Постанова № 127220657, 09.05.2025, Білопільський районний суд Сумської області

Справа №573/879/25

Номер провадження 1-кс/573/203/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2025 року слідчий суддя Білопільського районного суду Сумської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором, щодо

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Піщане Сумського району Сумської області, із середньою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючої, неодруженої, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуваючої, раніше не судимої

- про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

УСТАНОВИВ:

09 травня 2025 року слідчий ОСОБА_6 звернувся із клопотанням, погодженим прокурором, про застосування підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ ВП №1 (м.Білопілля) перебуває кримінальне провадження, внесене в ЄРДР 22 січня 2025 року за №42025202540000012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 149 КК України, за фактом вчинення ОСОБА_4 закінченого замаху на торгівлю людиною, вчинене щодо малолітнього.

08 травня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 149 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

На існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків слідчий зазначив те, що ОСОБА_4 , розуміючи, що за вчинений тяжкий злочин передбачена міра покарання у виді позбавлення волі від 8 до 15 років, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, зокрема заявника в рамках кримінального провадження щодо надання показів на підтвердження своєї версії захисту, матиме можливість пошуку інших альтернативних засобів уникнення кримінальної відповідальності та вживати заходів щодо створення штучних доказів та підбурювати інших осіб до дачі завідомо неправдивих показань, підтвердження висунутих нею у подальшому захисних версій, в тому числі з використанням грошових коштів, котрі вона має у своїй власності, що були нею попередньо отримані як завдаток. Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вказує на максимальний ступінь суспільної небезпеки як самого діяння, так і особи, що його вчинила, у зв`язку з відсутністю у останньої моральних якостей, сталих соціальних зв`язків. Більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти вказаним вище ризикам.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_4 проти задоволення клопотання про застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала.

Захисник ОСОБА_5 просила застосувати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, підозрювану, захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Конституції України та п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Щодо поняття «обґрунтована підозра» слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує позицію ЄСПЛ, відображену в п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року в справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, та в п. 32 рішення в справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, згідно з якою вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Матеріалами справи підтверджується, що пред`явлена ОСОБА_4 підозра за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 149 КК України має місце та підтверджується на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, зокрема: протоколами огляду грошових коштів, протоколами огляду покупця та вручення коштів, протоколами про результати контролю за вчиненням злочину, протоколами про результати аудіо-, -відео контролю особи, протоколом затримання ОСОБА_4 від 08 травня 2025 року (а. п. 13-15, 17-61).

Оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме: питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів дійшов висновку, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, підозра в якому їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що є особливо тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років. Віднесення вказаного злочину до категорії особливо тяжких свідчить про ступінь можливої суспільної небезпечності особи підозрюваної та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що підозрювана може ухилитися від слідства й суду, незаконно впливати на свідків, зокрема заявника в рамках кримінального провадження, матиме можливість пошуку інших альтернативних засобів уникнення кримінальної відповідальності, підбурювати інших осіб до дачі завідомо неправдивих показань.

Слідчий суддя також зазначає, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вчинений нею стосовно своєї новонародженої доньки, що вказує на максимальний ступінь суспільної небезпеки підозрюваної, відсутність у останньої моральних якостей.

Зазначене може вплинути на повноту та об`єктивність досудового розслідування кримінального провадження та судового розгляду.

Отже, слідчий суддя дійшла висновку, що вказані вище обставини свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України щодо переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, а тому застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання заявленим ризикам, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та застосувати підозрюваній ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави.

Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 задовольнити.

Застосувати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06 липня 2025 року включно.

Визначити підозрюваній ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн.

Роз`яснити ОСОБА_4 їїправо внестиабо забезпечитивнесення іншоюфізичною абоюридичною особою(заставодавцем)застави убудь-якиймомент зчасу винесенняухвали надепозитний рахунокдля зарахуваннякоштів,внесених увигляді застави,за наступнимиреквізитами:код отримувача(кодза ЄДРПОУ) 26306742, банк одержувача ДКСУ, м. Київ; одержувач Територіальне управління державної судової адміністрації України в Сумській області, IBAN: UA558201720355249001000008869.

У разі внесення вказаної суми застави ОСОБА_4 звільнити з-під варти та покласти на неї такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їхнім викликом та вимогою незалежно від стадії кримінального провадження;

2) не відлучатися за межі Сумської областібез дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а підозрюваною, яка перебуває під вартою, - з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя