Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" листопада 2010 р. Справа № 19/189-10/12
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк»
до
відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант»
відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант Бот Сервіс»
про звернення стягнення на предмет іпотеки
за участю представників сторін:
від позивача: Горєлов О.Л. (довіреність від 06.02.2009 року);
від відповідача 1: не з’явився;
від відповідача 2: не з’явився,
ВСТАНОВИВ:
21 липня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк»(далі –позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант»(далі –відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант Бот Сервіс»(далі –відповідач 2) про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов кредитного договору № 852 від 26.02.2009 року (далі –договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язувався відкрити відповідачу 1 відкличну кредитну лінію заборгованістю за позиковим рахунком не більше 19000000,00 грн. на строк до 25.02.2011 року, а відповідач 1 зобов’язувався сплачувати проценти за користування кредитом, інші платежі, передбачені кредитним договором та повернути кредит у визначений сторонами строк.
Відповідач свої обов’язки за договором з червня 2010 року не виконував.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив звернути стягнення на предмет іпотеки –земельну ділянку, загальною площею 1,200 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Київська, 8, кадастровий номер 3223151000:01:026:0001 (далі –земельна ділянка); встановити спосіб реалізації предмету іпотеки –земельної ділянки, а саме: продаж від власного імені позивачем предмету іпотеки –земельної ділянки за початковою вартістю, що встановлена на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності –асоціацією «УкрЕксПроБуд»у сумі 5196870,00 грн.; стягнути з відповідачів суму основного боргу у розмірі 4222222,00 грн., несплачені проценти 952602,75 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту 211805,15 грн., пеню за несвоєчасну виплату процентів 219623,14 грн., витрати на оплату державного мита 25500,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн., витрати на здійснення оцінки предмета іпотеки у розмірі 1000,00 грн.; уповноважити позивача на отримання в державних органах, підприємствах і установах усіх форм власності необхідних довідок, витягів та інших документів, необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки - земельної ділянки.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 03 серпня 2010 року, справу призначено до розгляду 16 серпня 2010 року.
Згідно з розпорядженням від 22.09.2010 року, справу передано до провадження іншому судді, у зв’язку з чим ухвалою від 29 вересня 2010 справа підлягала прийняттю і призначена до розгляду на 05 жовтня 2010року.
04 жовтня 2010 року представник відповідачів направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи з метою мирного врегулювання спору. Клопотання підлягало задоволенню.
05 жовтня 2010 року представник позивачів у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребуваних ухвалою cуду документів не надав. Розгляд справи, відповідно до вимог п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, був відкладений на 19 жовтня 2010 року.
19 жовтня 2010 року представник відповідачів у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення йому поштового відправлення, витребуваних ухвалою суду документів не надав. Розгляд справи, відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, був відкладений на 02 листопада 2010 року.
02 листопада 2010 року представник відповідачів у судове засідання не з’явися, про що повідомив телеграмою, просив відкласти розгляд справи у зв’язку з його хворобою, витребуваних ухвалою суду документів не надав. Представник позивача у судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог. Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, був відкладений на 18 листопада 2010 року.
18 листопада 2010 року представник відповідачів у судове засідання не з’явися, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення йому поштового відправлення, витребуваних ухвалою суду документів не надав. Представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів. Клопотання підлягало задоволенню, про що винесено ухвалу. Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, був відкладений на 26 листопада 2010 року.
24 листопада 2010 року на адресу суду надійшли клопотання від представника відповідачів про відкладення розгляду справи.
26 листопада 2010 року представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, вважав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:
26 лютого 2009 року між публічним акціонерним товариством «Інтеграл-банк»(далі –позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Адамант»(далі –відповідач 1) був укладений кредитний договір № 852 (далі –договір), згідно з умовами якого позивач зобов’язувався відкрити відповідачу 1 відкличну кредитну лінію заборгованістю за позичковим рахунком не більше 19000000,00 грн. строком до 25 лютого 2011 року та з щомісячним зменшенням ліміту, починаючи з березня 2010 року, на суму 1583 333,00 грн. зі сплатою 30 % річних, а відповідач 1 зобов’язувався використати отримані в рамках кредитної лінії кошти, вчасно їх повернути та сплатити проценти та інші платежі, передбачені договором, або які випливають з договору.
П. 2.1 договору передбачено, що на забезпечення зобов’язання за договором позивач приймає в іпотеку стоїчне нафтове судно, що належить майновому поручителю, відповідачу 2, та нерухоме майно –земельну ділянку, будівлі та споруди Халеп’янського цегляного заводу, а також в заставу рухоме майно дорожній транспортний засіб –вантажно-піднімальний автомобільний кран, що належить відповідачу 1 на праві власності.
На виконання зазначеного пункту договору були укладені та належним чином оформлені договір застави від 27.02.2009 року, за умовами якого на забезпечення основного зобов’язання відповідач 1 передає в заставу позивачу належне йому на праві власності рухоме майно, а саме вантажний автокран, марки КШТ 80.1, 2006 року виготовлення, реєстраційний номер АА7802СЕ, шасі № 004, зареєстрований 10 січня 2007 року УДАІГУ МВС України у м. Києві, належний відповідачу 1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ААС № 566758, виданого 10 січня 2007 року УДАІ ГУ МВС України в м. Києві; договір іпотеки від 27.02.2009 року, за умовами якого на забезпечення основного зобов’язання відповідач 1 передає в іпотеку позивачу належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме земельну ділянку, загальною площею 1,200 га., що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Київська, 8, кадастровий номер: 3223151000:01:026:0001, що належить відповідачу 1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 13 березня 2007 року Обухівським районним відділом земельних ресурсів, серія ЯЕ № 086801; незавершений будівництвом цегляний завод з побудовами готовністю 90%, що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, с. Халеп’я, вул. Шевченка, 210 (далі –договір іпотеки); договір іпотеки від 27.02.2009 року, за умовами якого на забезпечення основного зобов’язання відповідач 1 передає в іпотеку позивачу належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме стоєчне нафтоналивне судно «Адамант», 2005 року побудови, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 73, і належить відповідачу 1 на підставі свідоцтва про право власності на судно, виданого 11 квітня 2006 року Інспекцією ГДРФ України, серія PV № 01527.
Відповідач, починаючи з квітня 2009 року припинив виконувати свої зобов’язання в частині оплати процентів за кредитом, а починаючи з червня 2010 року також припинив здійснювати платежі, спрямовані на щомісячне зменшення ліміту (кредиту), що підтверджується виписками по особовому рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант»№ 20673155201 UAH у публічному акціонерному товаристві «Інтеграл-банк»з дати відкриття до 25.11.2010 року.
03 квітня 2009 року сторони, шляхом укладання змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 852 від 26 лютого 2010 року, домовились про перенесення строків оплати процентів, нарахованих за період з 26 лютого 2009 року по 31 березня 2009 року в сумі 515342,47 грн. до 14 квітня 2010 року.
26 березня 2010 року сторони, шляхом укладання змін та доповнень № 2 до кредитного договору № 852 від 26 лютого 2010 року, домовились п. 1.1 договору викласти у наступній редакції: «Банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію заборгованістю по позичковому рахунку не більше 19000000,00 грн. строком до 25 лютого 2011 року та із щомісячним зменшенням ліміту, починаючи з червня 2010 року, на суму 2111 111,00 грн. зі сплатою 30 % річних, а відповідач 1 зобов’язується використати отримані в рамках кредитної лінії кошти, вчасно їх повернути та сплатити проценти та інші платежі, які передбачені або випливають з договору».
Відповідач умови зазначених додаткових угод не виконав, жодних документів на підтвердження протилежного суду не надав.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з господарського договору), в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від вчинення певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України закріплено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, вимога позивача про виплату суми основного зобов’язання (кредиту) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім стягнення суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну виплату кредиту у розмірі 211805,15 грн. та пеню за несвоєчасну виплату процентів за користування кредитом у розмірі 219623,14 грн.
Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України закріплено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
П. 7.1 договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту і/або слати процентів за кредит відповідач зобов’язаний оплатити на вимогу позивача пеню у розмірі 0,1 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання; пеня нараховується з дня виникнення порушення зобов’язання до дня йог фактичного виконання.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до п. 4.3.4 договору іпотеки, іпотекодержатель має право обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до п. 5.2.3.2 договору іпотеки, за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя: продаж іпотекодержателем від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку» за ціною, що буде встановлена відповідно до висновку незалежного експерта –суб’єкта оціночної діяльності, кваліфікація якого підтверджується сертифікатом суб’єкта оціночної діяльності. При цьому, сторони домовились, що особу експерта визначає іпотекодержатель.
Беручи до уваги розміри та періоди заборгованості, що підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, а також розмір облікової ставки Національного банку України, що діяла у цей період, розмір пені за несвоєчасну виплату кредиту становить 211805,15 грн., розмір пені за несвоєчасну виплату процентів за користування кредитом становить 219623,14 грн.
На момент розгляду справи відповідач будь-яких документів, що підтверджують оплату зазначених штрафних санкцій, суду не надав.
Таким чином, вимога позивача про оплату штрафних санкцій за несвоєчасне виконання своїх договірних зобов’язань є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Позивач також просив стягнути з відповідача витрати, понесені ним у зв’язку із здійсненням оцінки предмета іпотеки –земельної ділянки, у розмірі 1000,00 грн.
Враховуючи те, що позивач жодних документів, що підтверджують зазначені вище витрати суду не надав (а саме документів, що підтверджують фактичну оплату цих послуг позивачем), суд вважає вимогу про стягнення з відповідача витрат, понесених ним у зв’язку із здійсненням оцінки предмета іпотеки –земельної ділянки у розмірі 1000,00 грн. необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 599, ст. 1054, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 591 Цивільного кодексу України, ч. ч. 2, 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», суд
ВИРІШИВ:
Позов публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк»до товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант»та товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант Бот Сервіс»про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет іпотеки –земельну ділянку, загальною площею 1,200 га, що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., м. Українка, вул. Київська, 8, кадастровий номер 3223151000:01:026:0001, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Адамант»на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 13 березня 2007 року Обухівським районним відділом земельних ресурсів, серія ЯЕ № 086801 в розмірі 5606253,04 грн. (п’яти мільйонів шістсот шести тисячі двісті п’ятдесяти трьох грн. 04 коп.), з них: 4222222,00 грн. (чотири мільйони двісті двадцять дві тисячі двісті двадцять дві грн. 00 коп.) за основним зобов’язанням, проценти за користування кредитом у розмірі 952602,75 грн. (дев’ятсот п’ятдесят дві тисячі шістсот дві грн. 75 коп.), 211805,15 грн. (двісті одинадцять тисяч вісімсот п’ять грн. 15 коп.) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 219623,14 грн. (двісті дев’ятнадцять тисяч шістсот двадцять три грн. 14 коп.) пені за несвоєчасну виплату процентів по кредиту.
Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки в порядку продажу від свого імені публічним акціонерним товариством «Інтеграл-банк»предмета іпотеки –земельної ділянки, загальною площею 1,200 га, що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., м. Українка, вул. Київська, 8, кадастровий номер 3223151000:01:026:0001, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Адамант»на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 13 березня 2007 року Обухівським районним відділом земельних ресурсів, серія ЯЕ № 086801.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант»(08741, Київська обл., Обухівський р-н, с. Халеп`я, вул. Шевченка, 210, код 16307545) на користь публічного акціонерного товариства «Інтеграл-банк»(03680, м. Київ, пр-т Перемоги, 52/2, код 22932856) 25500,00 грн. (двадцять п’ять тисяч п’ятсот грн. 00 коп.) витрат на сплату державного мита; 235,98 грн. (двісті тридцять п’ять грн. 98 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.
Уповноважити публічне акціонерне товариство «Інтеграл-банк»на отримання в державних органах, підприємствах, установах усіх форм власності всіх необхідних довідок, витягів та інших документів, необхідних для здійснення продажу предмету іпотеки –земельної ділянки, загальною площею 1,200 га, що розташована за адресою: Київська обл., Обухівський р-н., м. Українка, вул. Київська, 8, кадастровий номер 3223151000:01:026:0001, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Адамант»на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 13 березня 2007 року Обухівським районним відділом земельних ресурсів, серія ЯЕ № 086801.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.Ю. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 01.12 .2010 року.
Судове рішення № 12722356, Господарський суд Київської області було прийнято 26.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 19/189-10/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: