Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.04.2025 Справа №607/2145/25 Провадження №2/607/1814/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О.Я.,
за участі секретаря судового засідання Баб`як Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду із позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 6375842 від 23 квітня 2023 року в розмірі 39 275,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 23 квітня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6375842, згідно з умовами якого відповідач отримав 10 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Договір укладено в електронній формі, шляхом використання одноразового підпису одноразовим ідентифікатором. Цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит на потрібну йому суму, однак відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав.
Підтвердженням добровільного укладення ОСОБА_1 даного договору є анкета-заява на кредит № 6375842 позичальника від 23 квітня 2023 року, що заповнена відповідачем.
28 серпня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 103-МЛ, відповідно до умов якого відбулось відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором № 6375842 від 23 квітня 2023 року.
Згідно витягу з реєстру Боржників до договору відступлення прав вимоги № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року, сума заборгованості відповідача становить 39 275,00 грн, яких: 10 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 28 575,00 грн - прострочена заборгованість за сумою відсотків; 700 грн - прострочена заборгованість за комісією.
15 січня 2025 року позивач надіслав відповідачу письмову претензію про погашення заборгованості за вих. № 22965627/612, яка залишена позичальником без виконання.
З огляду на вищевикладене, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 39 275,00 грн та судові витрати.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 лютого 2025 відкрито провадження у справі № 607/2145/25, призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
10 лютого 2025 року судом зареєстровано відзив, поданий представником ОСОБА_1 - адвокаткою Назаренко Я.В., в якому зазначено, що відповідач не погоджується із позовною заявою, оскільки позивачем жодним доказом не доведено, що він належним чином повідомив відповідача про зміну сторони кредитодавця та надав банківські реквізити для сплати. Також стороною відповідача у відзиві наведено контррозрахунок, відповідно до якого адвокатка Назаренко Я.В. вважає, що сума відсотків на користування кредитом повинна бути 100 грн за рік. Вказує, що позивач ввів ОСОБА_1 в оману, оскільки перед підписанням договору процентна ставка була 0,01% річних, однак після підписання вона змінилась. Сума відсотків по кредиту у чотири рази перевищує суму самого кредиту, що грубо порушує права відповідача та ставить його у рабське становище без його на те згоди. Відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 позивач дотримав вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження з ним саме тих умов. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» є нікчемною. За вказаних обставин, адвокатка Назаренко Я.В. просить відмовити в задоволені позову.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 , його представник - адвокатка Назаренко Я.В. не з`явилися, у змісті відзиву представник відповідача просила здійснювати розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 та адвокатки Назаренко Я.В., позовні вимоги не визнають в повному обсязі.
За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
23 квітня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 6375842 (далі - Договір).
Вказаний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором F61744 23 квітня 2023 року. Крім того, відповідач ознайомився з паспортом споживчого кредиту, який є Додатком № 2 до Договору, який також підписав шляхом вчинення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 1.1 Договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4 Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Сума кредиту становить 10 000,00 грн. Кредит надається загальним строком на 105 днів з 23 квітня 2023 року і складається з пільгового та поточного періодів (п.1.2, п. 1.3 Договору).
Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 08 травня 2023 року. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 06 серпня 2023 року (п. 1.3.1 - 1.3.2 Договору).
Згідно п. 1.4 Договору, позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 08 травня 2023 року, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 06 серпня 2023 року.
Відповідно до п. 1.5 Договору, загальні витрати позичальника за пільговий період складають 2 275,00 в грошовому виразі та 14,562.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 29 275,00 грн в грошовому виразі та 1 018,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 12 275,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 39 275,00 грн. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснив повне погашення заборгованості згідно п. 1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 575,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,05% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 27 000,00 грн, які нараховуються за стандартною ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. (п. 1.5.1 - п. 1.5.2 Договору).
Згідно 1.6 Договору, тип процентної ставки за цим договором фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього договору.
Згідно п. 3.2.6 Договору, кредитодавець має право відступати, передавати та будь яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника. У випадку, якщо після відступлення прав вимоги за цим договором кредитодавець отримає від позичальника платіж (кошти) для погашення існуючої заборгованості за цим договором, такий платіж (кошти) відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України позичальнику не повертаються і зараховуються в рахунок виконання зобов`язань позичальника за цим договором.
Відповідно до п. 5.1 Договору, з поміж іншого, позичальник підтверджує, що до укладення цього договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною цього договору, з інформацією передбаченою ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування; до укладення цього договору отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами (у т.ч. викладеними у п. 6.3) та Правилами, що розміщені на сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору; умови договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану; до укладення цього договору отримав від кредитодавця інформацію, зазначену в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та в Законі України «Про споживче кредитування»; інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.
Згідно п. 6.3 Договору, приймаючи пропозицію товариства про укладення цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма його додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил.
Як вбачається з додатку № 1 до Договору про споживчий кредит № 6375842 від 23 квітня 2023 року, який є графіком платежів за договором про споживчий кредит, загальна вартість кредиту складе 39 275,00 грн.
Згідно довідки ТОВ «Мілоан» № б/н від 14 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписано позичальником із застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором F61744, який відправлено на номер телефону НОМЕР_1 .
На виконання кредитного договору від 23 квітня 2023 року ТОВ «Мілоан» перерахувало кошти в сумі 10 000,00 грн на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 *31, призначення платежу кошти згідно договору 6375842, що стверджується платіжним дорученням № 98824184 від 23 квітня 2023 року.
Оскільки відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 22 січня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за договором № 6375842 від 23 квітня 2023 року згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 6375842 від 23 квітня 2023 року становить 39 275,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - прострочене тіло кредиту; 28 575 грн - прострочені відсотки; 700 - заборгованість за комісіями. Також з відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» вбачається щоденні нарахування процентів відповідно до умов кредитного договору.
У анкеті-заяві на кредит № 6375842 від 23 квітня 2023 року, зазначено особисті дані ОСОБА_1 , зокрема: ідентифікаційний номер, дата народження, адреса реєстрації місця проживання, номер мобільного телефону позичальника, паспортні дані та дохід.
28 серпня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 103-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 6375842 від 23 квітня 2023 року, що був укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
З витягу із Реєстру боржників до договору факторингу № 103-МЛ від 28 серпня 2023 року вбачається, що ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло право вимоги за кредитним договором № 6375842 від 23 квітня 2023 року на суму 39 275,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - залишок по тілу кредиту; 28 575,00 грн - залишок по відсотках; 700 грн - залишок по комісії.
Претензією за вих. № 22965628/612 від 15 січня 2025 року позивач повідомив ОСОБА_1 про відступлення права вимоги та направив вимогу про сплату боргу, яка залишилася без відповіді.
Невиконання ОСОБА_1 договірних зобов`язань і стало причиною звернення позивача за захистом своїх прав до суду.
В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно положень ст. ст. 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1 ст. 1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст. ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Згідно ст. 629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У даній справі встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач на веб-сайті кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого ТОВ «Мілоан» надіслав ОСОБА_1 за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор, який відповідач використав для підписання кредитного договору.
Без здійснення вказаних дій ОСОБА_1 кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Волевиявлення позичальника на укладення договору підтверджено вчиненням фактичних дій, направлених на ознайомлення із умовами кредитування, складанням відповідних документів і внесенням до них конфіденційної інформації, відомої тільки відповідачу.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.
Позивачем направлялась претензія за вих. № 22965628/612 від 15 січня 2025 року відповідачу, в якому ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» повідомило ОСОБА_1 про відступлення права вимоги та направив вимогу про сплату боргу, яка залишилася без відповіді.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979 цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».
Отож, неотримання відповідачем вищезазначеного повідомлення-претензії про відступлення права вимоги та необхідність погасити заборгованість, не звільняє ОСОБА_1 від повернення отриманих у кредит коштів та сплати процентів за користування ними на рахунок первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Водночас, доказів вчинення відповідачем таких дій судом не здобуто.
Контррозрахунок сторони відповідача є необґрунтованим та до уваги судом не приймається, оскільки всі умови нарахування процентів були узгодженні в кредитному договорі, який ОСОБА_1 підписано електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Відповідно до п. 1.5 Договору, загальні витрати позичальника за пільговий період складають 2 275,00 в грошовому виразі та 14,562.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за пільговий період), загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 29 275,00 грн в грошовому виразі та 1018.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка за весь строк кредитування). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 12 275,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 39 275,00 грн. Всі вказані в цьому пункті розрахункові величини як за пільговий період так і за весь строк кредитування, включаючи загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснив повне погашення заборгованості згідно п. 1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 575,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,05% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 27 000,00 грн, які нараховуються за стандартною ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. (п. 1.5.1 - п. 1.5.2 Договору).
Згідно 1.6 Договору, тип процентної ставки за цим договором фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього договору.
Приймаючи пропозицію товариства про укладення цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма його додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил (п. 6.3 Договору).
Про виникнення зобов`язання відповідача перед позивачем свідчить та обставина, що кошти, визначені в електронному договорі, надійшли в розпорядження ОСОБА_1 на належний йому банківський рахунок, що відповідачем не заперечується і у змісті відзиву, тим самим позичальник і не заперечував умов кредитного договору, який ним було підписано.
Належних та допустимих доказів на підтвердження своїх обґрунтувань ОСОБА_1 суду не надав, Договір є чинним та стороною відповідача не оспорюється.
Всі істотні умови Кредитного договору, зокрема тип кредиту, його строк, процентна ставка, комісія за надання кредиту, строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо - встановлені не у Правилах надання кредитів чи Паспорті споживчого кредиту (за споживчими кредитами), а у Кредитному договорі, який уклав відповідач шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
За змістом частин 3 та 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
У відповідності до вимог ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Частинами 1-3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Отож, враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 в повному обсязі не повернуто кредитні кошти, не сплачено погоджені сторонами Договору відсотки, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про споживчий кредит № 6375842 від 23 квітня 2023 року в розмірі 38 575,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10 000,00 грн, заборгованість за відсотками - 28 575,00 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення комісії за договором про споживчий кредит № 6375842 від 23 квітня 2023 року, суд зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, сума заборгованості ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 6375842 від 23 квітня 2023 року в розмірі 39 275,00 грн, що складається з: 10 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 28 575,00 грн - прострочена заборгованість за відсотками; 700 грн - заборгованість за комісією, які позивач просить стягнути з відповідача.
Однак, на думку суду, відсутні законні підстави для стягнення із відповідача заборгованості за комісіями з огляду на наступне.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отож, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2 379,22 грн (38 575,00 * 2 422,40 : 39 275,00), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-289, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 6375842 від 23 квітня 2023 року у сумі 38 575 (тридцять вісім тисяч п`ятсот сімдесят п`ять),00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 379 (дві тисячі триста сімдесят дев`ять),22 грн.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ: 35234236, адреса місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79018.
Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя О. Я. Герчаківська
Судове рішення № 127221305, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 07.04.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/2145/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: