання в протоколі (журналі) цього засідання засобами підсистеми відеоконференцзв`язку автоматично формується вебпосилання на технічний запис, збережений в централізованому файловому сховищі.

Після закінчення судового засідання протокол (журнал) судового засідання у визначені процесуальним законодавством строки підписується кваліфікованим електронним підписом секретаря судового засідання, після чого блокується для внесення змін.

Протокол (журнал) судового засідання автоматично зберігається в централізованому файловому сховищі разом з технічним записом судового засідання, який є додатком до протоколу (журналу).

Підписаний протокол (журнал) судового засідання, який містить вебпосилання на технічний запис судового засідання у централізованому файловому сховищі, переноситься разом з кваліфікованим електронним підписом до автоматизованої системи діловодства суду та обліковується за відповідною судовою справою.

До матеріалів справи в паперовій формі приєднується роздрукований паперовий примірник протоколу (журналу) судового засідання.

Відповідно до розділу ІV Інструкції Технічний запис та протокол (журнал) судового засідання в електронній формі, що створені з використанням такого програмного забезпечення, також вноситься до автоматизованої системи діловодства суду та обліковується за відповідною судовою справою.

Внесення зберігання та завантаження до централізованого сховища, технічного запису та протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі здійснюється шляхом приєднання зазначених файлів до системного шаблону документа, розробленого технічним адміністратором автоматизованої системи документообігу суду, з назвою "Картка збереження технічного запису та протоколу (журналу) судового засідання".

Отже, згідно з Інструкцією протокол судового засідання ведеться одночасно із здійсненням технічного запису, а відповідно до положень ст. 247 ЦПК України, технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання, немає необхідності детально відображати в ньому зміст процесуальних дій, що вчиняються судом та учасниками цивільного процесу. Про зміст конкретної процесуальної дії особа зможе дізнатися з технічного носія інформації, а у протоколі судового засідання достатньо зазначити тільки її порядковий номер, назву і час її вчинення.

Дослівний запис у протоколі судового засідання всіх пояснень учасників судового процесу, які надані під час судового розгляду, діючими нормами процесуального права не передбачений.

Згідно зі ст. 248 ЦПК України у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвища та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати; 8) інші відомості, визначені цим Кодексом.

Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи. Під час здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами, а також проведення судового засідання в режимі відеоконференції протокол судового засідання створюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Протокол судового засідання скріплюється електронним підписом секретаря судового засідання і приєднується до справи.

Процесуальними гарантіями законності та об`єктивності технічного запису судового засідання і протоколу судового засідання є право осіб, які беруть участь у справі, ознайомитися з технічним записом та протоколом.

Протягом п`яти днів з дня проголошення рішення у справі особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.

Неповнота запису - не відображення в записі усіх обставин, що відбувалися в судовому засіданні, а також відсутність відомостей, передбачених процесуальним законом.

Суд, ознайомившись із звукозаписом судових засідань та протоколами, дійшов висновку про відсутність неповноти та неправильності записів у протоколі судового засідання. При цьому суд зазначає, що Конституцією України встановлено у числі основних засад судочинства повне фіксування його технічними засобами.

Фіксування судового засідання є важливою гарантією його законності і дозволяє відтворити весь або частини процесу.

Фіксування судового процесу технічними засобами - технічний запис судового засідання за допомогою комплексу з фіксування судового процесу, що включає в себе створення аудіофонограми судового засідання. Саме фонограма судового засідання в повній мірі відображає хід судового засідання, усі репліки, пояснення та твердження учасників судового процесу.

За таких обставин, фіксування процесу полягає у сукупності цих двох засобів фіксування: протокол судового засідання відображає у хронологічному порядку процесуальні дії, які проводилися у судовому засіданні, а технічний запис містить інформацію про їх зміст.

Фіксація судового процесу здійснюється за допомогою програм звукозапису судових засідань, звукозапис не підлягає будь-яким змінам або ж доповненням та здійснюється автоматично. Інформація, що вноситься до протоколу судового засідання, має містити наступні графи: порядковий номер дії; час її вчинення; назва дії, яка вчиняється; дійова особа, яка вчиняє дію та "інші відомості".

Протокол судового засідання - документ технічного характеру, який не дає можливості скласти уявлення про те, як саме відбувалося судове засідання, хто та що запитав або відповів, оскільки з цією метою проводиться аудіозапис. У протоколах судових засідань у даній справі правильно відображені усі записи, тому доводи відповідача про неповноту протоколів безпідставні.

При цьому, подання зауважень на протокол судового засідання не може переслідувати мету висловлювання незгоди сторони по справі з процесуальними діями та рішеннями суду, як про це відповідачка по суті вказує у поданих до суду зауваженнях.

Крім того її вимоги про внесення змін до протоколу, виправлення недоліків чи виключення даних не можуть бути задоволенні з огляду на те, що протокол (журнал) судового засідання підписується кваліфікованим електронним підписом секретаря судового засідання, після чого блокується для внесення змін.

Крім того, як передбачено ч. 1 ст. 247 ЦПК України за заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу). Клопотання сторонами у справі про розгляд справи з відеофіксацією не заявлялось, тому відповідно судом здійснювалось лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оскільки під час розгляду справи не здійснювалось фіксування судових засідань за допомогою відео, то відповідно працівники суду не мали можливості надати відповідачці копії відеозаписів, а надали лише наявні у суді копії, записані на звукозаписувальному технічному засобі, з чим відповідач не погоджуються та подав зауваження, які вказані вище в ухвалі.

Посилання ОСОБА_1 у поданих до суду зауваженнях на підтасовку документів, ознаки технічного монтажу, фальсифікації носить суб`єктивний характер, такі доводи належними та допустимими доказами не підтверджені та судом не встановлені. Тому до таких тверджень відповідачки суд ставиться критично.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданих ОСОБА_1 зауважень не встановлено.

Отже за встановлених суддею обставин, оскільки обґрунтованих підстав для відводу секретаря судових засідань відповідачкою не наведено, доводи заявленого відводу є надуманими, носять характер суб`єктивних припущень, суд вважає, що відвід секретарю є необґрунтованим, оскільки наявність підстав для відводу секретаря у відповідності до ст.ст.36,38 ЦПК України не встановлена.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 36, 37,39, 40 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати клопотання ОСОБА_1 про відвід судді Скриль Ю.А. та секретарю судових засідань Остапчук О.Є. необгрунтованим.

Для вирішення питання про відвід, передати заяву про відвід для автоматизованого розподілу іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарження не підлягає.

Суддя Скриль Ю. А.