Рішення № 12722505, 02.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.10                                                                                           Справа№ 6/177(2010)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Айрон-Трейд”, м.Київ

до відповідача: Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “УРС” “Єврогурт”, м.Львів

про: стягнення 3741грн. 18коп.

                                                   Суддя Гоменюк З.П.

                                                   Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Вовк С.В.

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Айрон-Трейд” до Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “УРС” “Єврогурт” про стягнення 3741грн. 18коп. основного боргу.

          Ухвалою суду від 04.11.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.11.2010р. В зв”язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та відсутністю доказів вручення (повернення) ухвали суду про порушення провадження у справі відповідачу, розгляд справи відкладено на 02.12.2010р.

          В судовому засіданні 02.12.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 02.12.2010р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 23.11.2010р. № 79014 05298590.

Господарському суду подано достатньо доказів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача та позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

12.03.2009р. між ТзОВ “Бухта Изобилия” (продавець) та Дочірнім підприємством товариства з обмеженою відповідальністю “УРС” “Єврогурт” (покупець) укладено договір № 435 купівлі-продажу №435, відповідно до умов якого продавець зобов”зувався передати, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, за цінами та у кількості відповідно до накладних (рахунків-фактур), які є невід”ємною частиною договору.

На виконання умов даного договору позивачем за видатковими накладними №№ РН БИ-0005294 від 07.05.2009р., РН БИ-0005295 від 07.05.2009р., РН БИ-0007751 від 27.05.2009р., РН БИ-009884 від 18.06.2009р., РН БИ-011707 від 30.06.2009р., РН БИ-018283 від 13.08.2009р., РН БИ-019338 від 21.08.2009р., РН БИ-020554 від 31.08.2009р., РН БИ-022798 від 17.09.2009р., РН БИ-023531 від 23.09.2009р., РН БИ-030117 від 25.11.2009р. поставлено відповідачу товар на загальну суму 4631грн. 22коп. за який відповідач розрахувався частково.

Відповідно до п.3.1 договору оплата за отриманий товар здійснюється протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару. Однак, відповідач свої зобов”язання належним чином в повному обсязі не виконав, станом на час звернення з позовом до суду неоплаченою залишилась заборгованість в розмірі 3741грн. 18коп.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

21.07.2010р. між ТзОВ “ТзОВ “Бухта Изобилия” (цедент) та ТзОВ Айрон Трейд”(цесіонарій) укладено договір №14 уступки вимоги (цесії), відповідно до якого цедент передає, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договором № 435 від 12.03.2009р., укладеним між цедентом та ТзОВ “УРС” “Єврогурт”. На час укладення даного договору сума основного боргу боржника перед цедентом складає 3741грн. 18коп.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. (ст. 513 ЦК України)

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 514 ЦК України).

          22.07.2010р. позивачем направлено відповідачу повідомлення від 21.07.2009р. про відступлення права вимоги за договором №435 від 12.03.2009р.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.                    Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, відсутність заперечень з боку відповідача та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

          Судові витрати покладаються на відповідача.

                    Керуючись ст.ст. 509, 512,513,514,526, 655 ЦК України, ст.ст.33,34,44,49,75, 82,84,85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “УРС” “Єврогурт”, м.Львів, вул.Каховська, 34 (ідентифікаційний код 20826400) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Айрон Трейд”, м.Київ, вул.Кіквідзе,13 ( ідентифікаційний код 37044153) 3741грн. 18коп. основного боргу, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя