Рішення № 12722419, 06.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.10                                                                                 Справа № 16/93

За позовом Приватного підприємства "Євробуд", м. Алчевськ Луганської області

до Комунального підприємства “Алчевськбуд”, м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 26 368 грн. 79 коп.,

Суддя: Шеліхіна Р.М.,

За участю секретаря судового засідання: Маценко О.В.

в присутності представників сторін:

від позивача: Рогозян С.В., довіреність б/н від 06.12.10; Мовлянова Я.О., довіреність б/н від 06.12.10;

від відповідача: представник не прибув.

Суть справи: позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 22442 грн. 49 коп., інфляційних нарахувань в сумі 2983 грн. 70 коп., 3% річних в сумі 942 грн. 60 коп.

Позивач позов підтримав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладеного між сторонами по справі договору № 31-с від 20.08.2008 (надалі - Договір), генпідрядник (відповідач по справі) доручає, а субпідрядник (позивач по справі) забезпечує, відповідно до крокетної документації, на умовах цього договору виконання робіт з ремонту орендованого приміщення в центральній міській лікарні в м. Алчевськ.

Згідно п. 3.1 Договору договірна ціна робіт визначена на підставі кошторисних розрахунків та приблизно складає 93716 грн. 53 коп. Ціна уточнюється по фактично виконаному об’єму робіт.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що відповідач здійснює платежі за виконанні роботи на підставі актів (форма КБ2в, форма-3), підписаних уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт готує позивач та передає для підписання уповноваженому представнику відповідача в строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник відповідача в продовж 3 днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.5 Договору позивач щомісячно за окремими рахунками проводить відрахування винагороди відповідачу в розмірі 3% від вартості виконаних робіт по акту форми КБ-2в.

Позивачем передбачені Договором роботи виконанні на загальну суму 36583 грн. 65 коп., що підтверджується підписаними сторонами: актом № 6-0-1-1 приймання виконання підрядних робіт за жовтень 2008 (а.с. 12-15), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт і витрати за жовтень 2008 (а.с. 11).

Позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № 38 СФ-0000017 від 08.10.2008 про сплату вартості виконаних робіт в сумі 36538 грн. 65 коп.

Між сторонами, відповідно до угоди на проведення безбанківського заліку взаємної заборгованості від 31.10.2008, проведено взаємозалік на суму 1096 грн. 16 коп. (а.с. 21), яку позивач зобов’язаний сплатити відповідачу як винагороду.

Крім цього, відповідач за виконанні роботи сплатив 13000 грн., що підтверджується банківськими виписами (а.с. 22,23).

З урахуванням суми, щодо якої було здійснено взаємозалік та суми, що була відповідачем сплачена, за відповідачем склалась заборгованість в сумі 22442 грн. 49 коп.

Сторонами 11.10.2010 складено акт звірення взаємних розрахунків, яким заборгованість в сумі 22442 грн. 49 коп., підтверджується (а.с. 24).

Позивач листом від 27.10.2010 звернувся до відповідача з вимогою сплати зазначену вище заборгованість (а.с. 25).

Відповідач листом від 03.11.2010 № 282 зазначив, про неможливість погасити наявну заборгованість, через відсутність грошових коштів (а.с. 26).

Позивачем 16.11.2010 подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 22442 грн. 49 коп., інфляційних нарахувань в сумі 2983 грн. 70 коп., 3% річних в сумі 942 грн. 60 коп. Позов обґрунтовано умовами договору та положеннями ст.ст. 526, 530, 625, 854 Цивільного кодексу України.

Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати заборгованості не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов’язання по сплаті вартості виконаних робіт за договором № 31-с від 20.08.2008 в сумі 22442 грн. 49 коп.

Відповідно до п. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно п.п. 1,2 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Статтею 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно п. ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 526 Цивільного кодексу України закріплює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, з відповідача слід стягнути заборгованість в сумі 22442 грн. 49 коп. за договором № 31-с від 20.08.2008.

Пунктом 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, встановлено якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалось вище п. 5.1 Договору передбачено, що відповідач здійснює платежі за виконанні роботи на підставі актів (форма КБ2в, форма-3), підписаних уповноваженими представниками сторін...

Тобто з Договору вбачається, що сторони не встановили конкретної календарної дати виконання відповідачем зобов’язання зі сплати виконаних підрядних робіт.

Тому, відповідно до правил визначених п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня отримання вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи така вимога позивачем була спрямована відповідачу 27.10.2010 - лист від 27.10.2010 № 27-10/1 про сплату заборгованості в сумі 22442 грн. 49 коп.(а.с. 25).

Відповідь на зазначену вимогу відповідачем було надано 03.11.2010 (лист від 03.11.2010 № 282, а.с. 26).

Тому, суд вважає, що боржник зобов’язання зі сплати заборгованості повинен був виконати у продовж 7 днів з 03.11.2010 –дата надання відповідачем відповіді.

Перебіг 7 денного строку виконання зобов’язання, слід відраховувати з 03.11.2010, оскільки встановити дату пред’явлення вимоги, з наявних у справі документів не є можливим.

Таким чином, датою прострочення зобов’язання зі сплати вартості виконаних робіт слід вважати 11.11.2010.

Відповідно до п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені до стягнення інфляційні втрати та 3% річних розраховані не вірно, а саме: сума інфляційних втрат нарахована за період з 14.04.2009 по 01.11.2010, а 3% річних з 14.04.2009 по 10.11.2010, тоді як слід було нараховувати з 11.11.2010.

Судом перераховано інфляційні втрати та 3% річних. Стягненню підлягають: інфляційні втрати в сумі 15 грн. 35 коп. та 3% річних в сумі 09 грн. 22 коп., що нараховані за період з 11.11.2010 по 16.11.2010. (дата звернення з даним позовом до суду).

В решті вимог слід відмовити.

За таких підстав позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача державне мито в сумі 224 грн. 67 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 201 грн. 08 коп., решту на позивача.

На підставі ст. 509, 526, 530, 838, 854, 879, 882 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 44,49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства “Алчевськбуд”, м. Алчевськ Луганської області, вул. Горького, буд. 12, ідентифікаційний код 01240249, на користь Приватного підприємства "Євробуд", м. Алчевськ Луганської області, вул. Запорізька, буд. 133, ідентифікаційний код 32898883, заборгованість в сумі 22442 грн. 49 коп., інфляційні нарахування в сумі 15 грн. 35 коп., 3% річних в сумі 09 грн. 22 коп., державне мито в сумі 224 грн. 67 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 201 грн. 08 коп., наказ видати позивачу.

3. В решті вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –09.12.2010.

Суддя Р.М.Шеліхіна