Рішення № 12722509, 22.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.10 Справа№ 19/166

За позовом: Міністерство юстиції України, м. Київ;

До Відповідача: ДП ”Львіввугілля”, м. Сокаль, Львівської обл.;

Третя особа на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державне казначейство України, м. Київ;

Про: відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України, у розмірі 11650,65грн.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Позивача: Перетятько М.В.- зав.сек взаємодії з органами влади та представництва інтересів держави в судах Гол. управління юстиції у Львівській обл. (дов. №5542/10-16 від 21.09.2009р.);

Відповідача: Вавринюк О.Б.- юрисконс. (дов. №8/7-1 від 02.01.2009р.);

Представникам Сторін, які взяли участь у справі, роз'яснено їх права та обовязки, передбачені ст.ст. 20,22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено Міністерством юстиції України, м. Київ до Відповідача: ДП ”Львіввугілля”, м. Сокаль, Львівської обл. за участю Третьої особи на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державного казначейства України, м. Київ про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України, у розмірі 11650,65грн.

Обставини справи:

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 03.08.2009р. Порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 14.08.2009р.

В судовому засіданні 14.08.2009р. розгляд справи відкладався до 22.09.2009р. у звязку з неявкою представників сторін та подачею ними клопотань про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 22.09.2009р. зявились представники Позивача та Відповідача, надали пояснення по суті предмету спору.

Представник Третьої особи в судове засідання не зявився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений.

Зокрема, в наданих поясненнях представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та зазначив, що згідно з Ухвалою Європейського суду від 06.06.2006р., заяву № 3276/04 ОСОБА_1 проти держави України вилучено з реєстру справ, у зв'язку із досягненням між заявником та державою України угоди дружнього врегулювання, яка полягає в наступному: з одного боку заявник приймає пропозицію Уряду України щодо сплати йому ех gratia суми у розмірі 1800 євро, з другого боку - Уряд України зобов'язується виплатити зазначені кошти протягом трьох місяців з моменту повідомлення про винесення Європейським судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції.

Ухвала Європейського суду від 06.06.2006р. у справі № 3276/04 “ОСОБА_1 проти України” в частині сплати присуджених коштів виконана. Платіжним дорученням від 18.09.2006р. № НОМЕР_1 на особистий рахунок ОСОБА_1., перераховано 11650,65грн., що станом на 18.09.2006р. було еквівалентним 1800 євро. Стягнута сума є збитками Державного бюджету України.

Оскільки внаслідок виконання ухвали Європейського суду від 06.06.2006р. у справі № 3276/04 державі заподіяно матеріальні збитки, то відповідно до статті 9 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” та статей 15-17 Цивільного кодексу України, Міністерство юстиції України, як орган державної влади, звернулось до суду за захистом цивільних прав та інтересів у межах, на підставі та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, а саме, за захистом прав та інтересів держави шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Зокрема, представник Позивача вважає, що ДП “Львіввугілля”, яке являється правонаступником ДВАТ “Шахта “Зарічна”, є винним у тривалому невиконанні рішення суду на користь ОСОБА_1., а, отже, є винним у заподіянні державі матеріальних збитків, тому має відшкодувати державі виплачені нею кошти громадянину ОСОБА_1.

Представник Відповідача позовні вимоги заперечив в повному обсязі, просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав, зазначених у Відзиві на позов.

Зокрема, представник Відповідача зазначив, що відповідно до вимог ст. 1, 2 Закону України “Про державну виконавчу службу”, виконання рішень судів покладається на державну виконавчу службу.

Тому відповідальність за своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішення Червоноградського міського суду від 01.10.2001р. про стягнення на користь громадянина ОСОБА_1. заборгованості по відшкодуванню шкоди ДП “Львіввугілля” нести не може.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне:

Згідно з ухвалою Європейського суду від 06.06.2006р., Заяву № 3276/04 ОСОБА_1 (далі-Заявник) проти держави Україна вилучено з реєстру справ, у зв'язку із досягненням між Заявником та державою Україна угоди дружнього врегулювання, яка полягає у наступному: з однієї сторони Заявник приймає пропозицію Уряду України щодо сплати йому ех gratia суми у розмірі 1800 євро, з другої сторони - Уряд України зобов'язується виплатити зазначені кошти протягом трьох місяців з моменту повідомлення про винесення Європейським судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції.

Європейським судом при винесенні Ухвали були встановлені наступні обставини:

В невизначену дату Заявник розпочав судовий процес в Червоноградському міському суді Львівської області проти його роботодавця,- державного відкритого акціонерного товариства “Шахта “Зарічна”, щодо належних йому виплат. 01.10.2001р. Рішенням зазначеного суду присуджено Заявнику 14011,62 грн.

Виконавче провадження за Рішенням Червоноградського міського суду від 01.10.2001р. було відкрито 02.11.2001р. та здійснювалось в рамках зведеного виконавчого провадження щодо підприємства-боржника. З 2002 по 2003 рр. Рішення було виконано частково.

21.05.2003р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції подано Заяву до Червоноградського міського суду Львівської області про заміну сторони ДВАТ “Шахта “Зарічна” її правонаступником - Державним підприємством “Львіввугілля”, м. Сокаль, Львівської обл.

26.05.2003р. ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області замінено вибулу сторону боржника її правонаступником “Львіввугілля”, м. Сокаль, Львівської обл.

Листом відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції від 04.11.2003р. Заявника було повідомлено, що залишок невиплаченої суми буде перераховано на рахунок Заявника тільки після письмового запиту Заявника, у зв'язку із внесенням змін до законодавства про виконавче провадження.

Після отримання письмового звернення від Заявника, 13.05.2005р. на особистий рахунок громадянина ОСОБА_1. було перераховано залишок суми.

17.05.2005р. державним виконавцем винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження. Рішення суду не виконувалось протягом 42 місяців.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 26.03.2004р. справу за скаргою Заявника на дії відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції закрито, у зв'язку із поданням до суду письмової заяви від 26.03.2004р. про закінчення провадження у цивільній справі.

Європейський суд надіслав Уряду України умови дружнього врегулювання у справі № 3276/04 “ОСОБА_1 проти України” та запропонував сторонам підписати додану до умов Декларацію.

21.02.2006р. Європейський суд отримав зазначену Декларацію, підписану Урядом, та 29 березня 2006 року - Заявником.

У зв'язку із досягненням сторонами угоди дружнього врегулювання, Європейський суд 06.05.2006р. виніс Ухвалу про вилучення Заяви ОСОБА_1. № 3276/04 з реєстру справ.

Ухвала Європейського суду від 06.05.2006р. у справі № 3276/04 “ОСОБА_1 проти України” в частині сплати присуджених коштів виконана. Платіжним дорученням від 18.09.2006р. № НОМЕР_1 на особистий рахунок громадянина ОСОБА_1., перераховано 11650,65грн., що станом на 18.09.2006р. було еквівалентом 1800 євро. Стягнута сума є збитками для державного бюджету України.

Оскільки внаслідок виконання ухвали Європейського суду від 06.05.2006р. у справі № 3276/04 державі заподіяно матеріальні збитки, відповідно до статті 9 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” та ст. 15-17 Цивільного кодексу України Міністерство юстиції України, як орган державної влади, звернулось до суду за захистом цивільних прав та інтересів у межах, на підставі та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, а саме, за захистом прав та інтересів держави шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Зокрема позивач вважає, що ДП “Львіввугілля”, м. Сокаль, Львівської обл., яке являється правонаступником ДВАТ “Шахта “Зарічна”, є винним у тривалому невиконанні рішення суду на користь громадянина ОСОБА_1., а, отже, є винним у заподіянні державі матеріальних збитків та має відшкодувати державі виплачені нею кошти громадянину ОСОБА_1.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходив з наступного:

17.07.1997р. Україною ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р.

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про міжнародні договори України" від 29.06.2004р.,- міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону, в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

Статтею 15 вказаного Закону встановлено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Згідно із статтею 46 Конвенції Високі Договірні Сторони (якою є і держава Україна) зобов'язуються виконувати остаточне рішення Європейського суду з прав людини (надалі - Європейський суд) у будь-якій справі, в якій вони є сторонами.

У зв'язку із обов'язком України виконувати рішення Європейського суду у справах проти України, Верховною Радою України 23.02.2006р. прийнято Закон України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що рішення Європейського суду є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з Ухвалою Європейського суду від 06.06.2006р.,- Заяву № 3276/04 ОСОБА_1 (далі-Заявник) проти держави України вилучено з реєстру справ, у зв'язку із досягненням між Заявником та Державою Україна угоди дружнього врегулювання, яка полягає у наступному: з однієї сторони Заявник приймає пропозицію Уряду України щодо сплати йому ех gratia суми у розмірі 1800 євро, з другої сторони - Уряд України зобов'язується виплатити зазначені кошти протягом трьох місяців з моменту повідомлення про винесення Європейським судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції.

Європейським судом при винесенні даної ухвали були встановлені наступні обставини:

В невизначену дату Заявник розпочав судовий процес в Червоноградському міському суді Львівської області проти його роботодавця - державного відкритого акціонерного товариства “Шахта “Зарічна”, щодо належних йому виплат. 01.10.2001р. Рішенням зазначеного суду присуджено Заявнику 14011,62 грн.

Виконавче провадження за Рішенням Червоноградського міського суду від 01.10.2001р. було відкрито 02.11.2001р. та здійснювалось в рамках зведеного виконавчого провадження щодо підприємства-боржника. З 2002 по 2003р.р. Рішення було виконано частково.

21.05.2003р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції подано Заяву до Червоноградського міського суду Львівської області про заміну сторони ДВАТ “Шахта “Зарічна” її правонаступником - Державним підприємством “Львіввугілля”.

26.05.2003р. ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області замінено вибулу сторону боржника її правонаступником ДП “Львіввугілля”, м. Сокаль, Львівської обл.

Листом відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції від 04.11.2003р. Заявника було повідомлено, що залишок невиплаченої суми буде перераховано на рахунок Заявника тільки після письмового запиту Заявника у зв'язку із внесенням змін до законодавства про виконавче провадження.

Після отримання письмового звернення від Заявника, 13.05.2005р. на особистий рахунок ОСОБА_1. було перераховано залишок суми.

17.05.2005р. державним виконавцем винесено Постанову про закінчення виконавчого провадження, Рішення суду не виконувалось протягом 42 місяців.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 26.03.2004р. справу за скаргою заявника на дії відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції закрито, у зв'язку із поданням до суду письмової заяви від 26.03.2004р. про закінчення провадження у цивільній справі.

Європейський суд надіслав Уряду України умови дружнього врегулювання у справі № 3276/04 “ОСОБА_1 проти України” та запропонував сторонам підписати додану до умов декларацію.

21.02.2006р. Європейський суд отримав зазначену декларацію, підписану Урядом України, та 29.03.2006р. Заявником громадянином ОСОБА_1.

У зв'язку із досягненням сторонами угоди дружнього врегулювання, Європейський суд 06.06.2006р. виніс ухвалу про вилучення заяви ОСОБА_1. № 3276/04 з реєстру справ.

Згідно із ст.ст. 3,8 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" виконання рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України у тримісячний строк з моменту набуття рішенням статусу остаточного.

Ухвала Європейського суду від 06.06.2006р. у справі № 3276/04 “ОСОБА_1 проти України” в частині сплати присуджених коштів виконана. Платіжним дорученням від 18.09.2006р. № НОМЕР_1 на особистий рахунок громадянина ОСОБА_1., перераховано 11650,65грн., що станом на 18.09.2006р. було еквівалентним 1800 євро. Стягнута сума є збитками державного бюджету України.

Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено обов'язок Органу представництва звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України, внаслідок виплати відшкодування стягувачу (ч.4 ст.9).

Органом представництва, згідно із статтею 1 вказаного Закону є орган, відповідальний за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2006р. № 784 „Про заходи щодо реалізації Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" таким органом є Міністерство юстиції України.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що відшкодування шкоди, завданої іншою особою, зумовлює виникнення права зворотної вимоги до безпосереднього порушника у розмірі виплаченого відшкодування.

Оскільки внаслідок виконання ухвали Європейського суду від 06.06.2006р. у справі № 3276/04 державі заподіяно матеріальні збитки, то відповідно до статті 9 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” та статей 15-17 Цивільного кодексу України,- Міністерство юстиції України, як орган державної влади, звернулось до суду за захистом цивільних прав та інтересів у межах, на підставі та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, а саме, за захистом прав та інтересів держави шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Отже, Міністерство юстиції України, в порядку регресу, обґрунтовано звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства (ДП) “Львіввугілля” про стягнення з останнього коштів в сумі 11650,65 грн.( що станом на 18.09.2006р. було еквівалентним 1800 євро), які платіжним дорученням від 18.09.2006р. № НОМЕР_1 перераховано на особистий рахунок громадянина ОСОБА_1.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 12 Наказу Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2002р. № 751 “Про реорганізацію ВАТ ДХК “Львіввугілля” правонаступником ДВАТ “Шахта “Зарічна” є державне підприємство “Львіввугілля” м. Сокаль, Львівської обл. У зв'язку з цим, Відповідачем по даній справі було визначено правонаступника ДВАТ “Шахта “Зарічна” - Державне підприємство “Львіввугілля”, м. Сокаль, Львівської обл.

Вимогами ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Протиправні дії ДП “Львіввугілля”, як правонаступника ДВАТ “Шахта “Зарічна”, полягає у порушенні норм законодавства про працю, порушенні строків виплат працівникові належних йому сум, а також у несвоєчасному виконанні рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 01.10.2001р.

Відповідно до статті 124 судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону України “Про судоустрій України”, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Крім того, виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а тому має відповідати вимогам пункту 1 статті 6 Конвенції. Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України обов'язковість рішення суду є однією з основних засад судочинства, а тому у випадку її порушення є одночасно порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції та передбачено відповідальність за тривале виконання судового рішення.

Факт заподіяння матеріальної шкоди державі підтверджується копією платіжного доручення № НОМЕР_1 від 18.09.2006р., згідно з яким з Державного бюджету України перераховано заявнику ОСОБА_1. суму у розмірі 11 650, 65грн., що є еквівалентною 1800 євро.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, якою завдано шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність вини.

ДП “Львіввугілля”, як правонаступник ДВАТ “Шахта “Зарічна” є винним у тривалому невиконанні рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 01.10.2001р.

Відповідач стверджує, що відповідальність за своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішення Червоноградського міського суду від 01.10.2001р. про стягнення на користь громадянина ОСОБА_1. заборгованості по відшкодуванню шкоди ДП “Львіввугілля” нести не може, оскільки, відповідно до ст. 1, 2 ЗУ “Про державну виконавчу службу” виконання рішень судів покладається на державну виконавчу службу.

Однак, такі твердження Відповідача є безпідставними та не беруться до уваги судом з наступних підстав:

Відповідно до статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” встановлюється строк для добровільного виконання судового рішення, який не може перевищувати 7 днів. У зв'язку із невиконанням ДП “Львіввугілля” в добровільному порядку Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 01.10.2001р., таке рішення набуває статусу виконання в примусовому порядку.

Отже, обов'язок виконання судового рішення покладався саме на ДП “Львіввугілля”, як правонаступника ДВАТ “Шахта “Зарічна”, протягом усього строку існування заборгованості, а обов'язковість дій органів державної виконавчої служби з примусового виконання вказаних рішень є завжди похідними та виникають внаслідок невиконання відповідачем своїх конституційних обов'язків. Тому, наявність виконавчого провадження не була перешкодою для роботодавця у виплаті заборгованості перед своїм працівником.

Саме неналежне виконання ДП “Львіввугілля” своїх зобов'язань з виконання Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 01.10.2001р. призвело до порушення норм Конвенції, що, у свою чергу, спричинило негативні наслідки у вигляді збитків державі.

Існування причинно-наслідкового зв'язку між невиконанням ДП “Львіввугілля” своїх зобов'язань і збитками держави є очевидним.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, Відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати суд покладає на винну сторону - Відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.ст. 1166,1191 ЦК України, ст.ст. 6, 7, 12, 33, 34, 82-85 ГПК України,

суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Львіввугілля” (80000, Львівська область, м. Сокаль, вул. Б.Хмельницького,26, ідентифікаційний код 20055032) на користь державного бюджету України збитки в сумі 11650,65грн., 116,50грн.- державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу, в порядку вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом ХII ГПК України.

Суддя Н.Г.Левицька.

Повний текст Рішення виготовлений та підписаний відповідно до вимог ч. 3 ст. 85 ГПК України,23.10.2009р.

Суддя